Ухвала

від 19.06.2012 по справі 2а-163/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-163/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Руденко Н.В.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"19" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Костюк Л.М., Троян Н.М.

при секретарі: Павленко Т.А.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2012 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан центр»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС України про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Меридіан Центр»звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.06.2011 року № 0000892307 та податкового повідомлення-рішення від 06.06.2011 року № 0000902307.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2011 року адміністративний позов задоволено, визнано незаконними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі міста Києва від 06.06.2011 року № 0000892307 та № 0000902307

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач ДПІ у Голосіївському районі міста Києва подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося .

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Голосіївському районі міста Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Меридіан центр»стосовно взаємовідносин з ФОП ОСОБА_3 за період з 01.04.2010 року по 341.12.2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 237/1-23-70-33146630 від 18.05.2011 року в якому вказані виявлені під час перевірки порушення позивачем вимог чинного законодавства України, зокрема: пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 270 833 грн, а саме в наступні періоди: 2 квартал 2010 року у розмірі 90 665 грн; 3 квартал 2010 року у розмірі 180 168 грн; пп.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду на суму 216 667 грн : за червень 2010 року в розмірі 72 532 грн, за липень 2010 року у розмірі 144 135 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000892307 від 06 червня 2011 року відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток на 270833 грн за основним платежем та на 67708,25 грн за штрафними санк4ціями.

06.06.2011 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000902307 відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 216667 грн за основним платежем та на 54166,75 грн за штрафними санкціями.

Так, між позивачем та ФОП ОСОБА_3 укладено договір №15/10/55 від 15.09.2008 року. На виконання договору виписано накладні, податкові накладні, акти виконаних робіт та акти приймання-здачі робіт.

Вартість отриманих від ФОП ОСОБА_3 товарів та послуг була віднесена позивачем дол. складу валових витрат у загальній сумі 1 083 333,33 грн від 06.06.2011 року № 0000892307 та податкового повідомлення-рішення від 06.06.2011 року № 0000902307 саме 2 квартал 2010 року - 362 658,70 грн, 3 квартал 2010 року -у сумі 720674,63 грн. Розрахунки проводились у безготівковій формі, що зазначено в акті перевірки.

Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що позивач уклав додаткові договори з ФОП ОСОБА_3 від 28.12.2008 року та від 01.06.2010 року, від 01.08.2010 року, якими ми сторони угод обумовили поставку піску при базисі поставки СРТ (Нова Володала Харківська обл.) з наданням транспортних послуг по поставці піску з пункту навантаження м. Дніпропетровськ (річпорт) Період поставки червень-липень 2010 року. Кількість запланованої поставки становить 6 662,99 т по ціні 33,33 грн на суму 222 099,67 грн без ПДВ. Крім того сторони домовились про вартість доставки у розмірі 682956,48 грн без ПДВ. Загальна вартість піску з урахуванням транспортних послуг становила 1 086 067,38 грн, у т.ч. ПДВ 181011,23 грн.

Здійснення господарських операцій, а саме перевезення та поставки піску у період з 01.06.2010 року по 16.06.2010 року, підтверджується долученими та дослідженими у суді першої інстанції товарно-транспортними накладними.

Крім того, передача піску оформлена накладними, актами виконаних робіт, а також виданими позивачу податковими накладними.

В подальшому, позивач реалізовував пісок, що підтверджується договорами з ВАТ «Будівельне управління №813 щодо поставки 4987,21 т піску, 1312,47 т піску з визначенням найменування та номерного знаку автомобілів, що його перевозили, з ТОВ «Український інвестиційний холдинг»щодо поставки 1675,78 т піску у період з 05.06.2010 року. Крім того, до справи долучені первинні документи щодо подальшої реалізації піску цим підприємствам, докази оплати та податкові накладні, видані позивачем вищезазначеним товариствам.

Відповідно до п.7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням, зокрема, товарів, робіт/послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій, зокрема: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку з оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.7.5 Закону).

Згідно п.7.2.3 Закону, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) та вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту (пп. 7.2.6 Закону).

Не підлягають включенню до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями ( пп. 7.4.5 Закону).

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у позивача були всі правові підстави для формування податкового кредиту.

ФОП Мастакові.Г. під час здійснення господарських операцій був зареєстрований в установленому законом порядку як платник ПДВ, а отже мав всі правові підстави для видачі позивачу податкових накладних.

Всі первинні документи, які видавались у відповідності до укладених між позивачем та його контрагентом договорів, заповнені у відповідності до законодавства України, в тому числі первинні документи, які також підтверджують реальність та дійсність господарських операцій.

Суд першої інстанції правильно надав оцінку правовідносинам, на які послався податковий орган в акті перевірки, а саме на правовідносини між ФОП ОСОБА_3 та його контрагентом ТОВ «Бест-Консалт», що виникли у липні 2010 року та вірно зазначив, що законодавство України не покладає будь-якої відповідальності на суб»єкта господарювання за порушення закону з боку його контрагентів або ж осіб з якими контрагенти укладали правочини.

Доказів, які б свідчили, що з боку позивача мали місце порушення податкового чи іншого законодавства України під час укладення та виконання правочинів з ФОП ОСОБА_3 відповідач не надав, як не надав доказів того, що правочини, укладені між сторонами, не відповідали інтересам держави і суспільства, моральним засадам, а отже є нікчемними.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність з боку ТОВ «Меридіан Центр»заниження податку на прибуток за 2 квартал 2010 року у розмірі 980 665 грн, за 3 квартал 2010 року в сумі 180 168 грн, а отже податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі міста Києва від 18.05.2011 року та податкове повідомлення-рішення форми Р від 06 червня 2011 року є незаконними та підлягають скасуванню.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтами доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС України залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.