Рішення

від 13.06.2012 по справі 15/5005/4093/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.06.12р. Справа № 15/5005/4093/2012

За позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівка Дніпропетровської області

до Первинної профспілкової організації незалежної профспілки гірників України відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці

про визнання недійсним договору №1 від 26.04.2007р. на утримання та перерахування членських внесків із страхових виплат членів первинної профспілкової організації

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Гурський В.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю № 65 від 12.06.12р.;

ОСОБА_2, представник за довіреністю № 59 від 05.06.12р.

від відповідача: Кліщенко В.М. - голова; ОСОБА_4, представник за довіреністю № 11/06

від 11.06.12р.

СУТЬ СПОРУ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Тернівка Дніпропетровської області (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Первинної профспілкової організації незалежної профспілки гірників України відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці (далі-відповідач), про визнання недійсним договору №1 від 26.04.07р. на утримання та перерахування членських внесків із страхових виплат членів первинної профспілкової організації.

Позовні вимоги мотивовані відсутністю в законодавчих та номативно-правових актах України з питань загальнодержавного обов'язкового страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності норм, що передбачають здійснення відрахувань із щомісячних страхових виплат членів первинної профспілки відповідача, які отримують страхові витрати у позивача.

Ухвалою господарського суду від 08.05.12р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 14.06.12р.

13.06.12р. на виконання вимог ухвали суду від 08.05.12р. відповідач надав для долученя до матеріалів справи відзив на позов та документи, що посвідчують його правовий статус.

14.06.12р. в судовому засіданні повноважні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх в повному обсязі. Крім того, надали для долучення до матеріалів справи копії судових рішень з аналогічних справ.

В свою чергу, повноважні представники відповідача позовні вимоги не визнають та просять суд відмовити позивачу в їх задоволенні.

В судовому засіданні 14.06.12р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.04.07р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №1 на утримання та перерахування членських внесків із страхових виплат членів первинної профспілкової організації (далі-Договір) (а.с.8), відповідно до умов п.1 якого, позивач удержує із страхових виплат потерпілих на виробництві, згідно їх особистих заяв членські внески та перераховує удержані суми на розрахунковий рахунок відповідача 26004054602020 в Приватбанку.

Суми проведених розрахунків підтверджується актами звірок (п.2 Договору).

Цей Договір діє на 5 років з 26.04.07р. по 26.04.12р. (п.5 Договору).

16.10.12р. між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до договору № 1 від 26.04.07р. (а.с.9).

25.04.12р. між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до договору № 1 від 26.04.07р. (а.с.10), відповідно до п.1 якої, пункт 5 "Строк дії договору" виклали в наступній редакції: "Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.08.2012 року".

Позивач зазначає про те, що згідно Договору він зобов`язувався при проведенні відшкодування шкоди, передбаченої п.1 ст.21 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинило втрату працездатності" № 1105-ХІV від 23.09.1999 року особам, що отримали травми на виробництві чи професійні захворювання перерахувати грошові кошти на розрахунковий рахунок відповідача у розмірі 1% від страхових виплат, за умови, що зазначені особи звернулись з відповідними особистими письмовими заявами.

Як стверджує позивач, на протязі дії Договору він виконував свої зобов`язання згідно діючого Договору, але в процесі виконання умов Договору у позивача виникли певні обставини - відсутність в законодавчих та нормативно-правових актах України з питань загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності норм, що передбачають здійснення даного виду відрахувань, тобто утримання та перерахування позивачем на розрахунковий рахунок відповідача членських внесків із щомісячних страхових виплат членів первинної профспілкової організації, які отримують страхові виплати у позивача.

17.06.11р. позивач направив на адресу відповідача повідомлення з вих. № 1805 (а.с.11), згідно якого позивач повідомляє відповідачу про припинення Договору, шляхом відмови позивача від цього Договору.

Позивач також зазначає про те, що відповідач направив на адресу позивача відповідь з вих. № 56 від 11.07.11р. (а.с.12), згідно якої відповідач не дає згоду і заперечує щодо припинення дії Договору.

Позивач зазначає, що заробітна плата і страхові виплати це не тотожні поняття, тобто особи які отримали травму на виробництві не знаходяться в трудових відносинах з позивачем та страхові виплати не є заробітною плато, а є відшкодуванням шкоди за втрачене здоров'я внаслідок трудового каліцтва. Тому у позивача не має законних підстав для здійснення відрахування відповідачу від щомісячних страхових виплат потерпілих на виробництві.

Таким чином, позивач просить суд визнати недійсним договір № 1 від 26.04.07р. на утримання та перерахування членських внесків із страхових виплат членів первинної профспілкової організації.

В свою чергу, відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити позивачу в їх задоволенні, виходячи із наступного.

Відповідач стверджує, що позивач в позовній заяві посилається на необхідність розірвання договору в зв'язку з відсутністю в законодавчих та нормативно-правових актах України з питань загальнообов'язкового державного страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань норм, що передбачають можливість виникнення правовідносин, які закріплені в спірному договорі, але таке твердження не відповідає дійсності, оскільки відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Також, відповідач посилається на ст. 6 Цивільного кодексу України, та зазначає, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає засадам цивільного законодавства. Також, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами, а отже відсутність норм в законодавчих актах з питань загальнообов'язкового державного страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які передбачають укладення спірного договору, не може бути підставою для визнання договору недійсним.

Відповідач зазначає про те, що позивач також посилається на необхідність визнання договору недійсним в зв'язку з тим, що членами профспілок можуть бути особи, які працюють на підприємстві, в установі, організації. Тоді як особи, із страхових виплати яких здійснюється відрахування не знаходяться з позивачем у трудових відносинах. Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", в статті 2 встановлює, що професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту не тільки трудових, а ще й соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

Крім того, відповідач посилається на ст.ст. 177, 316, 319 Цивільного кодексу України та зазначає, що грошові кошти з яких позивач здійснює утримання у відповідності до договору не належить йому, а належить застрахованим особам, а отже право розпоряджатися зазначеними коштами належить лише застрахованим особам. А відтак, оскільки утримання здійснюється за заявами застрахованим осіб, то вони у повній мірі відповідають нормам чинного законодавства.

Таким чином, відповідач вважає, що спірний Договір не може бути судом визнаний недійсним, у зв'язку з чим позивачу необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог.

При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1. ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі - страхування від нещасного випадку). Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Стаття 21 зазначеного Закону визначає соціальні послуги та виплати, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків. У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати, зокрема, шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті.

Статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначено, що страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми складаються із: страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого); страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому; страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника; страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок визначає Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

Відповідно до ст.1 Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання); первинна організація профспілки - добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі; працівник - фізична особа, яка працює на підставі трудового договору на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи, яка використовує найману працю; роботодавець - власник підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності, галузевої належності або уповноважений ним орган (керівник) чи фізична особа, яка відповідно до законодавства використовує найману працю; член профспілки - особа, яка входить до складу профспілки, визнає її статут та сплачує членські внески.

Статтею 42 Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" визначено, що за наявності письмових заяв працівників, які є членами профспілки, роботодавець щомісячно і безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок профспілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в терміни, визначені цим договором. Роботодавець не має права затримувати перерахування зазначених коштів.

Тобто, зазначеною статтею Закону встановлено, по-перше, що профспілкові внески утримуються саме роботодавцем, а по-друге, виключно саме із заробітної плати працівників.

Відповідач не є роботодавцем для осіб, яким сплачується відшкодування.

Зазначені суми відшкодування не є заробітною платою, а тому утримання членських внесків із страхових виплат не відповідає діючому законодавству. Стягнення коштів із сум страхових виплат призводить до зменшення розміру страхової виплати, що є порушенням, у тому числі цільового призначення цих коштів, а також звуження прав потерпілих порівняно із чинним законодавством, оскільки внаслідок зменшення страхової суми обмежуються права громадян на оздоровлення, медичну реабілітацію і таке інше.

Аналогічна правова позиція викладена також у Постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.09.11р. у справі №16/5005/7936/2011.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Витрати по справі у відповідності до ст. 49 господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

Керуючись Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинило втрату працездатності", Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", ст.ст. 202, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 36, 43, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним договір №1 від 26.04.2007р. на утримання та перерахування членських внесків із страхових виплат членів первинної профспілкової організації, укладений між Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівка Дніпропетровської області (51500, м. Тернівка, вул. Лермонтова, буд. 19 а, код ЄДРПОУ 25841203) та Первинною профспілковою організацією незалежної профспілки гірників України відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці (51500, м.Тернівка, вул. Лермонтова, буд. 19-А, код ЄДРПОУ 33707351).

Стягнути з Первинної профспілкової організації незалежної профспілки гірників України відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці (51500, м.Тернівка, вул. Лермонтова, 19-А, код ЄДРПОУ 33707351) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 37989269, р/р31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, призначення платежу "Судовий збір, код 03499891, Пункт 2.2") судовий збір в розмірі 1 073,00 грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко

Повне рішення складено 19.06.12р.