Ухвала

від 22.05.2012 по справі 2а-1870/6927/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2012 р.Справа № 2а-1870/6927/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.11.2011р. по справі № 2а-1870/6927/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумські ласощі"

до Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 р. задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумські ласощі" ( далі - ТОВ «Сумські ласощі») до Державної податкової інспекції в місті Сумах Сумської області Державної податкової служби ( далі - ДПІ в м. Сумах) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити в повному обсязі.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення- № 0001282305/0/75658 від 21 вересня 2011 року про збільшення суми грошового зобов"язання ТОВ "Сумські ласощі" за платежем податок на прибуток у сумі 212 046,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0001292305/0/75626 від 21 вересня 2011 року про збільшення суми грошового зобов"язання ТОВ "Сумські ласощі" за платежем податок на додану вартість у сумі 169 636,00 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з*ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 р. та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Сумські ласощі».

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що у контрагентів позивача ТОВ «Компанія «Світ поліграфії» та ТОВ «Ультрамарин» відсутні основні фонди та обладнання, необхідне для виготовлення рекламної продукції в значних обсягах, відсутні наймані працівники у необхідній кількості. Товариства «Ультрамарин» та Компанія «Світ поліграфії» за місцезнаходженням відсутні. Відсутні докази адресної доставки рекламної продукції, відсутня інформація, яка б свідчила про розробку рекламної продукції саме виконавцем, а також інформація чи вплинуло надання даних рекламних послуг на укладання нових господарських договорів між позивачем та суб*єктами підприємницької діяльності. Фінансові звіти не свідчать, на думку апелянта, про зв*язок між сплатою коштів ТОВ «Компанія «Світ поліграфії», ТОВ «Ультрамарин» та збільшенням доходу. В даних звітах суб*єкти господарювання дублюються, в зв*язку з чим ДПІ в м. Сумах вважає, що мета надання рекламних послуг, а саме розширення кола клієнтів не досягнута.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника ТОВ «Сумські ласощі», перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що господарські відносини позивача з ТОВ «Компанія «Світ поліграфії» і ТОВ «Ультрамарин» мали реальний характер, в зв*язку з чим, ТОВ «Сумські ласощі» правомірно віднесено суми за даними фінансово-господарськими операціями до складу валових витрат та податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з даними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду, що у період з 08.08.2011 р. по 19.08.2011 р., з продовженням терміну перевірки з 22.08.2011 р. по 29.08.2011 р., працівниками ДПІ в м. Сумах проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 р. по 30.06.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.10 р. по 30.06.11 р., за наслідками якої складено Акт від 05.09.2011 р. № 6552/33389772/89 (далі -Акт перевірки), (т. 1, а.с. 11-23).

На підставі Акту перевірки ДПІ в м. Сумах 21.09. 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001282305/0/75658 про збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 173435,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 38611,00 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0001292305/0/75626 про збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 138747,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 30889,00 грн. (т. 1, а.с. 9, 50).

Фактичною підставою для прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень стали висновки податкового органу викладені в Акті перевірки стосовно неправомірного віднесення до валових витрат та податкового кредиту сум за господарськими операціями з ТОВ «Компанія «Світ поліграфії» та ТОВ «Ультрамарин» в зв*язку з відсутністю фактичного виконання даних угод.

Перевіряючи правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ( в редакції чинній на час виникнення спірних взаємовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) -це сума будь- яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

За змістом підпункту 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»( чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

В силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 цієї ж статті Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. п. 198.1, п.п. 198.3 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання і виготовлення товарів та послуг. Податковий кредит звітного період визначається виходячи з договірної (контрактної) ватрості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.. 39 цього Кодексу та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв*язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків.

Отже, з огляду на наведені законодавчі приписи підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань) з податку на прибуток на суму вартості наданих послуг, а з податку на додану вартість - на суму цього податку, нараховану на вартість отриманих послуг, є факт реального надання послуг та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих послуг з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних (послуг) або ж призначення останніх для такого використання.

Наслідки в податковму обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов*язані з рухом активів, зміною зобов*язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Як встановлено під час судового розгляду 11.01.2010 р. між ТОВ "Компанія "Світ поліграфії"(виконавець) і ТОВ "Сумські ласощі"(замовник) укладено Договір про надання послуг, згідно з п. 1.1 якого замовник замовляє та сплачує, а виконавець здійснює друк та адресну кур'єрську доставку комерційних пропозицій, рекламу під час проведення культурно-масових заходів, друк поліграфічної продукції (т. 1, а.с. 67).

03.01.2011 року між ТОВ "Ультрамарин-В"(виконавець) і ТОВ "Сумські ласощі"(замовник) укладено Договір про надання послуг, згідно з п. 1.1 якого замовник замовляє та сплачує, а виконавець здійснює друк та адресну кур'єрську доставку комерційних пропозицій, рекламу під час проведення культурно-масових заходів, друк поліграфічної продукції (т. 1, а.с. 97- 98).

На підтвердження виконання даних господарських договорів позивачем надано акти виконаних робіт, звіти про надання послуг, копії платіжних доручень, щодо сплати за надані послуги, податкові накладні. Дані первинні документи складено відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Також позивачем до матеріалів справи додані зразки комерційних пропозицій.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесення позивачем у даних правовідносинах витрат шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості наданих послуг) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо видів діяльності ТОВ «Сумські ласощі» зазначено види діяльності в тому числі і інші види оптової торгівлі, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту. Зважаючи на зазначені види діяльності, результати виконання угод, колегія суддів зазначає, що отримані послуги за господарськими договорами з ТОВ «Ультрамарин» та ТОВ «Компанія «Світ поліграфії» обґрунтовано віднесено до господарської діяльності підприємства і однозначно свідчить про призначення придбаних послуг для використання в господарській діяльності платника податків та відповідає змісту цієї діяльності.

Доводи апеляційної скарги стосовно ненадання правової оцінки актам перевірки місцезнаходження вище зазначених контрагентів позивача, колегія суддів вважає такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та зазначає. Зважаючи на дату складання акту та повідомлення про відсутність товариств за місцезнаходженням ( 19.09.2011 р, 22.09.2011 р.) колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно не взяв їх до уваги, оскільки документи складені після вчинення даних господарських операцій і не можуть бути беззаперечним доказом правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про відсутність досягнутої мети щодо розширення кола контрагентів в зв*язку з тим, що із переліченими контрагентами товариство має господарські відносини тривалий час. Адже пошук нових та підтримання уже існуючих зв*язків для реалізації продукції цілком відповідає діяльності позивача.

Доводи апелянта, про відсутність у ТОВ «Компанія «Світ поліграфії» та ТОВ «Ультрамарин» найманих працівників, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відсутність в штаті товариства найманих працівників та працівників, які б працювали за сумісництвом, не виключає можливості укладання суб*єктами господарювання цивільно-правових угод з особами на виконання певних робіт. А зважаючи на умови договорів позивача з даними товариствами, відповідно до яких обов*язок виготовлення рекламної продукції покладено на ТОВ «Компанія «Світ поліграфії» та ТОВ «Ультрамарин», питання щодо наявності працівників, обладнання, наявності транспорту, а також питання щодо осіб які здійснювали розробку рекламної продукції, не може відноситися до компетенції позивача, а тому і інформація стосовно цього у нього бути не може. Посилання апелянта на відсутність підтвердження факту, яким чином проводилася затвердження макетів рекламної продукції, колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки як слідує з пояснень представника позивача затвердження макету рекламної продукції здійснювалось керівником товариства, при цьому письмові документи не складалися, що не суперечить умовам договорів.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає безпідставними з вище зазначених підстав та такими, що не впливають на висновку суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2011 р. по справі № 2а-1870/6927/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В. Судді (підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 28.05.2012 р.