Постанова

від 07.08.2012 по справі 5006/9/59/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.08.2012 р. справа №5006/9/59/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Зубченко І.В., Марченко О.А., Татенка В.М. за участю представників: від позивача:Сіткевич Є.П. за довіреністю б/н від 21.03.2012р. від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Український бекон», с. Водяне-2, Костянтинівський район, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 12.06.2012р. (повний текст підписано 15.06.2012р.) у справі№5006/9/59/2012 (суддя Стукаленко К.І.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Де Гіз», м. Донецьк до Приватного акціонерного товариства «Український бекон», с. Водяне-2, Костянтинівський район, Донецька область простягнення заборгованості за договором підряду №1702-11 від 17.02.2011р. у сумі 17094грн., 3% річних за період з 06.03.2012р. по 07.05.2012р. у сумі 88,51грн., інфляційних втрат за період з 06.03.2012р. по 07.05.2012р. у сумі 51,28грн. В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Де Гіз», м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою, до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Український бекон», с. Водяне-2, Костянтинівський район, Донецька область, про стягнення заборгованості за договором підряду №1702-11 від 17.02.2011р. у сумі 17094грн., 3% річних за період з 01.03.2012р. по 07.05.2012р. у сумі 95,54грн., інфляційних втрат за період з 01.03.2012р. по 07.05.2012р. у сумі 51,28грн.

В ході розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення 3% річних в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України та просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором підряду №1702-11 від 17.02.2011р. у сумі 17094грн., 3% річних за період з 06.03.2012р. по 07.05.2012р. у сумі 88,51грн., інфляційні втрати за період з 06.03.2012р. по 07.05.2012р. у сумі 51,28грн. Вказану заяву суд прийняв до розгляду та в подальшому розглядав зменшені позовні вимоги.

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.06.2012р. (повний текст підписано 15.06.2012р.) у справі №5006/9/59/2012 позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з ПрАТ «Український бекон»на користь ТОВ «Де Гіз»заборгованість за договором підряду №1702-11 від 17.02.2011р. у сумі 17094грн., 3% річних за період з 06.03.2012р. по 07.05.2012р. у сумі 88,51грн., інфляційні втрати за період з 06.03.2012р. по 07.05.2012р. у сумі 51,28грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1609,50грн.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем доведено виконання для відповідача робіт за договором підряду №1702-11 від 17.02.2011р. у загальній сумі 42024грн. Відповідач свої зобов'язання по оплаті виконаних та прийнятих робіт за даним договором належним чином не виконав, сплативши лише 24930грн., у зв'язку з чим його заборгованість склала 17094грн. Доказів перерахування позивачу боргу у цій сумі відповідач не надав, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 17094грн., 3% річних у сумі 88,51грн. та інфляційних втрат у сумі 51,28грн. за період з 06.03.2012р. по 07.05.2012р. визнані судом доведеними і обґрунтованими, як наслідок задоволені.

Відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 12.06.2012р. у справі №5006/9/59/2012 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Скаржник посилається на те, що всупереч умовам договору №1702-11 від 17.02.2011р. позивачем не складалися та не були передані відповідачу акт форми КБ-2 та довідка форми КБ-3 за результатом виконаних робіт, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про виникнення грошових зобов'язань у відповідача.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 05.07.2012р. у справі №5006/9/59/2012 прийнято апеляційну скаргу до провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти доводів скаржника та зазначив, що сторонами договору підряду №1702-11 від 17.02.2011р. підписаний акт виконаних робіт від 20.05.2011р., який не був оформлений відповідно до вимог КБ-2В, однак він містить усі необхідні реквізити, що ставляться до акту приймання-передачі робіт, а саме найменування сторін договору з посиланням на договір, перелік робіт, одиниці виміру, кількість (об'єм), вартість виконаних робіт, підписи сторін договору, які посвідчені печатками товариств. Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Податкового кодексу України, акт виконаних робіт від 20.05.2011р. визнаний обома сторонами як первинний документ і прийнятий для розрахунків. Так, підрядником на адресу замовника були направлені, а замовником прийняті податкові накладні за травень 2011 року та сума ПДВ включена до податкового кредиту, що підтверджується документами наданими сторонами до матеріалів справи. Таким чином, замовник без оформлення форм КБ-2в, КБ-3 прийняв фактично виконані підрядником роботи та провів їх у бухгалтерському обліку товариства у зв'язку з чим у нього, відповідно до п.2.3. договору, виникло зобов'язання сплатити підряднику вартість виконаних робіт протягом трьох календарних днів з моменту отримання акту від 20.05.2011р.

Розпорядженням В.о. голови Донецького апеляційного господарського суду від 01.08.2012р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Марченко О.А., Татенко В.М.

Представник скаржника у судове засідання 25.07.2012р. не з'явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення з відміткою про отримання 10.07.2012р. поштового відправлення з ухвалою від 05.07.2012р.

Представник позивача у судовому засіданні 01.08.2012р. пояснив, що вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду залишити без змін.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до приписів ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З огляду на викладене, враховуючи ті обставини, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, скаржник завчасно був повідомлений про час та місце розгляду скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника скаржника за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається із матеріалів справи, між ЗАТ «Український бекон» (замовник) та ТОВ «Де Гіз»(підрядник) був укладений договір підряду №1702-11 від 17.02.2011р., згідно якого підрядник зобов'язався за дорученням замовника власними силами виконати роботи з укладки гранітного каменю, а замовник зобов'язується прийняти фактично виконані роботи та оплатити їх (пункт 1.1. договору).

Загальна вартість робіт за цим договором визначається згідно договірної ціни (додаток №1), яка є невід'ємною частиною даного договору (пункт 2.1. договору). Вартість робіт на момент укладення договору складає 49860грн., у т.ч. ПДВ 8310грн. та є динамічною і переглядається сторонами при наступних умовах: зміни об'ємів та видів робіт, зміни та доповнення до ДБН 1.1.-2000 (Правил визначення вартості в будівництво), істотної відмінності фактичних умов виконання робіт, передбачити яку при узгодженні договірної ціни підрядник не міг. Перегляд договірної ціни обґрунтовується розрахунками та оформлюється сторонами шляхом складання письмової угоди (пункт 2.2. договору).

Поточні та кінцеві розрахунки по даному договору здійснюється замовником за фактично виконані роботи протягом трьох календарних днів з моменту підписання форм КБ-2, КБ-3 на розрахунковий рахунок підрядника. Форми КБ-2 та КБ-3 підрядник передає замовнику в строк не пізніше першого числа місяця наступного за звітним, а замовник протягом п'яти днів перевіряє реальність форм та зобов'язаний підписати його в частині фактично виконаних робіт. Замовник здійснює передплату у розмірі 50%, що складає 24930грн., у т.ч. ПДВ 4155грн. (пункт 2.3. договору).

У разі виникнення додаткових робіт за вказівкою замовника або у зв'язку з технічною необхідністю, підрядник надає замовнику додатковий кошторис та відомість додаткових матеріалів (пункт 2.4. договору).

Згідно розділу 9 договору останній вступає в силу з моменту підписання обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по цьому договору.

Згідно з п.1.1. Статуту Приватного акціонерного товариства «Український бекон», нова редакція якого затверджена рішенням загальних зборів акціонерів згідно протоколу №1 від 19.04.2011р., Закрите акціонерне товариство «Український бекон» перейменовано у вказану юридичну особу. З огляду на викладене, замовником за договором підряду №1702-11 від 17.02.2011р. виступає ПрАТ «Український бекон».

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду.

Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ст.843 ЦК України).

Згідно договірної ціни (додаток №1 до договору №1702-11 від 17.02.2011р.) вартість підрядних робіт сторони погодили у розмірі 49860грн. з ПДВ.

Як вбачається з банківської виписки по рахунку за 17.03.2011р., відповідачем здійснено передплату робіт з укладки гранітного каменю у сумі 24930грн. з ПДВ.

Відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно акту виконаних робіт за травень 2011 року у сумі 42024грн., підписаного уповноваженими представниками сторін з прикладанням їх печаток, роботи з укладки гранітного каменю на 182кв.м. були виконані позивачем та прийняті відповідачем без заперечень.

Разом з тим, при обчисленні окремих складових кошторисної вартості будівництва застосовуються типові форми №КБ-2в та №КБ-3 (Наказ Державного комітету будівництва та архітектури України №174 від 27.08.2000р.). Типові форми первинних облікових документів у будівництві «Акт приймання виконаних будівельних робіт»(типова форма NКБ-2в) та «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати»(типова форма NКБ-3), затверджені наказом Мінрегіонбуду від 04.12.2009р. №554, приведені у відповідність до вимог чинного законодавства. Зазначені типові форми підлягають обов'язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності.

Відповідно до підпункту "е" пункту 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992р. N731 (із змінами), не підлягають державній реєстрації форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші.

По об'єктах, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, типові форми застосовуються відповідно до умов договору підряду. Умовами договору №1702-11 від 17.02.2011р. передбачено складання актів за формами №КБ-2в та №КБ-3.

Між тим, сторонами складено та підписано акт виконаних робіт за травень 2011 року у сумі 42024грн. довільної форми, зазначивши в ньому обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»і Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. №88 (зареєстровано в Мін'юсті України 05.06.95 р. за № 168/704).

Так, відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»вказаний акт має такі обов'язкові реквізити первинного документу: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не заперечується факт виконання позивачем робіт з укладки гранітного каменю на 182кв.м. вартістю 42024грн. з ПДВ та відсутність у нього претензій щодо належності, об'єму та якості такої роботи. Втім, відповідач заперечує проти виникнення грошових зобов'язань з оплати цих робіт, посилаючись на неналежність формального оформлення акту прийнятих робіт.

З огляду на викладене, враховуючи, що вказані підрядні роботи фінансуються не за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ, організацій державної власності, судова колегія не може погодитися із точкою зору відповідача, оскільки вона не узгоджується з принципами розумності і справедливості.

Відповідно до вимог ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Обов'язок замовника здійснити остаточний розрахунок за виконані підрядні роботи покладений у залежність від належності виконання робіт підрядником.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Під виконанням зобов'язання розуміється виконання кредитором та боржником дій по здійсненню прав та обов'язків, що витікають із зобов'язання. При цьому, закон встановлює, що припиняє зобов'язання не будь-яке, а саме належне його виконання. Зобов'язання виникають між їх учасниками з метою задоволення конкретних потреб. Саме тому для учасників зобов'язальних правовідносин завжди важливим залишається те, чи реалізована основна мета зобов'язання.

Стаття 55 Конституції України гарантує кожній особі право на судовий захист прав і свобод від порушень або протиправних посягань, що стосовно цивільних прав конкретизовано статтею 15 ЦК України, якою закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов'язку в натурі, яке застосовується у тих випадках, коли відповідач зобов'язаний був вчинити певні дії по відношенню до позивача, але відмовився або уникає можливості виконати свій обов'язок. Тобто цей засіб захисту застосовується за наявності зобов'язальних правовідносин між позивачем та відповідачем. Так, він може мати місце при невиконанні обов'язку сплатити кошти за виконану роботу, виконати роботи чи надати послуги.

Матеріали справи свідчать про виконання позивачем своїх зобов'язань з виконання робіт з укладки гранітного каменю вартістю 42024грн. Разом з цим, відповідач свої зобов'язання щодо оплати прийнятих робіт належним чином не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 17094грн.

За таких обставин, враховуючи, що судове рішення повинно відповідати загальним засадам справедливості, визначення якому дано у Рішенні Конституційного Суду України №15-РП/2004 від 02.11.2004 року, а позивач до цього часу не отримав винагороди за виконані ним ще у травні 2011 року роботи, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача вказаної суми.

Приймаючи рішення щодо вимог про стягнення 3% річних у сумі 88,51грн. та інфляційних втрат у сумі 51,28грн. за період з 06.03.2012р. по 07.05.2012р. відносно заборгованості у сумі 17094грн., суд першої інстанції правомірно врахував положення статті 625 ЦК України, вірно із дотриманням положень ст.530 ЦК України визначив момент виникнення права вимоги та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в цій частині.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що оскаржуване рішення господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору при зверненні з апеляційною скаргою підлягають віднесенню на заявника скарги.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Український бекон», с. Водяне-2, Костянтинівський район, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 12.06.2012р. (повний текст підписано 15.06.2012р.) у справі №5006/9/59/2012 - залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Донецької області від 12.06.2012р. (повний текст підписано 15.06.2012р.) у справі №5006/9/59/2012 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: О.А. Марченко

В.М. Татенко

Надруковано 6 примірників: 2 -позивачу; 1 -відповідачу; 1 -до справи; 1 -ДАГС; 1 -ГС