Постанова

від 21.06.2012 по справі 5006/37/37/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.06.2012 р. справа №5006/37/37/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Марченко О.А. суддівБойко І.А., Татенко В.М. за участю представників сторін: від позивача: ОСОБА_4 -за довіреністю №01-10/652 від 23.12.2011р. від відповідача:ОСОБА_5 -довіреність №04-20 від 16.03.2012р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю „Морський бізнес та юридичні послуги", м.Маріуполь на рішення господарського суду Донецької області від 19.03.2012р. (повний текст підписано 26.03.2012р.) по справі№5006/37/37/2012 (суддя Попков Д.О.) за позовомДержавного підприємства „Маріупольський морський торгівельний порт", м.Маріуполь доТовариства з обмеженою відповідальністю „Морський бізнес та юридичні послуги", м.Маріуполь простягнення 7 096грн.44коп. В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.03.2012р. у справі №5006/37/37/2012 позовні вимоги Державного підприємства „Маріупольський морський торгівельний порт", м.Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю „Морський бізнес та юридичні послуги", м.Маріуполь задоволені та з відповідача на користь позивача стягнуто суму основного боргу в розмірі 7 096грн.44коп.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Морський бізнес та юридичні послуги", м.Маріуполь подана апеляційна скарга, в якій останній просить скасувати судове рішення у зв'язку з тим, що: судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; рішення прийнято при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий суд визнав встановленими; висновки, викладенні у рішенні суду, не відповідають обставинам справи; судом порушені та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що суд повинен був застосувати до частини позовних вимог строк позовної давності.

Позивач проти апеляційної скарги заперечує та просить рішення суду залишити без змін, а скаргу -без задоволення, про що зазначив у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідач наполягає на задоволенні апеляційної скарги та просить рішення скасувати.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України -справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Державне підприємство „Маріупольський морський торгівельний порт", м.Маріуполь звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Морський бізнес та юридичні послуги", м.Маріуполь про стягнення заборгованості в розмірі 7 096грн.44коп.

Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю „Морський бізнес та юридичні послуги", м.Маріуполь обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №3536/2008 від 22.09.2008р., внаслідок чого за період з листопада 2008р. по вересень 2009р. за відповідачем утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 7 096грн.44коп. з урахуванням ПДВ.

Задовольняючи позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю „Морський бізнес та юридичні послуги", м.Маріуполь, суд першої інстанції виходив з доведеності факту неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №3536/2008 від 22.09.2008р.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду є законним та обґрунтованим з наступних підстав.

Так, 22.09.2008р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №3536/2008, згідно п.п.1.1, 1.2., 10.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно -нежитлові вбудовані приміщення першого поверху двоповерхової будівлі площею 56,3 кв.м., які розташовані за адресою: м. Маріуполь, пр. Луніна, 77, які знаходяться на балансі ДП „Азовське Морське Агентство „Інфлот", вартість якого визначена згідно за звітом про оцінку на 31.05.2008р. та становить за незалежною оцінкою 85 501грн., з метою розміщення суб'єкта господарювання для надання юридичних послуг, строком дії до 21.09.2009р.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів Кураїни №1386-р від 30.10.2008р. та наказу Міністерства транспорту і зв'язку України №1383 від 18.11.2008р. до позивача було приєднано ДП „Азовське Морське Агентство „Інфлот" із правонаступництвом за всіма правами і обов'язками. Так, наказом Міністерства транспорту і зв'язку України №889 від 27.08.2009р. був затверджений передавальний акт від 01.08.2009р., а згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 07.07.2010р. відносно ДП „Азовське Морське Агентство „Інфлот" міститься запис про припинення юридичної особи із визначенням позивача у якості правонаступника.

Згідно розділу 3 договору на відповідача покладені грошові зобов'язання із перерахування орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України (за базовий місяць розрахунку - серпень 2008р. - становить 1441,31 грн. без ПДВ) з подальшим щомісячним інфляційним коригуванням, до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30% відповідно щомісяця не пізніше 15 числа, наступного за звітним із нарахуванням ПДВ згідно діючого законодавства. Своєчасне і повне внесення орендних платежів п.5.4. договору віднесено до обов'язків Орендаря і не поставлене в залежність від виставлення (отримання) рахунків.

Додатковою угодою №1 від 08.07.2009р. сторони договору №3536/2008 від 22.09.2008р. змінили, зокрема, розрахунок орендної плати, яка становить 747,05 грн. на місяць.

Відповідно до п. 2.1. договору, 22.09.2008р. об'єкт оренди був переданий відповідачу, про що сторонами договору №3536/2008 від 22.09.2008р. складений відповідний акт приймання-передачі, підписаний, у тому числі, ДП „Азовське Морське Агентство „Інфлот", правонаступником якого є позивач.

Як встановлено місцевим судом, у зв'язку із закінченням строку дії договору орендоване майно 16.10.2009р. було повернуто балансоутримувачу.

Оскільки, як зазначено вище, п. 3.6 договору передбачений обов'язок відповідача із перерахування 30% орендної плати ДП „Азовське Морське Агентство „Інфлот" із нарахуванням ПДВ згідно діючого законодавства, то наведений розмір орендної плати підлягає сплаті позивачу.

Листом №21-152 від 20.04.2011р., який був отриманий відповідачем 27.04.2011р., позивач з додаванням акту звіряння розрахунків повідомив відповідача про правоприємництво балансоутримувача та нагадав про наявну заборгованість і про необхідність її термінового погашення. Тому, відповідні доводи скаржника колегією суддів до уваги не приймаються.

В свою чергу, як зазначено господарським судом та встановлено колегією суддів з матеріалів справи і пояснень сторін, підписаними зі свого боку актами звірення розрахунків від 11.11.2009р. та станом 01.09.2011р. відповідач підтверджував існування заборгованості перед позивачем за спірним договором, у тому числі і відносно стягуваної заборгованості.

Статтями 598, 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, зобов'язання сторін, які виникли за спірним договором, підлягають виконанню.

Як зазначено вище, відповідач зобов'язаний щомісяця не пізніше 15 числа, наступного за звітним сплачувати орендну плату із нарахуванням ПДВ згідно діючого законодавства

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, кінцевим строком сплати орендної плати відповідачем є 15 число місяця, наступного за звітним місяцем.

Як стверджує позивач, за період дії договору відповідач в узгоджені строки та в узгоджених розмірах орендну плату не вносив, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість з орендної плати за період з листопада 2008р. по вересень 2009р. в розмірі 7 096грн.44коп. з урахуванням ПДВ.

Частинами 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарським судом вірно зроблений висновок щодо наявності заборгованості відповідача з орендної плати з урахуванням ПДВ з огляду на п.п. 3.1.1 ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість" (що діяв в період формування стягуваної заборгованості), п.3.2. договору, оскільки нарахований податок на додану вартість є складовою частиною платежу. При цьому, відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання щодо сплати орендних платежів в узгоджених розмірах з урахуванням ПДВ та у визначені договором строки. У зв'язку із наведеним доводи апелянта щодо неправомірного нарахування ПДВ колегія суду апеляційної інстанції вважає необґрунтованими.

В свою чергу, посилання відповідача на застосування строку позовної давності в 3 роки відносно частини позовних вимог судом відхилено правомірно, оскільки перебіг позовної давності переривався внаслідок визнання заборгованості через підписання актів звіряння в порядку ст.264 Цивільного кодексу України та на дату подання позову такий строк не сплив.

З урахуванням встановленого, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати з урахуванням ПДВ в розмір 7 096грн.44коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 19.03.2012р. у справі № 5006/37/37/2012, з урахуванням мотивів, наведених апеляційним судом, ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому залишає зазначене рішення без змін, а апеляційну скаргу за наведеними в ній мотивами - без задоволення.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на заявника скарги по справі.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Морський бізнес та юридичні послуги", м.Маріуполь залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 19.03.2012р. у справі № 5006/37/37/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 18.06.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено 20.06.2012р.

Головуючий О.А. Марченко

Судді: І.А. Бойко

В.М. Татенко