Постанова

від 12.06.2012 по справі 2а-15175/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 червня 2012 року № 2а-15175/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.;

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача -Коновалової Г.В.,

представника відповідача -Туман Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго»до Окружної державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки здійснені між позивачем та ТОВ «Лісенергомонтаж», ТОВ «С.Дж.Р.Груп», ТОВ «Енергомашпром»господарські відносини є дійсними та такими, що були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

В позовній заяві позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.05.11 р. №0000304110/0.

12.06.12 р. судом ухвалено рішення щодо заміни відповідача на Окружну державну податкову службу -Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення прийняте відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства посилаючись на обставини викладені в акті перевірки та запереченнях проти адміністративного позову.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, суд дійшов наступних висновків:

Судом встановлено, що з 21.12.10 р. по 07.04.11 р. відповідачем проведено виїзну планову перевірку Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.07 р. по 30.09.10 р. за результатами якої складено акт №186/41-10/00131305 від 21.04.11 р.

В ході перевірки встановлено порушення п. 5.1, пп.5.3.9 п. 5.3 ст. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі акту перевірки №186/41-10/00131305 від 21.04.11 р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками прийнято податкове повідомлення -рішення №0000304110/0 від 16.05.11 р., податкове зобов'язання якого становить за основним платежем 1284065,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 321016,00 грн.

Судом встановлено, що ПАТ «Київенерго» мало господарські відносини із контрагентами ТОВ «Лісенергомонтаж», ТОВ «С.Дж. Р.Груп», ТОВ «Енергомашпром».

Як вбачається із акту перевірки підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення -рішення стало те, що згідно договору №83/Б-08 від 09.06.2008 року ТОВ «Лісенергомантаж»виконувало будівельно - монтажні та пусконаладжувальні роботи за об'єктами: »Рекострукція ТП на вул.. Каштановій,8Г із облаштування вбудованих ІТП та зміною теплових мереж з використанням попередньо ізольованих труб (І етап)»«ТП на просп.. Маяковського,4 (І етап) облаштування із заміною теплових мереж з використанням попередньо ізольованих труб, перекладання ТРМ ЦО та ГВП з використанням ПІТ, часткова заміна насосного обладнання ТП. Реконструкція ТП на просп.. Сталінграда, 17А (перекладання розподільчих мереж ЦО і ГВП).

Відповідно до інформації від 14.02.2011 року отриманої від ГВПМ СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП встановлено, що ТОВ «Лісенергомонтаж», на виконання умов вище перелічених договорів, перераховувало грошові кошти на субпідрядні роботи підприємствам ТОВ «БКФ «Альтаір»(код за ЄДРПОУ 34003842), ТОВ «НВФ «Техприлад»(код за ЄДРПОУ 34926604) та ТОВ «НВП «Славута»(код за ЄДРПОУ 33835616).

В проваджені СВ ПМ ДПА у м. Києва знаходиться кримінальна справа №70-00501, порушена за фактом створення суб'єктів підприємницької діяльності ТОВ «БКФ «Альтаір»(код за ЄДРПОУ 34003842), ТОВ «НВФ «Техприлад»(код за ЄДРПОУ 34926604) та ТОВ «НВП «Славута»(код за ЄДРПОУ 33835616), з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 ч. 2 КК України.

21 вересня 2010 року порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_4 за фактом створення суб'єктів підприємницької діяльності ТОВ «НВП Славута»(код за ЄДРПОУ 33835616). 'Згідно матеріалів кримінальної справи встановлено, що 08.12.2009 року допитаний як свідок ОСОБА_5, показав що він не має ніякого відношення до реєстрації та ведення фінансово -господарської діяльності ТОВ «НВФ «Техприлад»(код за ЄДРПОУ 34926604). Дозволів на виготовлення печатки підприємства, а також підписання документів необхідних для тримання будівельної ліцензії він не підписував.

15.12.2009 року допитаний як свідок гр. ОСОБА_6 показав, що він зареєстрував ТОВ ВКФ «Альтаір»за грошову винагороду в кількості 100 грн., ні якого відношення до фінансово -господарської діяльності не має.

Згідно висновку експерта №687 від 24.12.2009 року Святошинського РУ НДЕКЦ при ГУМВС України у м. Києві встановлено, що підписи на реєстраційних документах та документах податкової звітності підприємств ТОВ «БКФ «Альтаір»(код за ЄДРПОУ 34003842), ТОВ «НВФ «Техприлад»(код за ЄДРПОУ 34926604) та ТОВ «НВП «Славута»(код за ЄДРПОУ 33835616) виконані не ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Щодо взаємовідносинам позивача із ТОВ «С.Дж.Р.Груп»перевіркою встановлено, відповідно до матеріалів отриманих від ДПІ у Печерського району м. Києва (акт від 14.10.2010 року №823/23-10/34981754) та матеріалів від ГВПМ СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 07.02.2011 №471/7/26-0/519, від 14.10.2010 №5561/26-0/306, від 04.11.2010 №5991/7/26-0/309 встановлено, що ТОВ «С.Дж.Р.Груп»(код за ЄДРПОУ 34981754) фактична адреса підприємства не встановлено, стан 10 - платника запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) запит №12289/10/23-1011 від 13.10.2010 року.

В провадженні Слідчого управління податкової міліції ДПА України знаходиться кримінальна справа №69-107, яка порушена відносно директора ТОВ «С.Дж.Р.Груп»ОСОБА_8 та інших осіб за ознаками злочину, передбаченого ст. 191 ч.5 КК України.

Допитаний по справі ОСОБА_8 вказав, що він не має ніякого відношення до діяльності підприємства. Документи, що стосуються фінансово - господарських діяльності він не підписував та не уповноважував на це будь- яких осіб. Підприємство він погодився зареєструвати на своє ім'я за грошову винагороду, який пообіцяв, що підприємство буде використано для конвертаційної діяльності. В подальшому, в період липня 2008 - серпня 2010 року невстановлені слідством особи використовували фіктивне підприємство ТОВ «С.Дж.Р.Груп»для прикриття власної діяльності, а також для вчинення злочинів.

Згідно Постанови слідчого про призначення перевірки від 26.11.2010 року, зазначено, що проведеним аналізом виписок про рух коштів по рахунках зазначених фіктивних підприємств встановлені суб'єкти господарювання - контрагенти , які скористались послугами угрупування та за рахунок документального оформлення безтоварних операцій з вищевказаними фіктивними підприємствами, безпідставно сформували податковий кредит та валові витрат у т.ч. АК «Київенерго».

Також в матеріалах справи міститься запит №47 від 04.04.2011 року про письмове пояснення та їх документальне підтвердження щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «С.Дж.Р.Груп»за період з 01.10.2007 по 30.09.2010 року, але АК «Київенерго»відмовилось надати пояснення та їх документальне підтвердження, про що складено акт про ненадання належним чином завірених копій первинних фінансово - господарських документів від 07.04.201 1 року №16.

Що стосується господарських відносин позивача із ТОВ «Енергомашпром»зазначено наступне. Згідно отриманої інформації від ГВПМ СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 22.11.2010 року №6307/7/26-0/519 зазначено, що під час відпрацювання АК «Київенерго», згідно даних «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»встановлено взаємовідносини в серпні та грудні 2009 року з ТОВ «Енегомашпром». На попередньо направлений запит на ТОВ «Енегомашпром»отримано відповідь у якій зазначено, що одним із постачальників ТМЦ являється ТОВ «Промопторг-1»(код за ЄДРПОУ 36589133), в подальшому було встановлено, що в СВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину передбаченого ст.205, 358 КК України відносно директора підприємства, яка направлена на судовий розгляд по обвинуваченню директора ТОВ «Промопторг-1».

Згідно до вироку Печерського районного суду м. Києва від 21.06.2010 року директора ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні злочинів передбачених ст. 205, ст. 358 КК України.

Між ТОВ «Енегомашпром»та АК «Київенерго»укладений договір від 07.08.2009 року №616ТЕЦ-6-09. Предмет договору - Постачальник (ТОВ «Енегомашпром») зобов'язується передати у власність АК «Київенерго»продукцію виробничого призначення - пакети набивки «холодного»прошарку регенеративного обертаючого повітря підігрівача - 98 котла ТГМП - 344А. Сума за цим договором становить 1259971, 20 грн. Передплата у розмірі 50 % від загальної вартості Договору 629985,60 грн., решта 50%, що становить 629985,60 грн. перераховується протягом 10 календарних днів з моменту підписання сторонами акта приймання - передавання продукції.

На виконання умов договору укладених між ТОВ «Енегомашпром»та АК «Київенерго» 960/БМТЗ-09 від 08.12.2009 року, ТОВ «Енегомашпром»зобов'язується поставити комплект ролико - втулкових ланцюгів. Базисна умова поставки Товару DDP-IHKOTEPMC (у редакції 2000 року) на склад Покупця. Загальна сума договору складає 219996,0 грн. у т.ч. (ПДВ 36666,0 грн.)

ТОВ «Енегомашпром»на підставі договорів складено видаткові накладні №РН -0000011 від 25.08.2009 року на суму 599702,40 грн.( ПДВ 99950,40грн.), №РН - 0000012 від 28.08.2009 року на суму 660268,80 грн. (ПДВ П 0044,80 грн.), № РН - 0000017 від 28.12.2009 року на суму 219996грн. (ПДВ 36666 грн.). Акт приймання - передавання без дати, без номеру, без місця складання на суму 219996,0грн (ПДВ 36 666грн.).

Згідно бази ПДС, АІС Податки ТОВ «Енегомашпром»зареєстровано у Дарницькому районі м Києва, стан платника - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей.

В ході проведення перевірки надано запит №47 від 04.04.2011 року про письмове пояснення та їх документальне підтвердження щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Енегомашпром»за період з 01.10.2007 по 30.09.2010 року, але АК «Київенерго»відмовилось надати пояснення та їх документальне підтвердження, про що складено акт про ненадання належним чином завірених копій первинних фінансово - господарських документів від 07.04.2011 року № 16.

Також проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.07.2007р. по 31.03.2009р. в сумі 58 733 775 грн. на підставі таких документів: договори купівлі-продажу та отримання робіт (послуг), накладні, виписки банку, відомості розшифровки валових витрат філії встановлено завищення визначених Філією «Кабельні мережі»показників у рядку 04.1 Розрахунків „витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11", у загальній сумі 1418 грн., в т.ч. за III кв. 2008 року 1418грн. Підприємством включено до валових витрат у 3-му кварталі 2008 року суму у розмірі 1418 грн. за надані приватним підприємцем ОСОБА_10 Юрієвною (перебуває на обліку у ДПІ у Деснянському р-ні АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1), згідно з договором щодо надання інформаційно-консультаційних послуг № 90514 від 26.08.2008р., інформаційно-консультаційні послуги на тему «Автомобіль: експлуатаційні особливості та інші операції з необоротними активами».

До суду не надано звіти виконавця про надані послуги та матеріали консультацій; акт приймання-передачі, що надавався до перевірки не містить обов'язкових реквізитів.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно пп.1.32. ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат підприємства включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до ч.4 пп.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з ч.2 ст.30 Цивільного кодексу України цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також нести відповідальність у разі їх невиконання.

Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині (ст.91 Цивільного кодексу).

Статтею 92 ЦК України (Цивільна дієздатність юридичної особи») встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Вказана підстава, відповідно до ст.234 ЦК України є безумовною підставою для визнання вказаного правочину недійсним, адже відповідно до ст.42 підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (відповідно до ст.1 Закону України «Про підприємництво», підприємництво - це безпосередня самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством).

Відповідно до п. 4 прикінцевих положень Цивільного Кодексу України, до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Цивільного Кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 202 ЦК України).

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст.656 ЦК України).

За ст.662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.658 ЦК України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно ст.664 ЦК України є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п.1. ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно п.2. ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2, ст. 3 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Положення статі 17 Господарського кодексу України передбачає, що система оподаткування в Україні, податки і збори встановлюються виключно законами України. Система оподаткування будується за принципами економічної доцільності, соціальної справедливості, поєднання інтересів суспільства, держави, територіальних громад, суб'єктів господарювання та громадян. Система оподаткування в Україні повинна передбачати граничні розміри податків і зборів, які можуть справлятись з суб'єктів господарювання. При цьому податки та інші обов'язкові платежі, що відповідно до закону включаються до ціни товарів (робіт, послуг) або відносяться на їх собівартість, сплачуються суб'єктами господарювання незалежно від результатів їх господарської діяльності.

Виходячи з вищенаведеного, контрагенти позивача здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.

Також, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки.

Позивачем не надано до суду жодних первинних документів пов'язаних із господарською діяльністю контрагентів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Окружна державна податкова служба -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд приходить до висновку щодо необґрунтованості позовних вимог позивача та відсутності підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог публічному акціонерному товариству «Київенерго»відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 14.06.12 р.

Суддя Є.В. Аблов