Постанова

від 18.06.2012 по справі 2а/0470/5156/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/5156/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіІльков В.В. при секретаріМофі І.В., за участю: представника позивача представника відповідача Держирук В.Г., Федотової Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЕКС" до Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.04.2012р. за №0000092210

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛЕКС» звернулося до суду із адміністративним позовом до Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (з урахуванням ухвали про заміну відповідача у процесі правонаступництва), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.04.2012р. за №0000092210.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене на підставі висновків акту перевірки від 13.04.2012р. за №137/221/31884242. Зокрема, за викладеними у акті висновками фінансово-господарські операції з поставки товарів (робіт послуг) між позивачем та ТОВ «Укрметалснаб-7», ПП «Промспецтех», ПП «Геліос-Д» визнано нікчемними, відповідно до ч. 1,5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України. Також правочини укладені позивачем з покупцями ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу», ВАТ «Павлоградвугілля», ТОВ «ЦЗФ «Павлоградська», ТОВ «Східенерго», ТОВ «ЦЗФ «Октябрська», ТОВ «АВС», ТОВ «Першотравневський РМЗ», ТОВ «ЦЗФ «Курахівська», ТОВ «Моспінське ВПП» ТОВ «РМЗ «Обрій», ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод», ВАТ ЦЗФ «Добропільська», ТОВ «ДТЕК «Добропіллявуголь», ТОВ «Констянтинівський завод механічного обладнання», ОСОБА_5 нікчемними, в силу припису закону та порушення ТОВ «Металекс» п. 5.1., пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який діяв на момент порушення), пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138 пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 323 277,17 гривень. Позивачем зазначено, що ним зі свого боку виконані всі вимоги щодо формування податкового кредиту за операціями із вищезазначеними контрагентами, до податкової перевірки надавались усі первинні документи, дані бухгалтерського обліку. На підставі вищевикладених обставин, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, в обґрунтування своєї позиції зазначив, що під час проведення перевірки та винесення оскаржуваного рішення діяв у межах законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності; достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори, крім Національного банку України та його установ.

Відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності такого факту, як платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова виїзна перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. Гривень.

Згідно із п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктом 78.5 ст. 78 ПК України встановлено, що допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до п. 81.1 ст. 78 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Згідно із п. 78.6 ст. 78 ПК України строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Відповідно до п. 82.2 ст. 82 ПК України тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, тривалість яких встановлена у статті 200 цього Кодексу), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, інших платників податків - 10 робочих днів. Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.

Згідно із п. 78.7 ст. 78 ПК України перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Пунктом 83.1 ст. 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 78.8 ст. 78 ПК України порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно із п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Підпунктом 86.3 ст. 86 ПК України встановлено, що акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Згідно із п. 86.10 ст. 86 ПК України у акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Відповідно до наказу начальника Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Металекс» від 29.03.2012р. за №81 за наслідками проведених документальних невиїзних перевірок ТОВ «Укрметалснаб-7» та ПП «Промспецтех» ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська складено акт від 01.08.2011р. за №1265/231/36365691 та акт від 20.07.2011 №1160/231/36841884, якими досліджувались взаємовідносини зазначених підприємств з ТОВ «Металекс». За наслідками проведеної документальної невиїзної перевірки ПП «Геліос» Лівобережною МДПІ у м.Дніпропетровську складено акт від 07.02.2012р. за №543/13-3/35448064, яким встановлено взаємовідносини з ТОВ «Металекс», Нікопольською ОДПІ на адресу ТОВ «Металекс» направлено письмові запити від 19.09.2011р. за №33828/10/23-315, від 23.01.2012р. за №2272/10/23-315, від 05.03.2012р. за 7572/10/23-315 щодо надання пояснень та документального підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Укрметалснаб-7», ПП «Промспецтех» та ПП «Геліос-Д». Товариство з обмеженою відповідальністю «Металекс» при наданні відповідей від 27.09.2011р. за №682 (вх. від 27.09.2011р. за №30995/10), від 03.02.2012р. за №047 (вх. від 03.02.2012р. за №6949/10) та від 19.03.2012р. за №145 (вх. від 20.03.2012р. №467/10) не надало в повному обсязі інформацію на запити та колії документів, щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Укрметалснаб-7», ПП «Промспецтех» та ПП «Геліос-Д» на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів; з дня отримання запиту.

На підставі наказу та службового посвідчення, керуючись положеннями п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 200.11 ст. 200 ПК України та інших нормативно-правових актів проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «МЕТАЛЕКС» (код ЄДРПОУ 31884242) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства у частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Укрметалснаб-7», ПП «Промспецтех» та ПП «Геліос-Д» за період з 01.07.2010р. по 31.12.2011 року.

Перевірка проводилась у період з 29.03.2012 року по 06.04.2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 13.04.2012р. за №137/221/31884242.

Відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Позивачем було подано заперечення до акту перевірки від 25.04.2012р. за №250.

У ході перевірки відповідачем було встановлено наступні обставини:

- визнано фінансово-господарські операції з поставки товарів (робіт послуг) між позивачем та ТОВ «Укрметалснаб-7», ПП «Промспецтех», ПП «Геліос-Д» нікчемними;

- визнано, відповідно до ч. 1,5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, правочини укладені позивачем з покупцями ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу», ВАТ «Павлоградвугілля», ТОВ «ЦЗФ «Павлоградська», ТОВ «Східенерго», ТОВ «ЦЗФ «Октябрська», ТОВ «АВС», ТОВ «Першотравневський РМЗ», ТОВ «ЦЗФ «Курахівська», ТОВ «Моспінське ВПП» ТОВ «РМЗ «Обрій», ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод», ВАТ ЦЗФ «Добропільська», ТОВ «ДТЕК «Добропіллявуголь», ТОВ «Констянтинівський завод механічного обладнання», ОСОБА_5 нікчемними, в силу припису закону;

- встановлено порушення ТОВ «Металекс» п. 5.1., пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який діяв на момент порушення), пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138 пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за період 2010 - 2011 роки всього у сумі 323 277,17 гривень.

Згідно з п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.04.2012р. за №0000092210, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 361046,50 грн., з яких за основним платежем - 323 277,17 грн., за штрафними санкціями - 37769,33 гривень.

В обґрунтування висновку щодо нікчемності вказаних договорів, відповідач в акті перевірки від 25.04.2012р. за №250 посилається на висновки інших актів перевірок контрагентів позивача, а саме:

- ДПІ в Ленінському районі м. Дніпропетровська - акт про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Промспецтех» від 20.07.2011р. за № 1160/231/36841884 з питань дотримання вимог подататкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість за період з 25.11.2009 року по 01.07.2011 року;

- ДПІ в Ленінському районі м. Дніпропетровська - акт про результати документальної невиїзної сгезірки ТОВ «Укрметалснаб-7» від 01.08.2011р. за № 1265/231/36365691, з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість за період квітень, травень 2011 року;

- Лівобережною МДПІ у м. Дніпропетровську - акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Геліос-Д» від 07.02.2012р. за № 543/23-3/35448064 з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень, лютий, березень, квітень 2011 року.

Фактичною підставою для визначення позивавачеві податкового зобов'язання стали висновки відповідача про вчинення позивачем з ТОВ «Укрметалснаб-7», ПП «Промспецтех», ПП «Геліос-Д» правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки вказані правочини, на думку відповідача, є нікчемними.

Нормами статті 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 215 ЦКУ підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦКУ.

Частиною 1 ст. 203 ЦКУ встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦКУ правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 228 ЦК України передбачено: правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Разом з тим, висновок суду стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній частині судового рішення.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Акт перевірки від 25.04.2012р. за №250 не тільки не містить посилань про вину позивача, яка виразилася в намірі позивача порушити публічний порядок, а й не доводить умислу ТОВ «МЕТАЛЕКС» на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктивності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину може ухвалюватись судове рішення.

Отже, відповідач, зробивши висновок у акті від 25.04.2012р. за №250 про нікчемність правочинів, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечить інтересам держави, не підкріплені належними доказами, а саме: рішеннями суду про визнання їх такими або вироком суду відносно посадових осіб позивача, який би свідчив про наявність умислу у діях посадових осіб позивача на порушення публічного порядку.

Окремо суд зазначає про таке. За змістом ст.215 ЦК України нікчемним правочином визнається лише той правочин, недійсність якого встановлена законом. У такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Зокрема, ст.228 ЦК України (в редакції чинній з 01.01.2011р.) визначено, що правочин, який порушує публічний порядок, тобто такий який був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, є нікчемним, а відтак визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. За змістом ч.3 ст.228 ЦК України правочин, при здійсненні якого недодержуються вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, може бути визнаний недійсним судом.

З наведених приписів слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних, тобто таких, які можуть бути визнані недійсними виключно судом.

Фактів спрямованості правочину між позивачем та його контрагентом на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, податковим органом в ході перевірки не досліджувалось та в акті перевірки не наводиться. Рішення суду про визнання зазначеного правочину недійсним через недодержання вимог щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, моральним засадам, податковим органом до суду не надано, в акті перевірки про наявність такого рішення не зазначено.

Зазначаючи про неспрямованість правочинів позивача з ТОВ «Енерготехінженірінг» та підприємцями-покупцями на реальне настання правових наслідків, податковим органом не враховано, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (ст.234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесені законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом.

Щодо доводів відповідача про відсутність матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень, малу кількість працюючих на підприємстві, що на його думку унеможливлює сам факт здійснення господарської діяльності контрагентів, суд зауважує, що такі доводи, за належним їх документальним підтвердженням, можуть служити доказами фіктивності або удаваності цих правочинів (ст.234, 235 ЦК України) при оспорюванні їх в судовому порядку, але не є підставами для визнання їх нікчемними.

Суд зазначає, що у відповідності до ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом України та іншими законами і нормативними актами.

Між тим, як встановлено судовим розглядом та підтверджено матеріалами справи, орган податкової служби при складанні акту вийшов за межи своїх повноважень і самостійно, поза судової процедури, визнав правочини, укладені позивачем, нікчемними.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛЕКС» було укладено наступні договори:

1) з ТОВ «Укрметалснаб-7»:

- договір поставки № 06/04/11 від 06.04.2011 р., згідно якого, ТОВ «Укрметалснаб-7» поставляє позивачу металопродукцію, на умовах визначених в договорі;

- договір послуг № 08/04/11 від 08.04.2011р., згідно якого, ТОВ «Укрметалснаб-7» надає позивачу послуги із зберігання майна, на умовах визначених договором;

2) з ПП «Промспецтех»:

- договір зберігання № 20/М/У від 20.09.2010р., згідно якого ПП «Промспецтех» надає позивачу послуги із зберігання майна, а також інші додаткові послуги, передбачені даним договором;

- договірі № 21/тр від 21.09.2010р., згідно якого, ПП «Промспецтех» надає позивачу транспортні та експедиторські послуги, на умовах визначених в договорі;

- договір поставки № 11/11 /М від 11.11.2010р., згідно якого, ПП «Промспецтех» поставляє позивачу металопродукцію, на умовах визначених в договорі;

3) з ПП «Геліос-Д»:

- договір поставки № 307 від 04.01.2011р., згідно якого, ПП «Геліос-Д» поставляє позивачу металопродукцію, на умовах визначених в договорі.

У матеріалах справи відсутні докази визнання недійсними вищезазначених договорів, укладених між ТОВ «МЕТАЛЕКС» та ТОВ «Укрметалснаб-7», ПП «Промспецтех», ПП «Геліос-Д». Крім того, докази щодо порушення кримінальних справ проти посадових осіб підприємств-контрагентів позивача або наявність таких, що набрали законної сили вироків суду в акті перевірки відсутні. Не надавались такі докази і під час судового розгляду справи.

Факт укладення таких договорів і їх виконання обома сторонами підтверджується фактичними обставинами по справі, зокрема, первинними документами, які фіксують здійснення господарських операцій на виконання умов договорів, зокрема:

1) копії договорів № 307 від 04.01.2011р., № 20/М/У від 20.09.2010р., № 21/тр від 21.09.2010р., № 08/04/11 від 08.04.2011р., № КД-189 від 01.08.2008р., №КД-291 від 05.01.2011р., № ПУ-388 від 05.01.2011р., № ЦОФП-144 від 05.01.2011р., №ВЗ-184 від 05.01.2011р., № ЦОФО-38 від 08.01.2008р., № ЦОФО-111 від 05.01.2011р., № 09/У від 18.02.2011р., № РМЗ-81 від 26.09.2007р., № РМЗ-154 від 05.01.2011р., № П3-235 від 16.05.2011р., № ЦОФК-115 від 17.05.2010р., №ЦОФК-128 від 05.01.2011р., № УПП-85 від 07.04.2009р., № УПП-119 від 05.01.2011р., № 32/У від 09.11.2010р., № ЦОФД-38 від 08.01.2008р. № ЦОФК-115 від 17.05.2010р., № 11/11/М від 11.11.2010р., № 06/04/11 від 06.04.2011р., №ПУ-207 від 26.09.2007р., №ЦОФП-132 від 17.05.2010р., № ЦОФД-Ю7 від 05.01.2011р., № 16/У від 11.03.2011р., № 25/У від 16.09.2010р.;

2) копії видаткових накладних: № 307 від 04.01.2011р., № 328 від 07.02.2011р., №346 від 08.04.2011р.,

3) копії рахунків-фактур: № 307 від 04.01.2011р., № 328 від 07.02.2011р., № 346 від 15.02.2011р., № 02009 від 20.09.2010р., № 0117 від 17.01.2011р., № 0118 від 18.01.2011р., № 0120 від 20.01.2011р., № 0126 від 26.01.2011р., № 0128 від 28.01.2011р., № 188 від 03.03.2011р., № 189 від 11.03.2011р., № 190 від 25.03.2011р., № 193 від 31.03.2011р., №02109 від 21.09.2010р., №02209 від 22.09.2010р., № 02309 від 30.09.2010р., №02909 від 29.09.2010р., №03009 від 30.09.2010р., № 100571 від 05.10.2010р., № 101570 від 15.10.2010р., № 102672 від 26.10.2010р., № 102972 від 29.10.2010р., № 110573 від 04.11.2010р., №110572 від 05.11.2010р., № 112572 від 25.11.2010р., № 120195 від 01.12.2010р., № 12107.3 від 10.12.2010р., № 121771 від 17.12.2010р., № 122781 від 27.12.2010р., № 02109 від 21.09.2010р., №03009 від 30.09.2010р., № 111174 від 11.11.2010р., № 120270 від 02.12.2010р., № 115 від 25.01.2011р., № 115 від 17.02.2011р., № 116 від 17.02.2011р., № 61 від 10.03.2011р., № 5 від 06.04.2011р., № 26 від 16.05.2011р., № 12 від 06.06.2011р., № 9 від 15.04.2011р., № 12 від 21.04.2011р., № 15 від 27.04.2011р., № 18 від 10.05.2011р., № 31 від 17.05.2011р., № 47 від 27.05.2011р., № 406/12 від 24.12.2010р., № 350/11 від 16.11.2010р., № 020/01 від 25.01.2011р., № 387/12 від 14.12.2010р., № 400/12 від 17.12.2010р., № 330/11 від 05.11.2010р., № 023/01 від 29.01.2011р., № 024/01 від 31.01.2011р., № 011/01 від 18.01.2011р., № 347/11 від 16.11.2010р., № 080/03 від 14.03.2011р.;

4) копії податкових накладних: № 307 від 04.01.2011р., № 328, № 107 від 15.02.2011р., № 346 від 15.02.2011р., № 092097 від 20.09.2010р., № 62 від 20.09.2010р., № 73 від 20.09.2010р., № 88 від 20.09.2010р., № 125 від 20.09.2010р., № 140 від 20.09.2010р., № 188 від 20.09.2010р., № 189 від 20.09.2010р., № 190 від 20.09.2010р., № 193 від 20.09.2010р., № 092292 від 22.09.2010р., № 092393 від 23.09.2010р., № 092995 від 29.09.2010р., № 093097 від 30.09.2010р., № 100571 від 05.10.2010р., № 101570 від 15.10.2010р., №102672 від 26.10.2010р., № 102972 від 29.10.2010р., № 110573 від 05.11.2010р., № 110572 від 05.11.2010р., № 112572 від 25.11.2010р., № 120195 від 01.12.2010р., № 121073 від 10.12.2010р., № 121771 від 17.12.2010р., №122781 від 27.12.2010р., №092291 від 22.09.2010р., № 093098 від 30.09.2010р., № 115 від 11.11.2010р., № 111174 від 11.11.2010р., № 111174 від 11.11.2010р., № 120270 від 02.12.2010р., № 115 від 17.02.2011р., № 116 від 11.11.2010р., № 61 від 11.11.2010р., № 5 від 06.04.2011р., № 26 від 06.04.2011р., № 12 від 06.04.2011р., № 8 від 06.04.2011р., № 167 від 06.04.2011р., № 9 від 08.04.2011р., № 12 від 08.04.2011р., № 15 від 27.04.2011р., № 18 від 10.05.2011р., № 31 від 08.04.2011р., № 47 від 27.05.2011р., № 286 від 15.12.2010р., № 293 від 17.12.2010р., № 292 від 17.12.2010р., № 296 від 24.12.2010р., № 003 від 01.08.2008р., № 004 від 01.08.2008р., № 25 від 05.12.2011р., № 27 від 05.01.2011р., № 28 від 05.01.2011р., №204 від 29.09.2010р., № 252 від 16.11.2010р., № 17 від 26.09.2011р., № 029 від 09.02.2001р., № 2 від 05.01.2011р., від 11.03.2011р., №4 від 05.01.2011р., № 9 від 05.01.2011р., № 17 від 05.12.2011р., № 4 від 05.01.2011р., № 2 від 05.01.2011р., № 2 від 05.01.2011р., № 4 від 05.01.2011р., № 16 від 18.07.2011р., № 263 від 25.11.2010р., № 295 від 17.12.2010р., № 18 від 05.12.2011р., № 9 від 05.01.2011р., № 036 від 05.01.2011р., № 048 від 25.02.2011р., № 21 від 24.03.2011р., № 25 від 25.03.2011р., № 23 від 21.04.2011р., № 282 від 14.12.2010р., №291 від 17.12.2010р., № 047 від 24.02.2011р., № 10 від 24.05.2011р., № 6 від 14.06.2011р., № 274 від 02.12.2010р., № 051 від 28.02.2011р., № 6 від 19.05.2011р., № 208 від 05.10.2010р., № 228 від 29.10.2010р., № 235 від 04.11.2010р., № 236 від 05.11.2010р., № 261 від 25.11.2010р., № 258/12 від 06.12.2010р., № 275 від 06.12.2010р., № 126/06 від 14.06.2011р., № 257/12 від 02.12.2010р., № 051/03 від 11.03.2011р., № 116/05 від 23.05.2011р., №198/10 від 05.10.2010р., № 220/10 від 29.10.2010р., № 223/11 від 04.11.2010р., № 228/11 від 05.11.2010р., № 248/11 від 25.11.2010р., № 278 від 09.12.2010р., № 281 від 13.12.2010р., № 297 від 23.12.2010р., № 016 від 20.12.2011р., № 018 від 26.01.2011р., № 018/01 від 29.0Г.2011р., № 23 від 31.01.2011р., № 1 від 01.03.2011р., № 19 від 23.03.2011р., № 24 від 24.03.2011р., № 38 від 30.03.2011р., № 41 від 31.03.2011р., № 20 від 21.04.2011р., № 15 від 27.05.2011р., № 16 від 27.05.2011р., № 249 від 16.11.2010р., № 285 від 14.12.2010р., № 34 від 30.03.2011р., № 248 від 15.11.2010р., № 012 від 18.01.2011р., № 050 від 25.02.2011р., № 37 від 30.03.2011р., № 301 від 20.12.2010р., № 302 від 23.12.2010р., № 241 від 10.11.2010р., № 242 від 10.11.2010р., № 259 від 24.11.2010р., № 283 від 14.12.2010р., № 009 від 17.01.2011р., № 046 від 24.02.2011р., № 36 від 30.03.2011р., № 144 від 22.02.2011р., № 22 від 20.07.2011р., № 32 від 29.07.2011р., № 11 від 14.03.2011р., № 5 від 21.12.2010р., № 10 від 21.12.2010р., № 271 від 24.11.2010р. № 007/01 від 17.01.2011р., № 038/02 від 24.02.2011р., № 076/03 від 30.03.2011р., № 036/02 від 22.02.2011р., № 155/07 від 20.07.2011р., № 164/07 від 29.07.2011р., № 056/03 від 15.03.2011р., № 255/11 від 26.11.2010р.;

5) копії актів виконаних робіт за надання додаткових послуг: № 1 від 20.09.2010р., № 19 від 17.01.2011р., № 20 від 18.01.2011р., № 21 від 20.01.2011р., № 22 від 26.01.2011р., № 23 від 28.01.2011р., № 24 від 03.03.2011р., № 25 від 11.03.2011р., № 26 від 25.03.2011р., № 27 від 31.03.2011р., № 2 від 21.09.2010р., № 3 від 22.09.2010р., №4 від 23.09.2010р., № 5 від 29.09.2010р., № 6 від 30.09.2010р., № 7 від 05.10.2010р., № 8 від 15.10.2010р., № 9 від 26.10.2010р., № 10 від 29.10.2010р., № 11 від 04.11.2010р., № 12 від 05.11.2010р., № 13 від 25.11.2010р., № 14 від 01.12.2010р., № 15 від 10.12.2010р., № 16 від 17.12.2010р., № 17 від 27.12.2010р., № 1 від 22.09.2010р., № 2 від 30.09.2010р., № 1 від 15.04.2011р., № 2 від 21.04.2011р., № 3 від 27.04.2011р., № 4 від 10.05.2011р., № 5 від 17.05.2011р., № 6 від 27.05.2011р.;

6) копії накладних: № 120270 від 02.12.2010р., № 115 від 25.01.2011р., № 115 від 17.02.2011р., № 6 від 17.02.2011р., № 61 від 10.03.2011р., № 5 від 06.04.2011р., № 26 від 16.05.2011р., № 12 від 06.06.2011р., № 8 від 01.07.2011р., № 167 від 29.07.2011р., № 269/12 від 15.12.2010р., № 275/12 від 17.12.2010р., № 274/12 від 17.12.2010р., № 278/12 від 24.12.2010р., № 003/01 від 18.01.2011р., № 004/01 від 18.01.2011р., №099/04 від 26.04.2011р., № 101/04 від 26.04.2011р., № 102/04 від 27.04.2011р., № 195/09 від 29.09.2010р., № 238/11 від 16.11.2010р., № 005/01 від 17.01.2011р., № 015/01 від 25.01.2011р., № 024/02 від 09.02.2011р., № 044/03.від 03.03.2011р., № 052/03 від 11.03.2011р., № 083/04 від 08.04.2011р., № 085/04 від 15.04.2011р., №092/04 від 20.04.2011р., № 109/05-від 17.05.2011р., № 106/05 від 10.05.2011р., № 122/06 від 06.06.2011р., № 124/06 від 10.06.2011р., № 146/07 від 18.07.2011р., № 190/09 від 21.09.2010р., № 196 від 21.09.2010р., № 249/11 від 25.11.2010р., № 262 від 25.11.2010р., № 250/11 від 25.11.2010р., № 277/12 від 17.12.2010р., № 093/04 від 20.04.2011р., № 110/05 від 24.05.2011р., № 031/02 в від 17.02.2011р., № 31 від 17.02.2011р., № 040/02 від 25.02.2011р., № 061/03 від 24.03.2011р., № 060/03 від 25.03.2011р., № 097/04 від 21.04.2011р., № 265/12 від 14.12.2010р., № 273/12 від 17.12.2010р., № 039/02 від 24.02.2011р., № 075/03 від 30.03.2011р., № 111/05 від 24.05.2011р., № 40 від 25.02.2011р., № 061 від 24.03.2011р., № 060 від 25.03.2011р., № 98 від 21.04.2011р., № 039 від 24.02.2011р., № 075 від 30.03.2011р., № 111 від 24.05.2011р., № 261/12 від 09.12.2010р., № 264/12 від 13.12,2010р., № 279/12 від 23.12.2010р., № 013/01 від 20.01.2011р., № 016/01 від 26.01.2011р., № 022 від 29.01.2011р., №019/01 від 31.01.2011р., № 043/03 від 01.03.2011р., № 058/03 від 23.03.2011р., № 064/03 від 24.03.2011р., № 078/03 від 30.03.2011р., № 080/03 від 31.03.2011р., № 094/04 від 21.04.2011р., № 119/05 від 27.05.2011р., № 120/05 від 27.05.2011р., № 009/01 від 18.01.2011р., №239/11 від 16.11.2010р., № 268/12 від 14.12.2010р., № 074/03 від 30.03.2011р., №235/11 від 15.11.2010р., № 011/01 від 18.01.2011р., № 042/02 від 25.02.2011р., № 077/03 від 30.03.2011р., № 281/12 від 23.12.2010р., № 229/11 від 10.11.2010р., № 246/11 від 24.11.2010р., № 266/12 від 14.12,2010р.;

7) копії товарно-транспортних накладних: № 5 від 06.04.2011р., № 26 від 16.05.2011р., № 12 від 06.06.2011р., № 8 від 01.07.2011р., № 167 від 29.07.2011р., № 269 від 16.12.2010р., № 275 від 17.12.2010р., № 274 від 17.12.2010р., № 278 від 24.12.2010р., № 3 від 18.01.2011р., № 4 від 18.01.2011р., № 99 від 26.04.2011р., № 101 від 26.04.2011р., № 102 від 27.04.2011р., № 195 від 29.09.2010р., № 5 від 17.01.2011р., № 015 від 25.01.2011р., № 24 від 09.02.2011р., № 44 від 03.03.2011р., № 52 від 11.03.2011р., № 083 від 08.04.2011р., № 085 від 15.04.2011р., № 92 від 20.04.2011р., № 109 від 17.05.2011р., № 106 від 10.05.2011р., № 122 від 06.06.2011р., № 124 від 10.06.2012р., № 146 від 18.07.2011р., № 190 від 21.09.2010р., №249 від 25.11.2010р., № 250 від 25.11.2010р., № 277 від 17.12.2010р., № 93 від 20.04.2011р., № 110 від 24.05.2011р., № 126 від 14.06.2011р., № 051 від 11.03.2011р., №198 від 05.10.2010р., № 220 від 29.10.2010р., №223 від 04.11.2010р., №248 від 25.11.2010р., №258 від 06.12.2010р., №261 від 09.12.2010р., №264 від 13.12.2010р., № 279 від 23.12.2010р., № 13 від20.01.2011р., № 16 від 26.01.2011р., № 018 від 29.01.2011р., № 018 від 31.01.2011р., № 43 від 01.03.2011р., № 58 від 23.03.2011р., № 064 від 24.03.2011р., № 078 від 30.03.2011р., № 080 від 31.03.2011р., № 094 від 21.04.2011р., № 119 від 27.05.2011р., № 120 від 27.05.2011р., № 074 від 30.03.2011р., № 235 від 15.11.2010р., № 11 від 18.01.2011р., № 42 від 25.02.2011р., № 77 від 30.03.2011р., № 281 від 23.12.2010р., № 229 від 10.11.2010р., № 246 від 24.11.2010р., №266 від 14.12.2010р., № 7 від 17.01.2011р., № 38 від 24.02.2011р., № 076 від 30.03.2011р., № 036 від 22.02.2011р., № 155 від 20.07.2011р., № 164 від 29.07.2011р., №255 від 26.11.2010р.;

8) копії довіреностей: 12 ААА № 168725 від 24.12.2010р., 12 ААА № 168741 від 17.12.2010р., 12 ААА № 168798 від 03.01.2011р., 12 ААА № 168898 від 18.01.2011р., № 517 від 22.04.2011р., № 529 від 27.04.2011р., №201520 від 29.09.2010р., № 203014/Д від 17.01.2011р., № 203050/Д від 31.01.2011р., № 203266/Д від 09.02.2011р., № 203904/Д від 07.04.2011р., №20510/Д від 10.05.2011р., №204510/Д від 10.0.2011р., №204839 від 06.06.2011р., №561/09 від 21.09.2010р., № 774/12 від 14.12.2010р., № 225/04 від 15.04.2011р., № 314/314/05 від 20.05.2011р., № 298 від 30.03.2011р., № 123 від 21.02.2011р., № 463 від 20.04.2011р., № 12-03/2010 від 02.12.2010р., № 1217 від 04.11.2010р., №1225 від 04.11.2010р., № 1308 від 23.11.2010р., № 1364 від 06.12.2010р., № 1453 від 22.12.2010р., № 1480 від 30.12.2010р., № 7 від 06.01.2011р., № 74 від 26.01.2011р., № 226 від 01.03.2011р., № 288 від 23.03.2011р., № 317 від 30.03.2011р., № 374 від 24.04.2011р., № 492 від 26.05.2011р., № 480 від 25.05.2011р., № 223 від 10.11.2010р., № 692 від 24.11.2010р., № 747 від 13.12.2010р., № 28 від 17.01.2011р., № 131 від 24.02.2011р., № 208 від 29.03.2011р., № 269 від 22.02.2011р., № 1500 від 20.07.2011р., № 157 від 14.03.2011р.;

9) копії довідок до накладних: № 274/12 від 17.12.2010р., № 278 від 24.12.2010р., № 003/01 від 18.01.2011р.;

10) копії вантажних декларацій: № ДП 8363260, № ДП 8271318;

11) копії товарних декларацій: № 3-00002208 від 15.03.2011р.;

12) копії договорів про відальне матеріальне зберігання та транcпортування: выд 01.01.2010р. за №01/01-2010, від 01.01.2010р. за №1п, від 01.06.2011р. за №5/4-TR, від 01.01.2010р. за №44, від 01.01.2011р. за №144, від 11.01.2011р. за №3, від 18.04.2011р. за №1804, від 19.04.2011р. за 190411, від 20.04.2011р. за №0204, від 01.06.2011р. за №5/4-TR.

Відповідно до ст. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В акті перевірки відсутні будь які посилання на дефекти форми, змісту або походження первинних і розрахункових документів, які, в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. за № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Відповідач у судовому засіданні неодноразово наполягав на тому, що первинні документи - накладні, договори, рух коштів через банк здійснені згідно вимог чинного законодавства України.

Отже, первинні документи товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛЕКС» та ТОВ «Укрметалснаб-7», ПП «Промспецтех» та ПП «Геліос-Д» відповідають вищепереліченим вимогам, містять всі необхідні реквізити (печатки підприємств, підписи уповноважених осіб тощо) як наслідок - вони є такими, які підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті. Валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у зласній господарській діяльності (п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Згідно п.5.3.9 ст. 5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не затверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість зедення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У відповідності до п. 138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї гтатті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, зазначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі ггзинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст. 138 ПК України).

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що позивач виконав всі вимоги зазначених законів і правомірно на підставі даних бухгалтерського обліку (первинних бухгалтерських документів) відобразив у даних податкового обліку операції із зазначеним контрагентами.

Крім того, будь-яка неправомірна діяльність контрагентів (наприклад, їх «фіктивні» відносини з іншими контрагентами) не впливають на результати діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛЕКС» і не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки згідно ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ч.2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

В процесі розгляду справи до суду позивачем були надані витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ «Укрметалснаб-7», ПП «Промспецтех» та ПП «Геліос-Д», у яких немає записів про відсутність юридичних осіб за місцезнаходженням, припиненням їх юридичної особи тощо.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведені обставини та зазначені норми законодавства, суд вважає, що позивачем у даній справі було правомірно сформовано податкове зобов'язання із податку прибуток із врахуванням господарських операцій із ТОВ «Укрметалснаб-7», ПП «Промспецтех» та ПП «Геліос-Д».

За таких обставин, висновок податкового органу про порушення позивачем ч. 1,5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, п. 5.1., пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який діяв на момент порушення), пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138 пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України суперечить встановленим по справі обставинам.

Розглядаючи спір по суті, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27.04.2012р. за №0000092210 прийняте не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не пропорційно, зокрема, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, відшкодуванню із Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛЕКС» підлягають всі здійснені ним і документально підтверджені судові витрати у розмірі 2146 грн. 00 копійок.

Керуючись статтями 14, 70, 71, 86, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛЕКС» до Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.04.2012р. за №0000092210 - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.04.2012р. за №0000092210, прийняте Нікопольською об`єднаною державною податковою інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛЕКС» (код ЄДРПОУ 31884242) всі здійснені ним і документально підтверджені судові витрати у розмірі 2146 грн. 00 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 12 червня 2012 року

Суддя В.В Ільков