Рішення

від 12.06.2012 по справі 5006/9/59/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.06.12 р. Справа № 5006/9/59/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Стукаленко К.І., при секретарі судового засідання Гончарової І.Є., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Де Гіз», м.Донецьк

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Український бекон», с.Водяне-2, Донецька область

про стягнення 17 233грн.79коп.

за участю

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - за довіреністю від 21.03.2012р.

від відповідача - ОСОБА_2 - за довіреністю від 10.11.2011р.

У судових засіданнях на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено перерву з 24.05.2012р. до 07.06.2012р. та з 07.06.2012р. до 12.06.2012р.

У судовому засіданні 12.06.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати (зал №3) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Де Гіз», м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Український бекон», с.Водяне-2, Донецька область, про стягнення заборгованості за договором підряду №1702-11 від 17.02.2011р. у розмірі 17 094грн., 3% річних у розмірі 95грн. 54коп., інфляційних втрат у розмірі 51грн. 28коп., всього 17 240 грн. 82 коп.

До прийняття рішення по справі позивач на підставі ст. 22 Господарського звернувся до суду з заявою №07/06 від 07.06.2012р., в якій, змінивши період нарахування 3% річних та інфляційних втрат, зменшив розмір позовних вимог, та остаточно просить суд стягнути з відповідача, крім заборгованості за договором підряду №1702-11 від 17.02.2011р. у розмірі 17 094грн., 3% річних за період з 06.03.2012р. по 07.05.2012р. у сумі 88грн. 51коп. та інфляційні втрати за період з 06.03.2012р. по 07.05.2012р. у сумі 51грн. 28коп., всього 17 233 грн. 79 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором щодо оплати виконаних робіт.

В підтвердження позовних вимог позивач надав суду копії договору №1702-11 від 17.02.2011р.; договірної ціни ( додаток №1); акту виконаних робіт за травень 2011р. від 20.05.2011р.; вимоги №03/02-12 від 22.02.2012р.; довідки про вартість виконаних підрядних робіт /та витрати/ за травень 2011р. (форма КБ-3); акту приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) за травень 2011р.; вимоги №27/04 від 27.04.2012р. та виписки по рахунку позивача від 16.03.2011р.; реєстру виданих податкових накладних за березень, травень 2011р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 15, 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3, 20, 174 Господарського кодексу України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, наданому у судовому засіданні 24.05.2012р., проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що строк виконання грошового зобов'язання з кінцевої оплати не настав, оскільки сторонами за договором не були підписані акт КБ-2в та довідка КБ-3, з підписанням яких згідно з п. 2.3 договору пов'язаний термін оплати робіт. З огляду на ненастання строку сплати відповідачем вартості робіт, вважає вимоги позивача щодо сплати 3% річних та інфляційних втрат також безпідставними.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги у урахуванням їх зменшення, наполягав на вирішені спору за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив розглянути справу по суті.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України та вислухавши представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач є суб'єктом підприємницької діяльності зі статусом юридичної особи, дата проведення державної реєстрації - 28.09.2004р., номер запису про державну реєстрацію - 1 266 102 0000 001389.

Відповідач також є суб'єктом підприємницької діяльності зі статусом юридичної особи. Як свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АГ №346167 відповідач за вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» був перейменований у Приватне акціонерне товариство «Український бекон» з Закритого акціонерного товариства «Український бекон», дата державної реєстрації - 18.12.2008р. (правонаступника приватного підприємства «Український бекон», дата державної реєстрації - 04.04.2005р.). Дата заміни свідоцтва про державну реєстрацію у зв'язку зі зміною найменування - 28.04.2011р.

17.02.2011р. між Закритим акціонерним товариством «Український бекон» (далі-замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Де Гіз» (далі-підрядник) був укладений договір підряду №1702-11 (далі - договір), за умовами якого замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов'язання власними силами виконати роботи з укладання гранітного каменю, а замовник зобов'язався прийняти і оплатити виконану роботу.

Загальна вартість робіт, як домовились сторони у п.2.2 договору, є динамічною та на момент укладення договору складає 49 860 грн., у т.ч. ПДВ 8 310 грн., що співпадає з сумою, вказаною в додатку №1 (договірна ціна) до договору, який є його невід'ємною частиною.

Як зазначено в п. 2.3 договору замовник здійснює передплату в розмірі 50 %, що становить 24 930 грн., у т.ч. ПДВ 4 155 грн.; остаточна оплата здійснюється замовником на розрахунковий рахунок підрядника за фактично виконані роботи протягом трьох календарних днів з моменту підписання форм КБ-2 і КБ-3.

У виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором відповідно до п. 2.3 договору замовник перерахував на розрахунковий рахунок підрядника передплату у розмірі 50% вартості робіт, що складає 24 930грн., в т.ч. ПДВ 4 155грн., що підтверджується банківською випискою від 18.03.2011р. з особового рахунку позивача №26008232663.

В свою чергу, позивачем у травні 2011 року були виконані роботи з укладання гранітного каменю на суму 42 024 грн. Фактичне виконання позивачем робіт за договором відповідачем не заперечується.

За результатами виконання підрядних робіт сторонами за договором був складений та підписаний акт виконаних робіт за травень 2011 року на суму 42 024грн., у тому числі ПДВ 7 004грн. Даний акт був підписаний без зауважень першими керівниками сторін, їх підписи скріплені печатками підприємств.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем у виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором щодо сплати вартості робіт було, сплачено 24 930грн. Враховуючи, відсутність в матеріалах справи інших доказів сплати відповідачем вартості робіт за договором підряду №1702-11 від 17.02.2011р., судом також встановлено, що решта вартості робіт у сумі 17 094грн. станом на час розгляду справи відповідачем не сплачена, що визнається представниками сторін.

Спрямований відповідачеві лист №03/02/12 від 22.02.2012р. разом з актом форми КБ-2 та довідкою КБ-3, а також претензія №27/04 від 27.04.2012р. з вимогою сплатити заборгованість у сумі 17 094грн. та підписати акти форми КБ-2 та КБ-3, відповідачем було залишено без відповіді, вартість робіт не сплачена, акт форми КБ-2 та довідка форми КБ-3 підписані також не були.

Розглядаючи даний спір та проаналізувавши укладений сторонами договір, суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України, яка міститься у вказаній главі Цивільного Кодексу, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як було зазначено, під час укладання договору строк виконання відповідачем як замовником зобов'язання з остаточної оплати виконаних робіт, сторонами був встановлений - протягом трьох календарних днів з моменту підписання форм КБ-2 і КБ-3.

Вказані форми КБ-2 «Акт приймання виконаних підрядних робіт» і КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт», які затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 4 грудня 2009 р. № 554, є типовими формами первинних облікових документів у будівництві.

За вимогами ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, безпосередньо після її закінчення.

Аналогічна вимога стосовно складення первинних документів саме у момент проведення господарської операції або безпосередньо після її завершення міститься в п.2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, яким передбачений порядок створення первинних документів.

Разом з тим, судом встановлено, що незважаючи на фактичне виконання позивачем за договором підрядних робіт у травні 2011 року та прийняття даних робіт відповідачем без зауважень, на час розгляду справи первинні документи акт форми КБ-2 та довідка форми КБ-3, які повинні складатись під час здійснення господарської операції або безпосередньо після її закінчення, сторонами складені та підписані не були.

Водночас, за результатами виконання підрядних робіт сторонами був складений та підписаний акт виконаних робіт за травень 2011 року від 20.05.2011р. на суму 42 024грн., у тому числі ПДВ 7 004грн

Судом також з'ясовано, що за результатами виконання сторонами договору, позивачем були виписані наступні податкові накладні:

від 17.03.2011р. №1 на суму 24 930 грн., у т.ч. ПДВ 4 155 грн. - за першою з подій (перерахування авансової оплати);

від 20.05.2011р. №2 на суму 17 094 грн., у т.ч. ПДВ 2 849 грн. - за першою з подій (виконання робіт).

Отже, загальна вартість виконаних робіт згідно з даними податкових накладних дорівнює 42 024грн., у т.ч. ПДВ 7 004грн, що співпадає з даними складеного сторонами акту виконаних робіт за травень 2011 року від 20.05.2011р.

У судовому засіданні 12.06.2012р. представник відповідача підтвердив включення підприємством до складу податкового кредиту сум ПДВ за вказаними податковими накладними за відповідні податкові періоди та пояснив, що підписаний сторонами акт виконаних будівельних робіт за травень 2011 року є первинним бухгалтерським документом, складений за наслідками виконання робіт, про що зазначено в протоколі судового засідання від 12.06.2012р.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем у виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором щодо сплати вартості робіт було, сплачено 24 930грн. Враховуючи, що відсутність в матеріалах справи інших доказів сплати відповідачем вартості робіт за договором підряду №1702-11 від 17.02.2011р., судом також встановлено, що решта вартості робіт у сумі 17 094грн. станом на час розгляду справи відповідачем не сплачена, що визнається представниками сторін.

За таких обставин, незважаючи на відсутність підписаних сторонами за договором первинних документів - акту форми КБ-2 та довідки форми КБ-3, враховуючи наявність іншого складеного первинного документу, який фіксує та підтверджує здійснення господарської операції - виконання робіт, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов'язку за договором стосовно оплати виконаних будівельних робіт в повному обсязі згідно п. 2.3 договору протягом календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт за травень 2011 року від 20.05.2011р.

Разом з тим, як зазначалось, з матеріалів справи не вбачається здійснення відповідачем остаточного розрахунку з позивачем впродовж вказаного строку, тобто, до 23.05.2011р. включно, що призвело до порушення відповідачем зобов'язання як боржника, що прострочив виконання, у розумінні ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором підряду №1702-11 від 17.02.2011р. у розмірі 17 094грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із заяви №07/06 від 07.06.2012р. про зменшення позовних вимог позивачем на підставі вказаної статті нараховані та заявлені до стягнення 3% річних за період з 06.03.2012р. по 07.05.2012р. у сумі 88 грн. 51 коп. та інфляційні втрати за період з 06.03.2012р. по 07.05.2012р. у розмірі 51 грн. 28 коп.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат з вказаний період, суд дійшов висновку, що зазначений розрахунок арифметично вірний, відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству, з огляду на що дані позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного та, керуючись ст.ст. 525, 530, 610, 612, 625, 629, 837 Цивільного кодексу України, ч.1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 42-47, 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 4 грудня 2009 р. № 554, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український бекон» (85180, с. Водяне друге, Донецька область, вул. Зелена, 1-А, ідентифікаційний код 33380539) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Де Гіз» (83087, м. Донецьк, вул. Варейкіса, 59А, ідентифікаційний код 33200954) заборгованість за договором підряду №1702-11 від 17.02.2011р. у розмірі 17 094грн., 3% річних за період з 06.03.2012р. по 07.05.2012р. у сумі 88 грн. 51 коп. та інфляційні втрати у сумі 51 грн. 28 коп., всього 17 233грн.79коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український бекон» (85180, с. Водяне друге, Донецька область, вул. Зелена, 1-А, ідентифікаційний код 33380539) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Де Гіз» (83087, м. Донецьк, вул. Варейкіса, 59А, ідентифікаційний код 33200954) витрати по сплаті судового збору у сумі 1 609грн. 50коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 12.06.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.06.2012р.

Суддя Стукаленко К.І.