Постанова

від 06.08.2008 по справі 2а-27/2008

ВУГЛЕДАРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

№2а-27

№2а-27

2008 р.

П О С Т А Н О В А

і м е н е м   У к р

а ї н и

м. Вугледар                                                                                                        

06

серпня  2008 р.

Вугледарський

міський суд Донецької області, діючий як місцевий адміністративний суд, в

складі: головуючого - судді Гайдар А.В., при секретарі Радаєвій Н.Г., за участю

представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Погребних О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за адміністративним позовом.

ОСОБА_2 до Вугледарського управління праці та соціального захисту населення

Вугледарської міської Ради про визнання дій неправомірними та стягнення доплати

невиплачених сум разової грошової допомоги на

оздоровлення за 2008 рік ,

                                               в с т а н о в и в :

У липні

2008 р. позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Вугледарського

управління праці та соціального захисту населення Вугледарської міської Ради

про стягнення заборгованості на оздоровлення.

Позовні

вимоги мотивовані тим, що внаслідок настання інвалідності після участі в

роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач  відповідно до ст.48 Закону України “Про

статус та соціальний захист громадян, які постраждали вналідок Чорнобильської

катастрофи” має право на отримання щорічної суми на оздоровлення в розмірі 5

мінімальних заробітних плат, однак відповідачем допомога виплачується в значно

меньших розмірах. Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від надання йому

вказаних коштів в повному обсязі, просив визнати дії Вугледарського управління

праці та соціального захисту населення Вугледарської міської Ради

неправомірними в частині відмови у виплаті сум на оздоровлення йому за 2008

рік, а також стягнути з відповідача невиплачені суми разової грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік.

У

судове засідання позивач не з'явився надав суду письмову заяву про розгляд цивільної справи без його

участі, та наполягав на їх задоволенні.

У

судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та  підтвердив мотиви, та обґрунтування, вказані

в позові.

У

судовому засіданні представник відповідача - Вугледарського управління праці та

соціального захисту населення Вугледарської міської Ради позов не визнав з тих

підстав, що згідно постанови Кабінету міністрів України № 562 від 12.07.2005 р.

„Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи” розмір щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 р.

складає 100 грн.  Виплати у вказаному

розмірі були зроблені позивачу 24.04.2008 р., тому представник вважає з цих

підстав, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Просила у задоволенні позову відмовити.

Суд,

вислухавши думку представника позивача та представника відповідача, дослідивши

матеріали справи, вважає, що вимоги, викладені в позові, підлягають частковому

задоволенню з наступних підстав.

         Судом встановлено, та не оспорюється

сторонами, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській

АЕС 1-ї категорії..

Відповідно

до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" {далі - закон № 3054-ІІІ)

передбачена щорічна допомога на оздоровлення, у розмірі: п'ять мінімальних

заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент

виплати.  

Позивачу

24 квітня 2008 р. відповідачем було виплачено щорічну допомогу на оздоровлення

за 2008 рік у розмірі 100 гривень, згідно постанови Кабінету міністрів України

№ 562 від 12.07.2005 р. „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

20.06.2008

року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про виплату різниці

між виплаченою йому сумою щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік та

розміром, передбаченим ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний

захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

24.06.2008

року відповідач відмовив позивачу у виплаті вказаної різниці. Відмовляючи ОСОБА_2,

задоволенні його вимог про виплату різниці між розміром допомоги, встановленим

постановою № 562 і Законом № 3054-ІІІ, Управління посилалося на п.28 розділу 2

Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, згідно якого  щорічна допомога на оздоровлення виплачується

в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України"; 

Однак

погодитися з таким висновком не можна, виходячи з наступного.

Відповідно

до вимог ст. 48 Закону України "Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи" щорічна допомога на оздоровлення виплачується  в наслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї

категорії у pозмipi чотирьох мінімальних заробітних плат, при цьому частиною 7 цієї ж статті

передбачено, що розміp мінімальної зapo6iтної

плати визначається на момент виплати.

Згідно

з ч.2 ст.19 Koнституції України. органи державної

влади та органи місцевогo

самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах

повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою

Кабінету Miністрів України № 562 від

12.07.2005 р. встановлені конкретні розміри допомоги на оздоровлення у

визначеній сумі, що суперечить вимогам Закону України "Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи". Цим законом встановлено розмір такої допомоги

як кратну відносно розміру мінімальної заробітної плати величну на час виплати.

Відносно заперечень відповідача про те, що згідно п.28

розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, до ст..48

вказаного Закону внесені зміни, згідно яких 

щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах,

встановлених Кабінетом Міністрів України"; суд не може прийняти ці заперечення з наступних підстав.

Згідно Рішення Конституційного Суду

України у справі N 10-рп від 22.05.2008 р. за конституційним поданням

Верховного Суду України та 101 народного депутата України щодо відповідності

Конституції України (конституційності) положень статей 65 розділу 1, пунктів

61,62,63,66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 ст.67 розділу 1, пунктів 1-4, 6-22,

24-100 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік"

(справа щодо пердмета та змісту закону про Державний бюджет України)

визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними),

положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, зокрема,

пункт 28 розділу 2 , якими внесені зміни до ст..48 вищезазначеного Закону,

згідно яких  щорічна допомога на

оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом

Міністрів України

Крім

того, враховуючи особливий статус громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильскої катастрофи, та обумовлену цим необхідність їх адекватного

захисту, Верховна Рада України внесла доповнення до ст.71 Закону України

"Про статус i соціальний захист громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в якій встановлено, що

дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів

про внесення змін до цього Закону (Закон № 231-V від 05.10.2006 р.)

В

зв'язку з цим необхідно зазначити, що відповідно до ст. 3 Конституції України

людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека

визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і

свободи людини та її гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності

держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і

забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно

зі ст.16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання

екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської

катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду

Українського народу є обов'язком держави.

Ст.46

Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист,

що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової

втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від інших

обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Тому

суд вважає, що дії відповідача по виплаті щорічної допомоги на оздоровлення у

розмірах, які не відповідають встановленим у ст. 48 Закону України "Про

статус i соціальний захист громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", є такими, що порушують

конституційні права позивача ОСОБА_2, на здоров'я та належний соціальний

захист.

  Згідно п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду

України № 9 від 01.11.1996 року „Про застосування Конституції України при

здійсненні правосуддя” нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого

органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і

розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної

Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки

Крим , акти органів місцевого самоврядування, накази і інструкції міністерств і

відомств, накази керівників підприємств, установ і організацій тощо) підлягають

оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи

буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не

відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який

регулює ці правовідносини.

Таким

чином, позов підлягає задоволенню зі стягненням на користь ОСОБА_2, грошових

сум згідно наступного розрахунку.

З

урахуванням отриманої  ОСОБА_2, суми -

100 гривень та розміру мінімальної заробітної плати на час виплаті йому частини

допомоги - 525 грн.; - на користь позивача підлягає стягненню за 2008 рік 2625

гривень (525 грн. х 5).

н                                                                                                                                                            

Згідно

п.7 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” органи

соціального забезпечення звільнені від сплати державного мита. 

На

підставі викладеного, керуючись п.7 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України

„Про державне мито”, ст.ст. 98, 99, 158,160-163  КАС України, суд

П о с т а н о в и в :

Позовні

вимоги  ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати

дії Вугледарського управління праці та соціального захисту населення

Вугледарської міської Ради протиправними в частині відмови у виплаті сум на

оздоровлення   ОСОБА_2  за 2008 рік.

Стягнути з Вугледарського управління праці та соціального

захисту населення Вугледарської міської Ради на користь ОСОБА_2 доплату

невиплачених сум разової грошової допомоги на

оздоровлення за 2008 рік у розмірі 2 505 (дві тисячі п'ятсот п'ять)

гривень  та стягнути вищезазначену суму з

рахунку Вугледарського управління праці та соціального захисту населення

Вугледарської міської Ради № 35211018001525, ОКПО 25953362, МФО 834016,

відкритого у Головному управлінні Державного казначейства України в Донецькій

області, згідно КПКВ 2501250.

             Заяву про апеляційне

оскарження цієї постанови може бути подано до місцевого адміністративного суду

протягом десяти  днів з дня його

проголошення, а вразі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160

КАС України - з дня складення в повному обсязі.

               Апеляційна скарга на

постанову може бути подана  в Апеляційний

адміністративний суд через місцевий адміністративний суд протягом двадцяти  днів після подання заяви про апеляційне

оскарження, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

            Повний текст постанови

виготовлений 11 серпня 2008 року о 15 годині 45 хв. 

Суддя Вугледарського

міського

суду                                                                                                       А.В.

Гайдар