Рішення

від 11.06.2012 по справі 5023/1626/12 (н.р. 5023/5762/11)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2012 р. Справа № 5023/1626/12 (н.р. 5023/5762/11)

вх. номер 1626/12

Суддя Господарського суду Харківської області Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Нескуба М.Г.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 дов. б/н від 03.01.2012р.,

1-го відповідача - не з"явився,

2-го відповідача - не з"явився,

третьої особи - не з"явився,

розглянувши матеріали справи за позовом Приватного підприємства "Орієнтир", м. Харків до

1 - Приватного підприємства "Регіональна Компанія "Тавріясервіс", м. Київ ,

2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Байкал-26", м. Харків

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне підприємство "КАФ-БУД" м.Конотоп.

про стягнення 194898,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача 194898,00 грн. боргу, який виник у зв'язку з невиконанням ПП "Регіональна Компанія "Таврія Сервіс" умов договору № 03/06-08 від 03.06.2008 року, договорів від 02.07.2008 року, від 04.08.2008 року та від 02.09.2008 року про відступлення права вимоги.

11 серпня 2011 року позивач надав до суду Уточнення та доповнення до позовної заяви, відповідно до якого просить суд стягнути на користь приватного підприємства "ОРІЄНТИР" з приватного підприємства "Регіональна компанія "ТАВРІЯСЕРВІС" в зв'язку з невиконанням ним умов договору № 03/06-08 від 03.06.2008 р., договорів від 02 липня 2008 р., від 04 серпня 2008 р. та від 02 вересня 2008 р. про відступлення права вимоги: борг у розмірі 194898,00 грн., збитки від інфляції в розмірі 125998,76 грн., 3% річних в розмірі 21253,34 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 226265,21 грн., пеню в розмірі 99464,27 грн..

Наявність у нього права вимоги позивач обґрунтував посиланням на зміст договорів про відступлення права вимоги від 02.07.2008, від 04.08.2008 та від 02.09.2008, укладених між позивачем (новий кредитор) та ПП "Каф-буд" (первісний кредитор, третя особа у даному спорі).

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.09.2011 у справі № 5023/5762/11 (суддя Присяжнюк О.О.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з приватного підприємства "Регіональна компанія "Тавріясервіс" на користь Приватного підприємства "Орієнтир"194898,00 грн. боргу, 125998,76 грн. збитків від інфляції, 21253,34 3% річних грн., 226265,21 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, пеню 99464,27 грн., 6678,79 грн. витрат з оплати державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2011 у справі № 5023/5762/11 (колегія суддів у складі: Погребняк В.Я. - головуючий, Гончар Т. В., Слободін М.М.) апеляційну скаргу приватного підприємства "Регіональна компанія "Тавріясервіс" на рішення господарського суду Харківської області від 26.09.2011 у справі № 5023/5762/11 задоволено частково. Рішення господарського суду Харківської області від 26.09.2011 у справі № 5023/5762/11 скасувати в частині стягнення 24498,06 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 49732,13 грн. пені та в цій частині у позові відмовити. В іншій частині рішення залишено без змін. Стягнуто з приватного підприємства "Регіональна компанія "Тавріясервіс" на користь приватного підприємства "Орієнтир" 5936,49 грн. витрат з оплати державного мита та 209,77 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з приватного підприємства "Орієнтир" на користь приватного підприємства "Регіональна компанія "Тавріясервіс" 371,15 грн. витрат з оплати державного мита за подання апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.03.2012 р. касаційну скаргу Приватного підприємства "Регіональна компанія "Тавріясервіс" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2011 було задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2011 та рішення господарського суду Харківської області від 26.09.2011 у справі № 5023/5762/11 скасовано а справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Відповідно до витягу автоматизованої системи документообігу від 03.04.2012р. справу призначено для розгляду судді Потапенку В.І.

Ухвалою суду від 05.04.2012 р. розгляд справи було призначено на 18.04.2012р.

Відповідно до розпорядження про повторний перерозподіл та витягу автоматизованої системи діловодства, у зв"язку з відрядженням судді Потапенка В.І., справу було передано до розгляду судді Денисюк Т.С.

17.04.2012р. представник позивача звернувся до суду із клопотанням (вх.№8215), в якому просить суд визначити статус ПП "КАФ-БУД", як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Вказане клопотання було задоволено судом.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому посилається на неналежне повідомлення його, як боржника, про заміну кредитора в зобов'язанні, окрім того, перший відповідач посилається на нікчемність договору №03/06-08 від 03.06.2008 р., оскільки зі сторони 1-го відповідача він підписаний особою, що не мала достатніх повноважень (ОСОБА_5). Також перший відповідач заперечив факт виконання договору №03/06-08 від 03.06.2008 р. і вказує на те, що роботи фактично не виконувалися.

Перший відповідач заявив клопотання про фіксацію судового процесу, яке було задоволено судом.

Також, першим відповідачем було заявлено клопотання про відвід представника позивача, в задоволенні якого було відмовлено.

Розгляд справи було відкладено на 11.06.2012 р.

07.06.2012р. від позивача - ПП "Орієнтир" надійшов лист, відповідно до якого позивач вказує, що він підтверджує повноваження його представника - ОСОБА_1

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Представник другого відповідача в судове засідання не з'явився, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Від першого відповідача 30.05.2012 р. надійшло клопотання про зупинення провадження по справі.

В обгрунтування свого клопотання, позивач вказує на те, що в провадженні господарського суду м. Києва знаходиться справа №12/324 за позовом ПП "РК "Тавріясервіс" до ПП "Каф-буд" про визнання недійсним договору №03/06-08 від 03.06.2008 р.

Розглянувши клопотання першого відповідача про зупинення провадження по справі, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Перший відповідач, в обгрунтування своєї позовної заяви поданої до господарського суду м. Києва, вказує на те, що договір №03/06-08 від 03.06.2008 р. є недійсним у зв"язку з тим, що він був підписаний неуповноваженою на то особою.

В данному випадку, суд не вбачає наявності обставин, які зумовлюють неможливість розгляду господарським судом Харківської області справи до вирішення спору господарським судом м. Києва, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Враховуючи, що справа №5023/1626/12 надійшла в провадження судді Денисюк Т.С. 13 квітня 2012 р., строк розгляду справи, встановлений ст. 69 ГПК України, закінчується 13.06.2012 р.

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості 11.07.2011 р., а з позовною заявою про визнання недійсним договору, перший відповідач звернувся до господарського суд м. Києва лише в 01.12.2011 р.

Таким чином, господарський суд Харківської області, вирішуючи питання щодо стягнення заборгованості за договором №03/06-08 від 03.06.2008 р. самостійно може та пивинен дати оцінку наявності у особи, яка підписала угоду, повноважень на це, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та не повинен чекати висновку іншого суду з цього питання.

Крім того, подача клопотань спрямованих на затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні клопотання першого відповідача про зупинення провадження по справі.

11.06.2012 р. до суду надійшли клопотання позивача в яких він просить суд:

1. (вх. №6970) - про стягнення солідарно на користь приватного підприємства «ОРІЄНТИР» з приватного підприємства «Регіональна компанія «ТАВРІЯСЕРВІС» та з товариства з обмеженою відповідальністю «БАИКАЛ-26» в зв'язку з невиконанням ними умов договору № 03/06-08 від 03.06.2008 p., договорів від 02 липня 2008 p., від 04 серпня 2008 р. та від 02 вересня 2008 р. про відступлення права вимоги: борг у розмірі 194898,00 грн., збитки від інфляції в розмірі 125998,76 грн., 3% річних в розмірі 21253,34 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 226265,21 грн., пеню в розмірі 99464.27 грн.

2. (вх. № 7067) - про стягнення на користь приватного підприємства «ОРІЄНТИР», м. Харків з приватного підприємства «Регіональна компанія «ТАВРІЯСЕРВІС» в зв'язку з невиконанням ним умов договору № 03/06-08 від 03.06.2008 p., договорів від 02 липня 2008 p., від 04 серпня 2008 р. та від 02 вересня 2008 р. про відступлення права вимоги: борг у розмірі 194898.00 грн., збитки від інфляції в розмірі 125998,76 грн., 3% річних в розмірі 21253,34 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 201767,15 грн., пеню в розмірі 49732,14 грн.

Представник позивача, в судовому засіданні, вказав, що позивач не підтримує клопотання про солідарне стягнення з відповідачів та просить суд не розглядати його.

Також, представник позивача, вказав, що позивач підтримує заяву про уточнення позовних вимог (вх. №19421 від 11.08.2011р.) в частині відмови від позову до другого відповідача - ТОВ "Байкал - 26".

Розглянувши клопотання позивача (вх. № 7067 від 11.06.2012 р.) про стягнення на користь приватного підприємства «ОРІЄНТИР», м. Харків з приватного підприємства «Регіональна компанія «ТАВРІЯСЕРВІС» в зв'язку з невиконанням ним умов договору № 03/06-08 від 03.06.2008 p., договорів від 02 липня 2008 p., від 04 серпня 2008 р. та від 02 вересня 2008 р. про відступлення права вимоги: борг у розмірі 194898.00 грн., збитки від інфляції в розмірі 125998,76 грн., 3% річних в розмірі 21253,34 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 201767,15 грн., пеню в розмірі 49732,14 грн., суд встановив, що воно по суті є заявою про зменшення позовних вимог.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд, розглянувши заяву позивача (вх. № 7067 від 11.06.2012 р.), визнав її такою, що не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та підлягає прийняттю до розгляду.

Також, розглянувши відмову позивача від позову в частині стягнення з другого відповідача - ТОВ "Байкал-26", суд встановив наступне.

Між 2-м Відповідачем та Позивачем 23 грудня 2009 р. було укладено договір поруки, у відповідності з яким 2-й Відповідач є поручителем щодо виконання 1-м Відповідачем своїх зобов'язань перед Позивачем згідно договорів про відступлення права вимоги від 02 липня 2008 p., від 04 серпня 2008 р. та від 02 вересня 2008 р.

Пунктом 2 вищезгаданого договору поруки передбачена солідарна відповідальність 1-го Відповідача та 2-го Відповідача щодо повного розрахунку 1-го Відповідача з Позивачем. Пунктом 3 цього договору поруки передбачено, що відповідальність 2-го Відповідача за 1-го Відповідача перед Позивачем за цим договором поруки є повною, тобто-до остаточного розрахунку 1 -го Відповідача з Позивачем.

Пунктом 4 вищезгаданого договору поруки передбачено, що у разі невиконання 1-м Відповідачем зобов'язання щодо повного розрахунку з Позивачем, 2-й Відповідач погашає заборгованість 1-го Відповідача у п'ятиденний строк від дня пред'явлення до нього Позивачем вимоги про розрахунок.

Позивач листом № 18/03-1 від 18.03.2011 р. вимагав від 2-го Відповідача виконати розрахунок за 1 -го Відповідача, який було залишено 2-м відповідачем без задоволення.

Згідно ст. 553 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Враховуючи викладене вище, позивачем обгрунтовано було подано позов до 1-го Відповідача та 2-го Відповідача як до солідарних боржників щодо остаточного розрахунку 1-го Відповідача з Позивачем.

За таких обставин, заява позивача про відмову від позовних вимог щодо другого відповідача, є такою, що не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та підлягає прийняттю до розгляду.

Таким чином, суд розглядає справу з урахуванням цих уточнень.

Також, першим відповідачем було надано клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Розглянувши позовні вимоги, вислухавши пояснення представника позивача, враховуючи обов"язкові вказівки Вищого господарського суду України, викладені в постанові від 05.03.2012 р. суд встановив наступне.

03 червня 2008 року між приватним підприємством "КАФ-БУД" та приватним підприємством "Регіональна компанія "Тавріясервіс" було укладено договір № 03/06-08.

У відповідності до умов п. 1.1., п. 1.2. цього договору ПП "КАФ-БУД" прийняв на себе зобов'язання в строк до 30 жовтня 2008 р. виконати роботи в Міжнародному дитячому оздоровчому центрі "Дельфін" в сел. Залізний Порт Херсонської області, до складу яких входило: вирубування чагарників, корчування пеньків, підрізка гілок з аварійних дерев, знесення сухостою, вивезення сміття власним транспортом, щотижневий покіс трави з її вивезенням власним транспортом, осушування території при необхідності, відновлення трав'яного покриття, інші види робіт, пов'язаних з підтриманням території Міжнародного дитячого оздоровчого центру "Дельфін" в робочому стані.

Пунктом 2.1. договору № 03/06-08 ПП "КАФ-БУД" та ПП "Регіональна компанія "Тавріясервіс" узгодили, що вартість робіт, які планувалось виконати згідно цього договору, складається з сум, передбачених протоколами узгодження договірної ціни робіт, які складаються на кожний місяць окремо, а загальна вартість робіт складає 1 000 000,00 (один мільйон) грн., в т.ч. ПДВ 20% в розмірі 166666,67 грн.

Згідно п.4.1. договору № 03/06-08, здача та приймання виконаних робіт проводиться представниками ПП "КАФ-БУД" та ПП "Регіональна компанія "Тавріясервіс" та оформляється актами здачі-приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками обох сторін за цим договором.

03 червня 2008 року між приватним підприємством "КАФ-БУД" та приватним підприємством "Регіональна компанія "Тавріясервіс" було укладено протокол № 1 узгодження договірної ціни робіт, які належало виконати ПП "КАФ-БУД" в червні 2008 р. згідно договору № 03/06-08. В протоколі № 1 передбачалося виконання ПП "КАФ-БУД" таких видів робіт: вирубування чагарників, корчування пеньків, підрізка гілок з аварійних дерев, знесення сухостою, вивезення сміття та щотижневий покіс трави з її вивезенням.

Вартість робіт, які належало виконати ПП "КАФ-БУД" в червні 2008 р., сторони за договором № 03/06-08 узгодили в протоколі № 1 в розмірі 105 000,00 грн.

Після виконання передбачених протоколом № 1 робіт, ПП "КАФ-БУД" та ПП "Регіональна компанія "Тавріясервіс" 30 червня 2008 р. підписали акт здачі-приймання виконаних робіт на суму 105000,00 грн. (засвідчена копія долучена до матеріалів справи).

02 липня 2008 р. між ПП "КАФ-БУД" та приватним підприємством "Орієнтир" було укладено договір про відступлення права вимоги. Згідно умов вказаного договору від 02.07.2008 року ПП "КАФ-БУД" відступив позивачу свої права кредитора по договору № 03/06-08 від 03.06.2008 року в обсязі та на умовах, що існують на час укладення цього договору, в тому числі право вимоги розрахунку за виконані ПП "КАФ-БУД" в червні 2008 р. роботи згідно договору № 03/06-08 на суму 105000,00 грн.

03 липня 2008 р. ПП "Орієнтир" вручив 1-му Відповідачу повідомлення № 02/07-1 від 02.07.2008 р. про те, що 02.07.2008 р. між ПП "КАФ-БУД" та ПП "Орієнтир" укладено договір про відступлення права вимоги по договору № 03/06-08 від 03.06.2008 року, у зв'язку з чим Позивач є новим кредитором по договору № 03/06-08 від 03.06.2008 року за виконані ПП "КАФ-БУД" в червні 2008 р. роботи. У повідомленні також міститься вимога до 1-го Відповідача щодо оплати Позивачеві 105000,00 грн. боргу за виконані ПП "КАФ-БУД" в червні 2008 р. для 1-го Відповідача роботи.

01 липня 2008 р. між ПП "Регіональна Компанія "Тавріясервіс" та ПП "КАФ-БУД" було укладено протокол № 2 узгодження договірної ціни робіт, які належало виконати ПП "КАФ-БУД" в липні 2008 р. згідно договору № 03/06-08 від 03.06.2008 року. В протоколі № 2 передбачалося виконання ПП "КАФ-БУД" таких видів робіт як: відвід дощових вод з території, дренажування траншеями, відновлення трав'яного покриття. Вартість робіт, які належало виконати Виконавцю в липні 2008 р., ПП "Регіональна Компанія "Тавріясервіс" та ПП "КАФ-БУД" узгодили в розмірі 105000,00 грн.

Після виконання передбачених протоколом № 2 робіт, ПП "Регіональна Компанія "Тавріясервіс" та ПП "КАФ-БУД" 09 липня 2008 р. підписали акт здачі-приймання виконаних робіт на суму 105000,00 грн. (засвідчена копія залучена до матеріалів справи).

09 липня 2008 р. між ПП "Регіональна Компанія "Тавріясервіс" та ПП "КАФ-БУД" було укладено протокол № 3 узгодження договірної ціни робіт, які належало виконати ПП "КАФ-БУД" з 09 липня 2008 р. по 31 липня 2008 р. згідно договору № 03/06-08 від 03.06.2008 року. В протоколі № 3 передбачалося виконання ПП "КАФ-БУД" таких видів робіт як: осушування спортивних майданчиків шурфуванням та додаткове осушення території шляхом викопування відвідних траншей з наступним відновленням. Вартість даних робіт узгоджена сторонами в протоколі № 3 в розмірі 120000,00 грн.

Після виконання передбачених протоколом № 3 робіт, Сторони договору 21 липня 2008 р. підписали акт здачі-приймання виконаних робіт на суму 120000,00 грн. (засвідчена копія залучена до матеріалів справи).

21 липня 2008 р. між ПП "Регіональна Компанія "Тавріясервіс" та ПП "КАФ-БУД" було укладено протокол № 4 узгодження договірної ціни робіт, які належало виконати ПП "КАФ-БУД" з 21 липня 2008 р. по 31 липня 2008 р. згідно договору № 03/06-08. В протоколі № 4 передбачалося виконання ПП "КАФ-БУД" таких видів робіт як: разова підрізка дерев та кущів, періодичний покіс трави та вивіз відходів власним транспортом.

Вартість робіт, які належало виконати ПП "КАФ-БУД" з 21 липня 2008 р. по 31 липня 2008 р., ПП "Регіональна Компанія "Тавріясервіс" та ПП "КАФ-БУД" узгодили в протоколі № 4 в розмірі 105000,00 грн.

Після виконання передбачених протоколом № 4 робіт, ПП "Регіональна Компанія "Тавріясервіс" та ПП "КАФ-БУД" 31 липня 2008 р. підписали акт здачі-приймання виконаних робіт на суму 105000,00 грн., належним чином засвідчена копія якого долучена до матеріалів справи.

Таким чином, всього за липень 2008 р. ПП "КАФ-БУД", згідно актів здачі-приймання виконаних робіт від 09 липня 2008 р., 21 липня 2008 р. та 31 липня 2008 р., виконав для першого відповідача роботи на загальну суму 330000,00 грн.

04 серпня 2008 р. між ПП "КАФ-БУД" та ПП "Орієнтир" було укладено договір про відступлення права вимоги, належним чином засвідчена копія якого долучена до матеріалів справи. Згідно умов договору від 04.08.2008 р. ПП "КАФ-БУД" відступив ПП "Орієнтир" свої права кредитора по договору № 03/06-08 від 03.06.2008 року в обсязі та на умовах, що існують на час укладення цього договору, в тому числі право вимоги розрахунку за виконані ПП "КАФ-БУД" в липні 2008 р. роботи згідно договору № 03/06-08 на суму 330000,00 грн.

08 серпня 2008 р. ПП "Орієнтир" вручив першому відповідачу повідомлення № 04/08-1 від 04 серпня 2008 р. про те, що між ПП "КАФ-БУД" та ПП "Орієнтир" укладено договір про відступлення права вимоги за виконані ПП "КАФ-БУД" в липні 2008 р. роботи, яке перейшло до позивача.

Крім того, в цьому повідомленні позивач вимагав від першого відповідача сплатити позивачу 330000,00 грн. за виконані ПП "КАФ-БУД" в липні 2008 р. роботи.

01 серпня 2008 р. між ПП "Регіональна Компанія "Тавріясервіс" та ПП "КАФ-БУД" було укладено протокол № 5 узгодження договірної ціни робіт, які належало виконати ПП "КАФ-БУД" в серпні 2008 р. згідно договору № 03/06-08 від 03.06.2008 року. В протоколі № 5 передбачалося виконання ПП "КАФ-БУД" таких видів робіт як: щотижневий покіс трави та її вивіз власним транспортом.

Вартість робіт, які належало виконати ПП "КАФ-БУД" в серпні 2008 р., ПП "Регіональна Компанія "Тавріясервіс" та ПП "КАФ-БУД" узгодили в протоколі № 5 в розмірі 112000,00 грн.

Після виконання передбачених протоколом № 5 робіт, ПП "Регіональна Компанія "Тавріясервіс" та ПП "КАФ-БУД" 29 серпня 2008 р. підписали акт здачі-приймання виконаних робіт на суму 112000,00 грн., засвідчена копія якого долучена до матеріалів справи.

02 вересня 2008 р. між ПП "КАФ-БУД" та позивачем було укладено договір про відступлення права вимоги. Згідно умов цього договору від 02.09.2008 р. ПП "КАФ-БУД" відступив Позивачу свої права кредитора по договору № 03/06-08 в обсязі та на умовах, що існують на час укладення цього договору, в тому числі право вимоги розрахунку за виконані ПП "КАФ-БУД" в серпні 2008 р. роботи згідно договору № 03/06-08 від 03.06.2008 року на суму 112000,00 грн.

03 вересня 2008 р. ПП "Орієнтир" вручив першому відповідачу повідомлення № 02/09-1 від 02 вересня 2008 р. про те, що між ПП "КАФ-БУД" та ПП "Орієнтир" 02.09.2008 р. укладено договір про відступлення права вимоги, згідно якого новим кредитором по договору № 03/06-08 за виконані ПП "КАФ-БУД" в серпні 2008 р. є позивач.

Крім того, в цьому повідомленні ПП "ОРІЄНТИР" вимагав від першого відповідача сплатити позивачеві 112000,00 грн. боргу за виконані ПП "КАФ-БУД" в серпні 2008 р. роботи.

Згідно ст.530 ЦК України, в разі невизначеності строку розрахунку, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги. Семиденний строк від дня пред'явлення вимоги Виконавцем до 1-го Відповідача закінчився 10.09.2008 року.

Таким чином, з 11.09.2008 р. 1-й Відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання по сплаті Позивачу 112000,00 грн. боргу.

Всього ПП "КАФ-БУД" згідно вищевказаних договорів про відступлення права вимоги відступив Позивачу право вимоги від 1-го Відповідача грошової суми в розмірі 547000,00 грн.

За період з 03 червня 2008 року згідно вищевказаних договорів про відступлення права вимоги 1-й Відповідач перераховував Позивачу грошові кошти на загальну суму 186420,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Між Позивачем та 1-м Відповідачем було підписано акт звірки розрахунків, згідно якого заборгованість 1-го Відповідача перед Позивачем станом на 30.01.2009 р. склала 360580,00 грн.

Після підписання вищевказаного акту звірки розрахунків 1-й Відповідач перерахував Позивачу 165682 грн. боргу, що підтверджується матеріалами справи.

Всього, згідно договорів про відступлення права вимоги від 02 липня 2008 р., від 04 серпня 2008 р. та від 02 вересня 2008 р., 1-м Відповідачем було перераховано Позивачу станом на 21 квітня 2011 р. 352102,00 грн. боргу, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, заборгованість 1-го Відповідача перед Позивачем згідно договорів про відступлення права вимоги від 02 липня 2008 р., від 04 серпня 2008 р. та від 02 вересня 2008 р. складає 194898,00 грн..

08.07.2010 р. Позивач направив 1-му Відповідачу вимогу про сплату заборгованості в розмірі 194898,00 грн., однак 1-й Відповідач цю заборгованість не погасив.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, своїми діями 1-й Відповідач порушив умови Договору та вимоги ст.526 ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

30.01.2009 року між ПП "ОРІЄНТИР" (Кредитор) та ПП "Регіональна компанія "Тавріясервіс" (Боржник) був укладений договір б/н.

У відповідності з умовами пункту 1.2. вищевказаного договору від 30.01.2009 р. перший відповідач зобов'язується оплачувати позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від прострочених сум за кожний день прострочення виконання зобов'язання за весь час прострочення до моменту остаточного розрахунку, при цьому сторони визначили, що ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України не застосовується.

Також, у відповідності з умовами пунктів 1.3. та 2.2. договору від 30.01.2009 р., перший відповідач зобов'язується оплачувати позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від прострочених сум процентів за користування грошовими коштами позивача за кожний день прострочення виконання зобов'язання за весь час прострочення до моменту остаточного розрахунку. При цьому сторони визначили, що ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України не застосовується.

У відповідності з умовами пункту 1.3. договору від 30.01.2009 р., за користування першим відповідачем грошовими коштами позивача, перший відповідач, починаючи з 31.01.2009 р., зобов'язується оплачувати позивачу 40% річних від прострочених сум.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. З ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно приписів статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У зв'язку з тим, що 1-й Відповідач не виконував належним чином свої договірні зобов'язання в частині своєчасного розрахунку за виконані згідно договору № 03/06-08 від 03.06.2008 р. роботи, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача інфляційних та 3 % річних на підставі ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

В своїх запереченняїх щодо сплати зазначених сум, перший відповідач послався на те, що роботи за договором № 03/06-08 від 03.06.2008 року фактично не виконувалися, а акти виконаних робіт підписані директором ОСОБА_5 протиправно, про що свідчить факт порушення кримінальної справи відносно останнього. Також на підтвердження заперечень перший відповідач надав суду акт перевірки виконання договору № 03/06-08 від 03.06.2008 року, складений 08.09.2009 р.

Дослідивши наведені докази, суд вважає, що заперечення першого відповідача в цій частині суперечать доказам, наданим ним самим, а також не ґрунтуються на приписах законодавства.

Так, відповідно до змісту акту перевірки виконання договору № 03/06-08 від 03.06.2008 року, складеного 08.09.2009 р., "встановлено, що деякі роботи , зазначені у вищевказаному Договорі, підрядник у 2008 р. не виконував зовсім чи виконав умови договору неналежно. А саме:

-взагалі не здійснювалася вирубка чагарників;

- корчування пнів не робилося;

-під сумнів поставлено виконання ряду інших робіт.".

У резолютивній частині акту вирішено провести незалежну експертизу щодо якості виконаних робіт.

Аналіз змісту акту приводить до висновку про те, що першим відповідачем встановлено, що роботи за договором виконані частково.

Однак перший відповідач не надав суду ані даних експертизи, яку вирішено провести відповідно до цього акту, ані пояснень, на яку ж суму слід зменшити вартість виконаних робіт у зв'язку з їх неналежним виконанням.

Таким чином, змістом цього акту спростоване твердження першого відповідача, що роботи за договором № 03/06-08 від 03.06.2008 р. не виконувалися взагалі.

Факт порушення кримінальної справи щодо колишнього директора ПП "Регіональна компанія "Тавріясервіс"ОСОБА_5 не є преюдіційним для даної справи, оскільки першим відповідачем не надано жодних доказів притягнення вказаної особи до кримінальної відповідальності за діяння, що пов'язані із спірними правовідносинами.

Крім того, з огляду на положення п.6 ч.1 ст. 3 Цивільного кодексу України, оцінці при вирішенні спору підлягає і поведінка сторін з точки зору справедливості, розумності і добросовісності у виконанні приписів законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що між першим відповідачем в особі головного бухгалтера Поворознік Г.М. був підписаний акт звірки з позивачем (том 1, а.с. 31), в якому відображена заборгованість першого відповідача перед позивачем станом на 30.01.2009 р. Цей акт учасники спору ніколи не оскаржували.

Також, перший відповідач надав в суд "акт інвентаризації розрахунків з дебіторами та кредиторами" (том 3, а.с. 19), в якому в пункті 6 вказані взаємовідносини з Позивачем на суму 352102,00 грн.

За таких умов до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ч.1,2 ст. 853 ЦК України: замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

В силу наведеної норми перший відповідач втратив право посилатися на недоліки виконаних робіт.

Розглянувши заперечення першого відповідача про те, що угода сторін є нікчемною як така, що підписана з боку відповідача не уповноваженою особою, суд зауважує наступне.

Дійсно, в ході вирішення спору встановлено, що гр. ОСОБА_5 на день підписання спірної угоди не працював у першого відповідача, а був призначений на посаду директора тільки 20.06.2008 р.

Однак даний факт не тягне нікчемності спірної угоди.

Нікчемність угоди передбачена ч. 2 ст. 215 ЦК України і відповідно до приписів зазначеної статті нікчемним є той правочин, недійсність якого прямо передбачена законом. Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Суд вважає, що зазначена першим відповідачем підстава -підписання угоди не уповноваженою особою, не є підставою для кваліфікації угоди як нікчемної, оскільки такий наслідок прямо не передбачений в законі.

Норма ч.1 ст. 215 ЦК України, на яку посилається перший відповідач, регламентує недійсні (але не нікчемні угоди). Для такого виду угод необхідне визнання їх недійсним судом і такого рішення на час вирішення даного спору не існує.

Крім того, суд, з огляду на встановлені в ході вирішення спору факти посвідчення підпису ОСОБА_5 відбитком печатки підприємства, прийняття першим відповідачем виконання за угодою, часткового виконання ним свого грошового зобов'язання, визнання у акті звіряння заборгованості, прийшов до висновку, що угода є схваленою відповідно до положень ст. 241 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене вище, суд визнав позовні вимоги про стягнення з першого відповідача на користь позивача 194898,00 грн. заборгованості, 125998,76 грн. інфляційних, 21253,34 грн. річних 201767,15 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 49732,14 грн. пені, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 44 та ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на сторін пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 203, 215, 241, 512, 514, 525, 526, 530, 536, 549, 551, 553, 610, 611, 625, Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 47, 49, 79, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарького процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання першого відповідача про зупинення провадження по справі.

Прийняти заяву позивача про зменшення позовних вимог.

Прийняти відмову ПП "Орієнтир" від позовних вимог до ТОВ "Байкал-26"

Провадження по справі в частині позовних вимог ПП "Орієнтир" до ТОВ "Байкал-26" припинити.

Позов ПП "Орієнтир" до ПП "Регіональна компанія "Тавріясервіс" задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Регіональна компанія "ТАВРІЯСЕРВІС" (04073, м. Київ, Московський проспект, буд. 9-В, код ЄДРПОУ 31865612, р/р 26004301310204 в АТ "ОТП Банк" м Києва, МФО 300528) на користь Приватного підприємства "ОРІЄНТИР" (61177, м. Харків, вул. Чуваська, буд. З, код ЄДРПОУ 24344885, р/р 26004114541980 в філії "Слобожанське РУ ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" м. Харкова, МФО 350697) борг у розмірі 194898,00 грн., збитки від інфляції в розмірі 125998,76 грн., 3% річних в розмірі 21253,34 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 201767,15 грн., пеню в розмірі 49732,14 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 5936,49 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 18 червня 2012 р.

Суддя Денисюк Т.С.