Ухвала

від 18.06.2012 по справі 30/409

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"18" червня 2012 р. Справа № 30/409

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Акулової Н.В.,

розглянувши касаційну скаргу приватного вищого навчального закладу «Київський медичний університет Української асоціації народної медицини»на рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2011 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 року

у справі № 30/409 господарського суду міста Києва

за позовом Дитячої поліклініки № 1 Дарницького району міста Києва

до приватного вищого навчального закладу «Київський медичний університет Української асоціації народної медицини»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Київської міської ради

про виселення

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року дитяча поліклініка № 1 Дарницького району міста Києва звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до приватного вищого навчального закладу «Київський медичний університет Української асоціації народної медицини», просила виселити відповідача з нежитлового приміщення по вул. Тростянецька, буд. 8-Д в м. Києві загальною площею 168,00 кв. м.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.12.2011 року у справі № 30/409 позов задоволено. Виселено приватний вищий навчальний заклад «Київський медичний університет Української асоціації народної медицини»з нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Тростянецька, буд. 8-Д, загальною площею 168,00 кв. м. Стягнуто з приватного вищого навчального закладу «Київський медичний університет Української асоціації народної медицини»941,00 грн. судового збору (а.с. 50-54).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2012 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Київську міську раду (а.с. 84-86).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 року апеляційну скаргу приватного вищого навчального закладу «Київський медичний університет Української асоціації народної медицини»залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2011 року у справі № 30/409 -без змін (а.с. 92-97).

Не погоджуючись із постановленими судовими актами, приватний вищий навчальний заклад «Київський медичний університет Української асоціації народної медицини»звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 року, а справу направити на новий судовий розгляд.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.04.2012 року касаційну скаргу приватного вищого навчального закладу "Київський медичний університет Української асоціації народної медицини" повернуто на підставі п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

27.04.2012 року приватний вищий навчальний заклад "Київський медичний університет Української асоціації народної медицини" повторно звернувся з касаційною скаргою, підтримавши вимоги, викладені вище.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

В силу ст. 110 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Оскільки оскаржена постанова Київського апеляційного господарського суду набрала законної сили 21.02.2012 року, то, з урахуванням наведених приписів закону строк касаційного оскарження зазначеного судового акта відповідно до частини другої статті 51 Господарського процесуального кодексу України закінчився 13.03.2012 року, а вказана касаційна скарга подана до суду 27.04.2012 року, про що свідчить реєстраційний штамп Київського апеляційного господарського суду на першому аркуші касаційної скарги. Таким чином, зазначена касаційна скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання.

Скаржником заявлено клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження.

За приписами частини першої ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у клопотанні про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Касаційна інстанція зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Обґрунтовуючи клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги, скаржник посилається на те, що строк пропущений внаслідок усунення стороною недоліків, які зумовлені поверненням касаційної скарги ухвалою Вищого господарського суду України від 17.04.2012 року.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення, оскільки, як вбачається з ухвали Вищого господарського суду України від 17.04.2012 року касаційна скарга поверталася без розгляду з підстав допущення скаржником процесуальних порушень. Отже, своєчасне оскарження судового акту є суто організаційною проблемою відповідної юридичної особи.

При цьому процесуальний закон не перериває та не зупиняє перебіг процесуального строку, встановленого на касаційне оскарження судового рішення.

Виправлення недоліків касаційної скарги, що зумовили її повернення скаржнику, не свідчить про наявність у скаржника обставин, що можуть бути визнані в якості поважних причин для відновлення пропущеного строку, оскільки такі дії зумовлені суб'єктивними обставинами.

Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

За змістом положень ст. 107 Господарського процесуального кодексу України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.

Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття касаційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. 53, 86, 110, п. 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

1. Повернути касаційну скаргу приватного вищого навчального закладу «Київський медичний університет Української асоціації народної медицини»на рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2011 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 року у справі № 30/409 (з доданими до неї документами).

2. Справу № 30/409 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Повернути приватному вищому навчальному закладу «Київський медичний університет Української асоціації народної медицини»(місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Л.Толстого, б. 9; код ЄДРПОУ 16478809) з Державного бюджету України 765 (сімсот шістдесят п'ять) грн. 80 коп. судового збору, сплаченого квитанцією № 3011 від 27.04.2012 року

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

Н.В. Акулова