Ухвала

від 13.11.2012 по справі 2а-5363/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5363/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К

Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

"13" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й., секретаря Козійчук О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 травня 2012 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія Е-НЕКСТ-УКРАЇНА»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 травня 2012 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість по взаємовідносинах з Приватним підприємством «Вікс Інтернешнл»за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року, про що складено Акт від 19.12.2011 року №571/1-23-20-33441245 (далі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 27-32).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме, заниження ним на 155 436 грн. податку на додану вартість за червень 2011 року.

На підставі вищезазначених порушень Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 27 грудня 2011 року № 0001202320, копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с. 26), яким збільшено Позивачу суму грошового зобов'язання на 155 436 грн. за основним платежем та на 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, за результатами якого Державною податковою службою у м. Києві прийнято Рішення про результати розгляду первинної скарги від 03.03.2012 року № 1012/10/12-114, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 19-21), та яким вищезазначене податкове повідомлення -рішення Відповідача залишено без змін, а скарга -без задоволення.

Позивачем до Державної податкової адміністрації України подано повторну скаргу №102/12 від 13 березня 2012 року, за результатом розгляду якої прийнято Рішення про результати розгляду повторної скарги №5914/6/10-2115 від 03.04.12, копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с.14-16), та яким також вищезазначене податкове повідомлення -рішення Відповідача залишено без змін, а скарга -без задоволення.

Як вбачається з укладеного між Позивачем та Приватним підприємством «Вікс Інтернешнл»Договору поставки №22/02 від 22 лютого 2011 року (далі -Договір №22/02), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 134, 135), та за яким контрагент зобов'язується постачати (передавати) Позивачу у власність товар для використання його у підприємницької діяльності, а Позивач - прийняти та оплатити його вартість.

Позивачем на виконання умов зазначеного Договору та на підтвердження реальності поставки контрагентом товару надано товарно-транспортні та податкові накладні від 20.06.2011 року №284 та №10 відповідно, на загальну суму 675 184, 30 грн., в тому числі ПДВ 112 530, 72 грн. , від 14.06.2011 року №270 та №6 відповідно, на загальну суму 67 324, 35 грн., в тому числі ПДВ 11 220, 73 грн. , від 01.06.2011 року №255 та №1 відповідно,на загальну суму 190 109, 52 грн., в тому числі ПДВ 31 684, 92 грн. , копії яких також наявні в матеріалах справи (а.с. 118-127). За придбані товари Позивачем контрагенту сплачено грошові кошти, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень (а.с. 111-117).

Як вбачається з видаткових накладних та довіреностей на отримання цінностей, копії яких також наявні в матеріалах справи (додаток 1), Позивачем реалізовано отриманий від Приватного підприємства "Вікс Інтернешенл" товар іншим контрагентам.

Крім того, між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гута-Скло", Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладено Договір оренди №243 від 30 вересня 2010 року, за яким Позивачу надано під офісну діяльність в оперативний лізінг (оренду) нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1, Адміністративний корпус (літера А\ ), 4-й поверх, №1-10,20,1,19, Виробничий корпус, 0-й поверх, №1 (частина) загальною площею 753,9 кв.м, та Акт Приймання передачі приміщення від 01 жовтня 2010 року, Договір оренди нежитлового приміщення №5 від 05 жовтня 2010 року, за яким Позивачу надано для використання підприємницької діяльності в строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 плошею 976,7 кв.м, та Акт прийому-передачі нежилих будівель від 28 квітня 2011 року відповідно, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.136-144).

Відповідно до частини п'ятої ст. 203 та частини першої, другої ст. 215 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається; у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно із пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

А відповідно до ст. 1, частини першої ст. 3 та частин першої, другої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Колегія суддів не погоджується з Відповідачем, шо порушення контрагентом Позивача - Приватним підприємством "Вікс Інтернешнл податкового законодавства, а саме, ненадання підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань та відсутність у нього необхідних умов для досягнення економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондиі, складських приміщень, транспортних засобів, про що зазначено в Акті документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Вікс Інтернешнл" №1793/23-09/25270367 від 05.08.2011 року, на який посилається Відповідач у своїй апеляційній скарзі, є підставою для нарахування (збільшення) Позивачу грошового зобов'язання.

На виконання господарських зобов'язань, підтвердження товарності господарських операцій оформлено всі необхідні первинні документи, укладення Договору спрямовано на реальне настання правових наслідків, він відповідає економічному змісту та чинному законодавству, в зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку, що Позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість у червні 2011 року, тому, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте Відповідачем є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Згідно із ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції -без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення , а Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 травня 2012 року -без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено у повному обсязі 19.11.2012 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.