Постанова

від 05.06.2012 по справі 2а-4940/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 червня 2012 року 12:55 № 2а-4940/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноантрацит» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 26.03.2012 р. № 0000372220

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар судового засідання Юзина О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 26/03/12-2 від 26.03.2012 р.)

від відповідача : ОСОБА_3 (довіреність № 200/9/10-011 від 16.03.2012 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 05.06.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноантрацит» звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 26.03.2012 р. № 0000372220.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2012 р. позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноантрацит»була залишена без руху.

Зважаючи на усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2012 р. було відкрито провадження у справі № 2а-4940/12/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 05.06.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та в судових дебатах просив суд:

- визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.03.2012 р. № 0000372220;

- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п.138.10.2 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VІ із змінами та доповненнями, та п.1.32 ст.1, п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами і доповненнями, щодо заниження податку на прибуток в загальному розмірі 965 134 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення, винесене за наслідками даного Акта, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач позов не визнав, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі та зазначив, що при проведенні документальної планової перевірки ТОВ «Техноантрацит»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2010 р., контролюючим органом було встановлено порушення позивачем вимог п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п.138.10.2 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VІ із змінами та доповненнями, та п.1.32 ст.1, п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами і доповненнями, внаслідок чого позивачем було занижено податок на прибуток в загальному розмірі 965 134 грн. Зважаючи на викладене, відповідач вважає, що ним було правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.03.2012 р. № 0000372220 по податку на прибуток на загальну суму 1 034 565,00 грн. (в т.ч. за основним платежем 965 134,00 грн. та штрафні санкції - 69 431,00 грн.).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було проведено документальну планову перевірку ТОВ «Техноантрацит»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2010 р.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено Акт від 05.03.2012 року № 5/1-22-20-34423981, в якому встановлено порушення позивачем вимог п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п.138.10.2 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VІ із змінами та доповненнями, та п.1.32 ст.1, п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами і доповненнями, щодо заниження податку на прибуток в загальному розмірі 965 134 грн.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового законодавства, контролюючим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 26.03.2012 р. № 0000372220 по податку на прибуток на загальну суму 1 034 565,00 грн. (в т.ч. за основним платежем 965 134,00 грн. та штрафні санкції - 69 431,00 грн.).

Не погоджуючись із прийнятими Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва вказаним податковим повідомленням-рішенням від 26.03.2012 р. № 0000372220, позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, зокрема Акта перевірки, в період перевірки встановлено, що за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2011 р. позивач мав низьке податкове навантаження зі сплати податків, а саме:

- 2 півріччя 2010 р. - 0,1%;

- 1 квартал 2011 р. - 0,7 %;

- 2-4 квартал 2011 р. - 0,4 %.

Так, низьке податкове навантаження зі сплати податків пояснюється віднесенням позивачем до складу валових витрат послуг по переробці вугілля, значна орендна плата, амортизаційні відрахування.

Також, у періоді, що перевіряється, ТОВ «Техноантрацит»використовувало у своїй діяльності наступні офісні, виробничі (торгівельні, складські приміщення тощо), винаймаючи їх в оренду:

- в орендодавця ФОП ОСОБА_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2), орендована площа - 109 кв.м., сума орендної плати за місяць - 11 990,00 грн.;

- в орендодавця ТОВ «Український бізнес центр»(код ЄДРПОУ 01209133), орендована площа - 40 кв.м., сума орендної плати за місяць - 5 200,00 грн.

Власні складські приміщення позивача (місцезнаходження складу, площа):

- м. Свердловськ Луганської області на території промплощадки шахти № 71 , загальною площею 2 392,5 кв.м.

Так, за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2011 р. ТОВ «Техноантрацит»задекларувало валові витрати у сумі 64 025 610 грн.

Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2011 р. встановлено їх завищення на 2 988 746 грн., в т. ч.:

- за 2 кв. 2011 р. на 600 352 грн.;

- за 2-3 кв. 2011 р. на 1 877 233 грн.;

- 2-4 кв. 2011 р. на 244 8746 грн.

Перевіркою показників, відображених у рядку 05.1 СВ Декларацій «Собівартість реалізованих (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)»за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р. у сумі 21 652 193 грн. встановлено, що вони сформовані за рахунок придбання товарів, робіт, послуг та інше.

Перевірку відображеного показника було здійснено на підставі таких документів:

- регістри синтетичного обліку - оборотно-сальдові відомості по рахунках 372, 685, 631, 634, 311, 312 тощо;

- регістри аналітичного обліку - договори про фінансово-господарську діяльність, товарні накладні, банківські документи, авансові звіти, акти виконаних робіт та інші.

Так, зазначеною перевіркою встановлено завищення задекларованих підприємством показників у рядку 05.1 СВ Декларацій «Собівартість реалізованих (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на суму 1 778 746 грн. а саме:

- за 2 кв. 2011 р. на 600 352 грн.;

- за 3 кв. 2011 р. на 606 881 грн.;

- за 4кв.2011 р. на 571 513 грн.

Зокрема, за результатами перевірки встановлено, що ТОВ «Техноантрацит»в особі директора Укінець Наталії Анатоліївни уклало договір підряду від 23.04.2010 р. № б/н з ТОВ ВКФ «Промсоюз»в особі директора Гольбейна Руслана Анатолійовича.

Предмет договору наступний: «У порядку та на умовах, визначених Договором, Замовник надає Виконавцеві сировину, а саме відходи вуглезбагачення - породу, які розташовані на недіючому породному відвалі ВП ЦЗФ «Свердловська»ДП «Свердловантрацит»з об'ємом породи 1 000 000 тон, а виконавець зобов'язується самостійно збагатити сировину, передані у власність Замовника продукти збагачення, а також залишки Сировини та відходів виробництва, отримані в результаті збагачення.

Згідно п.1.3 Договору, передача Замовником Виконавцеві сировини здійснюється за Актом прийому-передачі за адресою: 94800, м. Свердловськ, недіючий породний відвал ВП ЦЗФ «Свердловська»ДП Свердловантрацит».

Відповідно до п.1.4 Договору, право власності на сировину, продукцію, залишки сировини та відходи виробництва, отримані в результаті збагачення ,належить Замовникові.

Згідно п.1.7 Договору, для виконання робіт за Договором Замовник передає Виконавцю належну Замовнику на праві власності збагачувальну фабрику на території промплащадки шахти № 71 (нежитлова будівля №3) за адресою: Луганська обл., м. Свердловськ, шахта № 71) з обладнанням та інвентарем, що знаходиться на території фабрики. Устаткування передається Замовником Виконавцеві за Актом прийому-передачі на період виконання робіт за Договором і залишається у власності Замовника.

За виготовлення 1 (однієї) тони Продукції Замовник сплачує Виконавцеві винагороду у розмірі 200 грн.

Замовник сплачує вартість робіт за Договором на поточний рахунок Виконавця у розмірах та в терміни передбачені цим Договором.

Відповідно до п.4 П(С)БО «Основні засоби», затвердженого наказом МФУ від 27.04.2000 р. № 92, основними засобами вважаються матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи поставки товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам.

Відповідно до п.16 ПБО 14, орендодавець нараховує амортизацію за об'єктами операційної оренди.

Згідно з Положенням, операційною орендою є оренда інша, ніж фінансова. Виходячи з вимог цього нормативного документа, операційну оренду можна визначити ще як оренду, яка не передбачає передачі орендарю всіх ризиків та вигод, пов'язаних з правом користування та володіння активом. Крім цього, оренда може бути визнаною операційною при дотриманні таких умов:

1) орендар не набуває права власності на орендований актив після закінчення терміну оренди;

2) орендар не має можливості та наміру придбати об'єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання;

3) термін оренди є меншим терміну корисного використання (експлуатації) об'єкта оренди;

4) теперішня вартість мінімальних орендних платежів з початку терміну оренди дорівнює або перевищує справедливу вартість об'єкта оренди.

ПБО «Оренда»передбачено, що дохід від операційної оренди визнається іншим операційним доходом відповідного звітного періоду з урахуванням способу одержання економічних вигод, пов'язаних з використанням об'єкта операційної оренди.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VІ, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням та /або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг), спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно.

Відповідно до п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів складається з витрат прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

- амортизація виробничих основних засобів та нематеріальних активів безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів виконанням робіт, наданням послуг;

Виходячи з вищевикладеного, ТОВ «Техноантрацит»порушено п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 та п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, а саме, підприємством завищено валові витрати на суму 1 778 746 грн., в т.ч.:

- за 3 кв. 2011 р. -606 881 грн.;

- за 4 кв. 2011 р. -571 513 грн.

Дане порушення відображено в бухгалтерському обліку товариства наступним чином: Д-т рах.92 К-т рах. 13, - 1 778 746 грн.

Також, перевіркою показників, відображених у рядку 06.2 АВ Декларації «Адміністративні витрати»за період з 01.04.2011 р. по 30.06.2011 р. у сумі 1 789 079 грн. встановлено, що суб'єкт господарювання здійснював витрати на утримання основних засобів, амортизацію основних засобів загальногосподарського використання, витрати на оплату послуг зв'язку, послуги банків, витрати на оплату праці, внески на соціальні заходи, інші витрати , тощо.

Перевірку відображеного показника здійснено на підставі таких документів:

- регістри синтетичного обліку - оборотно-сальдові відомості по рахунках 372, 685, 631, 634, 311 тощо;

- регістри аналітичного обліку - договори про фінансово-господарську діяльність, товарні накладні, банківські документи, авансові звіти, акти виконаних робіт та інші.

За результатами перевірки встановлено завищення задекларованих підприємством показників у рядку 06.2 АВ Декларації на суму 1 210 000 грн., а саме:

- 2кв. 2011 р. на 1 210 000 грн.

За результатами перевірки встановлено, що підприємством ТОВ «Техноантрацит»(Довіритель) було укладено договір доручення від 15.11.2010 р. № 1-2010/ДР та додаток № 2 до договору доручення від 10.01.2011 р. з ТОВ «Консалтингова компанія ІнвестЕкоГруп»(Повірений), відповідно до якого Повірений приймає на себе зобов'язання за винагороду вчинити певні юридичні та інші дії з метою здійснення реєстрації проекту спільного впровадження у відповідності до ст.6 Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та продажу ОСВ, які утворились в результаті здійснення проекту спільного впровадження та було сплачено 1 210 000 грн., що підтверджено календарним планом виконання робіт за проектом ТОВ «Техноантрацит»та складено Акт виконаних робіт, відповідно до якого дані витрати віднесені до складу валових витрат.

В Акті перевірки відповідач вказує на те, що вказані витрати не підпадають під визначення п.п.«г»п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, згідно якого адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством - це винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.

Враховуючи вищенаведене, відповідач вважає, що позивачем ТОВ «Техноантрацит»було порушено вимоги п.п.14.36 п.14.1 ст.14 та п.138.10.2 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р., а саме, підприємством завищено валові витрати на суму 1 210 000 грн., в т.ч.:

- за 2 кв. 2011 р.- 1 210 000 грн.

Як було зазначено представником відповідача в судовому засіданні та було підтверджено бухгалтером позивача, за вказані порушення, що, на думку податкового органу, були вчинені ТОВ «Техноантрацит», контролюючим органом було донараховано позивачу податок на прибуток підприємств в сумі 278 300 грн., штрафні санкції відповідачем не нараховувались.

Однак, вивчивши наявні матеріали справи, та норми чинного законодавства з даного приводу, суд не може погодитися із такою позицією відповідача та вважає протиправним таке донарахування позивачу податку на прибуток підприємств в сумі 278 300 грн., внаслідок відсутності порушення позивачем вимог податкового законодавства при віднесені витрат за договором доручення від 10.01.2011 р. з ТОВ «Консалтингова компанія ІнвестЕкоГруп»до складу валових витрат.

Так, в рамках Кіотського протоколу в Україні проводиться торгівля квотами на викиди в атмосферу парникових газів. Кіотський протокол до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату підписано 11.12.1997 р. та в ньому запропоновано кількісні зобов'язання щодо обмеження викидів парникових газів країнами - учасниками Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (Україна входить до складу учасників цієї Конвенції).

На виконання вищезазначеного в Україні прийнято Закон «Про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік», яким передбачено формування державної політики, спрямованої на протидію глобальним змінам клімату та визначено цілі і очікувані результати, а саме реалізація проектів спільного впровадження, торгівля викидами в рамках Кіотського протоколу.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, на території України позивач здійснює впровадження спільного проекту, який полягає у торгівлі квотами на викиди в атмосферу.

Кабінет Міністрів України своєю постановою від 22.02.2006 р. № 206 затвердив Порядок підготовки, розгляду, схвалення та реалізації проектів, спрямованих на скорочення обсягу антропогенних викидів парникових газів. Пункт 3 цього Порядку передбачає, що власник об'єкта має право реалізувати проект спільного впровадження за міжнародною процедурою, а також за національною процедурою за погодженням з Нацекоінвестагентством. Таким чином, для реалізації такого проекту підприємству необхідно здійснити ряд дій із підготовки, розгляду, схвалення та реєстрації цього проекту.

Отже, без здійснення таких дій позивач не зможе отримати доходи від торгівлі квотами на викиди в атмосферу парникових газів.

Таким чином, для цього, як було зазначено вище, між позивачем (Довіритель) та ТОВ «Консалтингова компанія «ІнвестЕкоГруп»(Повірений) було укладено Договір від 15.11.2010 р. № 1-2010/ДР (надалі - Договір доручення), за яким Довіритель доручає, а Повірений приймає на себе зобов'язання за винагороду вчинити від імені та за рахунок Довірителя або від власного імені на користь Довірителя та за його рахунок певні юридичні та інші дії з метою здійснення реєстрації проекту спільного впровадження (ПСВ) у відповідності до статті 6 Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, а саме:

1. Підготовка стислого обґрунтування ПСВ: попередня оцінка викидів ПГ, попередня оцінка вартості проекту.

2. Підготовка супровідних документів до національного уповноваженого органу України.

3. Підготовка документів на оформлення ПСВ у відповідних незалежних міжнародних органах.

4. Супроводження під час проведення експертизи проектно-технічної документації.

5. Підготовка першого звіту про моніторинг.

Вартість виконаних послуг визначається відповідно до Календарного плану робіт, що є невід'ємною частиною договору та складає 1 210 000 грн.

За фактом виконання умов Договору доручення ТОВ «Консалтингова компанія «ІнвестЕкоГруп»надало позивачу Акт виконаних робіт та звіт повіреного, які підтверджують отримані послуги, пов'язані із супроводженням в організації проекту ПСВ.

Враховуючи зазначене, в облікових бухгалтерських регістрах позивача на підставі первинних документів витрати за Договором доручення у сумі 1 210 000 грн. враховані у складі адміністративних витрат.

Відповідно до ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат, до складу яких включаються і адміністративні витрати.

Згідно із п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, до складу адміністративних витрат включаються винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.

П.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Враховуючи вищезазначене та приймаючи до уваги, що позивач в рамках Кіотського протоколу здійснює реалізацію проекту спільного впровадження, витрати, пов'язані із обов'язковими юридичними діями та попередніми заходами з реєстрації і підготовки до реалізації проекту, класифіковані як консультаційні, інформаційні та юридичні витрати, тобто його адміністративні витрати.

П.138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачає, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Цією ж нормою встановлено, що у разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

П.138.5 ст.138 Податкового кодексу України визначає, що інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

П(С)БО 16 «Витрати»визначає, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Враховуючи зазначені вище вимоги, суд вважає, що позивач при формуванні показників декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 року на підставі відповідних первинних документів правомірно включив витрати в сумі 1210 000 грн. за договором доручення від 10.01.2011 р. з ТОВ «Консалтингова компанія ІнвестЕкоГруп»до складу показників рядку 06.2 АВ декларації.

Також, перевіркою повноти визначення амортизаційних відрахувань за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2011 р. встановлено їх завищення на суму на суму 1 162 719 грн.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на прибуток підприємств за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2011 р. встановлено наступне.

Перевіркою відображених у рядку 07 Декларацій «Сума амортизаційних відрахувань»показників за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2011 р. у загальній сумі 1 214 877 грн. встановлено, що на балансі підприємства основні засоби обліковуються.

Перевірку відображеного показника здійснено на підставі таких документів:

- регістри синтетичного обліку - оборотно-сальдові відомості порахунках 10, 131 тощо;

- регістри аналітичного обліку - акти введення в експлуатацію основних засобів, відомості нарахування амортизаційних відрахувань та інші.

Встановлено завищення задекларованих товариством показників у рядку 07 Декларацій «Сума амортизаційних відрахувань»на суму 1 1627 19грн. а саме:

- за 3 кв. 2010 р. на 402 635 грн.;

- за 4 кв. 2010 р. на 385 910 грн.;

- за 1 кв. 2011 р. на 374 174 грн.

За результатами перевірки встановлено, що ТОВ «Техноантрацит»в особі директора Укінець Наталії Анатоліївни уклало договір підряду від 23.04.2010 р. № б/н з ТОВ ВКФ «Промсоюз»в особі директора Гольбейна Руслана Анатолійовича.

Предмет договору наступний: «У порядку та на умовах, визначених Договором, Замовник надає Виконавцеві сировину, а саме відходи вуглезбагачення -породу, які розташовані на недіючому породному відвалі ВП ЦЗФ «Свердловська»ДП «Свердловантрацит»з об'ємом породи 1 000 000 тон., а виконавець зобов'язується самостійно збагатити сировину, передану у власність Замовника, продукти збагачення, а також залишки Сировини та відходів виробництва, отримані в результаті збагачення.

Згідно п.1.3 Договору, передача Замовником Виконавцеві сировини здійснюється за Актом прийому-передачі за адресою: 94800, м. Свердловськ, недіючий породний відвал ВП ЦЗФ «Свердловська»ДП «Свердловантрацит».

Згідно з п.1.4 Договору, право власності на сировину, продукцію, залишки сировини та відходи виробництва, отримані в результаті збагачення, належить Замовникові.

Відповідно до норм амортизації, згідно з п.8.6 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами і доповненнями, норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного податкового періоду в такому розмірі:

1 гр. - 2%;

2 гр. - 10%;

3 гр. - 6%.

Відповідно до п.4 П(С)БО «Основні засоби», затверджене наказом МФУ від 27.04.2000 р. № 92, основними засобами вважаються матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи поставки товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам.

Відповідно до п.16 ПБО 14, орендодавець нараховує амортизацію за об'єктами операційної оренди.

Згідно з Положенням, операційною орендою є оренда інша, ніж фінансова. Виходячи з вимог цього нормативного документа, операційну оренду можна визначити ще як оренду, яка не передбачає передачі орендарю всіх ризиків та вигод, пов'язаних з правом користування та володіння активом. Крім цього, оренда може бути визнаною операційною при дотриманні таких умов:

1) орендар не набуває права власності на орендований актив після закінчення терміну оренди;

2) орендар не має можливості та наміру придбати об'єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання;

3) термін оренди є меншим терміну корисного використання (експлуатації) об'єкта оренди;

4) теперішня вартість мінімальних орендних платежів з початку терміну оренди дорівнює або перевищує справедливу вартість об'єкта оренди.

ПБО «Оренда»передбачено, що дохід від операційної оренди визнається іншим операційним доходом відповідного звітного періоду з урахуванням способу одержання економічних вигод, пов'язаних з використанням об'єкта операційної оренди.

Згідно п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, звичайна ціна - ціна продажу товарів (робіт, послуг) продавцем, включаючи суму нарахованих (сплачених) процентів, вартість іноземної валюти, яка може бути отримана у разі їх продажу особам, які не пов'язані з продавцем при звичайних умовах ведення господарської діяльності.

П.1.20.5 1 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями) зазначено, якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. З метою оподаткування терміни «справедлива вартість», «ринкова вартість»та «чиста вартість реалізації», які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміну «звичайна ціна», визначеного цим Законом.

Відповідно до п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями ), під терміном «Основні фонди»слід розуміти матеріальні цінності. що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- господарська діяльність - це будь-яка діяльність спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній та нематеріальній формах, якщо безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно абз.4 п.п.8.1.3 п. 8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку на утримання основних фондів, що знаходяться на консервації.

Відповідно до абз.4 п.п.8.1.4 п. 8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів.

Під терміном "невиробничі фонди" слід розуміти капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку. До таких невиробничих фондів відносяться:

Згідно п.п.8.4.5 п. 8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у разі виведення з експлуатації окремого об'єкта основних фондів групи 1 або передачі його до складу невиробничих фондів за рішенням платника податку балансова вартість такого об'єкта для цілей амортизації прирівнюється до нуля. При цьому амортизаційні відрахування не нараховуються.

Відповідно до п.п.8.4.6 п. 8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у разі виведення з експлуатації окремих фондів груп 2, 3 і 4 з будь-яких причин (крім їх продажу) балансова вартість таких груп не змінюється.

Зворотне введення таких основних фондів в експлуатацію після проведення їх ремонту, реконструкції та модернізації збільшує баланс групи тільки на суму витрат, пов'язаних з цими роботами.

Враховуючи вимоги Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платники податків мають право відносити до складу валових доходів та валових витрат суми коштів, що пов'язані з веденням господарської діяльності таких платників, тобто з діяльності направленої на отримання доходу.

Виходячи з вищевикладеного, ТОВ «Техноантрацит»порушено п.1.32 ст.1, п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено амортизаційні відрахування на суму 1 162 719 грн., в т.ч.:

- за 3 кв. 2010 р. на 402 635 грн.;

- за 4 кв. 2010 р. на 385 910 грн.;

- за 1 кв. 2011 р. на 374 174 грн.

Дане порушення відображено в бухгалтерському обліку товариства наступним чином: Д-т рах.92 К-т рах. 13, - 1 162 719 грн.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення рішення від 26.03.2012 р. № 0000372220 в частині суми донарахування податку на прибуток та штрафних санкцій 756 265,00 грн.

Натомість представник позивача надав суду обґрунтовані пояснення, підтверджені допустимими доказами, щодо протиправності винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 26.03.2012 р. № 0000372220 в частині суми донарахування податку на прибуток 278 300,00 грн.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу -відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У зв'язку з тим, що судом позов майнового характеру задовольняється частково, судові витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2 188,00 грн. підлягають відшкодуванню йому з державного бюджету в розмірі 729,33 грн., оскільки рішення органу владних повноважень скасовується в частині одного з трьох встановлених порушень.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 26.03.2012 р. № 0000372220 в частині суми донарахування податку на прибуток 278 300,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноантрацит»витрати по сплаті судового збору в розмірі 729,33 грн.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 11.06.2012 р.