ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" червня 2012 р. Справа № 32/79
Вищий господарський суд України в складі колегії
суддів:Овечкін В.Е. Чернов Є.В. Цвігун В.Л. за участю представників: Генеральної прокуратури України Державне агенство земельних ресурсів України Київська міська рада Тов "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України, Київської міської ради на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.09.2011 року у справі№ 32/79 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" доКиївської міської ради провизнання договору укладеним В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 12.07.2011 р. (суддя Станік С.Р.) про визнання укладеним в редакції позивача договору про поновлення договору оренди землі від 19.02.2004 р. між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" відмовлено.
Суд дійшов висновку, що вчинення стороною дій, направлених на укладення договору є її правом, яке реалізується у встановленому законом порядку, а не обов'язком, тому підстав для визнання договору укладеним відсутні.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2011 р. (судді: Кондес Л.О., Ропій Л.М., Рябуха В.І.) рішення господарського суду м. Києва від 12.07.2011р. скасовано.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Оптово-роздрібний ринок „Жуляни" задоволено.
Визнати укладеним з моменту набрання рішення суду законної сили договір про поновлення договору оренди земельної ділянки на вул.Молодогвардійській, 32 у Солом'янському районі міста Києва, укладеного 19 лютого 2004 року між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „Оптово-роздрібний ринок "Жуляни", зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого комітету України (Київської міської державної адміністрації) 01.03.2004 року за №72-6-00142 на наступних умовах:
ДОГОВІР
про поновлення договору оренди земельної ділянки
Київська міська рада (м. Київ, вул. Хрещатик, 36) - далі у тексті - "Орендодавець", в особі Київського міського голови Черновецького Леоніда Михайловича, який діє на підставі ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Украли" - з однієї сторони, та Товариство з обмеженою вщповщальшстю "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни"(м. Київ, вул.Молодогвардійська, 32; зареєстроване Солом'янською районного у місті Києві державною адміністрацією 03.04.1998 року за № 1 073 120 0000 000095) - далі у тексті - „Орендар", в особі Генерального директора Савосько Тетяни Володимирівни, яка діє на підставі Статуту, - з другої сторони, на підставі статті 792 Цивільного кодексу України, статті 33 Закону України "Про оренду землі"та рішення Київської міської ради від 17.09.2009 року №245/2314, уклали цей договір (далі у тексті - Договір) про таке:
1. Поновити з 02.03.2006 року на 15 (п'ятнадцять) років Договір оренди земельної ділянки, укладений між Орендодавцем і Орендарем 19.02.2004, посвідчений ОСОБА_10, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 19.02.2004 по реєстру за №101 та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 01.03.2004 за № 72-6-00142, термін дії якого закінчився (далі у тесті - Договір оренди).
2. Частину другу пункту 3.1 виключити.
3. Інші умови Договору оренди залишаються без змін.
4. Договір набуває чинності з дня його державної реєстрації.
5. Усі спори, що пов'язані iз виконанням умов цього Договору, вирішуються судами України, при неможливості досудового врегулювання спорів, що виникають при виконання умов цього Договору.
6. Цей договір е невід'ємною частиною Договору оренди і складений у трьох примірниках. Один примірник - для зберігання у Орендаря, один - для Орендодавця (знаходиться на зберіганні у Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), один - для зберігання у Київському міському нотаріальному архіві.
7.Невід'ємною частиною даного договору є:
- Рішення Київської міської ради № 245/2314 від 17.09.2009р. - на 1 арк.
- План земельної ділянки - на 2 арк.
- Ситуаційна схема розміщення земельної ділянки - на 1 арк..
- Акт обстеження меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 16.11.2009 року - на 1 арк.
17.09.2009р. Київською міською радою було прийнято рішення № 245/2314 "Про поновлення ТОВ "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни"договору оренди земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування оптово-роздрібного ринку з торгово-виставковим центром на вул. Мологвардійській, 32 у Солом'янському районі міста Києва", згідно якого поновлено з 02.03.2006 на 15 років договір оренди земельної ділянки від 01.03.2004 № 72-6-00142, укладений між Київською міською радою та ТОВ "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни"на підставі рішення Київської міської ради № 555/715 від 26.06.2003.
Встановлено, що позивач продовжував користуватись земельною ділянкою після закінчення строку дії Договору оренди, сплачував орендну плату у встановленому законом порядку, що підтверджується долученою до матеріалів справи карткою рахунку №6418 та не заперечується відповідачем.
Таким чином, на виконання статей 181 і 188 Господарського кодексу України угоду до договору оренди земельної ділянки передано на підпис до Київської міської ради, яка у двадцятиденний термін зобов'язана була забезпечити її підписання або надати позивачу два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаною угодою.
З врахуванням встановлених колегією суддів фактів продовження користування позивачем земельною ділянкою після закінчення строку дії Договору оренди, сплати орендної плати у встановленому законом порядку, здійснення певних витрат позивачем з метою використання земельної ділянки за її призначенням та звернення до Київського міського голови з листом від 15.09.2009 N36/02 щодо поновлення договору оренди спірної земельної ділянки, колегія суддів прийшла до висновку, що позивачем здійснено всі необхідні заходи для поновлення договору оренди земельної ділянки на виконання рішення Київської міської ради №245/2314 від 17.04.2004р. „Про поновлення товариству з обмеженою відповідальністю „Оптово-роздрібний ринок „Жуляни" договору оренди земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування оптово-роздрібного ринку з торгово-виставковим центром на вул. Молодогвардійській, 32 у Солом'янському районі м. Києва" та відповідно до Закону України "Про оренду землі" і ст. 125 Земельного кодексу України, що також свідчить про те, що будь-яких заперечень з боку орендодавця щодо користування позивачем спірною земельною ділянкою не було.
Заступник прокурора міста Києва в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду скасувати з підстав порушення та неправильного застосування норм матеріального права, рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі.
Прокурор доводить, що висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для захисту порушеного права позивача суперечать нормам ст.ст. 16, 638, 640, 641 ЦК України, ст. 20 ГК України, ст. 152 ЗК України, оскільки наведеними нормами не передбачено такого способу захисту порушених прав та інтересів як визнання договору укладеним; прокурор стверджує, що відповідно до п. 2.14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.11 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»за наслідками розгляду справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування щодо оскарження (визнання незаконними) прийнятих ними актів з питань, пов'язаних з наданням земельних ділянок у власність чи в користування суб'єктам господарської діяльності (про відмову у передачі земельної ділянки у власність чи в користування, у продажу земельної ділянки, у наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо) господарський суд залежно від характеру спору може зобов'язати названі органи виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства, зокрема розглянути в установленому для даного органу порядку питання, яке стосується предмета спору. Таким чином, прокурор вважає, що судом першої інстанції вірно надано оцінку всім обставинам справи, та з урахуванням того, що вчинення стороною дій, направлених на укладення правочину є правом сторони, яке реалізується у встановленому законом порядку, а не її зобов'язанням, суд дійшов вірного висновку, про відсутність підстав для визнання укладеним між позивачем та відповідачем договору про поновлення договору оренди земельної ділянки.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни" у відзиві з врахуванням доповнень до нього проти вимог скарги заперечує, з врахуванням висновків Головного управління земельних ресурсів (КМДА), які на його думку підтримують його доводи, вважає, що твердження скаржника щодо порушення судом апеляційної інстанції норм ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, ст.ст. 9, 116, 124 ЗК України безпідставні, натомість, вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають роз'ясненням Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", тому підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду не має.
Київська міська рада та Державне агентство земельних ресурсів України в особі своїх представників в судовому засіданні доводи скарги прокурора підтримали, просять скаргу задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити без зміни.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, які взяли участь в судовому засіданні, вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Предметом спору є вимоги про визнання укладеним в редакції позивача договору про поновлення договору оренди землі від 19.02.2004 р. між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібний ринок "Жуляни".
Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.
У пункті 5 статті 93 Земельного кодексу України передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Зокрема, договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов'язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для використання на обумовлений договором строк.
Розглядаючи спір, суд повинен керуватися спеціальними нормами Закону України "Про оренду землі".
Відповідно до статті 16 Закону України "Про оренду землі" у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього закону.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про оренду землі»та статті 126 Земельного кодексу України право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Договір оренди земельної ділянки може бути укладений лише за взаємним волевиявленням сторін (ст. 16 Закону України «Про оренду землі»). Згідно ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України двостороннім правочином є погоджена дія двох сторін.
Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
За нормою ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно з ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Положеннями ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Згідно із ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Відповідно до ст. 16 ЦК України визначено способи захисту порушеного права.
При цьому, ні Земельним кодексом України, ні Законом України "Про оренду землі" не передбачають обов'язку певної особи укласти договір оренди земельної ділянки.
Отже, слід погодитися з доводами скарги, що спосіб захисту порушених прав, як визнання договору укладеним, відсутній, огляду на що наявні достатні підстави вважати висновки господарського суду апеляційної інстанції невірними.
Натомість касаційна інстанція зазначає, що предметом судового розгляду можуть бути лише обставини перешкоджання радою в оформленні прав позивача на спірну земельну ділянку шляхом вчинення певних дій чи бездіяльності, з застосуванням способів захисту прав, передбачених ст. 152 ЗК України.
З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з доводами скарги та вбачає підстави для її задоволення та скасування постанови суду апеляційної інстанції.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2011 р. у справі № 32/79 господарського суду міста Києва скасувати .
Рішення господарського суду м. Києва від 12.07.2011 р. залишити в силі.
Витрати по сплаті судового збору, в тому числі за перегляд судового рішення в касаційному порядку, віднести на позивача. Господарському суду м. Києва видати наказ.
Головуючий, суддя В. Овечкін
судді Є. Чернов
В. Цвігун
всього на 5 стор.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2012 |
Оприлюднено | 26.06.2012 |
Номер документу | 24881794 |
Судочинство | Господарське |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Гулкевич Ірена Зіновіївна
Господарське
Вищий господарський суд України
Чернов Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні