Постанова

від 17.10.2012 по справі 30/47-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2012 року Справа № 30/47-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді : Антонік С.Г.-доповідач ,

суддів : Тупицький О.М., Чоха Л.В.

при секретарі судового засідання: Ненарочкін І.О.

представники сторін:

від позивача: Матвєєва, Т.В., представник, дов. №52-16/164 від 30.12.11

від відповідача: Симоненко Г.Г., представник, дов. № 46/2011 від 16.12.11

Никифоров, представник, дов. №28/2012 від 15.10.12

розглянувши у відкритому судовому засіданні засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгогвий дім «Євразресурс»Україна» на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2012 року у справі №30/47-09

за заявою: Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"(м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) і Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгогвий дім «Євразресурс»Україна»(м. Дніпропетровськ) про затвердження мирової угоди у справі

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"(м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгогвий дім «Євразресурс»Україна» (м. Дніпропетровськ)

про стягнення 111 528 040,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2012р. року (суддя Євстигнеєва Н.М.) відмовлено в задоволенні заяв відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат і Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгогвий дім «Євразресурс»Україна» про затвердження мирової угоди від 03.08.2012 року, укладеної сторонами на стадії виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2009 року у даній справі.

Ухвала суду мотивована тим, що затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення можливе лише після відкриття виконавчого провадження. Оскільки виконавче провадження не відкрито то затвердження мирової угоди судом в порядку ст..121 ГПК не можливе.

Не погодившись з зазначеним рішенням, ТОВ "Торгогвий дім «Євразресурс»Україна» звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду від 18.09.2012р. та затвердити мирову угоду.

В апеляційній скарзі зазначає, що законодавством України не обмежена можливість виконання боржником рішення суду добровільно до відкриття виконавчого провадження і пред'явлення наказу до виконання є правом, а не обов'язком кредитора. Частина 4 статті 121 ГПК України не ставить результат розгляду заяви сторін про затвердження мирової угоди в залежність від наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду. Мирова угода, укладена сторонами, не суперечить законодавству, не містить умови, які б виходили за межі предмету спору і не порушує права будь-яких третіх осіб, а виконання мирової угоди призведе до остаточного вирішення спору між сторонами. Мирова угода цілком відповідає вимогам ст..604 ЦК України, відповідно до ч.2 якої зобов'язання припиняються за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи наведені в апеляційній скарзі.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав. Представник позивача в судовому засіданні погодилася з апеляційною скаргою. Просить ухвалу суду скасувати та затвердити мирову угоду.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.09 р. по даній справі, яке залишене в силі постановою Верховного суду України від 16.03.2010р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Торгогвий дім «Євразресурс»Україна»на користь позивача 91 949 471, 14 грн. боргу, 8 640 769,86 грн. інфляційних втрат, 1 289 469,15 3% річних, 5 872 665,08 грн. пені, 2 327 965, 41 грн. штрафу, 25 500 грн. витрат на держмито та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

03.08.2012р. до господарського суду надійшла заява, підписана сторонами, про затвердження мирової угоди на стадії виконання судового рішення, укладеної сторонами 03.08.2012р.

Згідно пунктів 2, 3 мирової угоди, на дату її укладення виконавче провадження щодо виконання рішення господарського суду не відкрито, сума основного боргу у розмірі 91 949 471, 14 грн. боржником погашена у повному обсязі. Таким чином, на дату укладення мирової угоди, залишок суми боргу ТОВ "Торгогвий дім «Євразресурс»Україна»перед ВАТ "Південний ГЗК" складає 8 640 769,86 грн. інфляційних втрат, 1 289 469,15 3% річних, 5 872 665,08 грн. пені, 2 327 965, 41 грн. штрафу, 25 500 грн. витрат на держмито та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Сторони домовилися, що боржник зобов'язується здійснити виплату на користь кредитора сум грошових зобов'язань, зазначених в п.3 мирової угоди, з відстрочкою платежу на 21 рік з моменту затвердження цієї мирової угоди господарським судом Дніпропетровської області (п. 4.1 Угоди).

Відповідно до ч.4 ст.121 ГПК України, мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення.

Згідно ч.ч.1, 7 п.3.19. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 ГПК). Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді (стаття 28 ГПК).

Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

Таким чином, мирова угода це угода сторін, яка стосується предмету спору і вирішує спор по суті, тобто мирова угода припиняє права і обов'язки сторін стосовно предмету спору.

Як вбачається з мирової угоди, поданої сторонами на затвердження суду, вона не вирішує спір по суті, а лише відстрочує право кредитора і обов'язок боржника щодо предмета спору на 21 рік. Дана мирова угода по своїй суті є фактично відстрочкою виконання судового рішення.

За таких підстав, оскільки мирова угода, укладена сторонами, за своєю суттю не є такою, не вирішує остаточно спору, то апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Ухвалу господарського суду слід залишити в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.101 -106 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгогвий дім «Євразресурс»Україна» залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2012 року у справі №30/47-09 залишити без змін

Головуючий:

---

С.Г. Антонік

Судді:

---

О.М.Тупицький

---

Л.В.Чоха

Повний текст постанови складено 22.10.2012р.