Постанова

від 07.06.2012 по справі 2а-5555/11/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5555/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О.

Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"07" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,

за участю секретаря Стоцького О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УБА-Монтаж»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УБА-Монтаж»до Бориспільської об»єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування рішення, визнання неправомірними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УБА-Монтаж»(далі -Позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської об»єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі - Відповідач) про скасування рішення від 25.07.2011 року №71, визнання неправомірними дій щодо виключення з реєстру платників податку на додану вартість.

06.02.2012 року Позивач подав заяву про зміну позовних вимог та просив визнати неправомірними дії Відповідача по перевірці місцезнаходження платника податків (Позивача) та направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф.18-ОПП відносно Позивача, скасувати з дати прийняття Рішення №71 від 25.07.2011 року про анулювання реєстрації Позивача як платника податку на додану вартість, визнати неправомірними дії Відповідача щодо виключення Позивача з реєстру платників податку на додану вартість, зобов»язати Відповідача поновити Позивачу свідоцтво платника податку на додану вартість №13588287 серії НБ № 398918, видане 25.04.2006 року з моменту анулювання, зобов»язати Відповідача поновити реєстрацію Позивача платником податку на додану вартість з дати реєстрації шляхом внесення у автоматизовану систему даних реєстру платників податку на додану вартість Державної податкової адміністрації України відомостей (запису) щодо скасування запису про анулювання реєстрації Позивача як платника податку на додану вартість.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2012 року адміністративний позов щодо визнання неправомірними дій Відповідача по перевірці місцезнаходження платника податків залишено без розгляду, в решті позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з»явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином відповідно до вимог ст.35 КАС України.

Враховуючи, що справу може бути вирішено на основі наявних у справі письмових доказів, а згідно ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи; апеляційною інстанцією не визнана обов»язковою особиста участь осіб, які беруть участь у справі, а тому колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Позивач є юридичною особою (ідентифікаційний номер 34162496) та згідно витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстрований 21.03.2006 року за №10003771916, код ЄДРПОУ 34162496.

Як платник податку на додану вартість Позивач зареєстрований 25.04.2006 року.

21.07.2011 року Відповідачем за допомогою електронної бази даних отримано повідомлення від державного реєстратора виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області щодо відомостей з Єдиного державного реєстру відносно Позивача.

Відповідно до даних державного реєстратора 06.07.2011 року останнім направлено повідомлення про необхідність підтвердження даних Позивача.

21.07.2011 року на запит державного реєстратора повернуто повідомлення з відміткою «не знаходиться за вказаною адресою».

21.07.2011 року державним реєстратором внесено відомості до Єдиного державного реєстру відносно Позивача за №1354143 0009 000961 «внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою», тобто підтверджено факт відсутності Позивача за своєю юридичною адресою, що є підставою для відповідного реагування з боку податкової інспекції, а саме вчинення відповідних дій щодо анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість.

Відсутність Позивача за своєю юридичною адресою підтверджується також довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.02.2012 року(запис №9 від 21.07.2011 року).

25.07.2011 року комісією Бориспільської ОДПІ Київської області, на підставі отриманих відомостей від Державного реєстратора стосовно внесення запису до Єдиного державного реєстру про відсутність Позивача за своєю юридичною адресою, прийнято рішення №71 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Позивачем оскаржено його в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації в Київській області.

Проте, рішенням від 09.09.2011 року № 2293/10/29-010 Державної податкової адміністрації в Київській області у задоволенні скарги Позивача відмовлено, а оскаржуване рішення залишено без змін.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб -підприємців, є Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Згідно ч.1 ст.16 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до п.11 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Пунктом 12 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»у разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

Положеннями п.14 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»визначено, що у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

21.07.2011 року на запит державного реєстратора повернуто повідомлення з відміткою «незнаходження за юридичною адресою».

На підставі зазначених обставин державним реєстратором у відповідності до вимог чинного законодавства внесено запис «щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою». Такі дії державного реєстратора Позивачем не оскаржувалися.

За правилами пп.«ж»п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців містив запис про відсутність юридичної особи Позивача за її місцезнаходженням.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що дії Відповідача стосовно скасування реєстрації Позивача як платника податку на додану вартість вчинені ним на підставі та у відповідності до положень чинного законодавства.

При цьому Позивачем не доведено порушення Відповідачем процедури проведення анулювання його реєстрації як платника податку на додану вартість, а тому колегія суддів вважає рішення про відмову в задоволенні позовних вимог щодо скасування з дати прийняття рішення Відповідача №71 від 25.07.2011 року про анулювання реєстрації ТОВ «УБА-Монтаж»як платника податку на додану вартість; визнання неправомірними дії Відповідача щодо виключення з реєстру платників податку на додану вартість з моменту анулювання; зобов»язання Відповідача поновити Позивачу свідоцтво платника податку на додану вартість №13588287 серії НБ № 398918, видане 25.04.2006 року, з моменту анулювання та внести в автоматизовану систему даних реєстру платників податку на додану вартість Державної податкової адміністрації України відомостей (запису) щодо скасування запису про анулювання реєстрації Позивача як платника податку на додану вартість, правомірним та законним.

Залишаючи без розгляду позовні вимоги щодо визнання неправомірними дій Відповідача по перевірці місцезнаходження платника податків та направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцем знаходження з формою 18-ОПП, заявлені Позивачем згідно поданої 06.02.2012 року заяви про зміну позовних вимог, суд першої інстанції посилався на те, що Позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду.

Проте, колегія не погоджується із таким висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.51 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до ч.1 ст.137 КАС України позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.

Отже, законодавець обмежує права Позивача щодо зміни предмету позову стадією адміністративного процесу, а не періодом в часі.

Розгляд справи по суті згідно журналу судового засідання відбувся 06.02.2012 року, а заява про зміну позовних вимог подана Позивачем в той же день до судового засідання, тобто до початку розгляду справи по суті.

З огляду на вказане, колегія суддів приходить до висновку про помилковість залишення судом першої інстанції без розгляду позовних вимог в частині визнання неправомірними дій Відповідача по перевірці місцезнаходження платника податків та направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцем знаходження з формою 18-ОПП.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду, суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову суду.

За ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції при вирішенні питання про залишення без розгляду частини позовних вимог було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції в частині залишення позовних вимог без розгляду скасувати , справу в цій частині направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.9, 162, 198, 204, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УБА-Монтаж»задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2012 року в частині залишення позовних вимог без розгляду скасувати.

Справу №2а-5555/11/1070 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УБА-Монтаж»до Бориспільської об»єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування рішення, визнання неправомірними дій направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду в частині залишення позовних вимог без розгляду.

В решті постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2012 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України; в частині скасування судового рішення щодо залишення позовних вимог без розгляду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду постанова оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Бужак Н.П.