Постанова

від 04.12.2008 по справі 35/88-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/88-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2008 р.                                                           Справа № 35/88-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шевель О. В., судді Афанасьєв В.В. ,  Бухан А.І.

при секретарі Цвірі Д.М.

за участю представників:

позивача          -не з'явився

відповідача -Мартинова О.М.

розглянувши в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вхідний № 2524Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 20 жовтня 2008 року у справі № 35/88-08

за позовом ВАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування" , м. Краматорськ

до  ТОВ "СхідБат", м. Харків

про стягнення 35240,87 грн.,

та за зустрічним позовом  ТОВ "СхідБат", м. Харків

до ВАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування" , м. Краматорськ

про стягнення 30000,00 грн.,

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 20 жовтня 2008 року у справі № 35/88-08 (суддя Швед Е.Ю.) первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "СхідБат" на користь ВАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування" 30000,00 грн. основного боргу, 4789,64 грн. інфляційних втрат, 451,23 грн. 3% річних, 352,41 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Відповідач з рішенням господарського суду Харківської області не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 20 жовтня 2008 року у справі № 35/88-08 та задовольнити зустрічну позовну заяву.

Представник позивача у судове засіданні 26.11.2008 року не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 4774993 від 10.11.08 р., надіслав до Харківського апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить прийняте по справі рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення. При цьому він зазначає, що господарський суд Харківської області належним чином дослідив усі матеріали справи та дав правильну правову оцінку обставинам спору.

       Дослідивши матеріали справи, викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторони, заслухавши пояснення уповноваженого представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір №2465 про надання маркетингових послуг від 04.10.2005р., відповідно до п.1.1. якого у відповідності із завданням позивача відповідач зобов`язується провести роботу по вишукування ринку виробництва та продажу станочного обладнання, яке виробляється позивачем,  а також виконувати роботи по підготовці договорів на поставку продукції позивача.

Відповідно до п.3.1. спірного договору виконана робота оформлюється у вигляді звітів про виконану роботу, складених та наданих позивачу у письмовому вигляді. П.3.2. встановлює, що по закінченню виконання умов договору сторони підписують двосторонній акт прийомки –передачі виконаних робіт із зазначенням конкретних договорів та сум укладених угод.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач за первісним позовом листом №150 від 14.12.2006р. просив позивача провести авансовий платіж в розмірі 35000,00 грн. за рахунок плануємої суми за актом виконаних робіт, платіжним дорученням №6040 від 25.12.2006р., яке наявне в матеріалах справи,  відповідачу було перераховано оплату за маркетингові послуги згідно договору №2465 30000,00 грн.

Згідно додаткової угоди №3 від 19.10.2006р. до спірного договору сторонами було погоджено та продовжено дію договору до 31.12.2007р.

          Позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов`язань за спірним договором в період 2007р.

Відповідач посилається на направлення позивачу факсограм в період 2007р., відповідно до ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу суд не може прийняти їх до уваги, оскільки відповідачем не було доведено факт відправки даних факсограм на адресу та їх отримання позивачем.

          Доводи відповідача про проведення маркетингових робіт за 2008 рік суд не бере до уваги, оскільки сторонами було визначено строк дії договору –до 31.12.2007р., тому зобов`язання між сторонами були припинені в 01.01.2008 році.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

          Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

          Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ч.1 ст.571 Цивільного кодексу України встановлено, що  якщо порушення  зобов'язання  сталося  з вини кредитора,  він зобов'язаний повернути боржникові завдаток.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем за первісним позовом не було доведено факті виконання в 2007 році передбачених спірним договором послуг, з урахуванням чого позовна вимога позивача в частині стягнення 30000,00 грн. основного боргу вмотивована, підтверджена матеріалами справи, наданими доказами, а тому підлягає задоволенню.

          Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник   не   звільняється   від відповідальності    за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

За наданими розрахунками позивача, відповідач зобов`язаний сплатити 4789,64 грн. інфляційних втрат та 451,23 грн. 3% річних. Дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, перевірено судом та вимога в цій частині підлягає задоволенню, а зазначена сума стягненню з відповідач на користь позивача.

          Відповідачем за первісним позовом було подано зустрічну позовну заяву, яку ухвалою суду від 16.07.2008р. було прийнято до розгляду разом із первісним позовом.

Позивач за зустрічним позовом посилається на додаткову угоду від 25.01.2006р. за договором №2955 від 20.01.2006р., відповідно до якої були збільшені обсяги робіт, з урахуванням чого відповідач за зустрічним позовом заборгував позивачу 8143,62 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, спірний договір та додані докази, суд приходить до висновку, що підготовка та підписання додаткової угоди не входить до обов`язку позивача за зустрічним позовом, а тому при таких обставинах, в задоволенні вимоги про стягнення 8143,62 грн. слід відмовити як у недоведеної.

          Окрім того позивачем не доведено факт надіслання та отримання відповідачем за первісним позовом договорів №3335 та №3336, на які відповідач за зустрічним позовом посилається як на підставу отримання оплати за надані маркетингові послуги.

При таких обставинах, суд першої інстанції приходить до висновку про задоволенні первісного позову, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Викладені вище висновки господарського суду на думку колегії суддів відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна  та належна  правова оцінка, через що відсутні  підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі судового рішення, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як свідчать матеріали справи, господарський суд Харківської області  забезпечив  додержання вимог статті 43 Господарського процесуального Кодексу України, всебічно, повно та об'єктивно   дослідив  фактичні обставини справи та оцінив наявні у ній докази  в їх сукупності, керуючись при цьому чинним законодавством України.  

Наведені відповідачем у обґрунтування  своєї апеляційної скарги доводи не підтверджені ні матеріалами справи, ні додатково наданими ним під час розгляду апеляційної скарги  письмовими документами. Як свідчить системний аналіз наданих позивачем та відповідачем документальних доказів, відповідач  дійсно ні під час вирішення спору господарським судом Харківської області, ні при розгляді його апеляційної скарги не надавав належних та допустимих доказів здійснення ним відповідних (і насамперед передбачених укладених між сторонами по справі) заходів по виконанню прийнятих на себе договірних зобов'язань. На підтвердження правомірності своїх заперечень проти позову та правової обґрунтованості заявленого ним зустрічного позову до позивача відповідач надавав завірені ним копії  письмових звернень, які за його твердженням направлялися позивачу із застосуванням телефонно - факсового зв'язку. Проте жодних доказів вчинення ним таких дій у порядку, встановленому чинним законодавством України,  в матеріалах справи відсутні.  При цьому колегія суддів враховує, що позивач протягом розгляду даної справи судами першої та другої інстанції заперечує проти отримання ним будь-яких письмових документів на підтвердження доводів відповідача про виконання ним  умов укладених між ними договорів.

Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги те, що відповідач всупереч умовам договорів для вирішення питання про закінчення їх дії та настання обставин, які б служили підставою для кінцевих розрахунків між ними, не підтвердив надіслання позивачу оформленого ним акту прийому-передачі виконаних робіт. Саме врахування цих обставин дало господарському суду Харківської області для задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Розглядаючи   заявлене позивачем клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, колегія суддів, з огляду на те, що  позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якій висловив свою правову позицію  стосовно заявлених відповідачем  апеляційних вимог, а  належних доказів  перебування  відповідного свого представника у службовому відрядженні за межами держави та неможливості забезпечення участі у призначеному  судовому засіданні іншої особи, яка могла б представляти  його інтереси, вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

                                      постановила:

У задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи відмовити.

Рішення господарського суду  Харківської області від 20 жовтня 2008 року у справі № 35/88-08  залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                    Шевель О. В.  

                                 Судді                                                                    Афанасьєв В.В.  

                                                                                                               Бухан А.І.