Рішення

від 30.05.2012 по справі 5011-35/1180-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-35/1180-2012 30.05.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мотор"

про стягнення 41 114,16 грн.

Головуюча суддя Літвінова М.Є.

Судді Борисенко І.І.

Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 -предст. за довір.;

від відповідача: Погорєлова В.В. -голова правління;

ОСОБА_4 -предст. за довір.

Рішення прийняте 30.05.2012, у зв'язку із оголошеною у судовому засіданні перервою, з 21.05.2012 до 30.05.2012.

У судовому засіданні 30.05.2012, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мотор" про стягнення 41 114,16 грн., з яких: 37 659,07 грн. -сума основного боргу, 1258,35 грн. -інфляційні втрати, 616,61 грн. -проценти річні, 1 580,13 грн. - пеня, та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.02.2012 порушено провадження у справі №5011-35/1180-2012, розгляд справи призначений на 27.02.2012.

24.02.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.02.2012, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 21.03.2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.03.2012, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 02.04.2012.

02.04.2012 суддя Літвінова М.Є. звернулась до Заступника Голови господарського суду міста Києва із заявою щодо колегіального розгляду справи № 5011-35/1180-2012.

Згідно із Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 02.04.2012, призначено колегіальний розгляд справи №5011-35/1180-2012 у наступному складі суддів: головуюча суддя Літвінова М.Є., судді Борисенко І.І., Ломака В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.04.2012, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи призначено на 21.05.2012.

У судовому засіданні 21.05.2012 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 30.05.2012.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2000 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", в подальшому перейменованою у Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі -позивач), та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Мотор" (далі - відповідач) було укладено договір №521010 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі -Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляції -в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до Договору, а відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Згідно із п. 5.1. договору облік споживання відповідачем теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Як свідчать матеріали справи між позивачем та відповідачем були укладені додатки до Договору, якими визначено обсяги відпуску теплової енергії, тарифи на теплову енергію, порядок розрахунків та умови припинення подання теплової енергії.

Згідно із п.п. 2, 3 Додатку №4 до договору "Порядок розрахунків за теплову енергію" відповідач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Сплату за вказаними документами відповідач виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання за Договором в частині своєчасної сплати вартості отриманої теплової енергії, внаслідок чого за період з 01.10.2010 по 01.01.2012 у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, розмір якої станом на 01.01.2012 становить 37 659,07 грн., що підтверджується табуляграмами та довідкою про розрахунок основного боргу.

У поданому відзиві на позов відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що наданий позивачем розрахунок не містить розміру тарифів, якими керувався позивач; позивачем були застосовані тарифи, не передбачені договором, у зв'язку із чим позивач станом на 31.12.2011 надлишково отримав від відповідача кошти у сумі 33616,92 грн.; позивач неправомірно включив до суми заборгованості платежі за послуги опалення та гарячого водопостачання нежилих приміщень у будинку ОСББ "Мотор", які є допоміжними приміщеннями. В ході розгляду справи відповідач також повідомив про часткову сплату заборгованості.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як передбачено ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати поставленої теплової енергії, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на 01.01.2012 становив 37 659,07 грн.

Як пояснили представники сторін та як свідчить наданий позивачем розрахунок суми боргу, у січні 2012 відповідач частково сплатив суму основного боргу у розмірі 6560,39 грн., з якої сплачено після звернення позивача із позовом до суду -6513,74 грн., а оплата у розмірі 46,65 грн. була внесена до подання позову.

Відповідно до п. 1-1) ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки після подання позову відповідачем було частково сплачено борг у сумі 6513,74 грн. і в цій частині у сторін не залишилось неврегульованих питань, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору між сторонами в частині позовних вимог про стягнення 6 513,74 грн. основного боргу.

З огляду на зазначене, суд припиняє провадження в справі в частині вимог про стягнення основного боргу в розмірі 6 513,74 грн.

В частині стягнення заборгованості у розмірі 46,65 грн. у позові належить відмовити, оскільки вказана сума надійшла на рахунок позивача до звернення останнього із позовом до суду.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену теплову енергію становить 31 098,68 грн. (37 659,07 -6513,74 -46,65), її розмір належним чином доведений та документально підтверджений, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягають частковому задоволенню у розмірі 31 098,68 грн.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 3.5. Додатку №4 до Договору "Порядок розрахунків за теплову енергію" передбачено, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду, позивач нараховує відповідачу пеню на суму фактичного боргу у розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищенаведених норм законодавства позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1580,13 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 258,35 грн. та 616,61 грн. процентів річних.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, інфляційних втрат та процентів річних, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість та відповідність вимогам законодавства, а тому вказані позовні вимоги підлягають задоволенню згідно із розрахунками позивача.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В ході розгляду справи відповідач не надав доказів сплати боргу у повному обсязі і не навів підстав для звільнення його від зазначеного обов'язку.

Посилання відповідача на те, що позивачем були застосовані тарифи, не передбачені договором, судом відхиляються з огляду на нижчевикладене.

Як передбачено ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до ст. 15, 16, 20 Закону України "Про теплопостачання" основним завданням державного регулювання діяльності у сфері теплопостачання є, зокрема, регулювання тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії та інших витрат.

Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.

Встановлення тарифів на теплову енергію суб'єктам природних монополій у сфері теплопостачання належить до повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Закону України "Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України" Національна комісія регулювання електроенергетики України виконує функції державного регулювання у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення до закінчення процесу формування Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України. До встановлення Національною комісією регулювання електроенергетики України тарифів на теплову енергію, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) мережами, постачання теплової енергії, а також тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення діють тарифи, що встановлені відповідно органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1729 від 14.12.2010 "Про затвердження тарифів на теплову енергію ПАТ "Київенерго" затверджено Публічному акціонерному товариству "Київенерго" з 01.01.2011 тарифи на теплову енергію для населення у розмірі 171,25 грн. за 1 Гкал (без ПДВ) та 169,38 грн. за 1 Гкал (без ПДВ), якщо будинковий засіб обліку теплової енергії належить балансоутримувачу жилого будинку або відсутній.

Таким чином, позивачем з січня 2011 правомірно застосовані тарифи, встановлені Постановою НКРЕ України № 1729 від 14.12.2010.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 34 553,77 грн.

З огляду на часткове задоволення позову, судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача і відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мотор" (01103, м. Київ, вул. Підвисоцького, буд. 3-А, ідентифікаційний код 22865226) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5, ідентифікаційний код 00131305) 31 098,68 грн. (тридцять одну тисячу дев'яносто вісім гривень 68 коп.) -основного боргу, 1 258,35 грн. (одну тисячу двісті п'ятдесят вісім гривень 35 коп.) -інфляційних втрат, 616,61 грн. (шістсот шістнадцять гривень 61 коп.) -процентів річних, 1580,13 грн. (одну тисячу п'ятсот вісімдесят гривень 13 коп.) - пені, 1 352,68 грн. (одну тисячу триста п'ятдесят дві гривні 68 коп.) -судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 6 513,74 грн. основного боргу.

4. Повернути Публічному акціонерному товариству "Київенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5, ідентифікаційний код 00131305) з Державного бюджету України 254,99 грн. (двісті п'ятдесят чотири гривні 99 коп.) судового збору, сплаченого платіжним дорученням №286 від 23.01.2012, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 5011-35/1180-2012.

5. В іншій частині у позові відмовити.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

7. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення складено 11.06.2012

Головуючий суддя М.Є. Літвінова

Судді В.С. Ломака

І.І. Борисенко