Постанова

від 25.11.2008 по справі 43/224

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

43/224

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 25 листопада 2008 р.                                                                                    № 43/224  

господарський суд України у складі колегії суддів:

Панової І.Ю.–головуючого

Заріцької А.О.,

Продаєвич Л.В.

розглянувши касаційну скаргуДПІ у Голосіївському районі м. Києва

на ухвалута на постанову господарського суду м. Києва від 11.07.2007господарського суду м. Києва від 24.05.2007

у справі господарського суду№ 43/224м. Києва   

за заявою ТОВ "Дарпром"

доТОВ "РУДО-ВІТ"

провизнання банкрутом

за участю представників сторін:

від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва -  Мишковець О.В.

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду міста Києва  від 24.05.2007 року у справі № 43/224 (суддя Пасько М.В. )  ТОВ "РУДО-ВІТ" визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура на підставі ст. 52 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",   ліквідатором призначено арбітражного керуючого  Ульянчук Ю.А.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2007 у справі       № 43/224 ( суддя Пасько М.В. )  на підставі ст.32 п.5,ст. 40 п. 6, ст. 52 Закону України     " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",   затверджений наданий суду звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс, ліквідовано юридичну особу –ТОВ "РУДО-ВІТ" , провадження у справі про банкрутство припинено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 11.07.2007 у справі   № 43/224, а провадження у справі припинити,   посилаючись на порушення місцевим судом норм ст. 52 Закону України          "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В судовому засіданні від ДПІ у Голосіївському районі м.Києва надійшло уточнення до касаційної скарги,  в якому заявник просить скасувати постанову господарського суду міста Києва від 24.05.2007 у справі № 43/224.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши в касаційному порядку  ухвалу та постанову місцевого господарського суду,  на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Ухвалою господарського суду міста Києва від  16.05.2007 порушено провадження у справі за заявою ТОВ "Дарпром" до ТОВ "РУДО-ВІТ" про банкрутство, в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Постановою господарського суду міста Києва  від 24.05.2007 року у справі № 43/224 ТОВ "РУДО-ВІТ" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого  Ульянчук Ю.А.; підприємницьку діяльність банкрута завершено; строк виконання усіх грошових зобов'язань вважати таким, що настав з 24.05.2007 року.

          Статтею  52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець -  боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

          Наведена норма передбачає, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі й у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як вбачається з матеріалів справи,  в заяві про порушення справи про  банкрутство ініціюючий кредитор посилається, як на доказ відсутності боржника за місцезнаходженням, на акти від 30.03.2007 та 03.04.2007, складені представниками ТОВ "Дарпром" та ТОВ "Київ ЛТД", про відсутність юридичної особи за місцем знаходження.

Місцевим господарським судом  в постанові  від 24.05.2007 взагалі не надана оцінка зазначеним доказам, а також не надано аналізу наявності у боржника ознак,   передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до вимог ст.1   Закону України   “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців ”  місцезнаходження юридичної особи –адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені ( далі –виконавчий орган).

Згідно з ст.17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців ” в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до вимог ч.1,3 ст.18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості , які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що, відповідно до вимог ст. 34 ГПК України,   лише факт внесення  відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням  до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника.

          Однак,  матеріали справи не містять  підтвердження наявності в реєстрі запису про відсутність юридичної особи боржника за її місцем знаходження.  

Виходячи з викладеного, Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку, що господарський суд м. Києва  без належних правових підстав порушив провадження у справі  про банкрутство відсутнього боржника за спрощеною процедурою, в порушення вимог ст. 34 ГПК України,  без  належних доказів відсутності боржника за місцезнаходженням, незаконно продовжив процедуру банкрутства ТОВ "РУДО-ВІТ", визнав його банкрутом та оскаржуваною ухвалою припинив провадження у справі № 43/224 за спрощеною процедурою,  ліквідував підприємство –банкрута на підставі п.6 ч.1 ст. 40 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв'язку з затвердженням звіту ліквідатора.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва  задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 11.07.2007 та постанову господарського суду міста Києва  від 24.05.2007 року у справі № 43/224 скасувати.

Справу передати на розгляд до господарського суду м. Києва .

Головуючий                                                                           І.Ю. Панова

Судді                                                                                                   А.О. Заріцька

          Л.В. Продаєвич