Рішення

від 14.06.2012 по справі 5011-10/5547-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/5547-2012 14.06.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ ГОРИЗОНТ»

до Спільного українсько-словацького підприємства

у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхозімпекс»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 11.08.2011р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 09.02.12р.).

В судовому засіданні 14 червня 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ ГОРИЗОНТ»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Спільного українсько-словацького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхозімпекс»(відповідач) заборгованості в сумі 70 777,39 грн. з них основного боргу -51 452,96 грн., 3% річних - 6 300,34 грн. та втрат від інфляції -13 024,09 грн.

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, 29.05.2012р. через канцелярію до суду подав заяву про збільшення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 89 944,43 грн. з них основного боргу -51 452,96 грн., 3% річних -6 300,34 грн. та втрат від інфляції -32 191,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу № 1 від 01 березня 2006 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує та поросить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 22.05.2012 року.

В судових засіданнях 22.05.2012р. та 12.06.2012р. судом, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалися перерви.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2006 року між позивачем (надалі -Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту -Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір купівлі-продажу № 1 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Договір або Договір поставки), відповідно до п. 2.1. якого Продавець зобов'язаний поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах, передбачених Договором товари в кількості, асортименті, по ціні та у строки, визначені Додатками до договору у вигляді специфікацій, які є невід'ємною частиною договору.

У період з 01.03.06р. по 20.10.08р. між позивачем та відповідачем були підписані додатки до Договору -Специфікації №№ 1-25, в яких сторони погодили перелік товару, його кількість, вартість та строки поставки і оплати (належним чином засвідчені копії специфікацій містяться в матеріалах справи).

Відповідно до Специфікації № 25 від 20.10.08р. Продавець зобов'язався поставити Покупцю анкерну гайку Ф100 в кількості 3960 шт. та стяжний гвинт Ф17 в кількості 220 шт. загальною вартістю 70 620,00 грн.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму -70 620,00 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупцем лише частково був здійснений розрахунок за товар, а відтак, за твердженнями позивача, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі -51 452,96 грн.

З викладеним позивачем в позовній заяві твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві вказав, що у своєму позові позивач не врахував, що 21.11.2008р. ціна поставленого за Специфікацією № 25 товару за домовленістю сторін була зменшена на 16 484 грн. 16 коп., а сума у 19 167 грн. 04 коп., на яку позивач в позові самостійно зменшив суму боргу за Специфікацією - це сума переплати Покупця (тобто, боргу позивача перед відповідачем) за поставлений Покупцю згідно Специфікацій №№ 1-24 (Додатки №№ 1-24 до Договору) товар, яка виявлена Продавцем та Покупцем внаслідок проведення звірки розрахунків за Специфікаціями №№ 1-24 станом на 2010.2011 року. Відповідач у своєму відзиві також вказав, що за даними акту звірки розрахунків загальна заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.05.2010 року становила 52 077 грн. 51 коп., яку Покупець платіжними дорученнями № 9689 від 12.07.2010р. та № 10332 від 16.12.2010р. сплатив в повному обсязі.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 01 березня 2006 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 1 згідно п. 2.1. якого Продавець зобов'язаний поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах, передбачених Договором товари в кількості, асортименті, по ціні та у строки, визначені Додатками до договору у вигляді специфікацій, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору кількість товарів, що поставляються за договором, узгоджується сторонами у додатках до договору.

Згідно з п. 6.2 Договору ціни на товари встановлюються додатками до договору, які підписуються обома сторонами, і є невід'ємною частиною договору.

В період з 01.03.06р. по 20.10.08р. між сторонами підписані додатки до Договору -Специфікації №№ 1-25, в яких сторони погодили перелік товару, його кількість, вартість та строки поставки і оплати.

Так, як вбачається з Специфікації № 25 від 20.10.08р. позивач зобов'язався поставити відповідачу анкерну гайку Ф100 в кількості 3960 шт. та стяжний гвинт Ф17 в кількості 220 шт. загальною вартістю 70 620,00 грн.

З матеріалів справи слідує, що на виконання умов укладеної Специфікації № 25 в жовтні 2008 року позивач передав товар на загальну суму 70 620,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000077 від 28.10.2008р. (належним чином засвідчена копія накладної міститься в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом Отримувача на відповідній видатковій накладній та довіреністю на отримання товару ЯПД серія № 981999 (копія довіреності в справі).

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п.п. 7.2., 7.3. Договору Покупець здійснює оплату товарів по договору на підставі рахунків на кількість постачання товарів згідно з умовами, які передбачені Додатками до Договору. Умови оплати визначаються Додатками до Договору.

Як слідує з п. 4 Додатку № 25 до Договору умовами оплати є: 100% вартості товарів Покупець сплачує на розрахунковий рахунок Продавця по факту надходження товарів з Китаю на склад Покупця шляхом перерахування коштів з рахунку Покупця на ім'я Продавця до 30.11.2008р.

Таким чином, враховуючи те, що факт поставки товару згідно Додатку № 25 був зафіксований сторонами у видатковій накладній № РН-0000077 від 28.10.2008р., Покупець, на підставі виставленого Продавцем рахунку, в силу п. 4 Додатку, повинен був сплатити на користь Покупця грошові кошти за товар у вигляді 100% його вартості на суму 70 620,00 грн. в строк до 30.11.2008р.

З положень видаткової накладної № РН-0000077 від 28.10.2008р. випливає, що підставою оплати є рахунок-фактура № 114 від 28.10.2008р. (копія рахунку міститься в справі).

Доказів оплати товару за видатковою накладною № РН-0000077 від 28.10.2008р. згідно рахунку-фактури № СФ-0000114 від 28.10.2008р. на суму 70 620,00 грн. до суду не надано.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, 21.11.08р. позивач та відповідач підписали додаткову угоду № 1 до Договору за умовами якої домовились змінити ціни на продукцію згідно, в тому числі, із Специфікацією № 25 до загальної вартості товару 54 135,84 грн. (належним чином засвідчена копія угоди міститься в матеріалах справи).

З додаткової угоди № 1 від 21.11.08р. слідує, що зміна цін на продукцію погоджена сторонами також і до специфікації № 22 до суми 389 909,35 грн. та специфікації № 24 до суми 266 592,00 грн.

22.11.08р. сторони уклали додаткову угоду № 2 до Договору за умовами якої домовились змінити ціни на продукцію згідно з специфікацією № 23 до вартості товару 180 599,82 грн. (належним чином засвідчена копія угоди міститься в матеріалах справи).

За ч. 1 ст. 33 Господарсько-процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 35 Господарсько-процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішені інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2012р. у справі № 52/330-38/59-2012 при розгляді вказаної справи судом встановлено, що позивач та відповідач підписали додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу № 1 від 01.03.06р. за умовами якої домовились змінити ціни на продукцію згідно з специфікацією № 25 до загальної вартості товару 54 135,84 грн. Судом встановлено, що сторонами у видаткових накладних була допущена помилка щодо номеру договору за яким постачався вказаний товар, а саме замість договору № 1 від 01.03.06р. був вказаний договір № ДГ0000006 від 19.03.06р., що підтверджується поясненнями сторін та листом позивача від 14.02.11р. 28.10.08р. Позивачем за накладною № РН-0000077 був поставлений відповідачу товар - анкерна гайка Ф100 в кількості 3960 шт. та стяжний гвинт Ф17 в кількості 220 шт. загальною вартістю 70 620,00 грн. з посиланням на договір № ДГ0000006 від 19.03.06р. Даний товар був поставлений відповідачу на виконання умов специфікації № 25 від 20.10.08р., його номенклатура кількість та вартість повністю відповідають умовам специфікації № 25.

За таких обставин, встановленим судом є факт поставки позивачем відповідачу товару за накладною № РН-0000077 на суму 70 620,00 грн. по Договору та укладення сторонами додаткової угоди № 1 до Договору за умовами якої позивач і відповідач домовились змінити ціни на продукцію згідно з специфікацією № 25 до загальної вартості товару 54 135,84 грн.

З наявного в матеріалах справи листа б/н від 14.02.11р. вбачається, що Покупець повідомив Продавця, що всі платежі здійснені TOB СП «УКРХОЗІМПЕКС»на рахунок TOB «НОВИЙ ГОРИЗОНТ»були здійснені відповідно до Договору купівлі-продажу № 1 від 01.03.2006 року та згідно з Додатками до нього №№ 1-24 з 01.03.2006 року по 30.09.2008 року, а також Додатковою угодою № 1 від 21.11.2008 року та Додатковою угодою № 2 від 22.11.2008 року.

З платіжних доручень № 9689 від 12.07.2010р. та № 10332 від 16.12.2010р. випливає факт сплати відповідачем на користь позивача 57 077,51 грн. При цьому, відповідна сума коштів, з урахування викладених в листі б/н від 14.02.11р. пояснень, була сплачена відповідно до Договору купівлі-продажу № 1 від 01.03.2006 року та згідно з Додатками до нього №№ 1-24 з 01.03.2006 року по 30.09.2008 року, а також Додатковою угодою № 1 від 21.11.2008 року та Додатковою угодою № 2 від 22.11.2008 року.

Як встановлено судом, додатковими угодами №№ 1, 2 сторонами вносилися зміни цін на продукцію згідно до декількох специфікацій, а саме №№ 22-25, загальна ціна вартості по яких становить -891 237,01 грн.

Обґрунтованих доказів сплати відповідачем на користь позивача грошових коштів за товар згідно Додатку/Специфікації № 25 до Договору, з урахуванням вартості ціни товару в розмірі 54 135,84 грн. за додатковою угодою № 1 від 21.11.2008р., до суду не представлено.

Згідно ст.ст. 9, 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»акт звірки є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості, та фіксує стан розрахунків між сторонами, але сам по собі не породжує будь-яких прав та обов'язків сторін, в той час як зобов'язання сторін повинні підтверджуватися первинними документами, договором, накладними, рахунками тощо.

Ознаки ж первинних бухгалтерських документів наводиться у ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Первинні документи, це документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Поняття господарської операції наводиться у ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»- дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Такими чином, акти звірки взаєморозрахунків від 20.10.2011р. та від 31.05.2010р. як зведені облікові документу, не належить до первинних документів бухгалтерської звітності. Такі акти є, по суті, документами, що містить зведені відомості про бухгалтерський облік здійснених операцій на підприємствах, однак, з огляду на викладене, не можуть вважатися достатніми доказами обставин за Договором, Додатками до нього №№ 1-24 з 01.03.2006 року по 30.09.2008 року, а також Додатковою угодою № 1 від 21.11.2008 року та Додатковою угодою № 2 від 22.11.2008 року.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, доведеними є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки/Додатку/Специфікації № 25 в розмірі 51 452,96 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 11.1. Договору поставки встановлено, що сторони домовились, що взаємовідносини не передбачені Договором, регулюється діючим українським законодавством.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, обґрунтованими є заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 6 300,34 грн. 3% річних та 32 191,13 грн. втрат від інфляції.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, з урахуванням поданої заяви про збільшення, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1 798,89 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Спільного українсько-словацького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхозімпекс»(ідентифікаційний код: 21701221, адреса: 03150, м. Київ, вул. Барбюса Анрі, буд. 40, кім. 8, п/р 26009012813205 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 322313), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ ГОРИЗОНТ»(ідентифікаційний код: 33885379, адреса: 03058, м. Київ, пров. Ніжинський, буд. 2-4, корп. 1, п/р 26004010031255 в ПАТ «Укрексімбанк»м. Київ, МФО 322313), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу -51 452,96 грн. (п'ятдесят одну тисячу чотириста п'ятдесят дві гривні 96 копійок), 3% річних -6 300,34 грн. (шість тисяч триста гривень 34 копійки), втрат від інфляції -32 191,13 грн. (тридцять дві тисячі сто дев'яносто одну гривню 13 копійок) та судові витрати - 1 798,89 грн. (одна тисяча сімсот дев'яносто вісім гривень 89 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 21.06.2012р.