Рішення

від 17.02.2012 по справі 16/5007/6/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

----------------------------------------

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, ' 481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "17" лютого 2012 р.Справа № 16/5007/6/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. від 02.02.12р. № 18

від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 01.02.12р. (був присутній в судовому засіданні

16.02.12р.)

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмежною відповідальністю "Саджанець" (с.Стовпинка Олевського району Житомирської області)

до Приватного (приватно - орендного) сільськогосподарського підприємства "Білокоровицьке" (с.Білокоровичі Олевського району Житомирської області)

про стягнення 83134,23 грн.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 16.02.12р. до 17.02.12р.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 83134,23 грн., з яких 65819,34 грн. боргу за саджанці хмелю згідно договору купівлі-продажу від 06.04.10р., 5727,18 грн. пені, 3364,72 грн. 3% річних, 8222,99 грн. інфляційних нарахувань.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника після перерви в судове засідання 17.02.12р. не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час продовження розгляду справи був повідомлений в судовому засіданні 16.02.12р. (а.с.39).

Від відповідача на адресу господарського суду надійшло клопотання від 15.02.11р. № 015/02-02 про оголошення повного тексту рішення у судовому засіданні після закінчення розгляду справи № 16/5007/6/12.

Зазначене клопотання задоволенню не підлягає, оскільки представник відповідача в судове засідання після перерви не з'явився. Крім того, відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України, господарський суд має право на проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення і не зв'язаний, з цього приводу, клопотаннями сторін.

Від відповідача також надійшло клопотання від 15.02.11р. № 015/02-04 про призначення у даній справі судово-біологічної експертизи з метою встановлення природи, якості та віку посівного матеріалу саджанців хмелю, які були поставлені позивачем.

Зазначене клопотання задоволенню також не підлягає, оскільки встановлений законом двохмісячний строк вирішення спору сплинув, а також у зв'язку з відсутністю підстав для проведення будь-якої експертизи.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 06.04.10р. між СТОВ "Саджанець" (далі-позивач/постачальник) та ПСП "Білокоровицьке" (далі-відповідач/підприємство) було укладено договір купівлі - продажу, згідно якого відповідач отримав від позивача саджанці хмелю сорту "Заграва" Еліта в кількості 8665 шт. вартістю 65819,34 грн., що підтверджується видатковою накладною № 6 від 06.04.10р. та довіреністю серії 12 ААА № 789900 від 06.04.10р. (а.с.11,12).

Згідно пп.1.1 договору, договір укладено на умовах 100% попередньої оплати вартості продукції.

Відповідно до пп.1.2 договору, постачальник зобов'язався надати у власність підприємства матеріально-технічні ресурси (далі-продукцію), а підприємство зобов'язалося прийняти продукцію та оплатити її на умовах даного договору.

Згідно пп.3.1 договору передбачено, що підприємство проводить попередню оплату вартості продукції в розмірі 65819,34 грн. не пізніше 30.04.10р.

Відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті вартості поставленої продукції не виконав.

У зв'язку з цим, позивачем на адресу відповідача було направлено претензію від 06.12.11р. № 101 про перерахування у строк до 17.12.11р. заборгованості в сумі 65819,34 грн. (а.с.13).

Відповідач у відповіді від 26.12.11р. № 204 на вказану претензію визнав факт отримання саджанців хмелю в кількості 8665 шт. на суму 65819,34 грн. та відмовився оплачувати отриманий товар, посилаючись на низьку приживаємість отриманих саджанців (а.с.15).

Відповідно до пп.6.2 договору, відпуск підприємству продукції проводиться по накладній постачальника, з наданням відповідних документів якості.

Згідно з пп.6.3 договору, приймання продукції за кількістю за якістю здійснюється сторонами згідно накладних.

Згідно даних позивача, при відпуску продукції позивачем було надано відповідачу одночасно з накладними сортове свідоцтво № 21 від 06.04.10р. (а.с.16) та результати аналізу садивних якостей саджанців хмелю (до сортового свідоцтва № 21) від 06.04.10р. (а.с.17).

Згідно результатів аналізу садивних якостей саджанців хмелю, відпущені саджанці хмелю сорту "Заграва" категорії Еліта відповідали вимогам ГСТУ. Факт отримання результатів аналізу підтверджується підписом представника відповідача при прийманні товару (а.с.17).

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день судового розгляду справи становить 65819,34 грн., що підтверджується довідкою позивача від 16.02.12р. № 9/08 (а.с.36), підписаним позивачем актом звірки взаємних розрахунків станом на 27.01.12р. (а.с.31) та іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.2 ст.549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до пп.7.1 договору, у випадку несвоєчасного виконання сторонами своїх зобов'язань по оплаті підприємство сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків позивача розмір пені, 3% річних та інфляційних нарахувань становлять, відповідно, 5727,18 грн., 3364,72 грн. та 8222,99 грн. (а.с.5).

Нараховані суми пені та 3% річних обгрунтовані та відповідають чинному законодавству.

Разом з тим, позивачем невірно здійснено нарахування інфляційних, у зв'язку з чим, судом здійснено відповідний перерахунок і визначена правильна сума інфляційних нарахувань, яка становить 6128,83 грн.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач позов фактично не оспорив, доказів сплати боргу не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню частково - з відповідача стягується на користь позивача 65819,34 грн. боргу за саджанці хмелю згідно договору купівлі-продажу від 06.04.10р., 5727,18 грн. пені, 3364,72 грн. 3% річних, 6128,83 грн. інфляційних нарахувань.

В частині стягнення 2094,16 грн. інфляційних нарахувань відмовити у зв'язку з безпідставністю заявлення вимог.

Сплата судового збору покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного (приватно - орендного) сільськогосподарського підприємства "Білокоровицьке", 11055, с.Білокоровичі Олевського району Житомирської області, вул.Леніна 65, ідентифікаційний код 05418684:

- на користь Сільськогосподарського товариства з обмежною відповідальністю "Саджанець", 11041, с.Стовпинка Олевського району Житомирської області, вул.Леніна 28, ідентифікаційний код 30853370 - 65819,34 грн. боргу за саджанці хмелю згідно договору купівлі-продажу від 06.04.10р., 5727,18 грн. пені, 3364,72 грн. 3% річних, 6128,83 грн. інфляційних нарахувань та 1620,80 судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. У задоволенні клопотань представника відповідача від 15.02.11р. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 20.02.12р.

Суддя Гансецький В.П.

Друк: 2 прим.:

1 - у справу,

2 - відповідачу (рек. з повід. про вруч.).