Рішення

від 13.06.2012 по справі 5004/444/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2012 р. Справа № 5004/444/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Альтера-Львів", м. Львів

до приватного підприємства "Європацукор", с. Іваничі, Іваничівського району, Волинської області

про стягнення 34 070,74 грн.,

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі судового засідання Мороз Д.В.

за участю представників:

від позивача: н/з,

від відповідача: ОСОБА_1 - юрисконсульт (дов. № 106 від 31.10.2011р.)

Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 34 070,74 грн., з них: 24 438,03 грн. заборгованості за переданий на підставі договору № 2707 від 27.07.2010р. товар, 5 998,36 грн. пені за період з 10.08.2010р. по 01.04.2012р., 1 160,97 грн. процентів річних за період з 01.08.2010р. по 01.04.2012р., 2 473,38 грн. збитків, завданих інфляцією, за період січень 2011р. -квітень 2011р.

Відповідач у відзиві на позов № 262 від 03.05.2012р., представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнають частково, а саме, в сумі основного боргу - в розмірі 690 грн. 11 коп. Решту позовних вимог заперечують, посилаючись на таке:

- упродовж 2010-2012р.р. підприємство ТзОВ "Альтера-Львів" здійснювало продаж електротехнічного обладнання ПП "Європацукор". Обладнання (товар) поставлявся частково на підставі договору № 2707 від 27.07.2010 року, а частково на підставі видаткових накладних без укладення письмового договору. Вичерпний перелік обладнання (товару), що поставлявся на підставі договору № 2707 від 27.07.2010 року, визначений сторонами у розділі 2 відповідного договору. Строк дії договору - до 31 грудня 2010 року.

Відповідно до умов договору №2707 від 27.07.2010 року 11.08.2010 року ТзОВ "Альтера-Львів" поставило ПП "Європацукор" відповідно до видаткової накладної РН-0001359 електротехнічну продукцію на суму 59 440,08 грн., а саме перетворювач частоти 75 кВт, модуль входів/виходів andart", панель керування ". В оплату за вищезазначену продукцію були здійснені наступні проплати:

- 28 000 грн. (пл. доручення № 276 від 27.07.2010 року, за перетворювач частоти);

- 29 749 грн. (пл. доручення №280 від 27.07.2010 року, за перетворювач частоти);

- 5 000 грн. (пл. доручення № 179 від 02.03.2012 року, погашення наявної заборгованості);

- 5 000 грн. (пл. доручення № 515 від 12.03.2012 року, погашення наявної заборгованості);

Всього оплачено 58 749 грн. Таким чином, заборгованість за поставлену продукцію (перетворювач частоти) згідно вид. накладної № РН-0001359 від 11 серпня 2010 року (рахунок - фактура №2179 від 25.06.2010р. ) становить 690,11 грн. ( поставка 59440,08 грн. - оплата 58 749 грн.).

Поставка продукції згідно видаткової накладної №РН-0001528 від 01.09.2010 року на суму 918 грн.( №2985 від 25.08.2010 року ) заперечується. В документах бухгалтерського, податкового та складського обліку ПП "Європацукор" не відображена поставка зазначеної продукції на суму 918 грн. (вимірювач Autonics). Поставка зазначеної продукції не передбачена і умовами договору №2707 від 27.07.2010 року, що підтверджується переліком продукції у розділі 2 договору.

Таким чином, вбачається, що поставлена позивачем продукція в сумі 59 940,08 грн. (видаткова накладна № РН-0001359 від 11 серпня 2010 року ) оплачена частково, а саме, в розмірі 58 749 грн., що обґрунтовує стягнення основної заборгованості в сумі 690,11 грн. Поставка продукції згідно видаткової накладної № РН-0001528 від 01.09.2010 року на суму 918 грн. (рахунок - фактура №2179 від 25.06.10 року ) не підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема належно оформленими первинними документами.

Нарахування позивачем пені, 3% річних та втрат від інфляції повністю є безпідставними та до задоволення не підлягають з огляду на наступне.

Продукція позивачем поставлялася як на підставі договору, так і на підставі видаткових накладних поза межами укладеного договору. В позовній заяві не зазначено та належним чином не обґрунтовано, з якою датою позивач пов'язує виникнення грошового зобов'язання з боку відповідача. За одним первинним документом, на який посилається позивач (вид. накладна № РН-0001359 від 11 серпня 2010 року на суму 59940,08 грн.) поставка здійснювалася відповідно до умов договору, за іншим (вид. накладна № РН-0001528 від 01.09.2010 року на суму 918,00 грн.) поставка є позадоговірною.

Відповідно до умов договору №2707 від 27.07.2010 року суму та умови розрахунків сторони вказують у рахунку-фактурі. Враховуючи те, що докази надання відповідачу рахунку-фактури №2179 від 25.06.2010 року на суму 59 440,08 грн. відсутні, не можна вважати узгодженими між сторонами дату настання грошового зобов'язання з боку відповідача. В даному випадку, при визначенні дати виникнення грошового зобов'язання слід застосовувати ч.2 ст.530 ЦК України, де зазначено, що якщо строк (термін) виконання боржником зобов'язання не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Як вбачається з вимоги про сплату боргу від 22.02.2012 року №121 , позивач вимагає погасити наявну заборгованість за поставлену продукцію згідно рахунку - фактури № 2179 від 25.06.2010 року (видаткова накладна № РН-0001359 від 11 серпня 2010 року ) на суму 59940,08 грн. та рахунку - фактури № РН-0001528 від 01.09.2010 року (видаткова накладна № РН-0001528 від 01.09.2010 року) на суму 918 грн. в термін до 01 квітня 2012 року. Тобто позивач вимагає виконання оплати до 01.04.2012 року і до настання цього терміну немає порушення зобов'язання з боку відповідача

Одночасно, позивач в позовній заяві вимагає сплати втрат від інфляції, 3% річних та пені за період до 01 квітня 2012 року, тобто в період до настання терміну виконання грошового зобов'язання. Зазначене суперечить умовам ст. 625 ЦК України, де передбачене нарахування інфляційних та процентів річних лише після прострочення грошового зобов'язання. Нарахування пені, як різновиду неустойки, також можливе лише уразі та після порушення стороною зобов'язання.

В зв'язку із суттєвими розбіжностями у бухгалтерських даних позивача і відповідача, суперечностями в розрахунках за товар та сумами поставок, відповідач просить суд зобов'язати позивача надати для огляду в судове засідання оригінали всіх первинних та інших документів. А також надати підтвердження включення у податкову декларацію з ПДВ податкової накладної № 1534 від 01.09.2010 року, посилаючись на те, що зазначена податкова накладна ПП "Європацукор" не надавалася і відсутні відповідні первинні документи (вид. накладна №РН-0001528 від 01.09.2010 року на суму 918 грн.).

Ухвалою господарського суду від 03.05.2012р. розгляд справи було відкладено на 23.05.2012р.; зобов'язано позивача подати суду докази надіслання (вручення) рахунків-фактур №2179 від 25.06.2010р., № 2985 від 25.08.2010р. відповідачу; оригінали довіреностей на отримання товару відповідачем № 326 від 10.08.2010р., № 347 від 31.08.2010р., видаткових накладних № РН-0001359 від 11.08.2010р., № РН-0001528 від 01.09.2010р.; докази на підтвердження включення у податкову декларацію з ПДВ податкової накладної № 1534 від 01.09.2010р.; сторонам у справі провести звірку взаємних розрахунків за переданий позивачем відповідачу товар, позивачу акт звірки подати суду; явку представника позивача в судове засідання визнано обов'язковою.

17.05.2012р. позивачем на адресу суду надіслано пояснення № 312 від 15.05.2012р., в яких позивач посилається на таке:

- згідно рахунку-фактури № 2985 від 25.08.2010 року відповідачу поставлено товар на суму 918 грн., який отримано представником ОСОБА_2 01.09.2010 року, про що свідчить його підпис на видатковій накладній № РН-0001528 від 01.09.2010 року та довіреність № 347 від 31.08.2010 року виписаною відповідачем на його ім'я.

- згідно рахунку-фактури № 2179 від 25.06.2010 року відповідачу поставлено товар на суму 59440,08 грн., який отримано представником відповідача ОСОБА_2, про що свідчить його підпис на видатковій накладній № РН-0001359 від 11.08.2010 року та довіреність № 326 від 10.08.2010 року виписаною відповідачем на його ім'я.

За вказаним рахунком-фактурою № 2179 від 25.06.2010 року відповідачем проведено часткову проплату, а саме: 27.07.2010 року - 20920,05 грн., 24.02.2011 року - 5000 грн. 02.03.2012 року - 5000 грн., 12.03.2012 року - 5000 грн., що підтверджується журналом проводок за період з 01.12.2009 року по 30.06.2012 року.

Також відповідачем протягом 2010 року було отримано інший товар (видаткова накладна № РН-0001357 від 11.08.2010 року на суму 16069,92 грн.; видаткова накладна № РН-0001358 від 11.08.2010 року на суму 5739,96 грн., рахунок-фактура № 2182 від 25.06.2010 року), який відповідачем оплачено.

Таким чином, ПП "Європацукор" дійсно сплатило ТзОВ "СВ Альтера-Львів" 58749,97 грн. за отриманий товар.

Однак, залишається розмір часткової заборгованості по рахунку-фактурі N 2179 від 25.06.2010 року в сумі 23520,03 грн., та заборгованість по рахунку-фактурі № 2985 від 25.08.2010 року в сумі 918 грн. Тому, розмір заборгованості ПП "Європацукор" перед ТзОВ "СВ Альтера-Львів" становить 24438,03 грн.

В поясненні позивач повідомляє, що провести взаємозалік по заборгованості з відповідачем не виявилось можливим, оскільки ПП "Європацукор" відмовилося від цього, ігноруючи листи та телефонні дзвінки ТзОВ "СВ Альтера-Львів".

Позивач в поясненнях також просив слухати справу без участі його представника, посилаючись на те, що організувати явку представника в судове засідання не являється можливим.

11.06.2012р. позивач надіслав на адресу суду пояснення №360 від 07.06.2012р. та заяву про забезпечення позову.

Розглянувши в судовому засіданні 13.06.2012р. заяву позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно відповідача та кошти, що знаходяться на р/р 26006012056980 в ОПЕРУ АТБ «Фінанси та кредит»м. Рівне, МФО 333603, р/р 26003054300360 у Волинському ГРУ ПАТ «Приватбанк»м. Луцьк, МФО 303440, судом заяву залишено без задоволення з огляду на таке.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

В постанові №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» Пленуму ВГСУ роз'яснив, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

В клопотанні не наведено обставин і до нього не додано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду про стягнення суми заборгованості з відповідача.

З огляду на належне повідомлення позивача про судовий розгляд справи та зважаючи на його клопотання справу судом розглянуто за відсутності представника позивача за наявними в ній матеріалами та з врахування письмових пояснень позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд

в с т а н о в и в:

27.07.2010р. між ТзОВ «Альтера-Львів»як постачальником і ПП «Європацукор»як покупцем було укладено договір №2707, згідно з п.1 постачальник зобов'язався поставити, а покупець -прийняти і оплатити товар на умовах, вказаних в договорі.

Як визначено пунктом 1 договору асортимент та розмір кожної партії товару узгоджується сторонами шляхом оформлення рахунку-фактури, згідно із заявкою покупця.

Загальна вартість договору становить 1534 890,04 грн.

В розділі 2 договору наведено перелік товару, який мав поставлятись позивачем, куди входять:

- перетворювач частоти E82EV753K4B201, 75 кВт,

- модуль входів/виходів "Standart" E82ZAFSC000,

- панель керування "vector" E82ZBC,

- мережевий дросель ELN3-0022H130, 75 кВт,

- перетворювач частоти E82EV903K4B201, 90 кВт,

- модуль входів/виходів "Standart" E82ZAFSC000,

- панель керування "vector" E82ZBC,

- мережевий дросель ELN3-0017H170, 90 kW

- перетворювач частоти 18,5 кВт, 380 В, ESV183N04TXB,

- мережевий дросель 22 кВт, ELN3-0075H045

Позивач в позовній заяві та додаткових поясненнях стверджує, що він за видатковою накладною №РН-0001359 від 11.08.2010р. передав відповідачу товару на загальну суму 59440,08 грн., відповідач оплатив товар на суму 35920,05 грн.

Таким чином, враховуючи доводи позивача, залишок заборгованості відповідача за товар, переданий за видатковою накладною №РН-0001359 від 11.08.2010р., складає 23 520,03 грн.

Крім цього, позивач посилається також на те, що він на підставі видаткової накладної №РН-0001528 від 01.09.2010р. передав відповідачу товар вартістю 918 грн., який залишився відповідачем не оплачений.

З врахуванням наведеного, позивач просить стягнути з відповідача 24 438,03 грн. заборгованості за товар.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 24 438,03 грн. заборгованості за товар обґрунтована і підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що позивач за видатковою накладною №РН-0001359 від 11.08.2010р. на підставі договору №2707 від 27.07.2010р. через ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності №326 від 10.08.2010р., передав відповідачу перетворювач частоти E82EV753K4B201, 75 кВт, модуль входів/виходів "Standart" E82ZAFSC000, панель керування "vector" E82ZBC на суму 59440,08 грн.

Товар, переданий за видатковою накладною №РН-0001359 від 11.08.2010р. співпадає тому найменуванню і ціні товару без ПДВ, який зазначений в рядках 1, 2, 3 розділу 2 договору.

Для оплати товару, переданого за видатковою накладною №РН-0001359 від 11.08.2010р., позивач виписав рахунок-фактуру №2179 від 25.06.2010р. на загальну суму 59440,08 грн., в тому числі: за перетворювач частоти E82EV753K4B201, 75 кВт -58740 грн., за модуль входів/виходів "Standart" E82ZAFSC000 - 350,04 грн., за панель керування "vector" E82ZBC - 350,04 грн.

В цьому ж рахунку-фактурі вказано і умови оплати: передоплата -60%, 40% - протягом 45 календарних днів з моменту.

В письмових поясненнях №282 від 26.04.2012р. (а.с.34-35) позивач вказує, що відповідач оплатив товар за рахунком-фактурою №2179 від 25.06.2010р. на загальну суму 35920,05 грн., перерахувавши 27.07.2010р. -20920,05 грн., 24.02.2011р. -5000 грн., 02.03.2012р. -5000 грн., 12.03.2012р. -5000 грн.

На підтвердження своїх доводів подав журнал проводок з 01.122009р. по 30.06.2012р. по контрагенту ПП «Європацукор»(а.с.36).

Відповідач, частково заперечуючи позовні вимоги, посилається на те, що в рахунок оплати за товар, отриманий на підставі видаткової накладної №РН-0001359 від 11.08.2010р., ПП «Європацукор»платіжним дорученням №276 від 27.07.2010р. було перераховано позивачу 28000 грн., платіжним дорученням №280 від 27.07.2010р. -20749,97 грн., платіжним дорученням №179 від 02.03.2012р. -5000 грн., платіжним дорученням №515 від 12.03.2012р. -5000 грн., а всього 58749,97 грн.

Оглядом платіжних доручень №276 від 27.07.2010р., №280 від 27.07.2010р. (а.с.40-41), з банківською відміткою, встановлено, що відповідач, перераховуючи платіжними дорученнями №276 від 27.07.2010р., №280 від 27.07.2010р. кошти, призначенням платежу вказував: «Оплата за перетворювач частоти згідно з договором 0707 від 07.07.2010р.».

При цьому, в призначеннях платежу цих платіжних доручень немає посилання ні на рахунок №2179 від 25.06.2010р., який виписував позивач на оплату товару, переданого за видатковою накладною №РН-0001359 від 11.08.2010р., ні на видаткову накладну №РН-0001359 від 11.08.2010р.

А із змісту договору №2707 від 27.07.2010р., укладеного між сторонами у справі, видно, що позивач зобов'язувався передати відповідачу не один перетворювач частоти, а 3: перетворювач частоти 75 кВт (рядок 1 розділу 2), перетворювач частоти 90 кВт (рядок 5 розділу 2), перетворювач частоти 18,5 кВт (рядок 9 розділу 2).

Того факту, що перетворювачі частоти потужністю 90 кВт і 18,5 кВт не передавались, відповідач в процесі розгляду спору не заперечував.

За таких обставин не можна погодитись з доводами відповідача про те, що позивач мав віднести всі кошти в розмірі 48749,97 грн., перераховані платіжними дорученнями №276 від 27.07.2010р., №280 від 27.07.2010р., тільки в рахунок оплати за товар, зокрема, перетворювач частоти, переданий за видатковою накладною №РН-0001359 від 11.08.2010р., а відніс тільки 20920,05 грн.

Враховуючи вартість переданого позивачем за видатковою накладною №РН-0001359 від 11.08.2010р. товару, яка становить 59440,08 грн., суму врахованих позивачем коштів в рахунок оплати за цей товар - 35920,05 грн. ( 20920,05 + 5000 + 5000 + 5000), залишок заборгованості відповідача за товар, переданий за видатковою накладною №РН-0001359 від 11.08.2010р., складає 23 520,03 грн. (59440,08 - 35920,05).

Встановити точну дату виникнення у відповідача обов'язку оплатити товар, отриманий за видатковою накладною №РН-0001359 від 11.08.2010р., не можна, оскільки в рахунку-фактурі №2179 від 25.06.2010р., виписаній на оплату цього товару, не зазначено моменту, з якого слід обчислювати 45 днів.

За таких обставин слід керуватися ч.2 ст.530 ЦК України, згідно з якою, якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання, а боржник повинен виконати обов'язок по оплаті в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги кредитором.

22.02.2012р. позивач надіслав відповідачу вимогу про оплату товару №121, яку відповідач отримав 28.02.2012р.

У вимозі №121 від 22.02.2012р. позивач просив відповідача перерахувати заборгованість за отриманий товар вартістю 59940,08 грн. та 918 грн. до 01.04.2012р.

З огляду на викладене, відповідач повинен був виконати обов'язок по оплаті заборгованості за товар до 01.04.2012р., проте не перерахував її.

У відповідності із ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач, порушивши строки оплати вартості товару, отриманого за видатковою накладною №РН-0001359 від 11.08.2010р., допустив неналежне виконання господарського зобов'язання, що є правовою підставою для задоволення позову та стягнення з відповідача 23520,03 грн. заборгованості.

Судом також встановлено, що позивач на підставі видаткової накладної №РН-0001528 від 01.09.2010р. через ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності №347 від 31.08.2010р., передав відповідачу два вимірювачі вартістю 918 грн.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність їх оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім цього, Положенням про документарне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р. (далі - Положення), господарські операції визначено як факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні ж документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. (п. 2.2. Положення).

Згідно з п.2.4 Положення первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

За відсутності таких реквізитів документи не можуть бути доказом того, що господарська операція (в даному випадку - передача товару) фактично відбулась, і, відповідно - підставою виникнення обов'язку відповідача перед позивачем відповідно до ст.ст. 509, 610 ЦК України та ст.193 ГК України.

До документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей відноситься, зокрема, накладна, форма якої є типовою формою первинного обліку, затвердженою відповідними нормативно-правовими актами.

Оглядом видаткової накладної №РН-0001528 від 01.09.2010р. встановлено, що у ній зазначено назву підприємства, від імені якого складено документ, назву документа, дату його складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, прізвища і підписи осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і складання первинного документа - у видатковій накладній містяться підпис особи позивача, яка відвантажила товар, та підпис особи відповідача про отримання товару - ОСОБА_2

В накладній зазначено реквізити довіреності, на підставі якої було передано товар -довіреність № 347 від 31.08.2010р.

Таким чином, накладна №РН-0001528 від 01.09.2010р. містить необхідні реквізити, а тому є первинним документом, який в розумінні ст.ст.33, 34 ГПК України є належним доказом того, що господарська операція з передачі відповідачу товару -2-ох вимірювачів на суму 918 грн. відбулась.

Доказів, які б свідчили про те, що підпис на видатковій накладній №РН-0001528 від 01.09.2010р. не належить ОСОБА_2, не подано.

Відбиток печатки на видатковій накладній згідно з п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку не є обов'язковим, а тому відсутність відбитку печатки відповідача на видатковій накладній №РН-0001528 від 01.09.2010р. не позбавляє її доказової сили.

Відповідно до п.2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувача.

Отже, довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість товарно-матеріальних цінностей.

Згідно з п.13 Інструкції довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. В цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а другий - додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно довіреності, а також для проведення розрахунків з одержувачем.

Без довіреності не може бути створено інший первинний документ - накладну на відпуск цінностей, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей і відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є підставою для її бухгалтерського обліку. Оформлення накладної здійснюється після подання довіреності.

Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 №99, бланки довіреностей видаються після їх реєстрації у журналі реєстрації довіреностей, який має бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою і підписами керівника і головного бухгалтера підприємства. Нумерація виданих протягом року довіреностей є наскрізною.

Продавець товару -ТзОВ «Альтера-Львів»на вимогу суду надало оригінал довіреності №347, виписаної ПП «Європацукор»31.08.2010р. на ім'я ОСОБА_2, на отримання 2-ох вимірювачів від ТзОВ «Альтера-Львів». Довіреність містить необхідні підписи в рядках «Підпис засвідчую», «Керівник підприємства», «Головний бухгалтер»та відбиток печатки ПП «Європацукор».

Відповідно до п. 9 Інструкції при позбавленні довіреної особи права на одержання цінностей за виданою йому довіреністю, строк дії якої ще не минув, довіреність у такої особи вилучається. У разі анулювання довіреності, за якою отримуються цінності частинами або розрахунки за які здійснюються у порядку планових платежів чи доставка яких здійснюється централізовано-кільцевими перевезеннями, підприємство, що видало довіреність, негайно повідомляє постачальника про анулювання відповідної довіреності. З моменту отримання такого повідомлення відпуск цінностей за анульованою довіреністю припиняється. За відпуск цінностей за анульованими довіреностями відповідальність несе постачальник, а втрати від цього відшкодовуються у встановленому порядку.

Доказів анулювання довіреності №347 від 31.08.2010р. суду також не подано.

Отже, довіреність №347 від 31.08.2010р., видана ПП «Європацукор», є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства -в даному випадку керівника ПП «Європацукор»про уповноваження ОСОБА_2 одержати для підприємства товарно-матеріальні цінності - 2 вимірювачі.

Як вбачається із розділу 2 договору №2707 від 27.07.2010р. сторони узгодили загальну суму договору -153 890,04 грн. та визначили перелік товару, який буде передаватись.

Вимірювачі в цьому переліку не значаться.

Видаткова накладна №РН-0001528 від 01.09.2010р. також не містить посилання на договір №2707 від 27.07.2010р.

З огляду на викладене, передачу позивачем 2-ох вимірювачів за видатковою накладною №РН-0001528 від 01.09.2010р.на загальну суму 918 грн. слід визнати такою, що відбулась на позадоговірній основі, тобто в даному випадку цивільні права та обов'язки між сторонами у справі виникли на підставі договору купівлі-продажу, який було укладено шляхом підписання видаткової накладної №РН-0001528 від 01.09.2010р., як це передбачено п. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки передача товару за видатковою накладною №РН-0001528 від 01.09.2010р. відбувалась на позадоговірній основі і конкретного строку оплати товару визначено не було, то відповідно до ч.2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, боржник повинен виконати обов'язок по оплаті в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором.

Як уже встановлено судом, вимогу №121 про оплату товару вартістю 59940,08 грн. та 918 грн. до 01.04.2012р. було надіслано позивачем 22.02.2012р., отримано відповідачем 28.02.2012р.

З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідач у строки, визначені вимогою №121 від 22.02.2012р., не виконав зобов'язання по оплаті, позовна вимога про стягнення з відповідача 918 грн. заборгованості обгрунтована і підлягає до задоволення.

Отже, всього до стягнення з відповідача підлягає 24438,03 грн. заборгованості, з них:

- 23520,03 грн. заборгованості за товар, переданий за видатковою накладною №РН-0001359 від 11.08.2010р. на підставі договору №2707 від 27.07.2010р.;

- 918 грн. заборгованості за товар, переданий за видатковою накладною №РН-0001528 від 01.09.2010р.

Звертаючись з позовом до суду, позивач просить також стягнути з відповідача 5 998,36 грн. пені за період з 10.08.2010р. по 01.04.2012р., 1 160,97 грн. процентів річних за період з 01.08.2010р. по 01.04.2012р., 2 473,38 грн. збитків, завданих інфляцією, за період січень 2011р. -квітень 2011р.

Пеня, проценти річних, збитки, завдані інфляцією, нараховані позивачем за порушення відповідачем строків виконання зобов'язання з оплати вартості товару, переданого за видатковими накладними №РН-0001359 від 11.08.2010р., №РН-0001528 від 01.09.2010р.

Оскільки судом встановлено, що відповідач обов'язок по оплаті вартості товару, отриманого за видатковими накладними №РН-0001359 від 11.08.2010р., №РН-0001528 від 01.09.2010р., повинен був виконати до 01.04.2012р., то прострочення платежу має місце тільки з 02.04.2012р.

З огляду на викладене, правові підстави для стягнення 5 998,36 грн. пені за період з 10.08.2010р. по 01.04.2012р., 1 160,97 грн. процентів річних за період з 01.08.2010р. по 01.04.2012р., 2 473,38 грн. збитків, завданих інфляцією, за період січень 2011р. -квітень 2011р., відсутні.

Разом з цим, слід зазначити, що включення до суми простроченого платежу, від якої нараховано пеню, і вартість поставки за видатковою накладною №РН-0001528 від 01.09.2010р., безпідставне, оскільки передача товару за цією накладною відбувалась на позадоговірній основі, а пеня може бути нарахована лише в тому випадку, якщо відповідальність у вигляді стягнення пені була передбачена договором.

У зв'язку із задоволенням позову частково на відповідача слід покласти судові витрати по справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 526, 530, 599, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положенням про документарне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "Європацукор" (45300, Волинська область, Іваничівський район, с. Іваничі, вул. Заводська, 18, ІПН 319798903035, код ЄДРПОУ 31979894) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Альтера-Львів" (79000, м. Львів, вул. С. Петлюри, 27, р/р 26006053800881 в ЗГРУ КБ «Приватбанк»м. Львів, МФО 325321, код ЄДРПОУ 3352232) 24438 грн. 03 коп. заборгованості, 1 111 грн. 52 коп. судового збору.

3. В позові про стягнення 5 998 грн. 36 коп. пені, 1 160 грн. 97 коп. процентів річних, 2473 грн. 38 коп. збитків, завданих інфляцією, а всього на суму 9632 грн. 71 коп., відмовити.

Повне рішення складено: 18.06.2012р.

Суддя І. О. Якушева