Ухвала

від 06.06.2012 по справі 41/138пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

06.06.12 р. Справа № 41/138пн

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гриник М.М.,

суддів Мальцева М.Ю., Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Захаровій В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали

за заявою Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції, м.Маріуполь

про зміну способу та порядку виконання рішення

стягувач товариство з обмеженою відповідальністю «Хозяюшка», м.Маріуполь

боржник товариство з обмеженою відповідальністю «Маркомпрод», м.Маріуполь

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

за участю представників сторін:

від стягувача (позивача): ОСОБА_2 за довіреністю від 25.07.2011р.

від боржника (відповідача): ОСОБА_3 за довіреністю №132 від 05.06.2012р.

від третьої особи: не з'явився

від Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ: не з'явився

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 05.06.2012 р. до 06.06.2012 р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 06.03.2012р. по справі №41/138пн позовні вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні орендованою нежитловою будівлею за адресою АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання відповідача звільнити приміщення за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 1209,6 кв.м. та вселення до нього позивача задоволені в повному об'ємі.

Судом видані накази про примусове виконання рішення від 06.03.2012р. по справі №41/138пн.

Від Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції до суду надійшло подання № 3773/12-42, в якому просив змінити спосіб і порядок виконання рішення. Вказане подання по суті є заявою в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою заява Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ про зміну способу та порядку виконання рішення суду призначена до розгляду в судовому засіданні.

В обґрунтування вказаної заяви орган ВДВС посилався на передачу товариством з обмеженою відповідальністю «Маркомпрод» як орендодавцем в користування приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 як орендарю, що підтверджується актом державного виконавця від 22.05.2012р. та договором №38 від 30.12.2011р. на оренду спірного нежитлового приміщення. Дії відповідача та особи, яка на теперішній час перебуває у спірному приміщенні, щодо передачі приміщення іншим особам у користування або володіння, або дії, направлені боржником на відчуження даного об'єкту нерухомості, можуть унеможливити виконання рішення по справі №41/138пн від 06.03.2012р.

Відповідно до ст. 36 Закону України „Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про зміну способу і порядку виконання.

Згідно ст. 121 ч. 1, 3 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може змінити спосіб та порядок виконання рішення, ухвали, постанови. Про зміну способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови виноситься ухвала. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми виконання.

В даному конкретному випадку предметом доказування є наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим; а також винятковість вказаних обставин в розумінні ст. 121 ГПК України.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Статтею 11 Закону України „Про виконавче провадження", який діяв станом на 26.04.2012р. (момент відкриття виконавчого провадження по даній справі), передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 75 Закону України „Про виконавче провадження" передбачені загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії. Так, після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону. У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Заявником не додано до заяви будь-яких доказів неможливості виконання рішення суду від 06.03.2012р. в порядку, передбаченому ст. 75 Закону України „Про виконавче провадження" та Інструкцією про проведення виконавчих дій. Зазначення в резолютивній частині рішення разом із відповідачем товариством з обмеженою відповідальністю «Маркомпрод» іншої особи - фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 в якості співвідповідача на стадії виконання судового рішення взагалі не передбачено чинним господарсько-процесуальним законодавством.

Крім того, в заяві про зміну способу та порядку виконання рішення суду відділ ДВС просив суд до виконання рішення застосувати заходи виконання рішення, а саме заборонити ТОВ «Макромпрод» та особі, яка на теперішній час перебуває у приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, вчиняти дії щодо передачі приміщення іншим особам у користування або володіння, або дії, направлені боржником на відчуження даного об'єкту нерухомості. Дана вимога по суті є заявою органу ДВС про забезпечення позову в порядку ст. 66 ГПК України. Разом з цим, статтею 66 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Аналіз вказаної норми закону свідчить про те, що правом ініціювати питання забезпечення позову наділені сторони, прокурор та суд. З матеріалів справи вбачається, що Жовтневий відділ державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції не є стороною у справі №41/138пн, що свідчить про процесуальну неспроможність заяви органу ДВС в цій частині. З власної ініціативи суд не вбачає наявність достатніх підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що Жовтневий відділ державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції не довів неможливість виконання рішення суду без зміни порядку та способу його виконання, винятковість даного випадку у розумінні ст. 121 ГПК України, а тому заява Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про зміну способу та порядку виконання рішення суду, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 34-36; 43; 86; 121 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про зміну способу та порядку виконання рішення суду від 06.03.2012р. по справі №31/138пн залишити без задоволення.

Дана ухвала суду набирає чинності у день її ухвалення судом.

Головуючий суддя Гриник М.М.

Суддя Мальцев М.Ю

Суддя Сич Ю.В.