Постанова

від 19.06.2012 по справі 21/132

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2012 р. Справа № 21/132

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. -головуючого Волковицької Н.О. Костенко Т.Ф. за участю представників сторін: позивача ОСОБА_4 дов. від 01.01.2012 року відповідачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавного підприємства "Придніпровська залізниця" на постановувід 26.12.2011 року Донецького апеляційного господарського суду у справі№ 21/132 господарського суду Донецької області за позовомДержавного підприємства "Придніпровська залізниця" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Донбаський збагачувальний комбінат" простягнення 29245,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбаський збагачувальний комбінат" звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаський збагачувальний комбінат" про стягнення 29245,00 грн. штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній № 50642925 масу вантажу.

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.11.2011 року (суддя Матюхін В.І.) позовні вимоги задоволені.

За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаський збагачувальний комбінат" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.12.2011 року (головуючий суддя Татенко В.М., судді Донець О.Є., Мєзєнцев Є.І.) змінено. Позовні вимоги задоволені частково.

З Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаський збагачувальний комбінат" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" стягнуто 14622,50 грн. штрафу за неправильно зазначену масу вантажу, 292,45 грн. державного мита та 118,00 грн. на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині у позові відмовлено.

Доповідач: Волковицька Н.О.

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.12.2011 року, а рішення господарського суду Донецької області від 07.11.2011 року залишити без змін.

Скаржник вважає, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про зміну рішення місцевого суду, ухваливши зменшення суми штрафу. Заявник зазначає, що апеляційний суд не проаналізувавши доводи та докази позивача, не надавши їм належної оцінки, беззаперечно погодився з доводами відповідача щодо необхідності зменшення штрафу.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбаський збагачувальний комбінат" просить відмовити у задоволенні касаційної скарги з підстав, викладених у постанові.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю -доповідача та присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши в межах вимог статей 108, 111 7 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи спір стосується штрафу за неправильне зазначення маси вантажу у накладній.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.04.2011 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаський збагачувальний комбінат" (вантажовідправник) на адресу Бердянського морського торговельного порту (вантажоодержувач) у 6-ти напіввагонах, у тому числі №№66711136 та 67613471 за залізничною накладною на групу вагонів зі станції Пелагіївської Донецької залізниці на станцію Бердянськ Придніпровської залізниці відвантажило вантаж - антрацит (у вологому стані). За накладною вага у вагоні № 66711136: нетто -68000кг, брутто -не зазначено, тари -22200 кг; у вагоні №67613471: нетто -65000кг, брутто -не зазначено, тари -22400 кг.

При проходженні вантажу через станцію Чаплине Придніпровської залізниці, на підставі статті 24 Статуту залізниць України було виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній, не відповідає фактичній масі вантажу.

При контрольному переважуванні вагонів з вантажем на справних 150 тонних вагонних вагах станції Чаплине виявилось: вагон № 66711136: вага брутто 84600кг, вага тари (з документу) 22200кг, вага нетто 62400кг, що менше проти даних залізничної накладної на 5600кг; вагон № 67613471: вага брутто 81800кг, вага тари (з документу) 22400кг, вага нетто 59400кг, що менше проти даних залізничної накладної на 5600кг.

За результатами переважування був складений комерційний акт АА № 037001/173/254 від 14.04.2011 року, який підписаний належними особами, зокрема: начальником станції, двома приймальниками потягів.

При прибутті вагонів на станцію призначення у розділі Є мається відмітка: "При переважуванні вагонів різниці проти даного акта не виявилося".

На підставі статей 118, 122 Статуту залізниць України за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу позивачем нарахований штраф у сумі 29050,00 грн. із розрахунку: 2944,00 грн. (тариф) х 1 (кількість вагонів) х 5 + 2905,00 (тариф) х 1 (кількість вагонів) х 5.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (ч.3 ст.909 ЦК України).

Згідно частини 5 статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в статті 6 Статуту, накладна -це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст.5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1 розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084, а також статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п.2.1 та п.2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу, згідно статті 37 Статуту та пункту 5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Згідно пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку вагон № 68779479 - є напіввагоном, приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту.

Статтею 24 Статуту передбачено, що вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з пунктом 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року за № 644 та зареєстр. в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України.

За таких обставин касаційна інстанція вважає законним і обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій щодо правомірності вимог позивача про стягнення з відповідача суми штрафу за неправильне зазначення останнім відомостей у залізничній накладній.

Щодо зменшення апеляційним судом на 50% суми штрафу, виходячи з приписів статті 551 Цивільного кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України, якими встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення суд апеляційної інстанції встановив, що порушення з боку відповідача не завдало збитків позивачу.

Відповідно пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи відсутність негативних наслідків від неправильного зазначення маси вантажу в накладній, неспіврозмірність нарахованого штрафу заподіяним правопорушенням в частині оформлення перевізних документів щодо неправильно зазначеної маси вантажу.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , пунктом 1 статті 111 9 , статтею 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.12.2011 року у справі №21/132 господарського суду Донецької області залишити без змін.

Касаційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Т. Костенко