Рішення

від 12.06.2012 по справі 13/472

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/472 12.06.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джіфінем Україна"

до Приватного акціонерного товариства "Укравтоінвест"

про стягнення коштів

Суддя І.Д. Курдельчук

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 -дов. № б/н від 17.11.2011 р.

від відповідача ОСОБА_2 -дов. № б/н від 10.04.2012 р.

В судовому засіданні 12.06.2012 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Джіфінем Україна" до Приватного акціонерного товариства "Укравтоінвест" про стягнення коштів.

Позов пред'явлений про стягнення з відповідача внесеної попередньої оплати у зв'язку з не поставкою товару обумовленого договором №49 укладеним між сторонами у справі.

В ході розгляду справи судом було встановлено, що перші сторінки екземплярів Договору купівлі-продажу № 49 від 14.07.2009 року наявних у позивача та відповідача відрізняються одна від іншої.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №13/472 від 13.12.11 по даній справі призначено судову технічну експертизу документів.

На адресу Господарського суду міста Києва від Незалежного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 13/472 та висновок судово-технічної експертизи № 527 від 15.05.2012 року.

Провадження у справі № 13/472 поновлене, розгляд справи призначений на 12.06.12.

В судовому засіданні 12.06.12 представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що договір є чинним, позивач повинен забрати бетонозмішувач, доплатити кошти та відшкодувати витрати на стоянку.

Дослідивши висновок судово-технічної експертизи № 527 від 15.05.2012 року та заслухавши представників сторін господарський суд дійшов висновку, що примірник договору представлений позивачем є оригінальним, а примірник договору представлений відповідачем містить перший аркуш, який був замінений і у ньому викладено відмінні умови договору.

За таких обставин господарський суд приймає до уваги примірник договору у, що наданий позивачем.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з його правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14.07.09 між ЗАТ «Укравтоінвест»та ТОВ «Джіфінем Україна»було укладено договір купівлі - продажу № 49. Згідно до умов Договору Відповідач був зобов'язаний передати у власність Позивача Автобетонозмішувач АБС - 9, а Позивач, в свою чергу, прийняти Товар та сплатити його вартість у порядку та на умовах викладених в п. 4.2. Договору.

Відповідно до п. 2.2. Договору строк поставки 1 один робочий день з моменту оплати товар у на умовах п.4.2.1 Договору.

Відповідно до п. 4.2. Договору покупець здійснює попередню оплату в розмірі 100 % від загальної вартості Товару, визначеної в п.4.1. Договору в порядку та строки, що визначені нижче: 4.2.1. 440 000,00 грн. з ПДВ - в строк до 23 липня 2009 року (включно). 4.2.2. 290 000,00 грн. з ПДВ -протягом 10 (десяти) робочих днів з

моменту отримання від Продавця повідомлення про можливість Продавця

відпустити Товар (про наявність Товару складі продавця).»

Відповідно до п. 4.2.3. Договору у разі несплати Покупцем попередньої плати , визначеної п.п. 4.2.1 та 4.2.2 в повному обсязі до закінчення зазначеного строку сторони мають право відмовитись від постачання товару та розірвати даний договір без застосування штрафних санкцій шляхом направлення письмового повідомлення. в такому випадку здійснена передплата підлягає поверненню.

16 липня 2009 року Позивачем було сплачено кошти відповідно до п. 4.2.1. Договору, в сумі 455 180,52 грн. (чотириста п'ятдесят п'ять тисяч сто вісімдесят гривень 52 коп.) на рахунок Відповідача, що підтверджується Випискою про операції, здійснені Позивачем за 16.07.2009 року, виданою другою Київською філією КБ «Західінкомбанк».

Відповідач зазначив, 16 вересня 2009 року направив повідомлення про готовність відвантажити Товар.

Втім, дослідивши повідомлення №232/1 від 16.09.09 господарський суд не вважає за можливо його взяти до уваги з огляду на те, що він не був вручений позивачеві, а крім того, в ньому вказано дату приймання товар у, яка вже минула 06.08.09 відносно дати самого листа.

Пунктом 9.5 Договору визначено порядок розірвання даного Договору, а саме «Допускається розірвання договору Сторонами в односторонньому порядку на умовах визначених в п. 4.2.3.»

У зв'язку із невиконанням Відповідача зобов'язань за Договором купівлі - продажу № 49 Позивач 20.05.11 направив на адресу Відповідача заяву про розірвання зазначеного Договору рекомендованим листом.

24.05.11 заяву Позивача про розірвання Договору купівлі -продажу № 49 від 14 липня 2009 року було отримано представником Відповідача, про що свідчить підпис на Повідомлені про вручення поштового відправлення.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Як передбачено ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, Договір є розірваним. В разі розірвання договору, у боржника настало грошове зобов'язання, а саме: негайно повернути всі отримані кошти.

Станом на день розгляду справи, Відповідач кошти сплачені Позивачем в сумі 455 180,52 грн. не повернув.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення неповернутої суми передплати в сумі 455 180,52 грн. є доведеними і обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім цього позивач нарахував за період з 24.05.11 по 20.11.11 три проценти річних за невиконання грошового зобов'язання відповідачем та просив стягнути з останнього 455 180,52 : 365 х 180 х 3% = 6734,18 грн.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Надані позивачем докази відповідачем спростовані не були.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилаючись на ст. 625 ЦК України, у зв'язку з неналежним виконання зобов'язань, передбачених Договором, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 6734,18 грн. 3% річних.

Зважаючи на те, що позивачем було направлено на адресу відповідача Повідомлення про розірвання договору і повернення коштів, яке було одержане відповідачем 24.05.2011 року з вимогою виконання зобов'язання щодо повернення грошових коштів, суд вважає, що прострочення виконання зобов'язання відповідача настало з 01.06.2011.

Отже, здійснивши перерахунок, з урахуванням періоду прострочення за який нараховувалися 3% річних, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення трьох процентів річних в розмірі 6734,18 грн., підлягають задоволенню частково, а саме за період з 01.06.11 по 02.11.11 (дату подання позову) в сумі 5798,88 грн.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Посилання відповідача на затримки позивача в прийнятті товару не знайшли свого документального підтвердження.

Всупереч названим нормам законодавства відповідачем не подано суду жодного належного та допустимого доказу, які б спростовували його обов'язок своєчасно повернути оплату при умові розірвання договору.

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 455180,52 грн. суми основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі, вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 6734,18 грн. підлягають задоволенню частково, а саме: 5798,88 грн.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Укравтоінвест" (01032,м. Київ, вул.Старовокзальна, 24 код 32961233) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Джіфінем Україна" (01103,м. Київ, вул.Кіквідзе, 12 код 36149435) борг в сумі 455'180,52 грн., три проценти річних в сумі 5'798,88 грн., державне мито в сумі 4609,80 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,52 грн.

В іншій частині позову відмовити.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Курдельчук І.Д.

дата складення 14.06.12