Рішення

від 12.05.2011 по справі 8/95

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/95 12.05.11

за позовомСпільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма - Фарм, ЛТД" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована аптека "Ендокринологія" простягнення 37 526,89 грн. Суддя В.С. Катрич

Представники:

від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю б/н від 28.03.2011 р.;

від відповідача ОСОБА_2 - представник за довіреністю № юр-456/д від 13.04.2011 р.

В судовому засіданні 12.05.11, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

обставини справи :

Спільне українсько-естонське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма - Фарм, ЛТД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована аптека "Ендокринологія" про стягнення 37 526,89 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2011 р. порушено провадження у справі № 8/95 та призначено її до розгляду на 14.04.2011 р.

В судове засідання 14.04.2011 р. представники сторін з'явилися, вимоги ухвали виконали частково, надали пояснення.

Ухвалою суду від 14.04.11 розгляд справи було відкладено на 12.05.11 у зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази по справі.

В судове засідання 12.05.11 представники учасників процесу з'явились, представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечував в повному обсязі.

Господарським судом, відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 5546 від 02.03.2009 року, відповідно до умов якого продавець (позивач) зобов'язується передати у власність (повне господарське відання) покупця (відповідач), а покупець прийняти та оплатити певний товар, асортимент, кількість та ціна якого, зазначені в видаткових накладних, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.1.2 договору предметом поставки є лікарські засоби та вироби медичного призначення.

Згідно з п.6.1 договору оплата покупцем товару за цим договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому порядок оплати товару за цим договором (попередня оплата чи оплата з відстроченням платежу) обирається покупцем при поданні заявки.

При здійсненні покупцем оплати товару за цим договором з відстроченням платежу строк, протягом якого покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар на користь продавця вказується продавцем у видатковій накладній на товар, який поставляється. При цьому перебіг такого строку починається від дати поставки товару покупцю, що вказана у видатковій накладній (п.6.2 договору).

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

На виконання умов договору поставки № 5546 від 02.03.2009 року позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 33758,06 грн., про що сторонами були оформлені, підписані та скріплені печатками видаткові накладні:

№ 10738133 від 26.11.10 на суму 4419,76 грн.,

№ 10738134 від 26.11.10 на суму 67,54 грн.,

№ 10751184 від 03.12.10 на суму 5910,58 грн.

№ 10752963 від 06.12.10 на суму 3445,07 грн.

№ 10757971 від 08.12.10 на суму 2455,31 грн.

№ 10757972 від 08.12.10 на суму 102,47 грн.

№ 10766315 від 14.12.10 на суму 1797,09 грн.

№ 10767431 від 14.12.10 на суму 4030,83 грн.

№ 10767432 від 14.12.10 на суму 118,09 грн.

№ 10768014 від 15.12.10 на суму 1499,48 грн.

№ 10768015 від 15.12.10 на суму 40,13 грн.

№ 10778761 від 21.12.10 на суму 9872,53 грн.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 265 ГК України передбачає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 статті 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно ч. 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частина 1 статті 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч.2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар, після чого його заборгованість складає 31982,06 грн.

Позивач направив відповідачеві претензію № 374 від 11.01.11 з вимогою негайно перерахувати суму заборгованості за поставлений товар. Відповідь на претензію не надходила, заборгованість відповідачем не сплачена.

Отже, станом на момент розгляду справи основна заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 31982,06 грн.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за поставлений товар у відповідача перед позивачем в сумі 31982,06 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 4797,31 грн. штрафу за прострочення оплати товару.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пункт 12.5. договору від 02.03.09 № 5546 передбачає, що за умови прострочення покупцем строків оплати за товар за цим договором, він повинен сплатити продавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та штраф у розмірі 15 % від простроченої суми оплати.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Суд погоджується з обґрунтованим розрахунком штрафу, що наданий позивачем, тому вимоги щодо стягнення штрафу в сумі 4797,31 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Спеціалізована аптека «Ендокринологія»(04114 м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 87-А, код ЄДРПОУ 25402627) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма - Фарм, ЛТД" (01103 м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А, код ЄДРПОУ 21642228) суму основного боргу в розмірі 31982 (тридцять одна тисяча дев'ятсот вісімдесят дві) грн. 06 коп., штраф в сумі 4797 (чотири тисячі сімсот дев'яноста сім) грн. 31 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 367 (триста шістдесят сім) грн. 79 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.С. Катрич

Дата підписання: 11.04.12 р.