Ухвала

від 06.06.2012 по справі 2а-1670/9669/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2012 р.Справа № 2а-1670/9669/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Попової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.01.2012р. по справі № 2а-1670/9669/11

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби треті особи Приватне підприємство "Хімторглайн"

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) 22 листопада 2011 року звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0034551702/11985 від 02.11.2011 року, відповідно до якого платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: "податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах), НОМЕР_1" загалом в розмірі 277 501 грн. 95 коп. (в т.ч., 185 001 грн. 30 коп. - основний платіж, 92 500 грн. 65 коп. - штрафні (фінансові) санкції).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.01.2012 року адміністративний позов задоволено частково.

Позивач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 зареєстровано як фізичну особу - підприємця виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 20.02.1998 року, свідоцтво про державну реєстрацію серії В01 № 350288 (а.с. 13).

Позивач є платником податку на додану вартість, свідоцтво платника ПДВ № НОМЕР_3 (а.с. 14).

Фахівцем Кременчуцької ОДПІ у період з 03.10.2011 року по 07.10.2011 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФО-П ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) щодо дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП "Хімторглайн" (код ЄДРПОУ 36005841) за період з 01.08.2009 року по 31.03.2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 7202/17-311/НОМЕР_2 від 14.10.2011 року, в якому вказано на порушення позивачем вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення платником податків податкового кредиту за вересень 2010 року - в сумі 62 463 грн. 80 коп., за листопад 2010 року - в сумі 122 537 грн. 50 коп.) (а.с. 7-13).

На підставі даного висновку акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 02.11.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0034551702/11985, відповідно до якого ФО-П ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: "податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах), НОМЕР_1" загалом в розмірі 277 501 грн. 95 коп. (в т.ч., 185 001 грн. 30 коп. - основний платіж, 92 500 грн. 65 коп. - штрафні (фінансові) санкції) (а.с. 6).

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з правомірності висновку податкового органу щодо порушення позивачем вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне..

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

П.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону України "Про податок на додану вартість", для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, виходячи зі змісту п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Позивачем на підставі податкових накладних, виписаних ПП "Хімторглайн" у вересні та листопаді 2010 року зараховано до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 62 463 грн. 80 коп. та 122 537 грн. 50 коп. відповідно, що підтверджується актом перевірки та не заперечується сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, між ПП "Хімторглайн" (Продавець) та ФО-П ОСОБА_1 (Покупець) був укладений договір № 01/09-П від 01.09.2010 року (а.с. 15-16).

Згідно з п. 1.1. даного договору Продавець зобов'язується поставити і передати у власність Покупця товар відповідно до специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору. Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар в строк та на умовах, визначених даним договором (а.с. 15).

З пояснень представника позивача вбачається, що на виконання умов даного договору ПП "Хімторглайн" у вересні та листопаді 2010 року здійснило поставку товарно-матеріальних цінностей (шламу металургійного, вугілля, аргеліту) в адресу ФО-П ОСОБА_1 на загальну суму 1 110 007 грн. 80 коп. (в т.ч. ПДВ - 185 001 грн. 30 коп.).

Дослідивши копії податкових накладних № 165 від 01.09.2010 року (а.с. 24), № 178 від 14.09.2010 року (а.с. 27), № 228 від 11.11.2010 року (а.с. 30), № 231 від 18.11.2010 року (а.с. 33), № 236 від 30.11.2010 року (а.с. 36), що виписані ПП "Хімторглайн" в адресу ФО-П ОСОБА_1, колегія суддів дійшла висновку, що вони формально відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Проте, наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, оскільки правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) із метою використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Тобто, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

За умовами договору № 01/09-П від 01.09.2010 року разом з партією товарно-матеріальних цінностей Продавець надає Покупцю, зокрема, видаткову накладну та рахунок-фактуру (а.с. 15).

Разом з тим, у видаткових накладних № 1/9-2 від 01.09.2010 року (а.с. 23), № 14/9-2 від 14.09.2010 року (а.с. 26), № 10/11-2 від 11.11.2010 року (а.с. 29), № 18/11-1 від 18.11.2010 року (а.с. 32), № 30/11-1 від 30.11.2010 року (а.с. 35) та рахунків-фактур № 1/9-2 від 01.09.2010 року (а.с. 25), № 14/9-2 від 14.09.2010 року (а.с. 28), № 10/11-2 від 10.11.2010 року (а.с. 31), № 18/11-1 від 18.11.2010 року (а.с. 34), № 30/11-1 від 30.11.2010 року (а.с. 37), що надані позивачем до матеріалів адміністративної справи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій за договором № 01/09-П від 01.09.2010 року не зазначено реквізити одержувача (ФО-П ОСОБА_1).

Крім того, позивачем не надано доказів сплати за начебто придбані у ПП "Хімторглайн" товарно-матеріальні цінності коштів в розмірі 1 110 007 грн. 80 коп. (в т.ч. ПДВ - 185 001 грн. 30 коп.).

Копії банківських виписок, що містяться в матеріалах адміністративної справи, не можуть бути належним доказом оплати вартості начебто придбаних у ПП "Хімторглайн" товарно-матеріальних цінностей, оскільки як вбачається з їх змісту більшість таких виписок взагалі не стосуються предмету даної адміністративної справи, адже вони підтверджують факт перерахування ФО-П ОСОБА_1 коштів на розрахунковий рахунок ПП "Хімторглайн" в інших періодах (2009 рік, 2011 рік), а в графі "призначення платежу" платником вказано номери рахунків-фактур, що не мають жодного відношення до спірного періоду (а.с. 38-40, 44-45, 47-50, 52).

На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що позивачем не надано доказів фактичної сплати спірної суми ПДВ у ціні начебто придбаних у ПП "Хімторглайн" товарно-матеріальних цінностей, що унеможливлює встановлення факту понесення ФО-П ОСОБА_1 таких витрат та правомірності віднесення їх до складу податкового кредиту.

Також, за умовами договору № 01/09-П від 01.09.2010 року доставка товарно-матеріальних цінностей від Продавця до Покупця здійснюється автотранспортом Продавця, тобто ПП "Хімторглайн" (а.с. 15).

Відповідно до п. п. 11.5 - 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Проте, позивачем, який у спірних правовідносинах є вантажоодержувачем, до матеріалів адміністративної справи не надано доказів транспортування товарів від ПП "Хімторглайн" до ФО-П ОСОБА_1 (товарно-транспортних накладних, дорожніх листів тощо).

Отже, матеріалами справи не підтверджено факт передачі (поставки) ПП "Хімторглайн" товарно-матеріальних цінностей в адресу ФО-П ОСОБА_1 на підставі договору № 01/09-П від 01.09.2010 року.

Доводи апеляційної скарги щодо використання позивачем придбаних товарно-матеріальних цінностей (шламу металургійного, вугілля, аргеліту) у власній господарській діяльності шляхом їх використання під час виробництва цегли колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки зі змісту наданих ФО-П ОСОБА_1 до матеріалів адміністративної справи матеріальних та статистичних звітів не можливо встановити факт використання у господарській діяльності платника податків саме тих товарів, що начебто були придбані нею у ПП "Хімторглайн" (а.с. 74-90).

На підставі викладеного, колегія суддів вважає правомірним висновок податкового органу щодо порушення позивачем вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.01.2012р. по справі № 2а-1670/9669/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О. Судді (підпис) (підпис) Бондар В.О. Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 11.06.2012 р.