Ухвала

від 27.05.2014 по справі 2а-7783/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2014 року м. Київ К/9991/78351/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Кошіля В.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2012 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2011 року по справі № 2а-7783/11/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан Центр» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду первинної скарги, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року ТОВ «Меридіан Центр» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000872304/0 від 14 вересня 2010 року та рішення про результати перегляду первинної скарги від 29 листопада 2010 року № 24620/10/25-011.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2012 року у даній справі позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000872304/0 від 14 вересня 2010 року в частині донарахування ПДВ в розмірі 759433,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 338757,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Меридіан Центр» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Комспек ЛТД» та ТОВ «Батир Менеджмент».

Під час перевірки податковим органом було зроблено висновок про порушення ТОВ «Меридіан центр» вимог статей 203, 215, 228, 655, 656, 662 Цивільного кодексу України та пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5, п. 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон №168/97-ВР).

За наслідками перевірки та процедури адміністративного оскарження прийняті спірні податкове повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду первинної скарги.

Задовольняючи позов частково, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7 статті 1 Закону №168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи наявні всі необхідні первинні документи, які складені у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР, що підтверджують право позивача на податковий кредит у відповідний період. Жодних доказів, які б підтверджували порушення з боку позивача при укладанні договорів публічного порядку, відповідачем не надано. На час укладання договору із позивачем, його контрагенти були платниками ПДВ згідно чинного законодавства та належним чином зареєстрованими у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, тобто мали достатній об'єм правоздатності для укладення спірних угод.

Доводи відповідача про нікчемність угод, укладених між позивачем та його контрагентами, судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження такого факту.

Крім того, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету зумовлює відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 220 1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2012 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2011 року по справі №2а-7783/11/2670 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписКошіль В.В. підписРибченко А.О.