Ухвала

від 06.06.2012 по справі 2а-18527/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18527/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В.,

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Собківа Я.М., Усенка В.Г.

за участю секретаря: Прищепчука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Будпостач»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 19 серпня 2011 року №0000752303,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпостач», звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 19 серпня 2011 року №0000752303.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 квітня 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 квітня 2012 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції -без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовою особою ДПІ у Дніпровському районі м. Києва проведено документальну невиїзну перевірку Приватного підприємства «Будпостач»з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Торговий дім «Доар»за період січня, березня 2011 року; за наслідками перевірки складений акт від 08.08.2011 року №4111/23-322-24267110.

Актом перевірки встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 351718,88 грн., у тому числі за січень на 196037,11 грн., за березень 2011 року на 155681,77 грн.

В обґрунтування заниження податку на додану вартість орган державної податкової служби посилається на нікчемність правочину, укладеного позивачем з ТОВ «Торговий дім «Доар», оскільки у останнього відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби; операції ТОВ «ТД «Доар»не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна. Також, відповідач як на підставу нікчемності правочину посилається на висновок спеціаліста сектору техніко -криміналістичного забезпечення роботи від 24.04.2011 року та незнаходження контрагента позивач за юридичною адресою.

19 серпня 2011 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва винесено податкове повідомлення -рішення №0000752303, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 351720,00 грн., у тому числі за основним платежем 351719,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, тому останнім правомірно сформовано податковий кредит по господарським операціям з ТОВ «Торговий дім «Доар».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 04 січня 2011 року між ПП «Будпостач»(покупець) та ТОВ «Торговий дім «Доар»укладена угода поставки №04/01/11, відповідно до якого останній зобов'язується передати товар по узгодженій номенклатурі та об'єму у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього грошову суму згідно з умовами угоди. Перелік товару та його ціна вказуються у рахунках фактурах (п. 1.1). Відповідно до пунктів 2.3, 2.4 угоди, уся продукція відпускається на умовах франко -склад Продавця; місцезнаходження товару -01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 15.

На виконання умов договору позивачем надані рахунки -фактури, видаткові накладні, та податкові накладні від 04.01.2011 року та від 01.03.2011 року.

Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені позивачем до складу податкового кредиту у відповідний період, що не заперечується сторонами.

Розрахунки за отриманий товар ПП «Будпостач»здійснені шляхом перерахування на рахунок ТОВ «Торговий дім «Доар»грошових коштів у загальному розмірі 2110313,35 грн., в тому числі ПДВ -351 718,88 грн.

Розглядаючи реальність господарської операції з ТОВ «Торговий дім «», на підставі якої позивачем було сформовано дані податкового обліку, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною 2 ст. 3 цього Кодексу передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція -дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 20 січня 2012 року № 12813714 до основних видів діяльності ПП «Будпостач»належать: оптова торгівля електропобутовими приладами, оптова торгівля деревиною, ремонт та технічне обслуговування іншого електричного устаткування, не віднесеного до інших групувань, посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, інші види оптової торгівлі.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, передані ТОВ «Торговий дім «Доар»товари придбавались позивачем з метою використання в подальшій господарській діяльності. Так, отримані позивачем за договором поставки товари (свердла, зубила, диски циліндри, трубки з'єднувальні тощо) - були відчужені на користь покупців - ТОВ «Епіцентр К», ТОВ «Практікер Україна», ТОВ «Будмен Інтер», ТОВ «Світ інструментів», ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна», ТОВ «Мосі», ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.», ПП «Камелот 3000», ПП «Елтіз», що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, довіреностями, подорожніми листами та реєстрами виданих податкових накладних, які наявні в матеріалах справи.

Згідно видаткових накладних, складених між позивачем та зазначеними контрагентами, загальна вартість товарів, переданих позивачем на користь своїх замовників включала в себе також суму податку на додану вартість.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем доведена реальність господарських операцій з ТОВ «Торговий дім «Доар».

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих виконавцем податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як вбачається з матеріалів справи, на дату підписання спірних договорів та первинних та розрахункових документів ТОВ «Торговий дім «Доар»не було припинено та було платником податку на додану вартість.

При цьому, відсутність платника податків за місцем реєстрації не є підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування, задекларованої платником податків.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на висновок спеціаліста сектору техніко -криміналістичного забезпечення роботи від 24.04.2011 року, оскільки останній не наданий відповідачем, а висновок спеціаліста сектору техніко -криміналістичного забезпечення роботи Святошинського РУ ГУМВС України м. Києві від 11.05.2011 року №720 не містять даних щодо підробки підписів на вищезгаданих первинних документах, договорі, податкових накладних, за даним висновком підпис на договорі від 28.02.2011 року №2808/28-417/1 про визнання електронних документів виконаний не Бевз О.М. (директор ТОВ «Торговий дім «Доар»), а іншою особою, а отже цей висновок не може бути прийнятий як такий, що спростовує юридичну значимість документів, на підставі яких позивачем сформовано спірні суми податкового кредиту.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що органом державної податкової служби, як суб'єктом владних повноважень також не доведено, що зазначений вище правочин є таким, що не відповідає моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, спрямований на не реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано встановив протиправність винесеного Державною податковою інспекцією у Дніпровськом районі м. Києва податкового повідомлення -рішення від 19 серпня 2011 року №0000752303.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 квітня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 12.06.2012 року)

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Собків Я.М.

Усенко В.Г.