Постанова

від 10.05.2012 по справі 3666/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 травня 2012 р. № 2-а- 3666/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Кузьменко Ю.В.

за участю:

представника позивача -Антонця І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Приватного підприємства "Харківський ювелірний завод "Візантія" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про зобов'язання вчинити певні дії, визнання дій протиправними та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач -Приватне підприємство «Харківський ювелірний завод «Візантія», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Московської державної податкової інспекції м. Харкова від 27 січня 2012 року № 1376/10/15-117 та зобов'язати ДПІ видати позивачу свідоцтво платника єдиного податку.

Позов вмотивовано неправомірною, на думку позивача, відмовою відповідача у видачі свідоцтва платника єдиного податку у зв'язку із здійсненням останнім торгівлі ювелірними виробами. Позивач стверджує, що як суб'єкт господарювання він відповідає вимогам ст. 291 ПК України. Діяльність з виробництва ювелірних виробів, торгівлі ювелірними виробами входить до визначених законами України понять видобутку, виробництва, реалізації дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, у тому числі дорогоцінного каміння органогенного утворення, щодо яких встановлені обмеження на застосування спрощеної системи оподаткування. На думку позивача, обмеження на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності поширюється тільки на суб'єктів господарювання, які здійснюють операції з дорогоцінними металлами та дорогоцінним камінням як сировиною, а не з готовою продукцією споживчого призначення. Таким чином, відповідач, прийнявши протиправне рішення, порушив законні права позивача на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на викладені у позові та додаткових письмових поясненнях по справі обставини, наполягав на зодоволенні позову у повному обсязі. Доводи ДПІ, викладені у письмових запереченнях на позов, вважав цілком протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов вказав, що спірне рішення відповідача є законним та обґрунтованим. Відповідач стверджує, що суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, не можуть бути платниками єдиного податку. За таких підстав відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, що позивач - Приватне підприємстіво «Харківський ювелірний завод «Візантія», пройшов передбачену законом процедуру державної реєстрації, набув статусу суб'єкта господарювання, код за ЄДРПОУ 34470146.

Як платник податків позивач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС (яка є правонаступником ДПІ у Московському районі м. Харкова).

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

23.01.2012 року (а.с. 5-7) позивач звернувся до відповідача із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування та зазначенням у якості видів діяльності: 36.22.0 - виробництво ювелірних виробів; 51.47.9 - оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, не віднесеними до інших групувань.

На зазначену заяву відповідачем надана відповідь від 27.01.2012р. № 1376/10/15-117, якою позивачу повідомлено про відсутність підстав у ДПІ в видачі свідоцтва платника єдиного податку (а.с. 8).

Із вказаної відповіді вбачається, що підставою для прийняття такого рішення стало здійснення позивачем виробництва та продаж ювелірних виробів, що на думку податкового органу не дозволяє позивачу бути платником єдиного податку згідно з пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України.

Крім того, відповідач посилається на терміни "дорогоцінні метали" та "дорогоцінне каміння", що наведені в Законі України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними".

Інших підстав для відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку відповідачем у відповіді від 27.01.2012р. № 1376/10/15-117 не зазначено.

Перевіряючи обґрунтованість вказаних вище висновків податкового органу на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне:

Пунктом 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України встановлено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно п.п. 4 п. 291.5.1 зазначеної статті, не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють видобуток, виробництво, торгівлю дорогоцінними металлами і дорогоцінними каміннями, у тому числі органогенного утворення.

За приписами підпунктів 298.1.1 та 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.

Згідно пунктів 299.1. та 299.5 ст. 299 Податкового кодексу України, свідоцтво платника єдиного податку видається суб'єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

Свідоцтво платника єдиного податку видається органом державної податкової служби безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви.

Пунктом 299.8 ст. 299 Податкового кодексу України встановлено, що у разі відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку орган державної податкової служби зобов'язаний надати протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку.

У відповідності до пп. 1 п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу України, підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у видачі суб'єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є невідповідність такого суб'єкта господарювання вимогам статті 291 цієї глави.

Підпунктом 4 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.

Правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними регулює Закон України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними".

Статтею 1 зазначеного Закону визначено, що:

- дорогоцінні метали - золото, срібло, платина і метали платинової групи паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо);

- дорогоцінне каміння - природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах);

- дорогоцінне каміння органогенного утворення - перли і бурштин в сировині, необробленому та обробленому вигляді;

- видобуток дорогоцінних металів - вилучення дорогоцінних металів з надр і відходів гірничо-збагачувального або металургійного виробництва (хвости збагачення, відвали, шлаки, шлами, недогарки) усіма можливими способами;

- видобуток дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння - вилучення дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння з гірських порід усіма можливими способами;

- виробництво дорогоцінних металів - вилучення дорогоцінних металів із комплексних руд, концентратів та інших напівпродуктів, відходів і брухту, що містять ці метали, та афінаж дорогоцінних металів;

- афінаж дорогоцінних металів - металургійний процес одержання дорогоцінних металів високої чистоти шляхом відділення від них забруднюючих домішок.

Згідно із КВЕД ДК 009:2005 діяльність щодо видобутку дорогоцінних металів належить до підкласу 13.20.0 "Добування руд інших кольорових металів", а діяльність щодо видобутку дорогоцінного каміння - до підкласу 14.50.0 "Інші галузі добувної промисловості, не віднесені до інших групувань".

Діяльність щодо виробництва дорогоцінних металів належить до підкласу 27.41.0, що включає виробництво та афінаж необроблених дорогоцінних металів: золота, срібла, платини тощо; виробництво сплавів з дорогоцінних металів; виробництво напівфабрикатів з дорогоцінних металів; нанесення покриття з срібла на недорогоцінні метали; нанесення покриття з золота на недорогоцінні метали та срібло; нанесення покриття з платини або металів платинової групи на золото, срібло та недорогоцінні метали. При цьому, цей підклас не включає:

- виробництво годинникових корпусів з дорогоцінних металів (клас 33.50);

- виробництво ювелірних виробів з дорогоцінних металів (клас 36.22.0).

Жоден із зазначених видів діяльності не містить робіт, які б включали або були б пов'язані з виготовленням ювелірних та побутових виробів з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням. Зазначені види діяльності не передбачають наявність як результату їх провадження кінцевого продукту (товару) у вигляді ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, що можуть бути реалізовані.

Таким чином, не можуть обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності юридичні особи і фізичні особи - підприємці, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, за сферою регулювання Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" та вищевказаними кодами КВЕД ДК 009:2005.

Щодо сфери торгівлі ювелірними виробами з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням у КВЕД ДК 009:2005 визначені:

- підклас 51.52.4 «Оптова торгівля золотом та іншими дорогоцінними металами»;

- підклас 51.56.0 «Оптова торгівля іншими проміжними продуктами», що включає оптову торгівлю коштовними камнями».

Торгівля ювелірними виробами відноситься до інших підкласів КВЕД ДК 009:2005:

- підклас 51.47.9 «Оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, н. в. і. г.».

Цей підклас включає:

- оптову торгівлю іншими неелектричними музичними інструментами та нотами, фотофографічними та оптичними товарами, іграми і іграшками, годинниками, ювелірними виробами, спортивними товарами, велосипедами, їх частинами та належностями, виробами зі шкіри та дорожніми належностями, іншими непродовольчими товарами споживчого призначення;

- підклас 52.48.2 "Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами";

- підклас 52.12.0 «Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого ассортименту».

Цей підклас включає роздрібну торгівлю в універсальних магазинах широким ассортиментом товарів без переваги продовольчих товарів: одягом, меблями, побутовими електротоварами, залізними виробами, косметичними товарами, ювелірними виробами, іграшками, спортивними товарами, тощо.

Таким чином, Податковим кодексом України не встановлено обмежень на застосування спрощеної системи оподаткування суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність з виготовлення та реалізації ювелірних та побутових виробів з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням.

Крім того, суд відзначає, що зі змісту ч. 2 ст. 4 та ст. 22 Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" вбачається, що законодавець розмежує операції дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням та операції з ювелірними виробами з них.

Отже, достатніми умовами для застосування спрощеної системи оподаткування відповідно до положень Податкового кодексу України є здійснення виробництва ювелірних виробів з дорогоцінних металів, а також оптової та роздрібної торгівлі ювелірними виробами. При цьому, про такі види діяльності повинно бути зазначено у заяві при обранні спрощеної системи оподаткування.

Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, податкове законодавство України ґрунтується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку, згідно якого в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

У відповідності до пп. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи наведене, суд вважає, що суб'єкти господарювання при здійсненні ними оптової та роздрібної торгівлі ювелірними виробами мають право обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та зареєструватися платниками єдиного податку відповідно до норм Податкового кодексу України.

На підставі наведеного, суд вважає, що відмова відповідача у видачі свідоцтва платника єдиного податку, викладена у наданій позивачу відповіді від 27.01.2012р. № 1376/10/15-117, є необґрунтованою.

Окремо суд відзначає, що вище зазначена позиція суду підтримується листом Міністерства фінансів України від 19.01.2012 року № 31-08160-10-18/112 "Щодо класифікації діяльності з видобутку, виробництва, реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння", а також листом комітету ВР України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 27.01.2012 року № 04-39/10-83 "Про обрання спрощеної системи оподаткування платниками податків, які здійснюють виробництва та продаж ювелірних виробів".

Враховуючи, що судовим розглядом встановлений факту порушення спірним рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Харківський ювелірний завод "Візантія" до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про зобов'язання вчинити певні дії, визнання дій протиправними та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова від 27 січня 2012 року №1376/10/15-117.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби видати Приватному підприємству «Харківський ювелірний завод «Візантія» свідоцтво платника єдиного податку.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні -з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 15 травня 2012 року.

Суддя О.В. Панченко