Постанова

від 02.11.2006 по справі 2/596-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

02

листопада 2006 р.                                                                                  

№

2/596-06 

Вищий господарський

суд України у складі колегії  суддів:

Головуючого суддів:

Кочерової

Н.О. Рибака В.В. Черкащенка М.М.

розглянув

 касаційну скаргу

приватного

підприємства “Автодіагностика”

на

рішення

від

28.08.2006  господарського суду

Сумської області

у

справі

№

2/596-06

за

позовом до

приватного

підприємця ОСОБА_1 комунального підприємства “Сумське міське бюро технічної

інвентаризації”

про

визнання

права власності та зобов'язання вчинити певні дії

за участю представників сторін:

від позивача      не

з'явилися

від відповідача  не

з'явилися

від скаржника   Судаков

В.В. дов. від 01.11.2006

ВСТАНОВИВ:

В

серпні 2006 року приватний підприємець ОСОБА_1 пред'явила в суді позов до

комунального підприємства “Сумське міське бюро технічної інвентаризації” про

визнання власником недобудованого нерухомого майна: прохідної (згідно плану БТІ

літ. А1, огорожі (згідно плану БТІ літ 1-2) та шкафного газо-регуляторного

пункту РД-32, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

В

обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Сумської міської

ради НОМЕР_1 йому було надано в оренду земельну ділянку, яка знаходиться за

адресою:  АДРЕСА_1 площею 0,1373 га, яка

вільна від забудови терміном на 10 років 

під будівництво станції технічного обслуговування.

На

будівництво та земельну ділянку вона отримала відповідні документи.

У

зв'язку з прийняттям рішення позивачем про відчуження об'єкту нерухомого майна

на користь третьої особи, звернулась до відповідача з проханням виготовити

технічний паспорт та зареєструвати право власності на майно.  Технічну документацію було виготовлено, але в

реєстрації права власності безпідставно відмовлено.

Рішенням

господарського суду Сумської області від 28.08.2006 (суддя Соп'яненко О.Ю.)

позов задоволено.

Визнано

за приватним підприємцем ОСОБА_1 право власності на недобудоване нерухоме

майно: прохідну (літ. А), огорожу (літ. Б), 

шкафний газово-регуляторний пункт РД-32, яке розташоване за адресою:

АДРЕСА_1.

Задовольняючи

позов, господарський суд виходив з обгрунтованості вимог позивача, пославшись

на ст. ст. 331, 392 Цивільного кодексу України.

В

касаційній скарзі приватне підприємство “Автодіагностика” просить рішення

господарського суду скасувати і справу направити на новий розгляд до суду

першої інстанції, посилаючись на те, що господарський суд прийняв рішення про

права і обов'язки особи, що не була залучена до участі у справі, а саме: воно є

власником будівлі відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного з Сумською

облспоживспілкою 20.01.2001 і яка розташована на земельній ділянці, наданій в

оренду позивачу.

Заслухавши

пояснення скаржника, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та

їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга

підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно

до ст.107 Господарського процесуального кодексу України касаційну скаргу має

право подати особа, яку не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв

рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.

Обґрунтовуючи

свої вимоги приватне підприємство “Автодіагностика” послалось на те, що воно є

власником будівлі, яке розташоване на земельній ділянці, виділеній ОСОБА_1 в

оренду. Визнання права власності на огорожу ділянки, на якій знаходиться

будівля, порушує його права.

Відповідно

до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна

інстанція має право перевіряти застосування норм матеріального і процесуального

права.

Вимоги

касаційної скарги стосуються обставин справи і доказів, які потребують розгляду

справи в суді першої інстанції, а тому постановлене судом рішення підлягає скасуванню.

Відповідно

до ч.4 ст. 331 Цивільного кодексу України за заявою заінтересованої особи суд

може визнати її власником недобудованого нерухомого майна, якщо буде

встановлено, що частка робіт, яка не виконана відповідно до проекту, є

незначною.

Відповідно

до договору оренди земельної ділянки, укладеного 03.02.2006 між Сумською

міською радою та ОСОБА_1, об'єктом будівництва є станція технічного

обслуговування автомобілів, тобто предметом недобудованого нерухомого майна

може бути саме СТО, а не огорожа, прохідна та газово-регуляторний пункт.

Крім

того, розглядаючи спір, господарський суд не з'ясував, хто є належним

відповідачем у справі про визнання права власності на нерухоме майно, яке

підлягає державній реєстрації, бо будівництво майна здійснюється на земельній

ділянці, яка отримана забудовником на умовах договору оренди, укладеному з

Сумською міською радою.

Керуючись

ст. ст. 1115, 1117, 1119 -11111

Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                            ПОСТАНОВИВ:

Касаційну

скаргу приватного підприємства 

“Автодіагностика” задовольнити.

Рішення

господарського суду Сумської області від 28.08.2006 у справі № 2/596-06

скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий                                                                                   Н.Кочерова

Судді:                                                                                             

В.Рибак

                                                 М.Черкащенко