Рішення

від 14.06.2012 по справі 5/5014/606/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.12 Справа № 5/5014/606/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автолізинг плюс», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче управління укрвуглеекології «Ровеньки-Антрацит», м. Луганськ

про стягнення 250061 грн. 66 коп.

суддя Секірський А.В.

в присутності представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1, довіреність б/н від 10.01.2012;

від відповідача -ОСОБА_2, головний бухгалтер, довіреність №26 від 10.06.2012,

в с т а н о в и в:

Суть спору : Товариство з обмеженою відповідальністю "Автолізинг плюс" (далі -позивач) звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче управління укрвуглеекології «Ровеньки-Антрацит»(далі -відповідач) на користь позивача заборгованості в сумі 240 000,00 грн., пені в сумі 8238,36 грн., 3% річних в сумі 1594,52 грн. та інфляційних втрат в сумі 240,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно договору №СЛ-09 від 04.08.2011 оперативного сублізингу (оренди) позивач передав відповідачу в користування для підприємницьких цілей п'ять бувших у використанні автомобілів FAW CA 3252 (Евро 2), загальною вартістю 1 100 000,00 грн. Відповідно до умов договору, відповідач повинен був сплачувати лізингові платежі відповідно до встановленого графіку. Однак в порушення умов договору, відповідач не здійснив жодного лізингового платежу, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 240000,00 грн. на яку позивачем нараховано пеню в розмір -8238,36 грн., 3% річних в розмірі -1594,52 грн. та інфляційні витрати в розмірі -240,00 грн.

Позивач в ході судового розгляду справи зменшив позовні вимоги на 11,22 грн. у зв'язку з тим, що при нарахуванні пені та 3% річних позивачем було допущено помилку.

Позивачем також було надано клопотання №17 від 06.06.2012, в якому зазначено, що відповідач платіжним дорученням №57 від 06.06.2012 сплатив 200000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості згідно договору № СЛ-09 від 04.08.2011. З урахуванням того, що 12.04.2012 відповідачем було сплачено позивачу 40000,00 грн. по спірному договору, позивач погоджується з тим, що відповідачем під час розгляду судової справи було погашено заборгованість по простроченим лізинговим платежам.

Позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 8228,96 грн., 3% річних в розмірі 1592,70 грн. та інфляційних витрат в розмірі 240,00 грн. позивач підтримав в повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог не заперечував, відзив на позовну заяву не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутніх в судовому засіданні під час судового розгляду справи представників позивача та відповідача, суд встановив такі фактичні обставини.

29.04.2011 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «АІС-Лізінг»було укладено договір №800 оперативного лізингу (оренди) (а.с. 18-20). Відповідно до п.1.1 договору, позивачу було передано п'ять бувших у використанні автомобілів FAW CA 3252 (Евро 2), загальною вартістю 1 100 000,00 грн. Відповідно до п.5.3 -лізингодавець надає право лізингоодержувачу передавати майно, що буде передано йому у користування по даному договору, в сублізинг (суборенду) третім особам без додаткового узгодження з Лізингодавцем.

04.08.2011 між позивачем та відповідачем було укладено договір №СЛ-09 оперативного сублізингу (оренди) (а.с. 13-15). Відповідно до умов договору, позивач передав відповідачу в користування для підприємницьких цілей п'ять бувших у використанні автомобілів FAW CA 3252 (Евро 2), загальною вартістю 1 100 000,00 грн. Підтвердженням передачі майна в сублізинг є акт приймання-передачі майна від 05.08.2011, підписаний та скріплений печатками позивача та відповідача (а.с. 17).

Згідно п.1.3 договору предмет сублізингу є власністю ТОВ «АІС-Лізинг»протягом усього строку дії договору сублізингу і підлягає поверненню власнику у випадках, передбачених законом і даним договором.

Відповідно до п.3.1 - за користування майном відповідач (сублізингоодержувач) сплачує позивачу (лізингоодержувачу) лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів, який є додатком №1 до договору.

Відповідно до графіку сплати лізингових платежів відповідач повинен сплачувати позивачу п'ятого числа кожного місяця лізинговий платіж в розмірі 40000,00 грн. (а.с. 16).

Відповідач в порушення умов договору своєчасно та у повному обсязі оплату не здійснював, тому заборгованість на момент звернення з позовом становила 240000,00 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду за захистом порушеного права.

Відповідно до п.3.2. договору, сублізинговий платіж, перерахований не своєчасно або не в повному обсязі, тягне за собою накладення штрафних санкцій, передбачених в пункті 11.2 договору.

На підставі п. 11.2.1 договору, за порушення обов'язку з своєчасної сплати лізингових платежів, передбачених п.3.1 договору, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки.

На підставі умов договору, а також з урахуванням приписів ст. 232 Господарського кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з позивача пеню за порушення строків оплати товару за період з 06.09.2011 по 10.02.2012 в розмірі 8228,96 грн., що підтверджено відповідним розрахунком (а.с. 47).

На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3 % річних у сумі 1592,70 грн., та інфляційні витрати у сумі 240,00 грн., що підтверджено відповідним розрахунком позивача, наявним у матеріалах справи (а.с. 48-49).

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.

Згідно з ч.2 ст.806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом про лізинг та законом. Таким чином, згідно положень ст. 762 ЦК України та ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором.

Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договору передав товар відповідачеві, а відповідач в порушення умов договору не сплачував лізингові платежі у встановлені договором строки, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у сумі 240000,00 грн.

Після пред'явлення позову до господарського суду відповідач перерахував позивачеві заборгованість в загальному розмірі 240000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 57 від 06.06.2012 на суму 200000,00 грн. та витягом з 1С бухгалтерії позивача з підтвердженням сплати відповідачем 40000,00 грн. (а.с. 51).

В частині сплаченої суми боргу в сумі 240000,00 грн. провадження у справі слід припинити на підставі пункту 1 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 11.2.1 договору сторони передбачили відповідальність у вигляді нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок заявленої суми пені -8238,96 грн. суд дійшов висновку, що позивачем пеня нарахована вірно та є обґрунтовано заявленою.

Позивачем також обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у сумі 1592,70 грн. та інфляційні витрати у сумі 240,00 грн., що підтверджено відповідним розрахунком позивача, наявним у матеріалах справи.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково у загальній сумі 10061,66 грн., з них: 8228,96 грн. - пеня, 1592,70 грн. - 3% річних та 240,00 грн. -інфляційні витрати.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню частково.

На підставі ст. 7 Закону України "Про судовий збір" позивачу слід повернути із Державного бюджету України частину судового збору у сумі 3392,50 грн., сплачений платіжним дорученням від 15.02.2012 №1510 згідно до ухвали суду.

Враховуючи приписи ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», на відповідача покладається судовий збір в розмірі 1609,50 грн.

Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, пунктом 1 1 статті 80, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче управління укрвуглеекології «Ровеньки-Антрацит», м. Луганськ, вул. Оборонная, буд. 101«К», код ЄДРПОУ 35400038, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автолізинг плюс», м. Київ, пров. Балтійський, 20, код ЄДРПОУ 36355898, пеню за прострочення оплати за договором № СЛ-09 від 04.08.2011 у сумі 8228 грн. 96 коп. (вісім тисяч двісті двадцять вісім гривень 96 копійок), 3% річних у сумі 1592 грн. 70 коп. (одна тисяча п'ятсот дев'яносто дві гривні 70 копійок), інфляційні витрати у сумі 240 грн. 00 коп. (двісті сорок гривень 00 копійок), витрати зі сплати судового збору в сумі 1609 грн. 50 коп. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок), видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення основного боргу у сумі 240000 грн. 00 коп. (двісті сорок тисяч гривень 00 копійок) провадження у справі припинити.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 19.06.2012.

Суддя А.В. Секірський