Рішення

від 01.06.2012 по справі 22-ц-83/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-83/12 Головуючий у 1 інстанції: Луців-Шумська Н. Л.

Провадження № 22-ц/1390/83/12 Доповідач в 2-й інстанції: Богонюк М. Я.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого судді: Богонюка М.Я.

Суддів: Шашкіної С.А., Федоришина А.В.

При секретарі: Кубішин І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ПП "Гал -Всесвіт", представника ОСОБА_2 -ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 лютого 2011 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 22.02.2011 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до приватного підприємства „Гал-Всесвіт", ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, в особі законного представника ОСОБА_4, третіх осіб ОСОБА_7, ОСОБА_8, органу опіки і піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, стягнено солідарно з приватного підприємства „Гал-Всесвіт", ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, в особі законного представника ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 5 274,87 грн. витрат на лікування, 1500 грн. вартості пошкодженого майна, 110 166,00 грн. втраченого заробітку, а всього 116 940,87 грн. матеріальної шкоди, вирішено стягувати з ПП „Гал-Всесвіт", ОСОБА_5, ОСОБА_6 в особі законного представника ОСОБА_4 солідарно в користь ОСОБА_2 2 766,00 грн. втраченого заробітку щомісячно, починаючи з 01.12.2010 року, стягнено з ПП „Гал- Всесвіт" в користь ОСОБА_2 25 000,00 відшкодування моральної шкоди. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду оскаржили представник позивача ОСОБА_3, ПП „Гал-Всесвіт". У своїй апеляційні скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду змінити, скасувавши його в частині позовних вимог, в задоволенні яких судом було відмовлено, позов задоволити в повному обсязі, в зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема вважає, що суд безпідставно відмовив у задоволенні вимог про відшкодування матеріальної шкоди у вигляді понесених позивачем транспортних та поштових витрат в сумі 229,60 грн., 41 004,54 грн. інфляційного знецінення втраченого заробітку, 7 130,07 грн. річних за період з лютого 2005 року по вересень 2010 року, витрат на придбання курортно-санаторної путівки в 2006-2010 р.р., 2 700,11 грн. відшкодування шкоди, завданої умисною затримкою відповідачем з надання документів для страхової виплати.

У своїй апеляційній скарзі ПП „Гал-Всесвіт" просить рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22.02.2011 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 скасувати, оскільки вважає його незаконним, а відтак таким, що підлягає скасуванню в силу неповного з'ясування судом обставин, що мали значення для справи, грубого порушення та неправильного застосуванням норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

Зокрема вважає, що суд безпідставно задоволив вимоги про солідарне стягнення 5 274,87 грн. витрат на лікування, 1500 грн. вартості пошкодженого майна, 110 166,00 грн. втраченого заробітку, стягувати 2 766,00 грн. втраченого заробітку щомісячно, починаючи з 01.12.2010 року, стягнення 25 000,00 відшкодування моральної шкоди.

Будучи належним чином повідомлені про наступне судове засідання представники відповідачів ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які були в попередньому судовому засіданні, повторно не з'явилися в судове засідання.

Заслухавши суддю -доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, вислухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги представника позивача ОСОБА_3 та ПП „Гал-Всесвіт" підлягають частковому задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 03.10.2004р. на автодорозі Пустомити -Львів поблизу с. Сокільники Пустомитівського району мала місце дорожньо-транспортна пригода, за участі автомобіля СЕАТ-ІБІЗА д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_9 та мікроавтобуса MERCEDES-BENZ 209D д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7, в результаті чого ОСОБА_9 загинув, а позивачка, яка знаходилась у мікроавтобусі, отримала тяжкі тілесні ушкодження, що згідно висновку судово-медичної експертизи № 120 від 09.09.-23.10.2009 р. призвело до стійкої втрати працездатності позивачки на 60% відсотків.

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 листопада 2005 року встановлено, що ДТП мало місце внаслідок порушення Правил дорожнього руху (надалі -ПДР) водієм автомобіля СІАТ-ІБІЗА д.р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_9

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ПП "Гал -Всесвіт", ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, в особі законного представника ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди з підстав передбачених ст. ст. 1187, 1188 ЦК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 2 ст. 1188 ЦК України якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Частиною 1 статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Судом встановлено, що і було визнано відповідачем, позивач внаслідок травм, які отримала під час ДТП, перебуваючи на стаціонарному лікуванні понесла витрати на придбання ліків та інших матеріалів на суму 5274 грн. 87 коп., а відтак дана сума вірно стягнута судом в користь позивача.

Також вірним є висновок суду щодо стягнення 1500 грн. суми вартості пошкодженого майна позивача при ДТП (куртки -750 грн., джинси -100 грн., кофти -80 грн., туфель - 110 грн., втрачених золотих сережок вартістю 340 грн. та годинник вартістю 120 грн.)

Оскільки ОСОБА_2 на час вчинення ДТП перебувала в трудових відносинах з ПП "Хмельницький", а середній її заробіток на цей період становив 115 грн. і відповідно був меншим п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, то з врахуванням того, що ОСОБА_2 згідно висновку судово -медичної експертизи № 120 від 09 вересня -23 жовтня 2009 року внаслідок ДТП втратила 60% працездатності, розмір втраченого заробітку обчислюється виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати (ч. 1 ст. 1197 ЦК України.

Судом першої інстанції правильно проведений такий розрахунок, і з лютого 2005 року (часу встановлення позивачу інвалідності) по листопад 2010 року, сума відшкодування, яка підлягає стягненню становить 110 166 грн. А з грудня 2010 року щомісячна сума, яка підлягає стягненню становить -2766 грн.

При визначенні осіб, на яких покладається відповідальність за заподіяну матеріальну та моральну шкоду суд першої інстанції, встановивши, що ДТП сталося внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки, автомобіля "Сеат -Ібіза" під керуванням ОСОБА_9 (який був винуватцем ДТП і який загинув) та мікроавтобуса Мерседес Бенц під керуванням ОСОБА_7 прийшов до помилкового висновку, що водій мікроавтобуса MERCEDES-BENZ 209D д.р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_7 перебував у фактичних трудових відносинах з ПП „Гал-Всесвіт".

В ході розгляду кримінальної справи, порушеної по факту ДТП під час допиту в якості свідка водій ОСОБА_7 вказав, що ніде не працює, про що складено протокол від 13.10.2004 р. В матеріалах справи відсутні будь-які належні докази, а саме, накази про прийняття на роботу, докази виплати заробітної плати тощо, які б свідчили про наявність трудових відносин, також судом не було встановлено та не підтверджено належними доказами, що ОСОБА_7 було обіцяно працевлаштування на підприємстві на посаді водія, не знайшов свого підтвердження і той факт, що він приступив до перевезення пасажирів за розпорядженням чи з відома власника ПП „Гал-Всесвіт" або уповноваженого ним органу.

Виконання працівником трудових обов'язків не свідчить про укладення трудового договору, оскільки фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, за умови якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органу. Видача подорожніх листів, проходження медогляду та інструктаж водіїв не є розпорядженням власника у розумінні ст. 24 КЗпП України, і не може бути доказом існування трудових відносин між ОСОБА_7 та ПП „Гал-Всесвіт", позаяк, як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів (договору № 6/ОР оренди транспортного засобу від 01 грудня 2003р.) та наданих представником ПП „Гал-Всесвіт" та третьою особою пояснень, такі дії були необхідними не тільки для водіїв підприємства, а й для осіб, які здійснювали фактичну оренду маршрутів підприємства, в даному випадку і для ОСОБА_11, який ході розгляду кримінальної справи, порушеної по факту ДТП під час допиту (протокол допиту свідка від 02.06.2005 року) зазначає, що маршрут „118" за ним вже не рахувався, оренди вже на той час він не платив.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що недопустимим є встановлення факту існування трудових відносин в спорі, який не є трудовим і учасниками якого безпосередньо не є роботодавець і працівник.

Матеріалами справи встановлено, що у ДТП брав участь автобус MERCEDES-BENZ 209D д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 Даний автомобіль на момент ДТП знаходився у власності ОСОБА_8, що підтверджується наявною у матеріалах справи обліковою карткою ТЗ, де власником автомобіля MERCEDES-BENZ 209D д.р.н. НОМЕР_2 значиться ОСОБА_8, свідоцтвом серії НОМЕР_3 про реєстрацію даного транспортного засобу, виданим на ім'я ОСОБА_8 та знаходився на момент ДТП у безпосередньому володінні ОСОБА_7 та ОСОБА_12 на підставі генеральної довіреності від 23.07.2004 р., виданої, зі слів ОСОБА_8, з метою уникнення витрат на нотаріальне оформлення договору купівлі-продажу даного транспортного засобу.

Про те, що ПП „Гал-Всесвіт" не здійснювало експлуатацію автобуса MERCEDES-BENZ 209D д.р.н. НОМЕР_2 при наданні послуг з перевезення пасажирів, та не було володільцем даного джерела підвищеної небезпеки підтверджується також тим, що на даний транспортний засіб ліцензійної картки на ім'я ПП „Гал-Всесвіт" не видавалося, що підтверджується листом ДП „Львівське обласне автотранспортне управління" від 23.05.2005 року, в якому міститься перелік транспортних засобів, на які підприємству було видано ліцензійні карточки. В даному переліку відсутній автомобіль MERCEDES-BENZ 209D д.р.н., НОМЕР_2.

Водночас в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б вказували на те, що ПП „Гал-Всесвіт" на момент вчинення ДТП володіло на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) автомобілем MERCEDES-BENZ 209D д.р.н. НОМЕР_2, з урахуванням чого висновок суду першої інстанції про те, що дане підприємство було володільцем даного транспортного засобу є помилковим та спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

При цьому суд першої інстанції помилково не враховував, що відповідно до

ст. 799 Цивільного кодексу України договір найму (оренди) транспортного засобу укладається у письмовій формі, а згідно з частиною другою вищезазначеної статті договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню. Також слід врахувати, що згідно з ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним, тобто таким що не зумовлює жодних правових наслідків для сторін такого договору.

Що стосується наявного в матеріалах справи договору № 6/ОР оренди транспортного засобу від 01 грудня 2003р., укладеного між ПП „Гал-Всесвіт" та ОСОБА_11 (який є рідним братом ОСОБА_8.), то такий стосується зовсім іншого транспортного засобу, а саме автобуса Мерседес -Бенц д.р.н. НОМЕР_5. Доводи позивача, що даний транспортний засіб і автобус, що взяв участь у ДТП є тотожними, не знайшли свого підтвердження, більше того спростовуються журналом обліку реєстраційних карток, згідно якого автобус, який взяв участь в ДТП в період з 28.12.2000 по 05.04.2003 мав д.р.н. НОМЕР_4, а не НОМЕР_5 , а починаючи з 05.04.2003 по 12.11.2004 йому було присвоєно д.р.н. НОМЕР_2.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог до ПП "Гал -Всесвіт" підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

При цьому позивач не позбавлена права на звернення з позовом до особи, яка на відповідній правовій підставі володіла мікроавтобусом Мерседес -Бенц д.р.н. НОМЕР_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

У відповідності до ч. 1 ст. 1231 ЦК України до спадкоємця переходить обов'язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем.

Згідно ч. 2 ст. 1231 ЦК України Майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину.

Судом достовірно встановлено, спадкоємцями ОСОБА_9 є його доньки -ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які відповідно успадкували 4/5 та 1/5 спадкового майна -квартиру АДРЕСА_1.

А відтак відшкодування матеріальної шкоди слід проводити відповідачами в межах спадкового майна, пропорційно успадкованих ними часток.

Згідно висновку експертного будівельно -технічного дослідження від 31 травня 2012 року проведеного експертами Львівського НДІСЕ, дійсна вартість квартири площею 43,6 кв.м. по вул. Любінській у м. Львові станом на травень 2005 року (час прийняття спадщини) могла становити 126 846 грн.

З врахуванням часток відповідачів у спадковому майні з ОСОБА_5 слід стягнути в користь позивача 101 476 грн. 80 коп. (4/5 вартості частки квартири), з ОСОБА_6 в особі її законного представника ОСОБА_4 23 369 грн. 20 коп. (1/5 частини вартості квартири). А відтак, рішення суду в цій частині слід змінити стягнувши з відповідачів визначені суми в межах успадкованого ними майна.

Безпідставними є покликання апелянта ОСОБА_3 щодо невірності висновків суду в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2, оскільки між сторонами не існувало жодних грошових зобов'язань, а ст. 625 ЦК України (3% річних) не регулює спірних правовідносин, як і не підлягають інфляційні нарахування на суму втраченого заробітку. Крім того вимога позивача про стягнення сум на курортно -санаторне лікування, не підтверджена жодними належними доказами. Сам факт того, що при наявності таких коштів в минулому дав би можливість позивачці оздоровитися, а відтак такі підлягають стягненню, не заслуговує на увагу.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивача в цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п. 2,3, ст. 309 ч.1 314, ст. 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги ПП "Гал -Всесвіт", представника ОСОБА_2 -ОСОБА_3 -задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 лютого 2011 року в частині стягнення солідарно з ПП "Гал -Всесвіт" в користь ОСОБА_2 5274 грн. 87 коп. витрат на лікування, 1500 грн. вартості пошкодженого майна, 110 166 грн. втраченого заробітку, а всього 116 940 грн. 87 коп. матеріальної шкоди, та стягнення солідарно з ПП "Гал -Всесвіт" в користь ОСОБА_2 2766 грн. втраченого заробітку щомісячно починаючи з 01 грудня 2010 року, а також стягнення з ПП "Гал -Всесвіт" в користь ОСОБА_2 25000 грн. у відшкодування моральної шкоди і судових витрат -скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Рішення суду в частині стягнення солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6 в особі законного представника ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 5274,87 грн. витрат на лікування, 1500 грн. вартості пошкодженого майна і 110 166 грн. втраченого заробітку, а всього 116940, 87 грн. матеріальної шкоди, та стягнення з них солідарно в користь ОСОБА_2 2766 грн. втраченого заробітку, щомісячно починаючи з 01 грудня 2010 року, змінити та ухвалити стягнення зазначених сум проводити в межах спадкового майна спадкодавця ОСОБА_9 на суму 126 846 грн. успадкованого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з яких 25369,20 грн. -стягнути з ОСОБА_6 в особі її законного представника ОСОБА_4 та 101476,80 грн. стягнути з ОСОБА_5.

В решті рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий:

Судді: