Ухвала

від 13.06.2012 по справі 2а-7783/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7783/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: Міщука М.С. Гром Л.М., Денісова А.О. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (далі -ДПІ або відповідач) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан Центр»(далі -ТОВ «Меридіан Центр» або позивач) до ДПІ про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про результати первинної скарги, -

встановив:

01 червня 2011 року ТОВ «Меридіан Центр»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом, у якому просило визнати незаконними та скасування податкове повідомлення-рішення № 0000872304/0 від 14 вересня 2010 року та рішення про результати перегляду первинної скарги від 29 листопада 2010 року № 24620/10/25-011.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що він виконав усі законодавчі умови для формування податкового кредиту, а тому спірне податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 19 жовтня 2011 року позов задовольнив частково, вважаючи, що оскаржувана скарга про результати розгляду перегляду первинної скарги не є актом індивідуальної дії, а отже не може бути оскаржена.

В апеляційній скарзі ДПІ зазначає, що договори укладені між позивачем та його контрагентами не спричинили настання реальних наслідків, а саме відсутні докази на підтвердження товарності та реальності таких договорів. Також вказує, що в розрізі проведених перевірок контрагентів позивача не є можливим підтвердити заявлені суми позивачем, віднесені ним до складу податкового кредиту.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що з 02 листопада 2004 року ТОВ «Меридіан Центр»перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва згідно даних довідки про взяття на облік платника податків від 06 вересня 2010 року № 83052/10/29218 .

Відповідно із свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 24 листопада 2004 року № 37091587 позивач зареєстрований в якості платника податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 331466326505).

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва провела невиїзну документальну перевірку ТОВ «Меридіан Центр»(код ЄДРПОУ 33146630) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Комспек ЛТД»(код ЄДРПОУ 35893292) за березень 2010 року, та по взаємовідносинах з ТОВ «Батир Менеджмент»(код ЄДРПОУ 35033946) за квітень, травень 2010 року, за результатами якої було складено Акт від 30 серпня 2010 року № 781/1-23-40-33146630.

В ході перевірки було встановлено, що за результатами аналізу даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України по декларації ТОВ «Меридіан центр» встановлено відхилення між задекларованими податковими зобов'язаннями та задекларованим податковим кредитом: ТОВ «Комспек ЛТД»(код ЄДРПОУ 35893292) на загальну суму 260 685 грн. 00 коп., в тому числі по періодам: за березень 2010 року -на суму 260 685 грн. 00 коп.; ТОВ «Батир Менеджмент»(код ЄДРПОУ 35033946) на загальну суму 759 433грн. 00 коп., в тому числі по періодам: за квітень 2010 року на суму 349 833грн. 00 коп., за травень 2010 року на суму 409 600 грн. 00 коп., що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1 020 118 грн. 00 коп., в тому числі за березень -на суму 260 685 грн. 00 коп., за квітень -на суму 349 833 грн. 00 коп., за травень -на суму 409 600 грн. 00 коп.

Крім того, при складані акта не встановлено факту передачі товарів (надання робіт, послуг) від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю поставок з боку ТОВ «Комспек ЛТД»та ТОВ «Батир Менеджмент»(відсутні взаємовідносини з ТОВ «Меридіан центр»), що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Перевіркою також було встановлено відсутність реальної можливості поставок (робіт, послуг) підприємству ТОВ «Меридіан центр»від вищевказаних контрагентів ТОВ «Комспек ЛТД»та ТОВ «Батир Менеджмент»- постачальників, а саме: відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

ДПІ вважає, що підприємством відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з вищевказаними суб'єктами господарювання без мети реального настання правових наслідків з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Крім того, перевіркою було встановлено, що ТОВ «Меридіан Центр» в березні 2010 року мало взаємовідносини з ТОВ «Комспек ЛТД»(код ЄДРПОУ 35893292), зареєстрованого в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та має стан «0»- Основний платник. Згідно Додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року (вх. ДПІ № 9001791695 від 19.05.2010 року) ТОВ «Меридіан центр»відобразило податковий кредит по ТОВ «Комспек ЛТД»в сумі 260 685грн. 00 коп. ТОВ «Комспек»відповідно до «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»за березень 2010 року податкові зобов'язання не задекларувало.

В квітні, травні 2010 року ТОВ «Меридіан центр»мало взаємовідносини з ТОВ «Батир Менеджмент»(код ЄДРПОУ 35033946), зареєстровано в ДПІ Шевченківському районі м. Києва та має стан «32»- Адреса масової реєстрації. Згідно Додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за квітень, травень 2010 року (вх. ДПІ № 9001791695 від 19.05.2010р.) ТОВ «Меридіан центр»відобразило податковий кредит по ТОВ «Батир Менеджмент»в сумі 349 833 грн. 00 коп. та 409 600 грн. 00 коп. відповідно ТОВ «Батир Менеджмент»відповідно до «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» за квітень, травень 2010 року податкові зобов'язання не задекларувало.

Таким чином, ТОВ «Меридіан центр»безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість на загальну суму 1 020 118грн. 00 коп.

На підставі вищевикладеного в акті перевірки було зроблено висновок про порушення ТОВ «Меридіан центр»вимог:

- статей 203, 215, 228, 655, 656, 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правих наслідків, що обумовлені ними. Дані, наведені у декларації з податку на додану вартість за березень -травень 2010 року, про обсяги придбання та продажу (а отже і про задекларовані податковий кредит та зобов'язання) є недійсними;

- пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5, п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану на суму 1 020 118, 00 грн. в тому числі: за березень 2010 року в розмірі 260 685, 00 грн., за квітень 2010 року у розмірі 349 833, 00 грн., за травень 2010 року в розмірі 409 600, 00 грн.

14 вересня 2010 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення -рішення № 0000872304/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та згідно з підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 цього ж Закону за порушення вимог підпункту 7.2.3, підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5, пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначила ТОВ «Меридіан центр»суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 515 286 грн., у тому числі 1 020 118 грн. -основний платіж та 495 168 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Зазначене податкове повідомлення -рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку.

За наслідками такого оскарження ДПІ рішенням від 29 листопада 2010 року № 24620/10/25-011 частково задовольнила скаргу ТОВ «Меридіан центр»та скасувала податкове повідомлення - рішення від 14 вересня 2010 року № 0000872304/0 в частині 260 685грн. 00 коп. податку на додану вартість та 156 411грн. 00 коп. застосованої штрафної санкції в частині донарахованої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за наслідками операцій з ТОВ «Комспек ЛТД»з посиланням на те, що вказане товариство включило до складу податкового зобов'язання суму податку за наслідками господарської операції з позивачем.

Повторні скарги позивача Державною податковою адміністрацією у місті Києві та Державною податковою адміністрацією України були залишені без задоволення, а спірне рішення, з урахуванням рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 29 листопада 2010 року № 24620/10/25-011 -без змін.

Задовольнивши позов частково суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно визнав за собою право на можливість отримання податкового кредиту.

З даним висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин та визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету) (далі -Закон № 168/97-ВР) податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі - Закон № 168\97-ВР), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

В ході судового розгляду було встановлено, що між ТОВ «Меридіан центр»(Покупцем) та ТОВ «Батир Менеджмент»(Постачальник) було укладено Договір поставки від 13 квітня 2010 року № 1/13-04 (далі-Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність (поставляти), а Покупець приймати і оплачувати Товар (нафтопродукти, паливно-мастильні матеріали тощо.

Факт виконання Договору підтверджується рахунками-фактури, видатковими накладними, заявками на постачання товару, Актами приймання-передачі товарів.

Вказані податкові накладні мають усі законодавчо встановлені обов'язкові реквізити, тобто оформлені належним чином.

Відповідачем не було надано доказів того, що ТОВ «Батир Менеджмент»на момент виписки вказаних податкових накладних не було зареєстровано в якості платника податку на додану вартість або його реєстрація в якості платника податку на додану вартість була анульовано з урахуванням того, що реєстрація платника податку на додану вартість ТОВ «Батир Менеджмент»була анульована згідно Акта від 16 вересня 2010 року № 332/29 з 16 вересня 2010 року, тобто вже після здійснення господарських операцій з позивачем.

Про факт реальності та товарності господарських операцій позивача з його контрагентами свідчить наявні в матеріалах податкові та видаткові накладні, податкові декларації рахунки-фактури та інші первинні документи (а.с.138-207, Т-1, а.с.5-51 Т-2). За наслідком цих документів позивач визначив за собою податкове зобов'язання та сплатив його.

З огляду на це ТОВ «Меридіан Центр»вчинив усі передбачені чинним законодавством дії для можливості віднесення коштів зі сплати ПДВ до податкового кредиту.

При цьому судом враховано те, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 квітня 2011 року у справі № 2а-3307/11/2670 за позовом ТОВ «Батир Менеджмент»до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про визнання дій протиправними позов було задоволено частково. Зобов'язано ДПІ у Шевченківському районі м. Києва зареєструвати та провести по особовому рахунку ТОВ «Батир Менеджмент»податкові декларації з податку на додану вартість за березень, квітень, травень, червень, липень та серпень 2010 року. Колегія погоджується зі зробленими висновками суду першої інстанції, що доказів, які б свідчили про наявність у позивача чи його контрагентів наміру на вчинення правочину, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, позивачем не доведено.

Натомість висновки відповідача про те, що дотримання контрагентом позивача податкового законодавства залежить від можливості отримання саме позивачем права на віднесення сум по сплаті ПДВ до податкового кредиту колегією не приймаються, оскільки дана вимога чинним законодавством не передбачена.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 41,195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Гром Л.М.

Денісов А.О.