Постанова

від 14.05.2012 по справі 2а-1618/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2012 року місто Київ № 2а-1618/12/1070

10.01

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого -судді Шевченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Інжинірінг» доДержавної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби провизнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Майсер Інжинірінг»з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2012 року позовну заяву було залишено без руху, визначено спосіб та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви до 13.04.2012 року.

12.04.2012 року до суду надійшло клопотання (вхідний № 2238), в якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Майстер Інжинірінг» на виконання ухвали судді Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2012 року про залишення позовної заяви без руху надає оригінал документу про сплату судового збору у розмірі, що відповідає вимогам чинного законодавства, з урахуванням суми сплаченого судового збору відповідно до платіжного доручення № 357 від 20.03.2012 року.

Таким чином, ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2012 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 26.04.2012 року. Позивача було зобов'язано надати суду обґрунтовані пояснення з відповідними підтверджуючими доказами економічної суті збитків.

26.04.2012 року в судове засідання з'явився представник позивача та представник відповідача. Представник позивача надав суду письмові пояснення щодо економічної суті збитків. Представник відповідача надав суду письмові заперечення на адміністративний позов.

В судовому засіданні відбулася заміна відповідача -Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на належного відповідача -Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби у зв'язку із проведеною реорганізацією державних податкових інспекцій.

В судовому засідання було зобов'язано позивача надати суду всі первинні документи, які підтверджують фінансово-господарську діяльність ТОВ «Майстер Інжинірінг», у зв'язку з цим в судовому засіданні оголошено перерву до 14.05.2012 року.

В призначений день та час 14.05.2012 року в судове засідання з'явився представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача на вимогу суду надав копії первинних бухгалтерських документів ТОВ «Майстер Інжинірінг», які були досліджені в судовому засіданні та повернуті позивачу.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Інжинірінг»про скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Майстер Інжинірінг»є юридичною особою, зареєстрованою Києво-Святошинською РДА Київської області 06.03.2007 року, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 141183, адреса місцезнаходження: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Петропавлівська, будинок 4, ідентифікаційний номер: 34902832.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 15.11.2011 року було проведено перевірку позивача, за результатами якої ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області був складений Акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток № 30/1501/34902832.

Перевіркою встановлено та в акті зафіксовано наступні порушення податкового законодавства:

- платником завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 297 528, 00 гривень;

- платником занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 31 752, 00 гривень.

Позивач, не погодившись з Актом перевірки, надіслав на адресу відповідача заперечення від 09.12.2011 року № 46 на Акт № 30/1501/34902832 від 15.11.2011 року, в яких просив вищевказаний Акт скасувати.

У рішенні від 15.12.2011 року № 9337/10/15-125 про розгляд заперечення, ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області висновки по Акту перевірки від 15.11.2011 року № 30/1501/34902832 залишила без змін.

На підставі Акту перевірки від 15.11.2011 року № 30/1501/34902832, ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області винесено податкове повідомлення-рішення форми «П»від 20.12.2011 року № 0011581501 на суму завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 297 528, 00 гривень та податкове повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області форми «Р»№ 0011591501 від 20.12.2011 року на суму грошового зобов'язання за платежем по податку на прибуток за основним платежем на суму 31 752, 00 гривень.

Позивач, не погодившись з податковим повідомлення-рішенням форми «П»від 20.12.2011 року № 0011581501, оскаржив його в адміністративному порядку шляхом подання скарги від 29.12.2011 року № 51.

Рішенням ДПС у Київській області від 28.02.2012 року № 222/10/20-206/5-138 про результати розгляду первинної скарги, вирішено залишити без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області форми «Р»№ 0011591501 від 20.12.2011 року, а податкове повідомлення-рішення форми «П»від 20.12.2011 року № 0011581501 скасовано на суму 48 985, 00 гривень в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно -правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

У зв'язку з цим, позивач вирішив оскаржити податкові-повідомлення рішення до суду.

Під час судового розгляду справи позивачем були надані пояснення щодо економічної сутності збитків, які складаються з наступного.

Позивач розпочав свою господарську діяльність у 2007 році. Основними видами господарської діяльності ТОВ «Майстер Інжинірінг»з моменту початку господарської діяльності і до ІІ кварталу 2011 року включно були електромонтажні роботи, оптова торгівля електропобутовими приладами, ремонт, технічне обслуговування та монтаж верстатів, ремонт інших побутових електричних товарів, а також надання інжинірингових послуг та прокат побутових виробів.

Специфіка господарської діяльності ТОВ «Майстер Інжинірінг»зумовлює структуру його доходів та витрат у 2007-2011 роках: основною статтею доходу в ці період був дохід від продажу товарів, робіт та послуг, а основними статтями витрат: витрати на придбання товарів, робіт та послуг; витрати на оплату праці, витрати на сплату страхових внесків до фонду загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

У перший рік діяльності ТОВ «Майстер Інжинірінг»отримано прибуток, проте у 2008-2009 роках господарська діяльність ТОВ «Майстер Інжинірінг»виявилася збитковою через вплив Світової економічної кризи, оскільки через зменшення попиту на товари, роботи та послуги ТОВ «Майстер Інжинірінг»дохід від їх реалізації виявився значно меншим ніж очікуваний. Як наслідок, підприємство зазнало в ці роки збитків на загальну суму 438 303, 00 гривень.

У 2010-2011 роках господарська діяльність ТОВ «Майстер Інжинірінг»активізувалася та підприємство отримало прибуток (118 674, 00 гривень у 2010 році, 53 115, 00 гривень у І кварталі 2011 року, 48 985, 00 гривень у ІІ кварталі 2011 року), проте цей прибуток лише частково компенсував збитки, понесені у 2008-2009 роках. Станом на кінець ІІ кварталу 2011 року непокритими залишилися збитки на суму 248 543, 00 гривень.

В процесі здійснення господарської діяльності ТОВ «Майстер Інжинірінг»здійснювало податковий та бухгалтерський облік відповідно до чинного законодавства України, відображаючи показники своєї господарської діяльності у податковій звітності.

До І кварталу 2011 року включно ТОВ «Майстер Інжинірінг»здійснювало податковий облік та розрахунок об'єкту оподаткування податку на прибуток відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»і відображало показники у податкових деклараціях за формою, яка затверджена наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств»№ 143 від 29.03.2003 року.

Від'ємне значення оподаткування вперше виникло у позивача в 2008 році. У звітній декларації з податку на прибуток за 2008 рік, поданій до податкової інспекції 06.02.2009 року, ТОВ «Майстер Інжинірінг»відображені такі показники: скоригований валовий дохід у розмірі 7 971 554, 00 гривень (рядок «03»декларації); скориговані валові витрати у сумі 7 831 962, 00 гривень (рядок «06»декларації); амортизаційні відрахування у сумі 139 592, 00 гривень (рядок «07»декларації). 11.02.2009 року ТОВ «Майстер Інжинірінг»подано уточнюючий розрахунок до вказаної податкової декларації у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в якому були задекларовані витрати у сумі 72 595, 00 гривень, помилково не враховані під час подання декларації.

Відповідно до вказаних показників задеклароване від'ємне значення об'єкта оподаткування у сумі 72 595, 00 гривень (рядок «08»декларації за 2008 рік з урахуванням уточнюючого розрахунку від 11.02.2009 року) за 2008 податковий рік.

У 2009 році чинними були норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з пунктом 6.1 статті 6 якого, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Керуючись вказаною нормою, позивачем при формуванні податкової декларації за 2009 рік враховано у складі витрат від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього (2008-го) податкового року у сумі 72 595, 00 гривень (рядок «04.9» декларації за 2009 рік).

У звітній декларації з податку на прибуток за 2009 рік, поданій до податкової інспекції 04.02.2010 року, позивачем відображені такі показники: скоригований валовий дохід у розмірі 4 950 178, 00 гривень (рядок «03»); скориговані валові витрати у сумі 4 844 197, 00 гривень (рядок «06»), що включають від'ємне значення оподаткування минулого податкового року у сумі 72 595, 00 гривень (рядок «04.9»); амортизаційні відрахування у сумі 105 981, 00 гривень (рядок «07»).

18.02.2010 року позивачем подано уточнюючий розрахунок до вказаної податкової декларації у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в якому були задекларовані витрати у сумі 438 303, 00 гривень, помилково не враховані під час подання декларації.

Відповідно до вказаних показників задеклароване від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі 438 303, 00 гривень (рядок «08» декларації за 2009 рік з урахуванням уточнюючого розрахунку від 18.02.2009 року) за підсумками 2009 року.

Таким чином, за результатами господарської діяльності у 2009 році позивач зазнав збитків на суму 365 708, 00 гривень. Окрім того, у податковому обліку 2009 року були враховані збитки, які понесені підприємством у 2008 році у сумі 72 595, 00 гривень.

У 2010 році розрахунок об'єкту оподаткування здійснювався з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Керуючись вказаною нормою, позивачем враховано у 2010 податковому році 20 % від'ємного значення, яке утворилося станом на 01.01.2010 року: 438 303, 00 гривень х 20 % = 87 660, 00 гривень.

Інші 80 % збитків, понесених у 2009 році, у сумі 438 303, 00 гривень х 80 % = 350 643, 00 гривень, підлягали врахуванню у І кварталі 2011 року, тому у 2010 році не враховувались.

У звітній декларації з податку на прибуток за 2010 рік, доставленій до податкової інспекції в електронній формі 09.02.2011 року, позивачем відображені такі показники: скоригований валовий дохід у розмірі 8 369 895, 00 гривень (рядок «03»); скориговані валові витрати у сумі 8 271 839, 00 гривень (рядок «06»), що включають 20 % від'ємного значення оподаткування минулого (2009-го) податкового року у сумі 87 660, 00 гривень (рядок «04.9»); амортизаційні відрахування у сумі 67 015, 00 гривень (рядок «07»).

Відповідно до вказаних показників задекларований прибуток, що підлягає оподаткуванню, у сумі 31 014, 00 гривень (рядок «11») та нараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 7 760, 00 гривень (рядок «14»). Зазначена сума податкового зобов'язання сплачена позивачем у встановлені законодавством строки.

Таким чином, за результатами господарської діяльності у 2010 році позивачем отримано прибуток, який повністю покрив 20 % збитків, понесених у 2009 році, а також дозволив позивачу задекларувати позитивне значення об'єкта оподаткування у сумі 31 014, 00 гривень.

Проте неврахованими у 2010 році (і, відповідно, не покритими прибутком) залишилися 80 % збитків, понесених позивачем у 2009 році у сумі 350 643, 00 гривень, які, відповідно до законодавства, підлягали врахуванню у І кварталі 2011 року.

У звітній декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року, надісланій до податкової інспекції в електронному вигляді 10.05.2011 року, позивачем відображені такі показники: скоригований валовий дохід у розмірі 1 485 699 грн. (рядок 03); скориговані валові витрати у сумі 1 444 993, 00 гривень (рядок «06»), що включають від'ємне значення оподаткування минулого податкового року у сумі 30 643, 00 гривень (рядок «04.9»); амортизаційні відрахування у сумі 17 923, 00 гривень (рядок «07»). 30.06.2011 року позивачем подано уточнюючий розрахунок до вказаної податкової декларації у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в якому були задекларовані показники, помилково не враховані під час подання декларації: доходи у сумі 96 167, 00 гривень, витрати у сумі 416 167, 00 гривень (у тому числі 320 000, 00 гривень у рядку «04.9»).

Відповідно до вказаних показників задеклароване від'ємне значення об'єкта оподаткування у сумі 297 528, 00 гривень (рядок «08» декларації за І квартал 2011 року з урахуванням уточнюючого розрахунку від 30.06.2011 року) за підсумками І кварталу 2011 року.

При розрахунку цих показників позивачем враховано, як це і було передбачено чинним на той час законодавством, 80 % від'ємного значення об'єкта оподаткування 2009 року, яке не було враховане у 2010 році, на загальну суму 350 643, 00 гривень (30 643, 00 гривень у рядку «04.9»декларації за І квартал 2011 року + 320 000, 00 гривень в уточнюючому розрахунку від 30.06.2011 року).

Таким чином, за результатами господарської діяльності у І кварталі 2011 року позивачем отримано прибуток у сумі 53 115, 00 гривень, який частково покрив 80 % збитків, понесених у 2009 році, проте частина цих збитків у сумі 297 528, 00 гривень залишилась непокритою, у зв'язку з чим позивачем задеклароване від'ємне значення об'єкта оподаткування на відповідну суму.

Починаючи з ІІ кварталу 2011 року позивач здійснював податковий облік та розрахунок об'єкту оподаткування податку на прибуток відповідно до розділу III Податкового кодексу України і відображало показники у податкових деклараціях за формою, яка затверджена наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств»№ 114 від 28.02.2011 року.

Абзацом другим пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України передбачено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Керуючись цією нормою, позивачем враховано у ІІ кварталі 2011 року від'ємне значення, розраховане за підсумками І кварталу 2011 року у сумі 297 528, 00 гривень.

У звітній декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року позивачем відображені такі показники: доходи, що враховуються при визначення об'єкта оподаткування у сумі 2 144 252, 00 гривень (рядок «01»декларації); витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 2 398 267, 00 гривень (рядок «04»декларації), які включали в себе від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року сумі 297 528, 00 гривень (рядок «06.6»декларації), який точно відповідає показнику рядка «08»декларації за І квартал 2011 року (об'єкт оподаткування).

Відповідно до вказаних показників задеклароване від'ємне значення об'єкта оподаткування у сумі 248 543, 00 гривень (рядок «07» декларації за ІІ квартал 2011 року) за підсумками ІІ кварталу 2011 року.

При розрахунку цих показників позивачем враховано, як це і передбачено пунктом 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України, від'ємне значення об'єкта оподаткування, розраховане за підсумками І кварталу 2011 року, у сумі 297 528, 00 гривень. Вказана сума становить частину від'ємного значення об'єкта оподаткування 2009 року, яка не була врахована у 2010 році та не була покрита прибутком І кварталу 2011 року.

Таким чином, за результатами господарської діяльності у ІІ кварталі 2011 року позивачем отримано прибуток у сумі 48 985, 00 гривень, який частково покрив збитки, розраховані за підсумками І кварталу 2011 року (які увійшли до складу витрат І кварталу 2011 року з 2009 року).

Проте частина цих збитків у сумі 248 543, 00 гривень залишилась непокритою, у зв'язку з чим позивачем задеклароване від'ємне значення об'єкта оподаткування на відповідну суму за підсумками ІІ кварталу 2011 року.

Досліджені в судовому засіданні докази, надані позивачем на підтвердження фінансово-господарської діяльності підприємства підтверджуються витратами на заробітню плату 2008-2009 років, а саме розрахунково-платіжними відомостями та звідними для відрахувань у Фонди. Придбання робіт (надання послуг) у період 2008-2009 років підтверджується наданими позивачем під час судового розгляду справи актами звірки взаєморозрахунків, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), актами про надання послуг, актами виконаних робіт, актами приймання виконаних підрядних робіт, актами прийому передачі виконаних робіт, деталізованою інформацією про розрахунки за телекомунікаційні послуги ЗАТ «Український мобільний зв'язок», довідкою вартості виконаних підрядних робіт тощо. На підтвердження факту придбання матеріалів для господарської діяльності позивача у період 2008-2009 років, позивачем були надані видаткові накладні.

Всі вищевказані документи були досліджені судом і повернуті представнику позивача.

Позивач зазначив, що оскільки абзацом 2 пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних Положень Податкового кодексу України чітко передбачено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Отже, вказана норма чітко передбачає включення до витрат II кварталу 2011 року суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011 року відповідно до вимог законодавства. В абзаці ж третьому цього пункту мова йде виключно про порядок обрахунку в 2011 році від'ємного значення оподаткування наростаючим підсумком, без встановлення якихось особливостей щодо методології його розрахунку за підсумками І кварталу 2011 року.

Тому, у декларацію за ІІ квартал 2011 року було віднесено всю суму збитків за результатами І кварталу 2011 року у сумі 297 528 , 00 гривень (рядок «06.6»).

Відповідач щодо правильності формування витрат за попередні періоди не заперечував.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 58.1 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.

Відповідно до пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку про завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 297 528, 00 гривень та встановлення відповідальності відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, з урахуванням пункту 6 підрозділу 10 «Перехідних положень»Податкового кодексу України.

Слід зазначити, що відповідачем невірно зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 297 528, 00 гривень, а податкове повідомлення-рішення від № 0011581501 від 20.12.2011 року прийняте з порушенням норм чинного законодавства, виходячи з наступного.

У рядку «08»податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року (з урахуванням уточнюючого розрахунку, поданого 30.06.2011 року), позивачем задеклароване від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі 297 528, 00 гривень (22 472, 00 гривень в рядку «08»декларації мінус 320 000, 00 гривень в уточнюючому розрахунку від 30.06.2011 року), та у рядку «04.9»( з урахуванням уточнюючого розрахунку, поданого 30.06.2011 року). Зазначене від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 350 643, 00 гривень (30 643, 00 гривень у рядку «04.9»декларації та 320 000, 00 гривень в уточнюючому розрахунку від 30.06.2011 року) -80 % збитків 2009 року, які увійшли до І кварталу 2011 року відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

В той же час, відповідач не заперечує правомірність врахування того самого від'ємного значення при формуванні податкової декларації за ІІ квартал 2011 року. Таким чином, на думку податкового органу, значення об'єкту оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011 року, що зазначається у декларації за ІІ квартал 2011 року (рядок «06.6»), має відрізнятися від того самого значення, що міститься у декларації за І квартал 2011 року (рядок «08») з урахуванням уточнюючого розрахунку до цієї декларації, поданого 30.06.2011 року.

Таким чином, висновки відповідача не ґрунтуються на даних, зазначених у податковій декларації.

Вищевказані твердження відповідача суперечать нормам чинного законодавства України з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Керуючись наведеною нормою, до 01.04.2011 року при врахуванні від'ємного значення об'єкта оподаткування позивач керувався статтею 6 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з пунктом 6.1 якої, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми вищевказаного пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Тобто, розраховане за підсумками 2010 року від'ємне значення об'єкта оподаткування включалося згідно з вимогами Закону, до витрат І кварталу 2011 року та враховувалось при розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками цього кварталу.

З матеріалів справи встановлено, що у рядку «08»податкової декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року позивачем задеклароване від'ємне значення об'єкту оподаткування, та у рядку «04.9» зазначене від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року, яке увійшло до І кварталу 2011 року відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону № 334/94-ВР.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодах з 01.04.2011 року встановлений статтею 150 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України, пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Вищевказана норма передбачає включення до витрат ІІ кварталу 2011 року суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011 року відповідно до вимог законодавства.

Абзац 3 пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України передбачає, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Вищевказана норма передбачає порядок обрахування у 2011 році від'ємного значення оподаткування наростаючим підсумком без встановлення жодних особливостей щодо методології його розрахунку за підсумками І кварталу 2011 року.

Натомість, податковим органом не врахованого того, що в періоді до 01.04.2011 року положення Податкового кодексу України не діяли, однак діяв Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відтак, позивач, здійснюючи свою господарську діяльність, розраховуючи та декларуючи від'ємне значення об'єкта оподаткування, мав керуватися положеннями саме вказаного Закону, що, як встановлено судом, і зроблено останнім.

Також слід зазначити, що наказ ДПА України № 114 від 28.02.2011 року «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачав в рядку «06.6»податкової декларації саме від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка «07»податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року). А таке від'ємне значення за І квартал поточного податкового року згідно з наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003 року «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства», який діяв на момент формування результатів за І квартал 2011 року, відображалося в рядку «08»податкової декларації, і включало, в свою чергу, показники рядка «04.9»- від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року.

Законодавством чітко закріплена можливість врахування в складі валових витрат І кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 року, а також подальше включення всього без виключення від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011 року до повного його погашення у витрати ІІ кварталу 2011 року та його значення у рядку «06.6»податкової декларації з податку на прибуток.

Згідно декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року у складі витрат рядок «04»(сума -2 398 267, 00 гривень) позивачем зазначено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (рядок «06.6») у сумі 297 528, 00 гривень, що відповідає даним рядка «08»декларації за І квартал 2011 року (об'єкт оподаткування), як це і передбачено пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заповнено декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, відтак підстав для зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у податкового органу не було, та як наслідок, прийняття податкового повідомлення-рішення на суму 297 528, 00 гривень вважається протиправним.

Також, судом встановлено, що відповідно до рішення ДПС у Київській області від 28.02.2012 № 222/10/20-206/5-138 року про результати розгляду первинної скарги, вирішено залишити без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області форми «Р»№ 0011591501 від 20.12.2011 року, а податкове повідомлення-рішення форми «П»від 20.12.2011 року № 0011581501 скасовано на суму 48 985, 00 гривень в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Водночас, за результатами прийняття рішення відповідачем в порушення норм статті 60 Податкового кодексу України не було прийнято податкового повідомлення-рішення за результатами розгляду скарги ДПС у Київській області.

Так, відповідно до підпункту 60.1.3 пункту 60.1 статті 60 податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Відповідно до частини другої пункту 3.4 розділу ІІІ Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010 року № 985 якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість зменшується, то до платника податків направляється податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, якому присвоюється номер та вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу.

Оскільки, суд дійшов висновку, що податковим органом неправомірно визначено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування, а податкове повідомлення-рішення від 20.12.2011 року № 0011581501 підлягає скасування, визначене у порядку підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання на суму 31752 гривні як наслідок також є протиправним.

Тобто, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, висновки викладені в Акті перевірки призводять до звуження прав платника податку на прибуток, відтак податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

В силу пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач не надав суду обґрунтованих доказів та підстав, якими керувався під час винесення спірного рішення.

Суд, заслухавши думку сторін, всебічно та об'єктивно дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 157, 159 -163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області форми «П» № 0011581501 від 20.12.2011 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області форми «Р» № 0011591501 від 20.12.2011 року.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Майстер Інжинірінг» судові витрати з Державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби грошові кошти в розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шевченко А.В.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18 травня 2012 р.