Рішення

від 02.09.2008 по справі 15/462н

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000,

м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

02.09.08                                                                                

Справа № 15/462н

за позовом

фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,

 м. Луганськ

до

1. Луганської міської ради, м. Луганськ

2. Виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ

третя особа,

яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -товариство

з обмеженою відповідальністю “ЕОЛ”, м. Луганськ

про визнання недійсними рішень

Судова

колегія у складі суддів:

 Пономаренко Є.Ю. - головуючий,

Ворожцов

А.Г., Яресько Б.В.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, паспорт

НОМЕР_1;

від відповідачів -не прибув;від 3-ї

особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні 1-го

відповідача - Параднік А.А., представник за довіреністю № б/н від 18.08.08;

від Луганського комунального

землевпорядного підприємства - Галицький Ю.В., директор, паспорт НОМЕР_2,

виданий Артемівським РВ УМВС України в Луганській області від 11.05.99.

До початку слухання справи по суті

жоден з учасників судового процесу не заявив вимогу про фіксування  судового процесу за допомогою

звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст.

4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом

не здійснювалося.

Суть спору:

позивачем первісно заявлені вимоги про визнання недійсними рішень Луганської

міської ради від 06.10.2003р. №352/27 та від 02.03.2004р. №18/17.

Позивачем 21 жовтня 2005 року та

14.04.2006р. були подані до суду заяви про уточнення позовних вимог, за якими

конкретизовано предмет позову та позивач просить суд визнати недійсними рішення

виконавчого комітету Луганської міської ради від 06.10.2003р. №352/27 та

рішення Луганської міської ради від 02.03.2004р. №18/174 в частині надання ТОВ

“ЕОЛ” в оренду частини земельної ділянки 

площею 0,0025 га за адресою: м. Луганськ, вул. Будьонного (напроти

будинку 27б) згідно план-схеми.

Позовні вимоги мотивовані тим, що

третій особі -ТОВ «ЕОЛ»передана в оренду земельна ділянка, площею 0,0409 га, в

яку входить земельна ділянка площею 0,0025 га про передачу якої в оренду

заявляв також позивач.

Позивач позовні вимоги підтримала у

повному обсязі.

Відповідачі проти позову

заперечують.

Відповідачі не скористалися правом

на участь свого представника в даному судовому засіданні.

При цьому, представником

відповідачів 01.07.2008р. було заявлено клопотання про здійснення розгляду

спору у даній справі без участі представників відповідачів.

Третя особа -ТОВ «ЕОЛ»проти

позовних вимог заперечує та клопотанням від 16.05.2008р. №17/8 просить

припинити провадження у справі посилаючись на те що дана справа є справою

адміністративної юрисдикції.

Директор Луганського комунального

землевпорядного підприємства - Галицький Ю.В. надав пояснення щодо

місцезнаходження усіх 3-х земельних ділянок, наданих ТОВ «ЕОЛ»за адресою: м.

Луганськ, вул. Будьонного, біля будинку 27б, та земельної ділянки, яка була

визначена позивачем у викопіюванні з генплану міста, за якою здійснювалася

розробка проекту відведення земельної ділянки позивачу.

Розглянувши матеріали справи,

додатково надані документи, вислухавши представників сторін, третьої особи та

керівника Луганського комунального землевпорядного підприємства, викликаного в

судове засіданні в порядку ст. 30 ГПК України, встановивши фактичні обставини

справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги

підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Фізична особа -підприємець ОСОБА_1

звернулася до Луганського міського голови з заявою від 13.06.2002р. про

передачу в оренду строком на 5 років земельної ділянки площею 0,0025 га,

розташованої за адресою: м. Луганськ, вул. Буденного, (в районі будинку №27б)

для розміщення торговельного кіоску.

Крім того, товариство з обмеженою

відповідальністю «ЕОЛ»також звернулося з заявою від 27.03.2003р. про передачу в

оренду земельної ділянки площею 0,0409 га.

За результатами розгляду заяви

позивача виконавчим комітетом Луганської міської ради та прийнято рішення

№193/9 від 28.05.2003р. «Про надання ОСОБА_1 згоди на розроблення проекту

відведення земельної ділянки площею 0,0025 га під розміщення (без права

здійснення будівельних робіт) торгівельного кіоску (некапітальна споруда) за

адресою: вул. Буденного (напроти будинку 27 „Б”)».

На сесії Луганської міської ради

30.11.04 прийнято рішення №27/128, яким затверджено проект відведення земельної

ділянки ОСОБА_1 під розміщення (без права здійснення будівельних робіт)

торгівельного кіоску (некапітальна споруда) за адресою: м. Луганськ, вул.

Будьонного (напроти будинку №27 „Б”) та передано ОСОБА_1 в оренду терміном на 5

років зазначену земельну ділянку.

На підставі вказаного клопотання

ТОВ «ЕОЛ» виконавчим комітетом Луганської міської ради прийнято рішення №352/27

від 06.10.03 про надання згоди ТОВ „ЕОЛ” на розроблення проекту відведення

земельної ділянки площею 0,0409 га за адресою: вул. Будьонного (в районі

„Східного базару”) під благоустрій прилеглої території.

Луганською міською радою прийнято

рішення № 18/174 від 02.03.04 “Про передачу товариству з обмеженою

відповідальністю «ЕОЛ»в оренду земельної ділянки під благоустрій прилеглої

території (без права здійснення будівельних робіт) за адресою вул. Буденного (в

районі “Східного базару”)”, згідно якого земельна ділянка була надана позивачу

в оренду.

09 квітня 2004 року між ТОВ «ЕОЛ»та

першим відповідачем був укладений договір оренди землі, згідно якого відповідач

передав в оренду позивачу земельну ділянку площею 0,0409 га за адресою м.

Луганськ, вул. Буденного (в районі “Східного базару”) на строк 49 років під

благоустрій прилеглої території (без права здійснення будівельних робіт).

Договір був зареєстрований за № 5209 14 жовтня 2004 р.

Земельна ділянка площею 0,0025 га

за адресою: вул. Буденного (напроти будинку 27 „Б”), про передачу якої в оренду

просила ОСОБА_1, знаходиться в межах земельної ділянки, наданої в оренду третій

особі у даній справі -ТОВ «ЕОЛ» на підставі 

рішення № 18/174 від 02.03.04.

Дана обставина підтверджується

проектною документацією по відведенню земельних ділянок позивачу та третій

особі, планами земельних ділянок, наданими на вимогу суду Луганським

комунальним землевпорядним підприємством (т. 2 а.с. 110, 121).

Також, даний факт встановлено при

вирішенні Господарським судом Луганської області спору у справі №

13/346н-ад(14/408н) за участю тих же учасників, що і дана справа.

Постановою Господарського суду

Луганської області від 21.08.06 у справі №13/346н-ад(14/408н) за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «ЄОЛ»до Луганської міської ради, за

участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на

стороні відповідача підприємця ОСОБА_1 визнано недійсним рішення Луганської

міської ради від 30.11.2004 № 27/128 “Про передачу громадянці ОСОБА_1 в оренду

земельної ділянки під розміщення (без права здійснення будівельних робіт)

торгівельного кіоску (некапітальна споруда) за адресою: вул. Буденного (напроти

будинку № 27б)”.

Ухвалою Луганського апеляційного

господарського суду від 26.10.2006 року зазначену постанову залишено без змін.

Виходячи з встановлених фактичних

обставин справи суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Луганської міської

ради від 02.03.2004р. №18/174 прийнято необґрунтовано і з порушенням вимог чинного

законодавства України з огляду на наявність двох заяв відносно спірної

земельної ділянки.

Про одержання в оренду земельної

ділянки за адресою: м. Луганськ, вул. Буденного (напроти будинку № 27б) заявило

дві особи -позивач та третя особа.

Обидві заяви надійшли до передачі в

оренду спірної земельної ділянки в оренду третій особі.

Той факт, що за заявами позивача та

третьої особи про передачу їм в оренду земельних ділянок земельна ділянка

площею 0,0025 га, про передачу якої просив позивач, поглинається земельною

ділянкою, про передачу якої просила третя особа, підтверджується матеріалами

справи, зокрема графічними зображеннями земельних ділянок здійснених Луганським

комунальним землевпорядним підприємством.

Даний факт встановлено і при

вирішенні Господарським судом Луганської області спору у справі №

13/346н-ад(14/408н) за участю тих же учасників, що і дана справа.

Відповідно до ч. 1 ст. 123

Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають

у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення

відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом

укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно ч. 6 ст. 16 Закону України

«Про оренду землі»у разі надходження двох або більше заяв (клопотань) на оренду

однієї і тієї самої земельної ділянки, що перебуває в державній або комунальній

власності, відповідні органи виконавчої влади чи органи місцевого

самоврядування проводять аукціон або конкурс щодо набуття права оренди

земельної ділянки, якщо законом не встановлено інший порядок.

Так, при надходженні лише заяв

(клопотань) від двох або більше осіб орендодавець повинен призначити проведення

конкурсу. При цьому орендодавець визначає умови конкурсу та перелік документів,

які мають подати претенденти і за результатами конкурсу прийняти рішення щодо

переможця.

При цьому, дана норма не передбачає

додання інших документів, за відсутності яких можливо не проводити конкурс за

наявності двох заяв щодо однієї земельної ділянки.

Якщо ж хоча б якась частина землі

за заявами різних осіб співпадає, то орган місцевого самоврядування не може це

ігнорувати та віддати перевагу одній особі без проведення конкурсу відносно

права на оренду такої землі.

За поданими заявами позивачем і

третьою особою та доданими до них документами перший відповідач повинен був

з'ясувати, що до складу земельної ділянки, на яку претендує ТОВ «ЕОЛ», входить

земельна ділянка, на яку претендує ОСОБА_1

При цьому, земельна ділянка площею

0,0025 га не була бути передана ТОВ «ЕОЛ»за оскаржуваним  рішенням з ігноруванням того, що на цю ж

земельну ділянку претендує ОСОБА_1

Завданням земельного

законодавства  є, відповідно до ст. 1

Земельного кодексу України, в редакції, яка діяла на момент прийняття

оскаржуваного рішення, регулювання земельних відносин з метою створення умов

для раціонального використання й охорони земель, рівноправного  розвитку всіх 

форм  власності на землю і

господарювання, збереження  та  відтворення 

родючості ґрунтів, поліпшення природного середовища, охорони прав

громадян, підприємств, установ і організацій на землю.

Так, є неприпустимим порушення прав

та охоронюваних законом інтересів осіб - потенційних орендарів.

Поряд з цим, враховуючи, що оренда

землі - це засноване  на  договорі 

строкове платне володіння і користування земельною

ділянкою, орендодавці, зокрема, органи місцевого самоврядування, зобов'язані

вживати заходів щодо одержання надходжень до бюджету від оренди землі.

Передача в оренду земельної ділянки

на конкурентних засадах не лише покликане гарантувати непорушність прав усіх

осіб, які виявляють бажання одержати землю в оренду, а дає можливість

орендодавцеві одержати більше надходжень до бюджету від орендної плати.

Одним з вагомих принципів, на яких

має ґрунтуватися Бюджетна система України, є принцип ефективності, що

закріплено Бюджетному кодексі України. Так, зокрема усі учасники бюджетного

процесу мають прагнути досягнення максимального результату.

Таким чином, крім

неправомірності  прийнятого першим

відповідачем рішення, оскаржуваного у даній справі, воно прийнято не розсудливо

та без досягнення мети, встановленої законодавством, з якою таке рішення у

даному випадку має прийматися.

Доводи третьої особи про те, що

позивачем не подавалася заява про передачу в оренду земельної ділянки площею

0,0025 га, що розташована у місці, визначеному проектом відведення, не

відповідають дійсності та відхилені судом.

Так, земельна ділянка площею 0,0025

га, на яку претендував позивач, визначена у межах земельної ділянки щодо якої

також заявляло ТОВ «ЕОЛ»згідно викопіювання з генплану міста, яке є складовою

частиною першого примірника проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_1 (т.2

а.с. 135, 136).

Тобто проект відведення складався

на підставі викопіювання за яким земельна ділянка площею 0,0025 га, на яку

претендувала ОСОБА_1, знаходиться в межах земельної ділянки, на яку також

претендувало ТОВ «ЕОЛ».

Саме таке ж викопіювання додано і

до матеріалів рішення виконавчого комітету Луганської міської ради  від 28.05.2003р. №193/9 про надання ОСОБА_1

згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

Це встановлено на підставі

матеріалів наданих архівним відділом Луганської міської ради (т. 2 а.с.

124-130).

Тобто рішення виконавчого комітету

про надання ОСОБА_1 згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки

приймалося на підставі викопіювання, за яким земельна ділянка площею 0,0025 га,

на яку претендувала ОСОБА_1, знаходиться в межах земельної ділянки, на яку

претендувало ТОВ «ЕОЛ».

Крім того, аналогічні пояснення

надавав в судових засіданнях і директор Луганського комунального

землевпорядного підприємства, яким складався проект відведення земельної

ділянки ОСОБА_1 Так, він зазначав про те, що рішення про надання згоди на

розробку проекту відведення земельної ділянки та здійснення розробки самого

проекту відводу земельної ділянки базувалися на підставі викопіювання з

генплану міста, в якому спірна земельна ділянка за заявою ОСОБА_1 площею 0,0025

га знаходиться в межах земельної ділянки, на яку товариству з обмеженою

відповідальністю  «ЕОЛ»рішенням виконавчого

комітету Луганської міської ради від 06.10.2003р. №352/27 було надано згоду на

розробку проекту відведення.

Також, при відхиленні наведених

доводів третьої особи слід ще раз зазначити, що даний факт встановлено при

вирішенні Господарським судом Луганської області спору у справі №

13/346н-ад(14/408н) та відповідно до ст. 35 Господарського процесуального

кодексу України він не підлягає доведенню знов у даній справі.

Згідно ст. 17 Закону України «Про

виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди

застосовують при розгляді справ Конвенцію (Конвенцію про захист

прав людини і основоположних свобод 1950 року) та практику Суду

(Європейського суду з прав людини) як джерело права.

Відповідно до параграфа 72 рішення

Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 (рішення чинне з 06.11.2002) в

справі «Совтрансавто-Холдінг»проти України»у будь-якому спорі рішення

суду, яке вступило в законну  силу, не

може бути поставлено під сумнів (аналогічний висновок мається також і в

рішенні Суду по справі «ОСОБА_2 проти Румунії», параграф 61).

На підставі вищевикладеного позовна

вимога до Луганської міської ради про визнання недійсним її рішення від

02.03.2004 р. №18/174 в частині надання ТОВ “ЕОЛ” в оренду частини земельної

ділянки  площею 0,0025 га за адресою: м.

Луганськ, вул. Будьонного (напроти будинку 27б) підлягає задоволенню.

Межі цієї земельної ділянки

визначено на план-схемах, наданих Луганським комунальним землевпорядним

підприємством (т. 2 а.с. 110, 121) та в проекті відведення земельної ділянки

ОСОБА_1

У задоволенні позовної вимоги про

визнання недійсним рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від

06.10.2003р. №352/27 «Про надання згоди ТОВ „ЕОЛ” на розроблення проекту

відведення земельної ділянки площею 0,0409 га за адресою: вул. Будьонного (в

районі „Східного базару”) під благоустрій прилеглої території»слід відмовити з

наступних підстав.

При цьому, суд погоджується з

доводами третьої особи з посиланням на практику Вищого господарського суду

України.

Норми Земельного кодексу України не

містять заборони на видачу згоди на підготовку проекту відводу по одній

земельній ділянці двом і більше особам.

Дозвіл на розробку проекту відводу

дає право заявнику лише розробляти проект, що не тягне за собою виникнення

права користування земельною ділянкою.

Аналогічна позиція викладена в

постанові Вищого господарського суду України від 07.07.2005р. по справі

№2-2/9833-04.

Доводи ТОВ «ЕОЛ»про те, що

вирішення спору у даній справі відноситься до компетенції адміністративного

суду і має вирішуватися за правилами Кодексу адміністративного судочинства

України та відповідно клопотання про припинення провадження у справі судом

відхиляються з наступних підстав.

У даному випадку на спірну земельну

ділянку площею 0,0025 га претендувало два суб'єкти господарювання (позивач та

третя особа).

Право на оренду земельної ділянки

виникає на підставі договору оренди землі.

Так, у даному випадку між позивачем

та третьою особою існує спір про право, оскільки обидві особи претендували на

отримання земельної ділянки на правах оренди.

Такої позиції додержується і Вищий

господарський суд України.

У п. 15  рекомендацій президії Вищого  господарського суду  України від 27.06.2007 N 04-5/120 «Про деякі

питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам», господарські

суди розглядають справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких

беруть участь суб'єкти господарської діяльності, оскільки земля є об'єктом

цивільних прав і обов'язків і 

використовується  в  господарській діяльності на підставі  цивільно-правових  угод. 

До  таких справ слід відносити

справи,  пов'язані із захистом права  власності 

або  користування землею, в яких,

захищаючи свої цивільні права і охоронювані законом інтереси, беруть участь

суб'єкти господарської діяльності.

Якщо предметом спору є право

власності на земельну ділянку або право користування нею, в тому

числі  відновлення  порушеного права  третьою 

особою,  яка  на 

підставі  рішень владних органів

претендує на спірну земельну ділянку, 

то такий спір є спором  про

право і незалежно від участі в ньому органу, яким земельна ділянка надана у

власність або  у  користування, 

повинен  вирішуватися  в порядку господарського судочинства.

Також, Вищий господарський суд

України додержується такої позиції і у п. 5 Інформаційного листа від

18.03.2008р. №01-8/164 «Про деякі питання застосування норм Господарського

процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу

господарських судів у 2007 році»при відповіді на питання про те чи підвідомчі

господарським судам  справи  у 

спорах  щодо відведення  земельних 

ділянок,  про вилучення самовільно

зайнятих земельних  ділянок  та 

про  визнання  недійсними 

рішень  органів місцевого  самоврядування стосовно надання або вилучення

земельних ділянок?

Більше того, Верховний суд України

у своїй практиці також робить висновок про те, що аналогічні спори підвідомчі

господарському суду.

Так, постановою колегії суддів

судової палати в адміністративних справах Верховного суду України від

27.03.2007р. були скасовані постанови Вищого адміністративного  суду України від 30.08.2006р., ухвала

Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2006р. та постанова

Господарського суду м. Києва від 26.04.2006р. та закрито провадження у

справі.

Предметом спору у вказаній справі

була позовна вимога про скасування рішення Київської міської ради про передачу

в оренду земельної ділянки третій особі.

В своїй постанові Верховний суд

України зазначає, що предметом спору у даній справі є право користування

спірною земельною ділянкою. Тобто, між даними особами існує спір про право, що

в свою чергу виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

У даній ситуації незалежно від

того, чи було раніше у позивача право оренди спірної земельної ділянки чи він

як і третя особа претендував на одержання такого права між вказаними особами

існує спір про право.

Також, правильність наведеної

позиції щодо наявності спору про право підтверджується і постановою судової

палати у господарських справах Верховного Суду України від 25.03.2008 р. по справі

№3/506-а.

Виходячи з наведеного, даний спір

підлягає вирішенню в порядку господарського, а не адміністративного

судочинства. Тому, клопотання третьої особи про припинення провадження у даній

справі судом відхиляється.

Таким чином, позов підлягає задоволенню

частково, слід визнати недійсним рішення Луганської міської ради від

02.03.2004р. №18/174 в частині надання ТОВ “ЕОЛ” в оренду частини земельної

ділянки  площею 0,0025 га за адресою: м.

Луганськ, вул. Будьонного (напроти будинку 27б) (межі цієї земельної ділянки

визначено на план-схемах, наданих Луганським комунальним землевпорядним

підприємством (т. 2 а.с. 110, 121) та в проекті відведення земельної ділянки

ОСОБА_1).

У задоволенні позовної вимоги про

визнання недійсним рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від

06.10.2003р. №352/27 слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК

України з Луганської міської ради на користь позивача підлягають стягненню

судові витрати у складі: 42 грн. 50 коп. державного мита, а також 59 грн. 00 коп.

витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст.85 Господарського

процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутніх у

судовому засіданні учасників оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст.  44, 49, 82, 84, 85 Господарського

процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и

в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати

частково недійсним рішення Луганської міської ради від 02.03.2004р. №18/174

щодо надання ТОВ “ЕОЛ” в оренду частини земельної ділянки  площею 0,0025 га за адресою: м. Луганськ,

вул. Будьонного (напроти будинку 27б) ((межі цієї земельної ділянки визначено

на план-схемах, наданих Луганським комунальним землевпорядним підприємством (т.

2 а.с. 110, 121) та в проекті відведення земельної ділянки ОСОБА_1)).

3. У задоволенні позовної вимоги до

виконавчого комітету Луганської міської ради про визнання недійсним рішення

виконавчого комітету Луганської міської ради від 06.10.2003р. №352/27 відмовити.

4. Стягнути з Луганської міської

ради, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 14, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ

04052040 на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1,

ідентифікаційний НОМЕР_3 судові витрати у складі: 42 грн. 50 коп. державного

мита, 59 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу. Наказ видати позивачу.

В судовому засіданні було оголошено

лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до

ст. 84 ГПК України, підписано 04.09.2008 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України

дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня

його підписання.

Суддя (головуючий)  Суддя  Суддя

Є.Ю. Пономаренко  А.Г. Ворожцов  Б.В. Яресько