Постанова

від 12.06.2012 по справі 5013/202/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2012 року Справа № 5013/202/12

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів : Орєшкіної Е.В., Пруднікова В.В.

При секретарі судового засідання Фузейниковій В.О.

Представники сторін :

від позивача: ОСОБА_1, представник, дов. №75 від 07.03.2012р.;

від відповідача: представник не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Приватної фірми «Роман»,

м. Кіровоград на рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.04.2012р . у справі № 5013/202/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-

транс», м. Київ

до Приватної фірми «Роман», м. Кіровоград

про стягнення 19 358,53 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 25.04.2012р. (суддя Болгар Н.В.) позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Приватної фірми "Роман" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-транс" 17 598, 67 грн боргу, 1759, 86 грн штрафу, 1 609,50 грн судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Приватна фірма «Роман»звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення суду змінити, відмовивши в частині стягнення 1 759,86 грн штрафу, в іншій частині судове рішення залишити без змін. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, оскільки пункт 4.12 договору щодо нарахування штрафу не передбачає відповідного беззаперечного права позивача, а регулює лише право вимоги останнього в разі невиконання п. 5.3 договору щодо оплати за надані перевізником послуги впродовж п`ятнадцятиденного строку. Оскільки жодних вимог позивача щодо оплати штрафу відповідач не отримував, то позовна вимога в цій частині передчасна, а рішення суду необґрунтоване. Крім того посилається на те, що неналежне виконання зобов`язання сталося не з його вини, та він не повинен нести відповідальність за таке порушення в силу ст. 614 Цивільного кодексу України. Під час розгляду справи в суді першої інстанції з метою необхідності збирання додаткових доказів ним заявлялось клопотання про продовження строку вирішення спору, втім в задоволенні клопотання судом було відмовлено, що стало наслідком неповного з`ясування всіх обставин справи.

Представник Відповідача-апелянта в судове засідання не з'явився, після завершення розгляду справи від нього надійшло факсимільне клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку із відрядженням директора. Зважаючи на те, що саме керівник приймає рішення про відрядження, а про час та місце слухання справи було повідомлено заздалегідь (поштове повідомлення від 30.05.2012р.), клопотання надійшло після розгляду справи, воно не підлягає задоволенню.

Представник Позивача проти апеляційної скарги заперечував, посилаючись на те, що сплата штрафу передбачена умовами договору.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Магістраль-транс" -перевізник (надалі Позивач) та Приватною фірмою "Роман" -за-мовник (надалі Відповідач) був укладений договір "про надання транс-портно-експедиційних послуг" № 33/11 від 14.09.2011р. (далі по тексту - Договір) строком дії з моменту підписання до 31.12.2011р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе обов`язків під час дії договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору Позивач зобов'язався доставити або організувати перевезення від свого імені і за рахунок замовника довірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а Відповідач зобов'язався сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. За п. 3.1.1 Договору замовник зобов'язаний надати перевізнику замовлення (заявку) не пізніше ніж за 48 годин до початку завантаження. Сторонами складена та підписана заявка від 14.09.2011р. на перевезення вантажу в міжнародному сполученні, в якій узгоджені умови перевезення, зокрема: дата завантаження - 16.09.2011р., найменування вантажу -мед.

Позивач свої зобов`язання за договором щодо перевезення вантажу виконав належним чином. Згідно міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 857640 за маршрутом Україна (с. Грузьке) - Німеччина перевезено та доставлено одержувачу 67 стальних бочок меду бджолиного натурального вагою нетто 20 000 кг. В акті виконаних робіт № 1259 від 26.09.2011р. визначено, що перевізником його зобов'язання виконані в повному обсязі, претензій до перевізника щодо наданих послуг замовник не має; замовник сплачує послуги перевізника, сума оплати складає 17 598 грн 67 коп. Дані факти не оспорюються і самим Відповідачем.

Відповідно до п. 5.3 Договору оплата за виконане перевезення здійс-нюється замовником протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту надання перевізником оригіналів документів: акта виконаних робіт, податкової накладної (у разі потреби рахунку-фактури з прикладеною копією товарно-транспортної накладної (ТТН, CMR) й оригінальних квитанцій за додаткові витрати перевізника або його третьої особи (штраф за перевантаження, наявність наднормативних простоїв під навантаженням/розвантаженням, штраф за скасування завантаження і т.п.), якщо інші терміни не обумовлені в замовленні (заявці). Відповідно до заявки від 14.09.2011р. умови оплати змінені та встановлений новий строк - після надання оригіналу CMR протягом 14 календарних днів.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В зв'язку з невиконання Відповідачем своїх зобов`язань, Позивачем була направлена претензія №1 від 07.12.2011р. з вимогою погасити спірний борг, яка залишена без задоволення.

Відповідач зобов'язання щодо оплати товару в сумі 17 598 грн 67 коп не виконав, що ним визнано в апеляційній скарзі.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно було стягнуто з Відповідача суму боргу 17 598 грн 67 коп та штраф за прострочення платежів за надані послуги більше ніж на 15 календарних днів з моменту спливу строку оплати, згідно п. 5.3 Договору, який передбачений п. 4.12 Договору, у розмірі 10% від вартості наданих послуг - 1 759,86 грн.

Посилання Відповідача в апеляційній скарзі на той факт, що невиконання зобов`язання сталося не з його вини, а з вини його контрагентів, колегією суддів відхиляються, оскільки, по-перше, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України); а, по-друге, звільнення особи, що порушила зобов`язання, від відповідальності можливе лише в разі доведення непереборної сили або випадку, що вплинуло на таке порушення. Недодержання своїх обов`язків контрагентами боржника, відсутність у боржника необхідних коштів не є випадком в розумінні ч.2 ст.617 Цивільного кодексу України. Таким чином доводи Відповідача щодо звільнення його від відповідальності безпідставні та не доведені ним жодними доказами.

Відповідно до п. 4.12 Договору у Позивача виникає право вимоги сплати штрафу через 15 днів з моменту спливу строку оплати згідно п. 5.3. Договору. Із зазначеного вбачається, що умовою застосування штрафу є неналежне виконання замовником свого зобов'язання зі сплати наданих послуг. Оскільки законом чи договором не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі -формі позову, що було реалізовано позивачем. Відтак, доводи апеляційної скарги щодо передчасного стягнення судом штрафу не ґрунтуються на законі чи умовах договору.

Апеляційний господарський суд не вбачає також і порушення норм процесуального права, які, на думку апелянта, полягають у відмові в задоволенні клопотання про продовження строку вирішення спору, що створила перешкоди для встановлення фактичних обставин справи. Як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції неодноразово в межах встановленого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строку відкладав розгляд справи та зобов`язував Відповідача надати відзив на позов, докази виконання грошових зобов`язань. Втім, Відповідач жодних доказів на підтвердження своїх заперечень не надав, свою позицію не висловив, двічі заявляв клопотання про відкладення розгляду справи та про продовження строку вирішення спору від 25.04.2012р. З огляду на це судом першої інстанції правомірно зроблений висновок, що Відповідач мав достатньо часу для надання необхідних на його думку доказів, та строк вирішення спору продовженню не підлягає за відсутності виняткового випадку.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення. Судові витрати по апеляційній скарзі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватної фірми «Роман», м. Кіровоград залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.04.2012р. у справі № 5013/202/12 залишити без змін .

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя В.В. Прудніков

Суддя Е.В. Орєшкіна

Повний текст постанови складений 13 червня 2012 року