Ухвала

від 14.06.2012 по справі 33/138-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.06.12р. Справа № 33/138-10

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт", м. Дніпропетровськ

про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2010 року

У справі:

за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт", м. Дніпропетровськ

про стягнення 3 380 грн. 40 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1- довіреність № 1483 від 20.12.2011 р.

Від відповідача: ОСОБА_2- довіреність № 07/12-11 від 07.12.2011 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - ВАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" звернулось у квітні 2010 р. до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт" про стягнення 3 380, 40 грн. -заборгованості та судових витрат.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2010 року у справі № 33/138-10 присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт" на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" суму 3 380,40 грн. -заборгованості, 102,00 грн. -витрати по сплаті державного мита, 236,00 грн. -витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

18.06.2010 р. на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2010 р. видано наказ на примусове виконання.

До господарського суду Дніпропетровської області 18.05.2012 року надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт" про відстрочення виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2010 року у справі №33/138-10 строком на два роки.

Заява обґрунтована тим, що у 2009 року працівниками державної виконавчої служби Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська накладено арешт на рахунки ТОВ "Комфорт", описано та заборонено вчиняти будь - які дії стосовно належного боржникові будівельного обладнання, розташованого в смт. Коктебель та накладено арешт на нерухоме майно. Через неможливість державною виконавчою службою реалізувати майно ТОВ "Комфорт", боржник позбавлений можливості погасити заборгованість, боржник має складну фінансову ситуацію, це буде перешкоджати виплаті за рішенням судів іншим контрагентам.

Позивач надав відзив на заяву на відстрочку виконання судового рішення, у якій просить відмовити у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення, посилаючись на те, що Амур -Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції своїми діями не міг призвести до невиконання зобов'язань боржником, а виключно сам боржник не вчинив жодних дій для погашення заборгованості.

Розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт", а також додатково представлені представником підприємства в судовому засіданні документи, розглянувши заперечення стягувача на зазначену заяву , господарський суд прийшов до висновку, що заява про відстрочку виконання рішення суду не підлягає до задоволення.

При цьому суд виходив з наступних обставин:

У відповідності до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України , при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, господарський суд, який видав виконавчий документ, розглядає це питання в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, змінити спосіб та порядок його виконання.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України і за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його виконання, має право відстрочити виконання рішення. Тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Згідно з п. 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" від 12.09.1996р . (з наступними змінами та доповненнями) підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України , ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При цьому господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення, та не допускати їх настання.

Відстрочку виконання рішення господарський суд повинен надавати лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом.

Пленум Верховного Суду України у п.10 Постанови від 26.12.2003р. №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" зауважив, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання рішення суду.

Отже, виходячи із наведеного, законодавець та вищі судові інстанції у будь-якому випадку пов'язують можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами -виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

В даному випадку суд вважає, що складне фінансове становище, наявність у останнього заборгованості перед Фондом та іншими стягувачами 412 354, 34 грн. за змістом статті 121 ГПК України не є обставинами, котрі ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом, а відтак не виступають підставою для відстрочки виконання рішення суду.

При цьому суд зауважує, що за змістом ч. 1 ст. 229 ГК України та ч. 1 ст. 625 ЦК України за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Окрім того ч. 2 ст. 218 ГК України визначає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Судом також при цьому враховано ті обставини, що з моменту прийняття рішення у справі № 33/138-10 і до теперішнього часу, відповідачем не було вжито будь-яких заходів, спрямованих на погашення існуючої основної заборгованості спірного періоду, зменшення її розміру, вирішення із позивачем у встановленому порядку питання щодо можливого погашення боргу і т.п.

Поруч з цим, вирішуючи питання про надання відстрочки виконання рішення, суд враховує не тільки матеріальне становище боржника, але й матеріальні інтереси стягувача, оскільки невиконання протягом тривалого часу зобов'язання перед своїм контрагентом та рішенням суду порушує і матеріальні інтереси стягувача та може призвести до негативних наслідків для нього.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Аналогічне кореспондується і з приписами ст. 115 ГПК України .

Як вже було зазначено, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення, та не допускати їх настання.

Враховуючи вищевикладені обставини, набрання рішенням господарського суду від 02.06.2010р. у справі №33/138-10 законної сили і його обов'язковість для виконання, той факт, що боржником не доведено винятковості обставин об'єктивної неможливості виконати рішення суду, заява товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт" про відстрочку виконання рішення господарського суду на два роки до задоволення не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86 , 121 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт", м. Дніпропетровськ про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2010 року у справі № 33/138-10 на два роки відмовити.

Суддя І.А. Рудовська