УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2012 р.Справа № 2а-1670/8824/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Донець Л.О.
Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.
за участю секретаря судового засідання Попової С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2011р. по справі № 2а-1670/8824/11
за позовом Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області
до Селянського (фермерського) господарства "Серпневе" треті особи Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області , Управління державного казначейства України в Чутівському районі Полтавської області
про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2011 року було відмовлено у задоволенні позову Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції в Полтавській області (далі - позивач) до Селянського (фермерського) господарства "Серпневе" (далі - відповідач) , треті особи -Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області, Управління державного казначейства України в Чутівському районі Полтавської області про стягнення заборгованості, яка виникла за бюджетною позичкою, що надавалася сільськогосподарським товаровиробником під держконтракт 1997 року, у сумі 7 362,47 грн., у тому числі 1 206,45 грн - основного боргу та 6 156,02 грн. - пені.
Головне управління Державного казначейства України в Полтавській обалсті (далі - апелянт), не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 12 грудня 2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.
Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік », що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку.
14.09.2011 року Упарвлінням Державного казначейства України в Чутівському районі Полтавської області внесено подання №83 до Чутівського віділення Карлівської МДПІ про запропонування здійснити заходи щодо стягнення заборгованості з відповідача у сумі 7 362,47 грн. (1 206,45 грн. - основний борг, 6 156,02 грн. - пеня).
02.09.2011 року та 22.10.2011 року позивачем були ухвалені відповідно перша та друга податкові вимоги на суму 7 242,70 грн., які були отримані відповідачем.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив із приписів Закону України «Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У відповідності до п.3.1 Порядку надання і повернення бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996 року, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Міністерства сільського господарства і продовольства України від 11 квітня 1996 року №72\113, безвідсоткова бюджетна позичка на закупівлю продовольчого зерна, елітного і сортового насіння надається організаціям Мінсільгосппроду, а на закупівлю елітного насіння елітно-насінницьким господарствам у межах коштів, передбачених на цю мету, на умовах забезпечення повернення та встановлення відповідальності за цільове ефективне використання коштів.
Згідно п.3.4 вказаного вище наказу, визначено укладання відділеннями Державного казначейства України в районах договорів із заготівельними підприємствами та товаровиробниками про надання бюджетної позички для авансування закупівлі зерна за державним замовленням 1996 року згідно з додатком №2 на всю суму належного господарству авансу з подальшим уточненням фактичного його розміру.
На підставі п.3.4 Порядку надання бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997 року, затвердженого наказом міністерства сільського господарства і продовольства, Міністерства фінансів та Державною акціонерною компанією «Хліб України»від 4 березня 1997 року №70/54/18, відділенням Державного казначейства України в районах на підставі укладених договорів на поставку зерна і сортового насіння за державним замовленням та договорами про надання бюджетної позички оплачують рахунки сільськогосподарських товаровиробників на придбання матеріально-технічних ресурсів (пально-мастильних матеріалів, насіння, міндобрив, засобів захисту рослин, запасних частин та інших матеріальних ресурсів, пов»язаних з виробництвом зерна) та оплату послуг ремонтних підприємств на підставі поданих ними документів (договорів на постачання матеріально-технічних ресурсів, рахунків-фактур,товарно-транспортних накладних та інші).
Як свідчать матеріали справи, зобов"язання відповідача перед державою підтверджуються історичною довідкою Управління Державного казначейства України в Чутівському районі від 14.09.2011 року №03-14/360, та актом звірки від 01.09.2005 року .
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність вимог податкового органу до позивача, оскільки відсутні документи, що підтверджують обгрунтованість позиції податкового органу про наявність податкового боргу.
Апеляційна скарга містить посилання на встановлений Порядок Кабінетом Міністрів України постановою від 04.02.1997 року №124 "Про задоволення державних потреб у зерні у 1997 році" та не спростовує висновків суду.
Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.
Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанову суду першої інстанції скасуванню не підлягає, а апеляційна скарга -задоволенню.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2011р. по справі № 2а-1670/8824/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Донець Л.О. Судді Кононенко З.О. Бондар В.О.
Повний текст ухвали виготовлений 13.04.2012 р.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.04.2012 |
Оприлюднено | 25.06.2012 |
Номер документу | 24817168 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Донець Л.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні