Рішення

від 13.06.2012 по справі 11/5025/589/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" червня 2012 р.Справа № 11/5025/589/12

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Радченя Д.І., розглянувши матеріали справи

За позовом: приватного підприємства "Фенікс-Агро" м. Умань Черкаської області

до приватного підприємства ВТК „АГРОСОЮЗ-ЗАХІД" м. Кам'янець-Подільський

про стягнення 51853,91 грн.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю від 14.05.2012 р.

відповідача: не з'явився

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений згідно договору купівлі-продажу №126 від 27.02.2012р. товар (макуха соняшникова) в сумі 52004,34грн., а також 1427,54 грн. пені, 284,37 грн. - 3% річних та 150,43 грн. інфляційних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається не невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № 126 від 27.02.2012р. щодо оплати поставленого товару.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій відмовляється від стягнення інфляційних збитків в розмірі 150,43 грн. Також в даній заяві просить стягнути з відповідача вартість адвокатських послуг адвоката ОСОБА_1 згідно договору № 14/05-12 від 14.05.2012 р.

Ухвалою суду від 13.06.2012 р. провадження у справі в частині стягнення 150,43 грн. інфляційних збитків припинено.

Відповідач в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позов не подав. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 23.05.2012р. була відправлена на адресу, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Вказана ухвала повернута на адресу суду з довідкою відділення поштового зв'язку із зазначенням причини повернення -за закінченням терміну зберігання.

Крім того ухвала про відкладення розгляду справи від 31.05.2012 р. направлялася на юридичну адресу та на адресу засновника (учасника) юридичної особи. Проте дана ухвала також повернута на адресу суду з довідкою відділення поштового зв'язку із зазначенням причини повернення -за закінченням терміну зберігання.

При цьому, суд виходить з того, що відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи судом, у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а також обмеженість строків розгляду спору по справі, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство "Фенікс-Агро" м. Умань Черкаської області, як суб'єкт підприємницької діяльності -юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Уманської міської ради 12.05.2010 р., включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою управління статистики в Уманському районі № 505275 від 05.03.2012 р. та Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 462474 від 28.02.2012 р.

Приватне підприємство ВТК „АГРОСОЮЗ-ЗАХІД" м. Кам'янець-Подільський як суб'єкт підприємницької діяльності -юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Кам'янець-Подільської міської ради 30.04.2009 р., що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 31.05.2012 р.

27.02.2012 р. між приватним підприємством „Фенікс-Агро" (продавець) та приватним підприємством ВТК „АГРОСОЮЗ-ЗАХІД" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу за № 126, згідно п. 1.1. якого, продавець зобов'язується в порядку, на умовах і в строки, передбачені договором поставити (передати у власність), а покупець зобов'язується прийняти товар і своєчасно оплатити шрот (або інший вид кормів), іменований в подальшому „Товар", в кількості, по якості і по цінах, казаних у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 1.2. договору найменування, кількість, асортимент, ціна товару, що постачається, визначається на кожну партію окремо у рахунку-фактурі, яка є невід'ємною частиною договору.

У пункті 5.2. договору зазначається, що відвантаження продукції продавець зобов'язується здійснити протягом 10 календарних днів з моменту узгодження ціни і об'єму партії товару. Право власності на продукцію переходить від продавця до покупця з моменту передачі товару відповідно до умов поставки по договору.

Згідно з п. 5.5. договору при передачі товару продавець зобов'язаний надати покупцю: товаротранспортну накладну , сертифікат якості, рахунок-фактуру, накладну, податкову накладну.

При передачі товару уповноваженими представниками сторін має бути підписана накладна, а перевізником товаротранспортна накладна (п.5.6. договору).

В п.п. 6.1., 6.2. договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту його підписання повноваженими на це представниками, з проставлянням печаток сторін і діє до повного його виконання. Даний договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін, що має бути підтверджено додатковою угодою.

Як вбачається з матеріалів справи 01.03.2012 р. позивачем був поставлений (переданий у власність) товар відповідачу відповідно до замовлення ПП „ВТК АГРОСОЮЗ-ЗАХІД". Факт передачі товару підтверджується підписаною представниками позивача та відповідача видатковою накладною РН-0000426 від 01.03.2012 р.

На підставі видатковою накладної та у відповідності до умов договору, відповідачем було прийнято від позивача у власність товар, а саме макуху соняшникову вагою 36 тонн. на суму 50142,00 грн.

В матеріалах позову міститься виставлений позивачем рахунок-фактура № СФ-0000454 від 01.03.2012 р. на суму 5042,00 грн.

Претензій щодо якості та/або кількості поставленого товару від відповідача не надходило. Тому товар згідно видаткової накладної РН-0000426 від 01.03.2012 р. вважається поставленим відповідачу належної якості, кількості та таким, відносно якого у відповідача немає зауважень.

У договорі сторони передбачили, що оплата продукції, яка передається у відповідності з умовами договору, здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця на підставі виставленого рахунку (п. 4.1).

Відповідно до п. 4.2. оплата продукції здійснюється покупцем на розрахунковий рахунок продавця на протязі 5 банківських днів, з моменту поставки товару. Узгодження ціни і об'єму партії здійснюється в телефонному, факсовому або електронному режимі при виставленні рахунку-фактури, що є невід'ємною частиною договору і вважається дійсною при дотриманні покупцем строків оплати узгоджувальної партії товару.

Однак, протягом визначеного договором терміну, відповідач оплату за отриманий товар не провів.

Таким чином, станом на момент подання позову - 16.05.2012 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 50142,00 грн.

Пунктом 8.4. договору передбачено, що у випадку несвоєчасного виконання покупцем грошових зобов'язань за договором покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача 1427,54 грн. пені.

Крім того, за прострочення грошового зобов'язання позивачем нараховано 3% річних в розмірі 284,37 грн. згідно поданого розрахунку.

Враховуючи, що позивач відмовився від заявлених в позовній заяві інфляційних збитків в розмірі 150,43 грн., загальна сума позовних вимог становить: 51853,91 грн.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Згідно ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами був укладений договір купівлі-продажу № 126 від 27.02.2012 р., згідно умов якого позивач зобов'язується в порядку, на умовах і в строки, передбачені договором поставити (передати у власність), а відповідач зобов'язується прийняти товар і своєчасно оплатити шрот (або інший вид кормів), іменований в подальшому „Товар", в кількості, по якості і по цінах, казаних у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору.

При цьому, позивач свої зобов'язання по договору купівлі-продажу виконав, передавши відповідачу товар (макуху соняшникову), що підтверджено видатковою накладною № РН-0000426 від 01.03.2012 р., згідно довіреності № 4 від 01.03.2012 р., всього на суму 50142,00 грн.

Як слідує із матеріалів справи, відповідач свої грошові зобов'язання не виконав та не оплатив поставлений йому товар в сумі 50142,00 грн.

Відповідно до п. 4.2. договору оплата продукції здійснюється покупцем на розрахунковий рахунок продавця на протязі 5 банківських днів, з моменту поставки товару. Враховуючи, що поставка товару згідно видаткової накладної № РН-0000426 була здійснена 01.03.2012 р., то період прострочення оплати товару настав 09.03.2012 р.

Відповідно до вимог ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст.. 625 ЦК України, 3% річних є фактично платою за користування чужими коштами.

Як вбачається із розрахунку, позивачем за період з 09.03.2012 р. по 16.03.2012 р. правомірно нараховано 3% річних в сумі 284,37 грн. ( 50142 * 3% * 69 / 365 = 284,37 грн.)

Судом при нарахуванні суми пені враховується наступне.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності зі ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також сторони в п. 8.4. договору передбачили, що у випадку несвоєчасного виконання покупцем грошових зобов'язань за договором покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У зв'язку з порушенням відповідачем своїх грошових зобов'язань по договору, позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 1427, 54 грн. (297,29 грн. - за період з 09.03.2012 р. по 22.03.2012 р. (розмір облікової ставки НБУ 7.7500%) та 1130,25 грн. -за період з 23.03.2012 р. по 16.05.2012 р. (розмір облікової ставки НБУ 7.5000%).

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є правомірними та підлягають задоволенню в розмірі 51853,91 грн., з яких: 50142,00 грн. -борг; 284,37 грн. -3 % річних; 1427, 54 грн. -пеня.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат, в тому числі входять витрати пов'язані з оплатою послуг адвоката.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було укладено договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 14.05.2012 р. за № 14/05-12 з адвокатом ОСОБА_1

Додатковою угодою № 1 від 14.05.212 р. до договору № 14/05-12 від 14.05.2012 р. про надання адвокатських послуг (правової допомоги), сторони домовилися, що розмір винагороди адвоката за виконання передбачених даною угодою послуг є фіксованим та складає 8000 грн. Вказаний розмір винагороди адвоката вказаних без урахування податку з доходів фізичних осіб, яких перераховується клієнтом окремо.

Згідно платіжного доручення № 4054 від 21.10.2012 р. позивач перерахував адвокату ОСОБА_1 9411,76 грн. за надання правової допомоги.

Представник позивача просить суд стягнути з відповідача 8000 грн., за надані юридичні послуги з представництва інтересів клієнта відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1 від 14.05.212 р. до договору № 14/05-12 від 14.05.2012 р.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру".

Частиною 2 статі 4 вказаного Закону визначено що адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

Відповідно до частини 1 статті 12 вказаного Закону оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Відповідно до ст. 49 Господарсько-процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Вирішуючи питання про визначення розміру відшкодування витрат на послуги адвоката, суд з врахуванням складності справи, ціни позову вважає, що співрозмірним буде сума у розмірі -5000 грн., яке підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

У відповідності до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 44, 49, 82-84, ст.115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов приватного підприємства "Фенікс-Агро" м. Умань Черкаської області до приватного підприємства ВТК „АГРОСОЮЗ-ЗАХІД" м. Кам'янець-Подільський про стягнення 51853,91 грн. задоволити.

Стягнути з приватного підприємства ВТК „АГРОСОЮЗ-ЗАХІД" (Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, вул. Пушкінська, буд. 53, код ЄДРПОУ 36401095, ІПН № 364010922094) на користь приватного підприємства "Фенікс-Агро" (Черкаська область, м. Умань, ідентифікаційний код 36780586, п/р 26006279217100 в АТ „УкрСиббанк" в. М. Харків, МФО 351005, ІПН № 367805823058) : 50142,00 грн. (п'ятдесят тисяч сто сорок дві гривні 00 коп. боргу, 1427, 54 грн. (одна тисяча чотириста двадцять сім гривень 54 коп.) пені, 284,37 грн. (двісті вісімдесят чотири гривні 37 коп.) 3% річних, 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.) витрат по судовому збору, 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 коп.) витрат на послуги адвоката.

Видати наказ.

Суддя Д.І. Радченя

Повний текст рішення складено 14.06.2012 р.

Віддруковано 3 прим. 1 - до матеріалів справи

2 -позивачу (згідно заяви) -м. Київ, вул. Тарасівська, 9 -ОСОБА_1

3 -відповідачу - 32300, Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, вул.. Пушкінська, 53 (рекомендованим з повідомленням).