Рішення

від 27.02.2012 по справі 16/5007/156/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

----------------------------------------

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, ' 481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "27" лютого 2012 р.Справа № 16/5007/156/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. від 20.01.12р. № 14/20-82-12

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (м.Київ)

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон-Агро" (м.Андрушівка Житомирської області)

про стягнення 71345,99 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 71345,99 грн., з яких 68968,92 грн. основного боргу по сплаті лізингових платежів, 1991,60 грн. пені, 385,47 грн. 3% річних.

Заявою від 20.01.12р. № 14/145 позивач збільшив позовні вимоги, просив стягнути на свою користь з відповідача 170472,28 грн., з яких 166903,89 грн. основного боргу по сплаті лізингових платежів, 2989,73 грн. пені та 578,66 грн. 3% річних.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, відмовитись від позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи, передбачені ст.22 ГПК України права позивача, а також, що вказана заява оплачена судовим збором, розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві та з урахуванням заяви від 20.01.12р. № 14/145 про збільшення позовних вимог (а.с.26,27) та письмових пояснень від 10.02.12р. № 14/306 (а.с.45,46).

Відповідач у відзиві від 24.01.12р. на позовну заяву проти позову заперечив, посилаючись, зокрема, на те, що позивач помилково вважає, що відповідачем не виконуються умови договору, оскільки ні договір, ні графік до нього не містять конкретизації строків сплати лізингових платежів (а.с.35-37).

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином (а.с.68).

Відповідно до пп.3.9.1 та 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК... За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом... У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, відповідно до ст.69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Надходження позовної заяви зареєстровано в господарському суді 26.12.11р., відповідно встановлений законом двохмісячний строк розгляду спору спливає саме 27.02.12р.

Враховуючи, що сторонами не подавалась заява про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів, господарський суд зобов'язаний прийняти рішення у справі саме цього дня, тобто 27.02.12р.

Отже, господарський суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи і нез'явлення його представника не перешкоджає вирішенню спору.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору фінансового лізингу № 6-10-408 стз-фл/603 від 26.08.10р. з додатками (а.с.10-18,20), укладеним між ВАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", правонаступником якого є позивач (далі - позивач) та Сільськогосподарським товариством з обмеженим відповідальністю "Еталон-Агро" (далі - відповідач), останній отримав у користування за плату комплект обладнання для утримання підсосних свиноматок з поросятами типу СТМ (175х12261,03), загальною вартістю 2145680,25 грн. у т.ч. з ПДВ., що підтверджується актом приймання - передачі сільськогосподарської техніки № 1 від 24.09.10р. (а.с.19).

Згідно з пп.1 договору, лізингодавець (позивач) передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного лізингоодержувачем, та визначений у додатку до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", що є специфікацією предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

Відповідно до пп.2.1 договору, лізингодавець на письмове замовлення лізингоодержувача для потреб останнього купує у постачальника предмет лізингу згідно порядку використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1904.

Згідно з пп.2.2 договору, строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між сторонами (далі-Акт), що укладається у 5 (п'яти) автентичних примірниках.

Відповідно до пп.2.3 договору, постачальник, перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, строк передачі і адреси місця передачі предмета лізингу встановлюються додатками до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу". Передача предмета лізингу здійснюється на умовах EXW (місце передачі визначається в додатку) згідно з Міжнародними правилами Інкотермс в редакції 2000 року.

Згідно з пп.3.4.3 договору, лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Відповідно до пп.4.1 договору, за користування предметом лізингу лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, що включають:

- попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 10 (десяти) відсотків його вартості (включаючи ПДВ), на який не нараховується лізинговий платіж в частині одноразової комісії за організацію поставки предмета лізингу;

- відшкодування вартості предмета лізингу рівними частинами за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу;

- комісію за супроводження договору в розмірі 7 (семи) відсотків річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими платежами вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість;

- одноразову комісію за організацію поставки предмета лізингу в розмірі 7 (семи) відсотків (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмету лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з пп.4.3 договору, черговість сплати лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу та сплати комісії за супроводження договору кратна трьом місяцям. Термін сплати кожного лізинговою платежу встановлюється числом дати підписання акту. Перший лізинговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання акту, подальші платежі - через кожні три місяці.

Відповідно до пп.4.4 договору, розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до договору "Графік сплати лізингових платежів".

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день судового розгляду справи становить 166903,89 грн., що підтверджується уточненим розрахунком основного боргу (а.с.47-49), довідками позивача: № 14/307 від 10.02.12р., № 14/416 від 24.02.12р. (а.с.50,65), підписаним позивачем актом звірки розрахунків станом на 16.01.12р. (а.с.33) та іншими матеріалами справи.

Згідно з ч.1 ст.806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 Закону України "Про фінансовий лізинг" №723/97-ВР від 16.12.1997р., лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно ст.16 даного Закону, сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати:

а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в) компенсацію відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (штраф, пеня).

Згідно з ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст.231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Згідно з пп.7.1 договору, за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно уточнених розрахунків позивача, розміри пені та 3% річних становлять, відповідно, 2989,73 грн. та 578,66 грн. (а.с.49).

Розрахунки обгрунтовані та відповідають чинному законодавству.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач своїм правом на участь в судовому розгляді справи не скористався, доказів сплати боргу не подав.

Заперечення відповідача господарський суд розглядає як такі, що суперечать чинному законодавству та укладеному договору фінансового лізингу № 6-10-408 стз-фл/603 від 26.08.10р.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 166903,89 грн. основного боргу по сплаті лізингових платежів згідно договору фінансового лізингу № 6-10-408 стз-фл/603 від 26.08.10р., 2989,73 грн. пені, 578,66 грн. 3% річних.

Сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон-Агро", 13400, м.Андрушівка Житомирської області, вул.Зозулинського 30, ідентифікаційний код 32784424:

- на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", 01023, м.Київ, вул.Мечникова 16-а, ідентифікаційний код 30401456 - 166903,89 грн. основного боргу по сплаті лізингових платежів згідно договору фінансового лізингу № 6-10-408 стз-фл/603 від 26.08.10р., 2989,73 грн. пені, 578,66 грн. 3% річних та 3409,42 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 27.02.12р.

Суддя Гансецький В.П.

Друк.: 2 прим.:

1 - у справу,

2 - відповідачу (рек. з повід. про вруч.).