Постанова

від 28.05.2012 по справі 2а-5363/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 травня 2012 року № 2а-5363/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Шкребтій І.П., за участю представників сторін: представника позивача Іванішіва В.В., представника відповідача Шуневич В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія Е-Некст-Україна»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.12.2011р. №0001202320.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія Е-Некст-Україна»з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.12.2011р. №0001202320.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що зазначене рішення винесене на підставі помилкового висновку акта перевірки про відсутність у позивача права на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого контрагенту, до податкового кредиту.

При цьому позивач посилається на те, що податковий кредит позивача підтверджений податковими накладними, виписаними платником ПДВ. Також позивач стверджує, що податкові накладні відповідають нормативно встановленим вимогам.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що проведеною перевіркою було встановлено порушення позивачем п.187.1 ст. 187, п.198.6, ст.198, п. 201.4, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України. При цьому відповідач посилається на обставини, встановлені актом перевірки контрагента позивача, розкриваючи його фінансово-господарську діяльність, вказуючи на те, що усі операції купівлі-продажу з ПП «Вікс Інтернешнл»не спричиняють реального настання правових наслідків, тому є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача», також до ЄДР внесено запис про відсутність останнього за місцезнаходженням.

В ході судового розгляду справи Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва було замінено на правонаступника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва) було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Електротехнічна компанія «Е-НЕКСТ-УКРАЇНА»(код ЄДРПОУ 33441245) з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Вікс Інтернешнл»(код ЄДРПОУ 25270367) за період з 01.06.2011 по 30.06.2011, за результатами якої складено Акт від 19.12.2011 №571/1-23-20-33441245 (далі -акт перевірки).

На підставі висновків вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.12.2011р. №0001202320, яким, згідно з п.54.3.2 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п.123.1 ст. 123 Розділу ІІ Податкового Кодексу України, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість - 155437,00грн, з яких - 155436,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Актом перевірки встановлено, що ТОВ «ЕК «Е-НЕКСТ-УКРАЇНА»за червень 2011 відобразило податковий кредит на загальну суму 155 436,00 грн. на підставі взаємовідносин з ПП «Вікс Інтернешнл». За результатами аналізу даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України по декларації ТОВ «ЕК«Е-НЕКСТ-УКРАЇНА»встановлено відхилення між задекларованими податковими зобов'язаннями та задекларованим податковим кредитом ПП «Вікс Інтернешнл»на вказану суму, що призвело до заниження ТОВ «ЕК «Е-НЕКСТ-УКРАЇНА»податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, чим і порушило вимоги п. 187.1 ст. 187, п.198.6, ст.198, п. 201.4, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

Зокрема перевіркою встановлено, що між ТОВ «ЕК«Е-НЕКСТ-УКРАЇНА» (Покупець) в особі директора Малоголовця А.В. та ПП «Вікс Інтернешнл»(Постачальник) в особі директора ОСОБА_4 було укладено договір поставки №22/2 від 22.02.2010, за умовами якого Постачальник зобов'язувався постачати (передавати) товар у власність Покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а Покупець зобов'язувався прийняти вказаний товар та сплатити за нього на умовах Договору.

ТОВ «ЕК«Е-НЕКСТ-УКРАЇНА»отримані податкові накладні від ПП «Вікс Інтернешнл», які зазначені в акті перевірки, а саме від 01.06.2011 №1, від 14.06.2011 №6, від 20.06.2011 №10 суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту та відображені у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних у відповідні періоди.

При цьому в даному акті перевірки зазначено, що перевіркою контрагента позивача (акт №1793/23-09/25270367 від 05.08.2011 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) встановлено, що згідно з листом ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м.Києва від 19.05.2011 №3199/ДПІ/26 співробітниками ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м.Києва встановлено та опитано директора та засновника ПП «Вікс Інтернешнл»гр. ОСОБА_4, який повідомив, що відношення до фінансово-господарської діяльності ПП «Вікс Інтернешнл»не має, зареєстрував його на своє ім'я за винагороду. Крім того, встановлено неможливість фактичного здійснення ПП «Вікс Інтернешнл»господарських операцій через відсутність трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Враховуючи вищевикладене, укладений правочин між позивачем та ПП «Вікс Інтернешнл»не спричинив реального настання юридичних наслідків.

Суд із зазначеними посиланнями відповідача не погоджується, виходячи з нижчевикладеного.

Відповідно до статті 198.3 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до статті 201.10 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, згідно із статтею 201.8, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Матеріали справи містять податкові накладні, виписані позивачу його контрагентом, в той же час акт перевірки позивача не містить жодних зауважень щодо їхнього змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагента позивача станом на дату їх виписки.

Отже, відповідачем не заперечується наявність у позивача податкових накладних, виписаних зареєстрованим платником податку.

Щодо посилання відповідача на нікчемність угоди, суд відзначає таке:

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК) правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а, отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоду, здійснену позивачем, нікчемним правочином, в чому саме, на думку відповідача, дана угода порушує публічний порядок.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач вказує на те, що даний контрагент ПП «Вікс Інтернешнл»має ознаки фіктивності, оскільки до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки відсутні відомості щодо доведення факту відсутності ПП «Вікс Інтернешнл»та його посадових осіб за місцем реєстрації за період червень 2011р. та факт несплати до Державного бюджету України податку на додану вартість даним контрагентом за вказаний період.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, за вищезазначеним договором позивачем були придбані електротехнічні товари. Дані товари, отримані позивачем, не є обмеженими в цивільному обороті, отриманими внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з отримання даних послуг також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

Матеріалами справи підтверджується фактичне отримання товару позивачем та використання позивачем його у власній господарській діяльності - продажу, а саме - наявність видаткових накладних.

Відповідачем ні під час проведення перевірки, ні під час судового розгляду зауважень щодо даних документів не надано.

З вищезазначених документів судом вбачається правомірність формування позивачем податкового кредиту.

Крім того, судом не приймаються посилання відповідача в акті перевірки від 19.12.2011 № 571/1-23-20-33441245 на факт нікчемності угод між позивачем та ПП «Вікс Інтернешнл», з висновку акта перевірки вищезазначеного підприємства, яким встановлено, що усі операції не спричиняють реального настання правових наслідків, отже, є нікчемними в силу закону. Оскільки не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом (лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11).

Так, згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність прийнятого ним рішення.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія Е-Некст-Україна»задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 27.12.2011р. №0001202320.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян