Рішення

від 30.05.2012 по справі 2/025-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" травня 2012 р. Справа № 2/025-12

за позовом прокурора міста Біла Церква, м. Біла Церква , в інтересах держави в особі виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, м. Біла Церква

до відповідача Білоцерківського районного товариства "ЛВО" , м. Біла Церква,

про стягнення 27275,18 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 , уповноважена, довіреність від 03.02.12 № 1-7-427;

від відповідача: Любчич В.О., директор, витяг з протоколу від 20.09.2010р. № 46;

від прокуратури: Булига Ю.С. , посвідчення від 14.10.2010р. № 133.

СУТЬ СПОРУ :

Прокурор міста Біла Церква звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 06.04.2012р. № н/п 13 гс в інтересах держави в особі виконавчого комітету Білоцерківської міської ради до відповідача -Білоцерківського районного товариства «ЛВО», м. Біла Церква, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 27275,18 грн., в тому числі 23781,00 грн. основного боргу та 3494,18 грн. пені, а також покласти на відповідача судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що відповідно до Договору № 220 про пайову участь забудовників у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста від 27.09.2007р. відповідач зобов'язався внести разовий пайовий внесок в розмірі 47 561,00 грн. двома платежами -50% в сумі 23780,00 грн. до початку будівництва (реконструкції тарної бази по вул. Січневого прориву 72-А в м. Біла Церква) та залишок суми на протязі будівництва, але не пізніше ніж за три місяці до введення об'єкту в експлуатацію. До початку будівництва відповідач сплатив 50% суми пайового внеску. Відповідно до Декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 21.06.2011р. об'єкт -тарна база визнано закінченим будівництвом та готовим до експлуатації, однак залишок пайового внеску згідно договору в сумі 23781,00 грн. відповідачем до місцевого бюджету сплачено не було. Відповідно, прокурор просить суд стягнути з відповідача заборгованість по пайовому внеску в сумі 23781,00 грн. та пеню за прострочення грошового зобов'язання в сумі 3494,18 грн.

Представник позивача позов прокурора підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив, та повідомив, що заборгованість перед позивачем за вказаним договором від 27.09.2007р. № 220 відсутня. Відповідач твердить, що в рахунок заборгованості по пайовому внеску з дозволу міського голови м. Біла Церква виконав роботи по благоустрою міста загальною вартістю 31 550,00 грн., що підтверджується листом начальника управління житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради від 02.08.2011р. № 919. Відповідач твердить, що звертався до міського голови з проханням дозволити виконати зазначені роботи з благоустрою в рахунок сплати пайового внеску згідно договору, на що отримав згоду.

В судовому засіданні 25.04.2012р. судом у відповідності до частини третьої ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 16.05.2012р., про що представники учасників провадження були повідомлені особисто під розпис.

Позивач надав суду письмові пояснення від 14.05.2012р. № 1850/1-7, в яких зазначає, що лист управління житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради від 01.08.2011р. №919 не стосується договірних відносин Білоцерківського районного товариства «ЛВО»та виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, визначених договором від 27.09.2007р. № 220, крім того, в даному листі не зазначено, що роботи по благоустрою виконувались на виконання вказаного договору. Також позивач зазначає, що відповідно до

ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Відповідно позивач твердить, що відносини відповідача та управління житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради щодо виконання відповідачем робіт по благоустрою міста загальною вартістю 31 550,00 грн. жодним чином не стосується договірних відносин сторін щодо предмету спору.

В судовому засіданні 16.05.2012р. відповідач надав суду копію листа від 15.10.2009р.

№ 115, яким відповідач звертався до міського голови за отриманням дозволу виконати роботи з благоустрою (облаштування тротуару та зупинки під накриттям громадського транспорту) в рахунок погашення залишку боргу згідно договору від 27.09.2007р. № 220. Зазначений лист містить погоджувальну резолюцію (без зазначення прізвища особи, яка цю резолюцію надала).

Ухвалою від 16.05.2012р. суд на підставі ст. 30 та 32 ГПК України викликав в судове засідання міського голову міста Біла Церква Савчука В.П. та зобов'язав його надати письмові пояснення щодо обставин справи. В судове засідання 30.05.2012р. міський голова не з'явився. Представник позивача надав суду письмові пояснення від 29.05.2012р. № 2040/1-7 виконуючого обов'язки міського голови, в яких він твердить, що відповідач за дозволом на виконання робіт з благоустрою в рахунок погашення заборгованості до міського голови не звертався і міський голова не надавав йому такого погодження.

Розглянувши позов прокурора міста Біла Церква (далі по тексту - прокурор) в інтересах держави в особі виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, м. Біла Церква (далі по тексту -виконком Білоцерківської міськради) до відповідача -Білоцерківського районного товариства «ЛВО», м. Біла Церква (далі по тексту -товариство «ЛВО»), вислухавши пояснення представників учасників провадження, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений між ними 27.09.2007р. договір про пайову участь забудовників у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста № 220 (далі -Договір), відповідно до умов якого товариство «ЛВО»(забудовник) приймає пайову участь у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, що являє собою одноразовий внесок, який інвестор сплачує до бюджету міста при реконструкції тарної бази по вул. Січневого прориву, 72-А в м. Біла Церква. Згідно умов договору:

- Виконком Білоцерківської міської ради дозволяє товариству «ЛВО»виступити замовником з будівництва вказаного об'єкту. Дозвіл на будівництво буде видаватись після сплати 50% вартості пайового внеску (пункти 3.1, 4.5 Договору).

- Вартість пайового внеску визначається в 10% вартості будівництва і становить 47 561,00 грн. (пункт 4.1 Договору);

- Забудовник перераховує 23 780,00 грн. до початку будівництва, решту суми 23781,00 грн. на протязі будівництва, але не пізніше ніж за три місяці до введення об'єкту в експлуатацію (п. 4.2 договору).

- При збільшенні вартості будівництва забудовник зобов'язується внести додатковий пайовий внесок (п. 4.4 Договору).

- За невиконання чи неналежне виконання умов договору винна сторона відшкодовує іншій стороні збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством (розділ 7 Договору).

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з доданих до матеріалів справи довідки відділу капітального будівництва Білоцерківської міськради про сплату пайового внеску та копії банківської виписки, відповідач сплатив позивачу перший платіж 50% пайового внеску 23 780,00 грн. 03.10.2007р.

Залучена до матеріалів справи копія дозволу на виконання будівельних робіт від 30.10.2007р. № 74/07 свідчить про те, що позивач виконав свої зобов'язання за Договором та надав відповідачу дозвіл на виконання будівельних робіт з реконструкції тарної бази за адресою вул. Січневого прориву 72-А в м. Біла Церква.

Як вбачається із залученої до матеріалів справи копії декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 21.06.2011р. № КС 14311007621, реконструкція тарної бази по

вул. Січневого прориву 72-А в м. Біла Церква (замовник будівництва товариство «ЛВО») була завершена, об'єкт введений в експлуатацію.

Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то вона підлягає виконанню в цей строк.

Позивач твердить, що залишок пайового внеску за Договором в сумі 23781,00 грн. відповідач у строки, передбачені Договором, тобто до 21.03.2011р., позивачу не сплатив, у зв'язку з чим за відповідачем рахується прострочена заборгованість за Договором від 27.09.2007р. № 220 в сумі 23 781,00 грн.

Відповідач підтверджує, що грошові кошті в сумі 23781,00 грн. позивачу не сплатив. Однак, відповідач стверджує, що на виконання своїх зобов'язань та з дозволу позивача в рахунок заборгованості з пайового внеску виконав роботи по благоустрою загальною вартістю 31550,00 грн. в тому числі влаштування покриття з дрібнорозмірних фігурних елементів брукування 143 кв.м. (тротуарна доріжка 68.5Ч2,1 м) вартістю 23016,00 грн., та 25,16 кв.м. (площадка зупинки громадського транспорту 7,4Ч3,4 м) вартістю 4026,00 грн., виконання закінченої конструкції зупинки громадського транспорту з лавою для сидіння та накриттям 6,2Ч2,6 м вартістю 4508,00 грн., що підтверджується в тому числі листом Управління житлово-комунального господарства Білоцерківської міськради від 02.08.2011р. № 919. За таких обставин відповідач вважає свої зобов'язання за Договором від 27.09.2007р. № 220 виконаними повністю.

Зазначені доводи відповідача суд не може прийняти в якості доказів належного виконання зобов'язань за Договором з наступних підстав.

Зобов'язання сторін у справі та умови їх виконання відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України визначені договором від 27.09.2007р. про пайову участь забудовників у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста № 220, укладеним між виконкомом Білоцерківської міськради та товариством «ЛВО»в простій письмовій формі. Відповідно до частини 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Загальні умови укладання, зміни та розірвання договору встановлені главою 53 ЦК України. Так, статтею 654 ЦК України визначено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом.

Додаткова угода (договір тощо), щодо зміни умов Договору від 27.09.2007р. №220 в частині заміни грошового зобов'язання товариства «ЛВО»щодо оплати залишку пайового внеску в сумі 23 781,00 грн. зобов'язанням виконати роботи з благоустрою на суму

31550,00 грн. його сторонами в письмовій формі не укладалась.

Суд враховує, що відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, якими обмінялися сторони. Однак, лист товариства «ЛВО»від 15.10.2009р. № 115, яким товариство «ЛВО»зверталось до міського голови Савчука В.П. з пропозицією виконати роботи з благоустрою в рахунок погашення заборгованості по Договору від 27.09.2007р. №220, та лист Управління житлово-комунального господарства Білоцерківської міськради від 02.08.2011р. № 919, яким підтверджено виконання вказаних робіт, не можна вважати обміном листами в порядку ст. 207 ЦК України.

По-перше, суду не подано жодних доказів направлення або вручення листа товариства «ЛВО»від 15.10.2009р. № 115 уповноваженому представнику сторони за Договором -виконкому Білоцерківської міськради. Зазначений лист містить погоджувальну резолюцію невідомої особи без зазначення прізвища, посади та дати резолюції. По-друге, Управління житлово-комунального господарства Білоцерківської міськради не є стороною в Договорі від 27.09.2007р. № 220.

Крім того, суду не було подано жодних доказів того, що сторонами було погоджено строки виконання, обсяги та вартість таких робіт, затверджено проектну та кошторисну документацію, що сторонами було здійснено передачу-прийняття виконаних робіт, що є обов'язковим для такого виду відносин відповідно до §3 глави 61 ЦК України. Так, акт виконаних робіт по благоустрою міста по вул. Січневий прорив 72-А між товариством «ЛВО» та Білоцерківським відділом капітального будівництва, поданий на доказ виконання робіт, підписаний лише з боку виконавця -товариства «ЛВО».

Посилання прокурора та позивача на Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»є необґрунтованим, оскільки зазначений закон був прийнятий 17.02.2011р. та не був чинним на момент укладення Договору від 27.09.2007р. № 220. З тих же підстав необґрунтованим є посилання прокурора та позивача на лист Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 21.05.2009р. № 1-2/12-541 «Про пайову участь забудовників у створенні інфраструктури населених пунктів».

Чинні на момент виникнення спірних відносин Закон України «Про планування і забудову територій»та Постанова КМ України від 24.01.2007р. №40 «Про встановлення граничного розміру коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів»не містили заборони пайової участі забудовників в інших формах, ніж у грошовій.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно з ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Суду не подано доказів того, що відповідач належним чином сплатив позивачу залишок пайового внеску в розмірі та в строк, встановлені пунктом 4.2. Договору.

За таких обставин судом встановлено факт порушення зобов'язання відповідачем, який полягає у несплаті позивачу у визначений Договором від 27.09.2007р., тобто до 21.03.2011р. залишку пайового внеску на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Біла Церква в сумі 23 781,00 грн.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту права може бути примусове виконання обов'язку в натурі. Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимогу прокурора про стягнення з товариства «ЛВО»заборгованості з пайового внеску в сумі 23781,00 грн. обґрунтованою, законною та такою, що підлягає задоволенню.

У зв'язку з наявністю вказаної простроченої заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 21.03.2011р. по 01.03.2012р. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення в сумі 3494,18 грн.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі . Право чин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним .

Оскільки сторонами Договору від 27.09.2007р. № 220 не передбачено сплату пені у випадку прострочення сплати забудовником пайового внеску, суду не подано доказів укладення сторонами письмового правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання неустойкою (пенею). За таких обставин, вимога прокурора про стягнення з відповідача пені в сумі 3494,18 грн. задоволенню не підлягає.

За таких обставин, повно та обґрунтовано дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, пені, надані позивачем, суд частково задовольняє позов прокурора міста Біла Церква та приймає рішення про стягнення з відповідача -Білоцерківського районного товариства «ЛВО»на користь позивача -Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради заборгованості по пайовому внеску в сумі 23 781,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно від розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись Законом України «Про планування і забудову територій», Постановою КМ України від 24.01.2007р. №40 «Про встановлення граничного розміру коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів», ст.ст. 11, 16, 207, 509, 525, 526, частиною 1 ст. 530, частинами 1, 2 ст. 546, ст. ст. 547, ст. 610, пунктом 3 ч.1 ст. 611, частиною 1 ст. 612, частиною 2 ст. 614, частиною 1 ст. 626, ст. 629 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, статтями 4, 33, 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов прокурора міста Біла Церква в інтересах держави в особі виконавчого комітету Білоцерківської міської ради задовольнити частково .

2. Стягнути з Білоцерківського районного товариства «ЛВО» (09130, Київська обл., Білоцерківський район, с. Дрозди, вул. Леніна, буд. 34А, код ЄДРПОУ 19414046, р/р 26004010022161 в ПАТ «ВТБ Банк»м. Київ, МФО 321767, або з будь-якого іншого рахунку, належного боржнику)

на користь Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 15, код ЄДРПОУ 04055009, одержувач: цільовий фонд Білоцерківської міської ради, код 38009832, ГУ ДКСУ в Київській області, р/р 31516931700002, МФО 821018, код платежу: 50110000 «Цільові фонди»)

23781,00 грн. (двадцять три тисячі сімсот вісімдесят одну гривню нуль копійок) заборгованості.

3. Стягнути з Білоцерківського районного товариства «ЛВО» (09130, Київська обл., Білоцерківський район, с. Дрозди, вул. Леніна, буд. 34А, код ЄДРПОУ 19414046, р/р 26004010022161 в ПАТ «ВТБ Банк»м. Київ, МФО 321767, або з будь-якого іншого рахунку, належного боржнику)

В Державний бюджет України (отримувач ГУ ДКСУ у Київській області, Код ЄДРПОУ 37955989, Банк ГУ ДКСУ у Київській області, рахунок 31214206783001, МФО 821018, призначення платежу: 22030001, судовий збір, ДСА України, 050, символ звітності 206)

1403,31 грн. (одну тисячу чотириста три гривні тридцять одну копійку) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити .

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.В. Конюх

Повний текст рішення підписано 15.06.2012р.