Постанова

від 23.05.2012 по справі 5011-24/790-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2012 № 5011-24/790-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Суліма В.В.

Чорногуза М.Г

при секретарі судового засідання - Зайцевій А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю

від третіх осіб: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Всесвіт» на рішення господарського суду міста Києва від 22.03.2012р.

по справі № 5011-24/790-2012 (суддя - Мандичев Д.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Енерголізинг»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Всесвіт»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1.Розпорядник майна Арбітражний керуючий Пилипенко Валентин Володимирович;

2.Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Хлібороб»;

3.Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славія»

про розірвання договору фінансового лізингу №3 від 16.03.2006р. та витребування майна

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Енерголізинг" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Всесвіт" про розірвання договору фінансового лізингу №3 від 16 березня 2006 року та про зобов'язання відповідача повернути майно (колісні трактори).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.02.2012р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хлібороб" та ОСОБА_5 товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славія".

03.03.2012р. позивач подав до суду уточнену позовну заяву в якій просив розірвати договір фінансового лізингу №3 від 16.03.2006р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Енерголізинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Всесвіт" та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Всесвіт", ОСОБА_5 товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хлібороб" та ОСОБА_5 товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славія" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Енерголізинг" майно (колісні трактори).

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.03.2012р. у справі №5011-24/790-2012 позовні вимоги задоволено частково. Розірвано договір фінансового лізингу №3 від 16.03.2006р., що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Енерголізинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Всесвіт». Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Всесвіт» повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Енерголізинг» колісні трактори, а саме: колісний трактор марки МТЗ-82.1, реєстраційний номер -09268КС, 2006 року випуску, заводський номер-80825399, двигун -691917; колісний трактор марки МТЗ-82.1, реєстраційний номер -09269КС, 2006 року випуску, заводський номер-80824758, двигун -690966; колісний трактор марки МТЗ-82.1, реєстраційний номер -09270КС, 2006 року випуску, заводський номер-80825719, двигун -692558; колісний трактор марки МТЗ-82.1, реєстраційний номер -09271КС, 2006 року випуску, заводський номер-80822651, двигун -687414; колісний трактор марки МТЗ-82.1, реєстраційний номер -09303КС, 2006 року випуску, заводський номер-80824133, двигун -689941; колісний трактор марки МТЗ-892, реєстраційний номер -09272КС, 2006 року випуску, заводський номер-90801862, двигун -199303; та колісний трактор марки МТЗ-1221.2, реєстраційний номер -09273КС, 2006 року випуску, заводський номер-12017618, двигун -043164. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Всесвіт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Енерголізинг» 14 917,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Всесвіт» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 22.03.2012р. по справі № 5011-24/790-2012 змінити та відмовити в позові в частині розірвання договору фінансового лізингу №3 від 16.03.2003р.

Скаржник вважає, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для розірвання договору не відповідають обставинам справи, оскільки договір фінансового лізингу №3 від 16.03.2003р., за доводами скаржника, не був укладений в зв'язку з недосягненням сторонами згоди з такої істотної умови договору як строк його дії.

На підставі апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Всесвіт» на рішення господарського суду міста Києва від 22.03.2012р., згідно ст. 98 ГПК України, Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 17.04.2012р. порушено апеляційне провадження.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Енерголізинг» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення господарського суду міста Києва від 22.03.2012 року у справі № 5011/24-790-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На підставі розпорядження Секретаря палати від 22.05.2012р. розгляд справи здійснено судовою колегією у складі: головуючий по справі - суддя Корсакова Г.В., судді Чорногуз М.Г., Сулім В.В.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Судова колегія вважає, що неявка представників третіх осіб не перешкоджає апеляційному перегляду рішення господарського суду міста Києва від 22.03.2012 року.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Енерголізинг" (далі лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компаніям "Всесвіт" ( далі лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №3 (далі - Договір).

Згідно з пунктом 1.1. договору лізингодавець, згідно Заявки на фінансовий лізинг №1/03 від 14.03.2006р. (додаток №1 до цього договору) лізингоодержувача, за договором №2503Т-6014П від 23.02.2006р. здійснює придбання у ТОВ "БелМТЗцент" трактори (надалі - майно) в комплектації згідно договору №2503Т-6014П від 23.02.2006р., а саме: марка трактора МТЗ82.1, кількість 5 одиниць, марка трактора МТЗ 892, кількість 1 одиниця, марка трактора МТЗ 1221.2 кількість 1 одиниця. Вказане майно лізингодавець передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач отримує від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу.

Пунктом 1.2. договору встановлено, що вартість майна, що передається в фінансовий лізинг складає 576833, 33 грн., крім того, ПДВ - 115336, 67грн., разом 692200 грн.

За умовами п.2.1 договору строк лізингу складає 36 (тридцять шість) місяців з моменту передачі майна в лізинг згідно з розділу 4 цього договору.

Згідно п. 2.2. договору, протягом всього строку дії цього договору майно є власністю лізингодавця. В відповідних реєстраційних та бухгалтерських документах повинні бути застереження, що власником майна є ТОВ "Лізингова компанія "Енерголізинг". В разі переходу права власності на майно від лізингодавця до іншої особи, договір фінансового лізингу зберігає чинність.

В п. 2.3. договору зазначено, що лізингоодержувач отримує право використовувати майно за призначенням протягом усього строку лізингу, але не має право переуступити свої права, обов'язки або будь-які інтереси третій особі без письмової згоди лізингодавця.

Сторони в п.3.1 договору домовилися, що плата за користування об'єктом лізингу вноситься лізингоодержувачем у вигляді лізингових платежів, а у п. 3.4 сторонами погоджено внесення лізингових платежів не пізніше 25 календарного дня місяця, вказаного в графіку, згідно п.3.1. Договору.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що передача лізингодавцем та прийняття лізингоодержувачем майна в лізинг засвідчується актом приймання-передачі майна в лізинг.

На виконання умов договору відповідачу було передано майно, про що сторонами складено акт прийому - передачі (накладну) від 31.03.2006р. та акт прийомки від 31.03.2006р. у п. 3 якого лізингоодержувач підтвердив належну поставку об'єктів лізингу згідно заявки на лізинг в установлені договором строки.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.03.2010р. у справі № 7/8-32/631 задоволено первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Енерголізинг" та стягнуто з відповідача на користь позивача 106367,35 грн. боргу, 5688,72 грн. пені, 11066,21 грн. інфляційних та 2460,04 грн. 3 % річних за договором фінансового лізингу № 3 від 16.03.2006р. В зустрічному позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Всесвіт" про визнання недійсним договору фінансового лізингу № 3 від 16.03.2006р. відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Енерголізинг" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Всесвіт" про розірвання договору фінансового лізингу №3 від 16 березня 2006 року та про зобов'язання відповідача повернути майно (колісні трактори).

03.03.2012р. позивач подав до суду уточнену позовну заяву в якій просив розірвати договір фінансового лізингу №3 від 16.03.2006р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Енерголізинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Всесвіт" та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Всесвіт", ОСОБА_5 товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хлібороб" та ОСОБА_5 товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славія" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Енерголізинг" майно (колісні трактори).

Вказана заява була прийнята судом першої інстанції до розгляду.

Відповідно до п.3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як подання іншого (ще одного) позову чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку, що подана позивачем заява є заявою про збільшення позовних вимог, оскільки під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення кількісних показників за тією ж самою вимогою. Збільшено може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Фактично в уточненій позовній заяві позивач заявив нову вимогу до осіб, які не є відповідачами за раніше заявленими позовними вимогами, тобто фактично позивач заявив інший позов, а відтак подана позивачем уточнена позовна заява суперечить приписам статті 22 ГПК України, в зв'язку з чим неправомірно прийнята судом до розгляду. Крім того, прийнявши до розгляду вказану заяву суд першої інстанції вирішив спір відносно осіб не залучених до участі у справі в якості відповідачів, чим порушив норми процесуального права.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що уточнена позовна заява не підлягає розгляду, в зв'язку з чим розглядає первісно заявлені позовні вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи позивач просить розірвати договір фінансового лізингу № 3 від 16.03.2006р. в зв'язку з наявністю заборгованості відповідача по сплаті лізингових платежів, яка складається з простроченої заборгованості зі сплати лізингових платежів згідно з рішенням господарського суду міста Києва від 10.03.2010р. у справі № 7/8-32/631, простроченої заборгованості зі сплати лізингових платежів, передбачених Графіком лізингових платежів, що є Додатком № 2 до договору, за період з грудня 2008р. по лютий 2009р. включно, простроченої заборгованості зі сплати лізингових платежів за договором, передбачених п.3.2.3. Договору по відшкодуванню витрат кредитора зі сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на майно, за період з січня 2009р. по січень 2011р. включно.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

За правилами п.п.3 п.2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно п. 2.2. договору, протягом всього строку дії цього договору майно є власністю лізингодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно ч. 7 ст. 180 ГК України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Істотні умови договору фінансового лізингу визначені ст. 6 Закону України «Про фінансовий лізинг» згідно з якою істотними умовами договору фінансового лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлено, що строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.

Таким чином, виходячи з викладеного, судова колегія вважає, що строк лізингу і є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до договору, а відтак, строк лізингу і є строком договору.

За умовами п.2.1 договору строк лізингу складає 36 (тридцять шість) місяців з моменту передачі майна в лізинг згідно з розділу 4 цього договору.

Оскільки майно, як встановлено вище, було передано відповідачу в лізинг 31.03.2006р., то встановлений сторонами в п. 2.1. договору строк лізингу закінчився в березні 2009р.

Таким чином, на момент звернення позивача з даним позовом до господарського суду про розірвання договору фінансового лізингу №3 від 16.03.2006р., строк лізингу, а відповідно, строк договору, закінчився.

З огляду на зазначене, судова колегія вважає позовні вимоги про розірвання договору фінансового лізингу №3 від 16.03.2006р. необґрунтованими, а висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в цій частині таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам законодавства.

Доводи скаржника про те, що договір фінансового лізингу № 3 від 16.03.06р. є неукладеним з посиланням на те, що сторонами не було досягнуто згоди щодо такої істотної умови договору як строк дії договору, колегією суддів відхиляються, оскільки, як вбачається з договору, сторонами були погоджені всі істотні умови договору фінансового лізингу, визначені ст. 6 Закону України «Про фінансовий лізинг», а тому відсутні підстави вважати вказаний договір неукладеним.

Крім того, слід зазначити, що визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, в разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх його істотних умов, а не за наслідками виконання договору сторонами. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 25 червня 2011р., справа №3-58гс11.

Відповідно до п. 7 ч.2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» у разі закінчення строку лізингу лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Як вбачається з матеріалів справи майно, передане відповідачу за договором фінансового лізингу № 3 від 16.03.2006р., після закінчення строку лізингу позивачу повернуто не було.

З огляду на зазначене, за обставин не сплати лізингових платежів за договором в повному обсязі, що відповідачем не заперечується, позовні вимоги про зобов'язання відповідача повернути майно, передане йому в лізинг, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 22.03.2012 року прийняте з невідповідністю висновків суду обставинам справи, з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню. Суд апеляційної інстанції приймає по справі нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Всесвіт» на рішення господарського суду міста Києва від 22.03.2012р. у справі № 5011-24/790-2012 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 22.03.2012 року у справі № 5011-24/790-2012 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

В задоволенні позовних вимог про розірвання договору фінансового лізингу №3 від 16.03.2006 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Енерголізинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Всесвіт" відмовити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Всесвіт» (0135,м. Кив, вул. Павла Пестеля,11, код ЄДРПОУ 33835595) повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Енерголізинг» (04053, м. Київ, Кудрявський узвіз,5-Б код ЄДРПОУ 24595280) колісні трактори, а саме: колісний трактор марки МТЗ-82.1, реєстраційний номер -09268КС, 2006 року випуску, заводський номер-80825399, двигун номер - 691917; колісний трактор марки МТЗ-82.1, реєстраційний номер -09269КС, 2006 року випуску, заводський номер-80824758, двигун номер -690966; колісний трактор марки МТЗ-82.1, реєстраційний номер -09270КС, 2006 року випуску, заводський номер-80825719, двигун номер -692558; колісний трактор марки МТЗ-82.1, реєстраційний номер -09271КС, 2006 року випуску, заводський номер-80822651, двигун номер -687414; колісний трактор марки МТЗ-82.1, реєстраційний номер -09303КС, 2006 року випуску, заводський номер-80824133, двигун -689941; колісний трактор марки МТЗ-892, реєстраційний номер -09272КС, 2006 року випуску, заводський номер-90801862, двигун -199303; колісний трактор марки МТЗ-1221.2, реєстраційний номер -09273КС, 2006 року випуску, заводський номер-12017618, двигун -043164.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Всесвіт» (0135,м. Кив, вул. Павла Пестеля,11, код ЄДРПОУ 33835595) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Енерголізинг» (04053, м. Київ, Кудрявський узвіз,5-Б код ЄДРПОУ 24595280) - 1073 грн. судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Енерголізинг» (04053, м. Київ, Кудрявський узвіз,5-Б код ЄДРПОУ 24595280) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Всесвіт» (0135,м. Кив, вул. Павла Пестеля,11, код ЄДРПОУ 33835595) 536,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 5011-24/790-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Корсакова Г.В.

Судді Сулім В.В.

Чорногуз М.Г