Постанова

від 17.07.2008 по справі 2а-27/2008

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2а-27/2008

ПОСТАНОВА

іменем України

17 липня 2008 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Мельника І.І.

секретаря - Матейко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Галичі справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Галицькому районі про стягнення надміру сплаченого податку в розмірі 218 грн. 25 коп. та штрафу за несвоєчасне його повернення в сумі 349 грн. 21 коп., а всього стягнення в сумі 567 грн. 46 коп.,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою в порядку адміністративного судочинства і просить визнати дії Державної податкової інспекції в Галицькому районі в частині неповного повернення йому надміру сплаченого податку та щодо невиплати штрафу незаконними та стягнути в його користь з ДПІ в Галицькому районі надміру сплачений податок в сумі 218 грн. 25 коп. і штраф в сумі 349 грн. 21 коп., а разом стягнути 567 грн. 46 коп.

В позовній заяві позивач посилається на слідуючі обставини:

Згідно квитанцій відповідно від 31 січня 2006 року на суму 1250 грн. та 04 серпня 2006 року на суму 2100 грн. він заплатив разом 3350 грн. за навчання сина ОСОБА_2, який навчається в Прикарпатському університеті ім. Стефаника на юридичному факультеті.

01 березня 2007 року він подав відповідачу декларацію про доходи за 2006 рік та розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб, що підлягає поверненню платнику податку або сплаті до бюджету, у тому числі у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту. Згідно поданих документів відповідач повинен був повернути йому податковий кредит в розмірі 435 грн. 50 коп., проте повернув тільки 217 грн. 25 коп.

2

Декларацію податкова інспекція отримала 01 березня 2007 року і протягом 60 календарних днів, тобто не пізніше 30 квітня 2007 року повинна була повернути йому кошти. А вже з 01 травня 2007 року його право щодо неповерненої частини надміру сплаченого податку вважається порушеним і з цього часу рахується штраф.

10 січня 2008 року він звернувся в податкову інспекцію з письмовою заявою про повернення йому надміру сплаченого податку, а 28 січня 2008 року отримав відповідь про те, що сума податкового кредиту, яка підлягає поверненню, становить 217 грн. 25 коп., оскільки об"єктом оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, що, зокрема, включає відрахування до Пенсійного фонду України та внески до Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування. Вважає, що відповідач неправильно тлумачить терміни сукупний дохід та оподатковуваний дохід.

Так, згідно поданої довідки бухгалтерії Бурштинської ТЕС за № 107/406 від 08.02.2008 року його сукупний дохід складає 70022 грн. 75 коп. і цей дохід податкова інспекція помилково вважає загальним оподатковуваним доходом. Оподаткований дохід складає 68343 грн. 96 коп. Різниця між ними в тому, що до оподаткованого доходу не входять соціальні внески, тобто податок в розмірі 13% стягується не з сукупного доходу, як помилково вважає податкова інспекція, а з оподаткованого доходу. Саме так зазначено у вищезгаданій довідці та в Законі України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року.

Відповідно до підпункту 3.1.2. ст. З вказаного Закону, об'єктом оподаткування резидента є саме чистий річний оподатковуваний доход, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року. При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.

Таким чином, від оподатковуваного доходу в розмірі 68343 грн. 96 коп. слід відняти 3350 грн., що дорівнюватиме 64993 грн. 96 коп. Податок з доходів, який повинен заплатити позивач з врахуванням податкового кредиту дорівнюватиме 8449 грн. 21 коп. ( 13% від 64993.96). Насправді, він заплатив податку згідно довідки та Декларації - 8884 грн. 71 коп. Тому, поверненню підлягає 435 грн. 50 коп. Відповідач повернув йому 217 грн. 25 коп., а решта-218 грн. 25 коп. повертати відмовився.

Крім того, за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит на користь платника податку сплачується штраф. Відповідно до підпункту 20.4.2 Закону, якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку її виплати, - у розмірі 10 відсотків від такої

3

суми, при затримці від 31 до 90 календарних днів - 50 відсотків від такої суми, а при затримці від 91 календарного дня, наступного за останнім днем граничного строку її виплати, - у розмірі 100 відсотків від такої суми. Нарахування таких штрафів самостійно здійснюється органом Державного казначейства України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи те, що податкова інспекція надміру сплачений податок повернула йому частково в сумі 217 грн. 25 коп. тільки в квітні 2007 року, а про таке перерахування йому повідомили листом тільки в січні 2008 року, розмір штрафу згідно розрахунку становитиме 349 грн. 21 коп., а загальна сума відшкодування - 567 грн. 46 коп. і цю суму просив в примусовому порядку стягнути в його користь з відповідача. Справу просив розглянути без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнала і суду пояснила, що 01 березня 2007 року позивачем подано декларацію про доходи за 2006 рік та розрахунок суми податку з нарахуванням податкового кредиту. Згідно поданого розрахунку, сума податку з доходів фізичних осіб, що підлягає поверненню платнику податку або сплаті до бюджету, у тому числі у зв"язку з нарахуванням податкового кредиту за даними позивача становить 435 грн. 50 коп., а сума загального річного доходу, нарахованого за 2006 рік у вигляді заробітної плати зменшена на суму податкового кредиту - 64993 грн. 96 коп.

Що стосується розбіжностей в розрахунку суми податкового кредиту, проведеного позивачем та податковою інспекцією, то це пов"язано з неправильним трактуванням позивачем загального річного оподатковуваного доходу. Відповідно до ст. 4 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року. До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору. Тобто, саме нараховані, а не виплачені доходи повинні прийматися до уваги при визначенні загального річного оподатковуваного доходу. Оскільки, при розрахунку податкового кредиту позивачем зменшено суму оподатковуваного доходу з 2006 рік, його позов до задоволення не підлягає, так як висновок на повернення податкового кредиту в сумі 217 грн. 25 коп. 20 квітня 2007 року, тобто у встановлений Законом строк, було направлено податковою інспекцією відділу Державного казначейства в Галицькому районі і повернуто позивачеві. Таким чином, податковою інспекцією в Галицькому районі жодних порушень Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" допущено не було, просила відмовити позивачу в задоволенні позову.

Крім того вважає, що позивачем пропущено без поважних причин встановлений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав і також, в зв"язку з цим, просила відмовити в задоволення адміністративного позову.

4

Заслухавши пояснення представника відповідача та перевіривши матеріали справи суд вважає, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав:

Судом встановлено, що позивач в 2006 році заплатив 3350 грн. за навчання свого сина, ОСОБА_2, який навчається на юридичному факультеті Прикарпатського університету ім. Стефаника, що стверджується копіями квитанцій про оплату.

Із змісту п.1.16, ст. 1, п.п. 5.2.1, 5.2, 5.3.3, 5.3.5 ст 5 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року сплачені ним за власний рахунок страхові внески за договорами довгострокового страхування життя, а також документально підтверджені сплачені кошти на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім"ї першого ступеня споріднення. При цьому, в разі сплати в звітному році коштів за навчання в наступних звітних роках, платник податку не має права включати понесені ним фактичні витрати до складу податкового кредиту поточного звітного року.

Об"єктом оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року. При цьому такий оподатковуваний річний дохід зменшується на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов"язкового державного соціального страхування лише у випадку нарахування доходів у вигляді заробітної плати платника податку.

Таким чином, відповідачем правомірно не зменшено суму загального річного оподатковуваного доходу позивача нак суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов"язкового державного соціального страхування, а також правомірно не включено до складу податкового кредиту позивача витрати в сумі 3350 грн. за навчання сина. З врахуванням цього, загальний річний дохід, нарахований позивачу за 2006 рік і зменшений на суму податкового кредиту, становить 66672 грн. 75 коп., а не 64999 грн. 96 коп., як в своєму розрахунку вказує позивач. Сума податку з доходів фізичних осіб, що підлягає поверненню платнику податку або сплаті до бюджету, у тому числі у зв"язку з нарахуванням податкового кредиту становитиме 217 грн. 25 коп. і висновок про перерахування вказаної суми відповідач у встановлений Законом України „Про податок з доходів фізичних осіб" строк направив відділу Державного казначейства в Галицькому районі. В зв"язку з цим, відсутні також підстави для нарахування штрафу за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку.

Відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У своїй позовній

5

заяві позивач вказує, що його право щодо неповерненої частини надміру сплачених коштів вважається порушеним вже з 01 травня 2007 року. Позовна заява до суду ним подана 10 червня 2008 року. Таким чином, річний строк для звернення до адміністративного суду позивачем пропущено. Представник відповідача просив у позові відмовити в зв"язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Згідно ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Суд приходить до висновку, що позивачу слід відмовити в задоволенні позову в зв"язку з пропущенням ним строку звернення до адміністративного суду.

На підставі ст. ст. 4, 5, 20 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", керуючись ст. ст. 99, 100, 158-164 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

постановив:

В позові ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Галицькому районі про стягнення надміру сплаченого податку в розмірі 218 грн. 25 коп. та штрафу за несвоєчасне його повернення в сумі 349 грн. 21 коп., а всього стягнення в сумі 567 грн. 46 коп. - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі протягом десяти днів після проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги через Галицький районний суд.