Постанова

від 12.06.2012 по справі 42/417-6/377

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2012 р. Справа № 42/417-6/377

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючий суддяПолянський А.Г., суддіСибіга О.М., Яценко О.В.,

розглянувши касаційну скаргу Комунального підприємства "Господар" Дарницького району міста Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2012 року у справі№ 42/417-6/377 Господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" доКомунального підприємства "Господар" Дарницького району міста Києва простягнення 1 347 225,99 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_4 дов. від 02.04.2012 р.,

відповідача -ОСОБА_5 дов. від 07.03.2012 р.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 11.06.2012 р. у зв'язку з відрядженням судді Муравйова О.В., для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: головуючий - Полянський А.Г., судді - Сибіга О.М., Яценко О.В.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.11.2011 р. (суддя -Ковтун С.А.) позов задоволено повністю. Стягнуто з комунального підприємства "Господар" Дарницького району міста Києва на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 1 321 128,74 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, 4 231,98 грн. трьох процентів річних, 21 865,26 грн. пені, 13 472,26 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2012 р. (судді -Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В., Тищенко А.І.) рішення господарського суду

міста Києва від 17.11.2011 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням та постановою апеляційного господарського суду, Комунальне підприємство "Господар" Дарницького району міста Києва звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити без змін рішення місцевого господарського суд та постанову апеляційного господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.12.1996 р. між ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Комунальним підприємством "Господар" Дарницького району міста Києва було укладено Договір № 03991/1-5-09 на послуги водопостачання та водовідведення.

Пунктом 1.1. Договору (в редакції додаткової угоди, затвердженої постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 14/226 від 21.12.2005), встановлено, що Договір укладається у відповідності із Законом України "Про питну воду та питне водопостачання".

За цим Договором постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у міську каналізаційну мережу, а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів й приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 (надалі - правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим Договором.

Згідно пунктів 2.1.1. - 2.1.6. Договору (в редакції додаткової угоди, затвердженої постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 14/226 від 21.12.2005), кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками лічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального проводу та інших джерел водопостачання, згідно з показниками водолічильників, а при його відсутності за узгодженням з постачальником за діючими нормами водоспоживання, або іншим засобом. Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно із показаннями водолічильників та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 21 правил користування; абонент веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у журналі обліку споживання води; облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню постачальника.

Пунктом, 2.2.1. Договору (в редакції додаткової угоди, затвердженої постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 14/226 від 21.12.2005 р.) передбачено, що постачальник щомісячно направляє банківській установі абонента платіжні документи (в електронному вигляді -дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів.

Відповідно до пункту 2.2.2. Договору (в редакції додаткової угоди, затвердженої постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 14/226 від 21.12.2005) у платіжних документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжного документу до банківської установи абонента. В разі утворення боргу, оплата, що надходить від абонента, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

Пунктом 3.3.5. Договору (в редакції додаткової угоди, затвердженої постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 14/226 від 21.12.2005) передбачено, що абонент зобов'язався своєчасно сплачувати вартість наданих йому постачальником послуг на умовах цього Договору.

Судами було встановлено, що за період з 01.08.2010 р. по 31.10.2010 р. постачальник надав, а абонент прийняв послуги з постачання питної води та приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу на суму 3 477 600,91 грн.

Абонент надані послуги оплатив частково у сумі 2 191 432,28 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Попередніми судовими інстанціями було встановлено наявність боргу у відповідача перед позивачем у сумі 1 286 168,63 грн., який був доведений та документально підтверджений.

Відповідно до п. 4.2. Договору (в редакції додаткової угоди затвердженої постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 14/226 від 21.12.2005) у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Оплата абонентом пені не звільняє останнього від оплати несплаченого рахунку

в повному обсязі.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій, що заявлені до стягнення з відповідача 34 960,11 грн. інфляційних витрат, 4 231,98 грн. три процента річних, 21 865,26 грн. пені. підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , п. 1 ст. 111 9 , 111 11 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Господар" Дарницького району міста Києва залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2012 року у справі № 42/417-6/377 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя Полянський А.Г.

Судді Сибіга О.М.

Яценко О.В.