Постанова

від 14.06.2012 по справі 30/47-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2012 року Справа № 30/47-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів : Антоніка С.Г., Орєшкіної Е.В.

При секретарі судового засідання Фузейниковій В.О.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, дов. №52-16/159 від 30.12.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2, представник, дов. №46/2011 від 16.12.2011р.

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євразресурс Україна", м. Дніпро-петровськ та Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2012р . у справі №30/47-09 за заявою Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євразресурс" Україна" про затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2009р.

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-

збагачувальний комбінат",

м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім

"Євразресурс Україна", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості в розмірі 111 528 040,10 грн

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2012р. (суддя Євстигнеєва Н.М.) у справі № 30/47-09 відмовлено в задоволенні заяви ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»та ТОВ «Торговий дім «Євразресурс»Україна»про затвердження мирової угоди від 19.04.2012р. на стадії виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2009р. Ухвала суду мотивована тим, що будь-які угоди, укладені сторонами у справі поза процесом виконання судового рішення згідно із Законом України «Про виконавче провадження»не підлягають затвердженню господарським судом, виконавче провадження щодо примусового виконання рішення суду не відкрито; при укладенні мирової угоди сторонами порушено принципи справедливості, добросовісності та розумності.

Не погодившись із ухвалою суду, позивач та відповідач по справі звернулись до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять зазначену ухвалу скасувати як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, затвердити мирову угоду від 19.04.2012р., укладену між ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»та ТОВ "Торговий дім "Євразресурс Україна". В обґрунтування апеляційних скарг скаржники посилаються на те, що судом першої інстанції помилково розтлумачено положення ч.4 ст.121 ГПК України при розгляді заяви про затвердження мирової угоди у процесі виконання судового рішення, оскільки ця норма права не ставить результат розгляду заяви сторін про затвердження мирової угоди в залежність від наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду. Крім того, зміст укладеної сторонами мирової угоди не суперечить чинному законодавству, не містить умови, які б виходили за межі предмета спору, не порушує права інших осіб, а сприяє вирішенню спору між сторонами з урахуванням їх взаємних майнових інтересів.

До початку розгляду апеляційних скарг в судовому засіданні сторонами були подані додаткові пояснення, в яких сторони зауважили на тому, що нормами чинного законодавства України не обмежена можливість виконання боржником судового рішення в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження - пред`явлення наказу до виконання є правом кредитора, а не його обов`язком. Таким чином рішення суду може бути виконане боржником до відкриття виконавчого провадження, а процес виконання судового рішення не обмежується його виконанням в примусовому порядку. Також звернули увагу на те, що думка суду першої інстанції відносно обмеження права позивача на своєчасне отримання грошових коштів, яке може статися внаслідок відстрочення платежів по мировій угоді на 25 років, є такою, що суперечить ч. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, оскільки виходить за межі вимог спільної заяви сторін. Оскільки обмежень щодо терміну виконання грошових зобов`язань, який сторони можуть встановити у правочині, законодавством не передбачено, існує судова практика, яка допускає відстрочення співрозмірне із сумою грошового зобов`язання та терміном його відстрочення, то узгоджений сторонами в мировій угоді строк відстрочки в 25 років є справедливим.

Представники сторін апеляційні скарги підтримали та просили їх задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2009р. у справі №30/47-09 було припинено провадження у справі щодо позовних вимог про стягнення боргу в сумі 450 000,00 грн; стягнено ТОВ ТД «Евразресурс Україна» на користь ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»заборгованість -91 949 471,14 грн, збитки від інфляції -8 640 769,86 грн, 3% річних - 1 289 469,15 грн, пеню -5 872 665,08 грн, штраф -2 327 965,41 грн та витрати у справі. В решті позову відмовлено. Рішення набрало законної сили (Постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.06.2009р. та Постанова Верховного Суду України від 16.03.2010р.) та на його виконання було видано наказ від 02.07.2009р.

23.04.2012р. сторони - ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»та ТОВ «Торговий дім «Євразресурс Україна»- звернулися до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі № 30/47-09, що була укладена ними 19.04.2012р.

Умовами мирової угоди, зокрема, передбачено, що «на дату її укладення сума основного боргу у розмірі 91 949 471,14 грн боржником перед кредитором погашена у повному обсязі. Таким чином, на дату укладення мирової угоди, залишок суми боргу ТОВ «Торговий дім «Євразресурс»Україна»перед ВАТ «Південний ГЗК»складає 18 156 487,50 грн, в тому числі: 5 872 665,08 грн пені, 8 640 769,86 грн втрат від інфляції, 1 289 469,15 грн 3% річних, 2 327 965,41 грн штрафу, 25 500,00грн витрат на оплату державного мита; 118,00грн. витрат на оплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу (п. 3 угоди).

Боржник зобов'язується здійснити виплату на користь кредитора суму грошових зобов'язань зазначених в п.3 мирової угоди з відстрочкою платежу на 25 (двадцять п'ять) років з моменту затвердження цієї мирової угоди господарським судом Дніпропетровської області (п.4.1.)».

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Таким чином, виконавче провадження розпочинається з відкриття виконавчого провадження.

Згідно ст.121 Господарського процесуального кодексу України, мирова угода укладена сторонами в процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарському суду, який прийняв відповідне рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.

За змістом вищевказаної норми Господарського процесуального кодексу України передбачено подання на затвердження господарського суду мирової угоди, укладеної саме в процесі виконання судового рішення.

Таким чином, укладення мирової угоди до початку виконання судового рішення суперечить діючому законодавству. Вказана правова позиція підтверджується роз'ясненням ВГСУ викладеним в п.33 інформаційного листа від 29.06.2010р. № 01-08/369 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009р. щодо застосування господарського процесуального кодексу України», у якому, зокрема, вказано: «Частиною четвертою ст.121 Господарського процесуального кодексу України передбачено затвердження господарським судом (шляхом винесення відповідної ухвали) такої мирової угоди, яку сторонами укладено саме у процесі виконання судового рішення. Отже, будь-які угоди, укладені сторонами у справі поза процесом такого виконання згідно із Законом України «Про виконавче провадження», незалежно від їх назви ("мирова" чи інша) не підлягають затвердженню господарським судом».

Як встановлено місцевим господарським судом та зазначено в пункті 2 мирової угоди, станом на дату укладення мирової угоди виконавче провадження щодо виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі № 30/47-09 не відкрито. Згідно матеріалів справи, мирова угода укладена сторонами до відкриття виконавчого провадження, а тому суд першої інстанції правомірно відмовив у її затвердженні, а доводи апелянтів в цій частині не ґрунтуються на положеннях закону.

Сторони посилаються на ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, якими передбачена свобода договору, стверджуючи, що умови угоди відповідають інтересам обох сторін та вони вільні у визначенні цих умов. Разом з тим, мирову угоду, яка укладається сторонами в процесі виконання рішення суду та затверджується судом, не можна вважати зобов'язанням у цивільно-правовому розумінні, оскільки її укладання, затвердження і виконання регламентовано певними положеннями Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконавче провадження" (постанова Верховного Суду України N09/020 від 20.01.2009 р.).

Фактично, вказаною мировою угодою сторони намагаються відстрочити виконання рішення суду строком на 25 років.

Відповідно до п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України N 02-5/333 від 12.09.1996р. "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Крім того, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, на підставі ст.121 ГПК України, господарські суди повинні були встановлювати матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушують матеріальні інтереси позивача та також може призвести до негативних наслідків для нього.

Сторонами не наведено жодних підстав для такого тривалого відстрочення виконання рішення суду, хоча і за згодою обох сторін, тому суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про відмову у затвердженні мирової угоди в такій редакції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 16 травня 2012р. у справі №30/47-09 відповідає нормам матеріального та процесуального права, встановленим фактичним обставинам справи та підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги -без задоволення.

Судові витрати за подання апеляційних скарг у зв'язку з відмовою в їх задоволенні, на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на апелянтів.

Керуючись ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Євразресурс Україна", м. Дніпропетровськ та Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2012р . у справі № 30/47-09 залишити без змін .

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя С.Г. Антонік

Суддя Е.В. Орєшкіна

Повний текст постанови складений 15.06.2012р.