Рішення

від 19.06.2012 по справі 1407/2-966/11

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1407/2-966/11

РІШЕННЯ

іменем України

"19" червня 2012 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді -Вуїва О.В.

при секретарі -- Кашарайло А.А.,

за участю: представника позивачки ОСОБА_2, відповідачки ОСОБА_3, представника відповідача - Воронівської сільської ради Вознесенського району -ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Воронівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом ,

В С Т А Н О В И В :

В травні 2011 року ОСОБА_5 звернулася до суду з таким позовом в якому вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6.

Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки, загальною площею 8,25 га., розташованої в межах території Воронівської сільської ради, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також майнового паю в КСП «Воронівка», вартістю 3 230 грн.

Позивачка є спадкоємцем за заповітом, яка у встановленому порядку прийняла спадщину.

Іншим спадкоємцем, що прийняла спадщину та претендує на отримання її частки є дружина спадкодавця -ОСОБА_3

Також позивачка вказувала на те, що нотаріус відмовляє їй в оформленні спадкових прав з підстав некоректного викладення тексту заповіту та відсутністю в неї оригіналів правовстановлюючих документів щодо спадкового майна.

Враховуючи неможливість отримання правовстановлюючих документів щодо спадкового майна, що знаходяться у ОСОБА_3 або їх дублікатів, відмову нотаріуса від оформлення спадкових прав на майно та неможливість оформлення спадщини в іншому порядку, а тому ОСОБА_5 просила визнати за нею в порядку спадкування за заповітом право власності щодо спірного майна.

В судовому засіданні, що проводилося без участі позивачки, її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Представник відповідача - Воронівської сільської ради Вознесенського району - ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала.

Свої заперечення обґрунтовувала тим, що заповіт, на її думку, підписаний не спадкодавцем, а сторонньою особою, тобто є недійсним, а тому позивачка не має права на спадкування за заповітом та як наслідок - на отримання частки спадкового майна.

Оскільки матеріали справи містять всі необхідні відомості про права та взаємовідносини сторін, а тому суд вважав можливим провести розгляд справи без особистої участі позивачки.

Заслухавши пояснення представника позивачки ОСОБА_2, відповідачки ОСОБА_3, представника Воронівської сільської ради Вознесенського району -ОСОБА_4, а також показання останньої, наданої нею, будучи допитаною в якості свідка, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6.

Після його смерті відкрилася спадщина до складу якої ввійшли земельна ділянка, загальною площею 8,25 га. (що складається з трьох окремих ділянок), розташована в межах території Воронівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також майновий пай в КСП «Воронівка», вартістю 3 230 грн., що становить 0,2141 % пайового фонду підприємства.

Факт належності спадкодавцю ділянки повністю підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК №005119 від 20 грудня 2003 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №145, довідкою відділу Держкомзему у Вознесенському районі Миколаївської області від 01 червня 2011 року, іншими матеріалами справи (а.с. 12-13), а факт належності спадкодавцю майнового паю -копією свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства від 06 липня 2001 року та довідкою виконкому Воронівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області від 11 травня 2011 року.

Спадкодавець за життя розпорядився вищевказаним майном на випадок своєї смерті, склавши заповіт на користь ОСОБА_5

07 червня 2005 року заповіт було посвідчено секретарем Воронівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області ОСОБА_4, внесено в реєстр за №183 та в цей же день внесено до журналу реєстрації нотаріальних дій.

На час відкриття спадщини заповіт не скасовано та не змінено.

Доводи відповідачки ОСОБА_3 про те, що заповіт підписаний не спадкодавцем, а сторонньою особою не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовуються показаннями допитаної в якості свідка ОСОБА_4, яка пояснила, що підпис в двох екземплярах цього документа після перевірки особи заповідача був проставлений в її присутності особисто ОСОБА_6, він же розписався й в журналі реєстрації нотаріальних дій сільради.

Не спростовує цих показань й висновок судової почеркознавчої експертизи від 26 липня 2011 року.

Згідно висновку, особистий підпис ОСОБА_6 та підпис на заповіті дійсно мають певні розбіжності, що ставить під сумнів, що він може бути виконаний заповідачем.

Водночас, як вбачається з цього ж висновку, виконаний на заповіті підпис містить й нечисленні, проте суттєві збіжні ознаки підпису ОСОБА_6, проте обмежений об'єм почеркової інформації в досліджуваному об'єкті, а також висока варіативність ознак у порівняльних зразках підпису, відсутність вільних зразків почерку та достатньої кількості вільних зразків підпису не дає можливості виділити комплекс ознак, необхідний для вирішення питання в категоричній формі.

Відповідачка ОСОБА_3 не заявляла в судовому засіданні жодних зустрічних вимог щодо заповіту (зокрема щодо визнання його недійсним), не надала суду достатніх доказів в підтвердження своїх заперечень, як цього вимагають ст.ст. 10, 60 ЦПК України, при цьому двічі ухилилася від проведення як первісної, так і повторної судової почеркознавчої експертизи (її оплати).

Таким чином судом встановлено, що заповіт підписаний особисто заповідачем та виражає його волю, а також посвідчений відповідно до вимог законодавства України, а тому є чинним.

Згідно положень Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1 ст. 1220 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.

Спадкування здійснюється за заповітом, а в разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини - за законом (ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 1268-1270 ЦК України для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець прийняв її в шестимісячний строк в порядку, передбаченому законом.

В матеріалах справи є достатні докази належності спадкодавцю спірного майна, а тому воно вважається таким, що ввійшло до складу спадщини, а також докази, що ОСОБА_6 заповідав спірні ділянку та пай ОСОБА_5

Позивачка, як спадкоємець за заповітом, належним чином прийняла спадщину, звернувшись до нотаріальної контори з відповідною заявою.

Матеріали справи вказують на те, що окрім позивачки спадщина шляхом подачі відповідної заяви була прийнята й спадкоємцем першої черги за законом -дружиною спадкодавця ОСОБА_3

Однак нотаріус відмовив ОСОБА_5 в оформленні спадкових прав з підстав відсутності в спадкоємця правовстановлюючих документів на майно та додатково звернувши увагу на частково некоректне викладення змісту заповіту.

Разом з тим отримання оригіналів чи дублікатів вказаних документів для позивачки в адміністративному чи іншому порядку є неможливим.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, в тому числі пріоритет спадкування спадкоємців за заповітом перед спадкоємцями за законом, відсутність на час відкриття спадщини осіб, що мають право на обов'язкову її частку, відсутність претензій іншого спадкоємця щодо наявності в спірному майні подружньої частки та те, що позивачка не має іншої можливості захистити своє право на спадщину, зокрема через органи нотаріату, а тому суд вважає, що відповідно до ст. 16 ЦК України, ст. 152 ЗК України її цивільне право підлягає захисту шляхом визнання за нею права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом.

Таким чином суд вважає, що позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

В той же час в зв'язку з наявністю іншого спадкоємця, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_6, суд не вважає Воронівську сільську раду Вознесенського району Миколаївської області належним відповідачем по справі, не приймає визнання позову представником відповідача та вважає, що в позові до цього відповідача слід відмовити.

В силу ст. 88 ЦПК України з відповідачки ОСОБА_3 підлягають стягненню судові витрати:

- на користь позивачки -874,42 грн. судових витрат (754,42 грн. судового збору + 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи);

- а також, враховуючи несплату ОСОБА_3 вартості проведеної за її клопотанням судової почеркознавчої експертизи - на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Миколаївській області -1 095,25 грн. судових витрат (витрат на проведення судової експертизи).

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом -задовольнити повністю .

Визнати за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на:

- земельну ділянку, загальною площею 8,25 га. (що складається з трьох окремих ділянок: ділянки 1, площею 1,73 га., кадастровий №4822081500:17:000:0016; ділянки 2, площею 0,10 га., кадастровий №4822081500:17:000:0017; ділянки 3, площею 6,42 га., кадастровий №4822081500:14:000:0005), розташовану в межах території Воронівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області та призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- майновий пай в Колективному сільськогосподарському підприємстві «Воронівка», вартістю 3 230 (три тисячі твісті тридцять) гривень, що складає 0,2141 (нуль цілих дві тисячі сто сорок одна десятитисячна) відсотка пайового фонду підприємства в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Воронівка Вознесенського району Миколаївської області.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 874 (вісімсот сімдесят чотири) гривні 42 копійки судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області (р/р 31251272210005 в ГУДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, код ЗКПО 25574110) судові витрати (витрати на проведення судової експертизи) в розмірі 1 095 (одна тисяча дев'яносто п'ять) гривень 25 копійок.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до Воронівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом -відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: /підпис/ О.В.Вуїв