Постанова

від 07.06.2012 по справі 2а-1670/1699/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2012 року м. ПолтаваСправа №2а-1670/1699/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

при секретарі - Протас О.М.,

за участю:

представника позивача - Козачук О.С.,

представника відповідача - Дем'яненка Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Градіка" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

28 березня 2012 року Приватне підприємство "Градіка" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 січня 2012 року №0000292301/68, №0000312301/69.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне збільшення суми грошових зобов'язань за платежами податок на додану вартість та податок на прибуток.

Підставою прийняття оспорюваних у справі податкових повідомлень-рішень став Акт перевірки від 23 грудня 2011 року №8731/23-209/34169837 складений на підставі проведеної Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією позапланової виїзної перевірки ПП "Градіка" з питань ПП "Індбуд". За результатами перевірки, відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Висновки Акту перевірки від 23 грудня 2011 року №8731/23-209/34169837 про заниження податку на додану вартість у сумі 20667,00 грн. та заниження податку на прибуток на суму 25833,00 грн. позивач вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються належним виконанням сторонами умов договорів і первинними бухгалтерськими документами. Зауважує, що ПП "Індбуд" на момент здійснення господарських операцій було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мало свідоцтво платника податку на додану вартість. Господарські операції із вказаним контрагентом носили реальний характер та повністю відображені в бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів, оформлених у відповідності до чинного законодавства. Позивач, не погоджуючись з висновками податкової інспекції викладеними в Акті перевірки. Зазначає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

У судовому засіданні 30 травня 2012 року замінено відповідача у справі з Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Полтавської області Державної податкової служби.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні. У своїх письмових запереченнях зазначав, що у контрагента позивача ПП "Індбуд" відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). На думку податкового органу, операції із надання підрядних робіт не носили реального характеру, послуги не надавалися. У зв'язку з цим, за результатами перевірки, позивачу було збільшено суму грошових зобов'язань за платежем з податку на додану вартість у розмірі 22943,00 грн., у тому числі 20667,00 грн. за основним платежем, 2276,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та з податку на прибуток у розмірі 28667,00 грн., у тому числі 25833,00 грн. за основним платежем, 2844,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Градіка" зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 34169837, про що видане свідоцтво серії А00 №128615, копія якого наявна у матеріалах справи /том І, а.с. 13/.

Приватне підприємство "Градіка" є платником податку на додану вартість з 01 січня 2009 року згідно свідоцтва №100156054 серії НБ №138520, копія якого наявна у матеріалах справи /том І, а.с. 10/.

У період з 12 грудня 2011 року по 16 грудня 2011 року працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено перевірку приватного підприємства "Градіка" (код ЄДРПОУ 34169837) з питання взаємовідносин з ПП "Індбуд" ( код ЄДРПОУ 34411735) за період з 01 грудня 2010 року по 28 лютого 2011 року у зв'язку з поданням неповних пояснень на запит.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено Акт від 23 грудня 2011 року №8731/23-209/34169837 /том І, а.с. 33-39/, у якому зафіксовано порушення:

- пункту5.1., підпункту 5.2.1 пункту 5.2., підпунктів 5.3.1, 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 25833,00 грн., у тому числі за 2010 рік у сумі 5687,00 грн., за І квартал 2011 року у сумі 20146,00 грн.;

- підпункту 7.2.1 пункту 7.2., підпункту 7.4.1 та підпункту 7.4.5 пункту 7.4., підпункту 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині заниження ПДВ у сумі 4550,00 грн., у тому числі за грудень 2010 року у сумі 4550,00 грн.;

- статті 201 та статті 198 Податкового кодексу України, частин першої, п'ятої статті 203, пункту 1.2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України в частині заниження ПДВ на суму 16117 грн., у тому числі за січень 2011 року 10217,00 грн., за лютий 2011 року на 5900,00 грн.

Відповідно висновків Акту перевірки, порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із тим, що у контрагента позивача ПП "Індбуд" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне обладнання, сировина, матеріали для здійснення будь-якого виду діяльності. ПП "Індбуд" не знаходиться за юридичною адресою, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру /том І, а.с. 37/.

В ході проведення перевірки, податковим органом не встановлено факту надання послуг від підрядника ПП "Індбуд" до замовника ПП "Градіка", у зв'язку з відсутністю у підрядника необхідних засобів та матеріалів, крім того, на підприємстві підрядника фактично працювало в грудні 2010 року 3 особи, в січні 2011 року жодної особи, у лютому 2011 року, жодної особи, що на думку відповідача, є неможливим для виконання зазначених замовником робіт згідно актів їх виконання /том І, а.с. 53/.

На підставі Акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 11 січня 2012 року №0000292301/68, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 28677,00 грн., у тому числі 25833,00 грн. за основним платежем, 2844,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями /а.с. 27/; №0000312301/69, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 22943,00 грн., в тому числі 20667,00 грн. за основним платежем, 2276,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями /том І, а.с. 25/.

Позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 11 січня 2012 року №0000292301/68, №0000312301/69, суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку валових витрат та податкового кредиту, зокрема, в контексті виконання маркетингових послуг, регулюються статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції цих актів на час відображення спірних операцій в податковому обліку), статтями 198, 201 Податкового кодексу України.

Згідно з підпункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат відносяться, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

У відповідності до підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати не підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, суд також зазначає, що відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

При цьому, відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 цього Закону право на нарахування податку та складення податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку на додану вартість до дати його анулювання.

Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

При цьому підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту "а " пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку /пункт 198.1. статті 198 Податкового кодексу України/.

Пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6. статті 198 цього ж Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З огляду на викладені положення Кодексу та Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Господарські відносини позивача (Замовник) з ПП "Індбуд" (Підрядник) ґрунтувалися на підставі договірних відносин з виконання підрядних робіт на об'єктах, визначених у договорах.

Так, судом встановлено, що 01 грудня 2010 року між ПП "Градіка" та ПП "Індбуд" укладено договір б/н /том ІІ, а.с. 80-81/, згідно пункту 1.1. умов якого за дорученням Замовника Підрядник зобов'язується на власний ризик виконати відповідно до умов цього Договору роботи по поточному ремонту оголовків житлового будинку №14,12 по вул. 50 років Жовтня м. Кременчук, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити зазначені роботи на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до пункту 2.1. Договору вартість по виконанню робіт згідно з договірною ціною складає 27300,00 грн., в тому числі ПДВ 4550,00 грн.

Підрядник виконує роботи відповідно до проектно-кошторисної документації згідно будівельних норм і правил /пункт 3.1. Договору/.

Здача-приймання виконання робіт після закінчення виконання ремонту об'єкта здійснюється за актом форми КБ-2 /пункт 5.3. Договору/.

За наслідками здійснення господарських операцій із ПП "Індбуд", позивачу виписано податкову накладну від 28 грудня 2010 року №974 на загальну суму 27300,00 грн., у тому числі ПДВ 4550,00 грн. /том ІІ, а.с. 205/, рахунок-фактуру від 28 грудня 2010 року №622 на загальну суму 27300,00 грн., у тому числі ПДВ 4550,00 грн. /том ІІ, а.с. 172/.

Зазначена податкова накладна оформлена згідно вимог підпункту 7.2.1. пункту 7.2. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", підписана та скріплена печаткою контрагента позивача ПП "Індбуд" (код ЄДРПОУ 34411735), яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ, із Акту перевірки вбачається, що порушень при її оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Оплата проведена у безготівковій формі згідно платіжного доручення від 27 грудня 2012 року №349 на загальну суму 27300,00 грн., у тому числі ПДВ 4550,00 грн. /том ІІ, а.с. 204/.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем надані акти виконаних робіт форми КБ2в за грудень 2010 року /том ІІ, а.с. 174-178, 179-182/; довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ -3 за грудень 2010 року /том ІІ, а.с. 173, 178/.

Зазначені документи були досліджені у судовому засіданні, зі змісту судом встановлено перелік виконаних робіт, а також у якій кількості та яким чином визначалася калькуляція за виконані роботи.

Представником позивача залучено до матеріалів справи копії документів на підтвердження використання виконаних ПП "Індбуд" робіт у господарській діяльності позивача, а також документів, на підтвердження придбання матеріалів, які в подальшому були використані ПП "Індбуд" для виконання підрядних робіт /том ІІ, а.с. 206-217/.

Крім того, 04 січня 2011 року між ПП "Градіка" та ПП "Індбуд" укладено договір №1/01 /том ІІ, а.с. 78-79/, згідно пункту 1.1. умов якого за дорученням Замовника Підрядник зобов'язується на власний ризик виконати відповідно до умов цього Договору роботи по поточному ремонту системи водовідведення житлових будинків згідно переліку, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити зазначені роботи на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до пункту 2.1. Договору вартість по виконанню робіт згідно з договірною ціною складає 21742,20 грн., в тому числі ПДВ 3623,70 грн.

Підрядник виконує роботи відповідно до проектно-кошторисної документації згідно будівельних норм і правил /пункт 3.1. Договору/.

Здача-приймання виконання робіт після закінчення виконання ремонту об'єкта здійснюється за актом форми КБ-2 /пункт 5.3. Договору/.

За наслідками здійснення господарських операцій із ПП "Індбуд", позивачу виписано податкову накладну від 28 січня 2011 року №0000005 на загальну суму 21742,20 грн., у тому числі ПДВ 3623,70 грн. /том ІІ, а.с. 194/, рахунок-фактуру від 28 січня 2011 року №6 на загальну суму 21742,20 грн., у тому числі ПДВ 3623,70 грн. /том ІІ, а.с. 124/.

Зазначена податкова накладна оформлена згідно із вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписана та скріплена печаткою контрагента позивача ПП "Індбуд" (код ЄДРПОУ 34411735), яке на момент її видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ /том І, а.с. 30, 93/, із Акту перевірки вбачається, що порушень при її оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем надані довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за січень 2011 року /том ІІ, а.с. 125, 130, 136, 142-143, 148, 154/, акти приймання виконаних будівельних робіт за січень 2011 року форми КБ-2в /том ІІ, а.с. 126, 131-132, 137-138, 143-144, 149-150, 155-156/, відомості ресурсів до актів виконаних робіт /а.с. 127, 133-134, 139, 145, 152-153, 158-159/, локальні кошториси з розрахунком договірної ціни /том ІІ, а.с. 128-129, 134-135, 140-141, 146-147, 151, 157/.

Зазначені документи були досліджені у судовому засіданні, зі змісту судом встановлено перелік виконаних робіт, а також у якій кількості та яким чином визначалася калькуляція за виконані роботи.

Представником позивача залучено до матеріалів справи копії документів на підтвердження використання виконаних ПП "Індбуд" робіт у господарській діяльності позивача, а також документів, на підтвердження придбання матеріалів, які в подальшому були використані ПП "Індбуд" для виконання підрядних робіт /том ІІ, а.с. 195, 200-203/.

04 січня 2011 року між ПП "Градіка" та ПП "Індбуд" укладено договір №2/01 /том ІІ, а.с. 76-77/, згідно пункту 1.1. умов якого за дорученням Замовника Підрядник зобов'язується на власний ризик виконати відповідно до умов цього Договору роботи по перевірці та прочистці вентиляційних каналів житлових будинків згідно переліку, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити зазначені роботи на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до пункту 2.1. Договору вартість по виконанню робіт згідно з договірною ціною складає 39557,80 грн.

Оплата здійснюється після підписання акту виконаних робіт /пункт 2.4. Договору/.

Підтвердженням виконання робіт є акт прийому-передачі таких робіт, що затверджується підписами сторін /пункт 3.2. Договору/.

За наслідками здійснення господарських операцій із ПП "Індбуд", позивачу виписано податкову накладну від 28 січня 2011 року №0000004 на загальну суму 39557,80 грн., у тому числі ПДВ 6562,97 грн. /том ІІ, а.с. 193/, рахунок-фактуру від 28 січня 2011 року №5 на загальну суму 39557,80 грн., у тому числі ПДВ 6592,97 грн. /том ІІ, а.с. 160/.

Зазначена податкова накладна оформлена згідно із вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписана та скріплена печаткою контрагента позивача ПП "Індбуд" (код ЄДРПОУ 34411735), яке на момент її видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ /том І, а.с. 30, 93/, із Акту перевірки вбачається, що порушень при її оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем надані акт здачі-приймання виконаних робіт (послуг) за січень 2011 року /том ІІ, а.с. 161/, калькуляцію витрат на роботи по перевірці та прочищенню вентиляційних каналів у січні місяці 2011 року /том ІІ, а.с. 162/, реєстр акт виконаних робіт по перевірці та прочистці вентиляційних каналів за січень місяць 2011 року /том ІІ, а.с. 163-171/.

Зазначені документи були досліджені у судовому засіданні, зі змісту судом встановлено перелік виконаних робіт, а також у якій кількості та яким чином визначалася калькуляція за виконані роботи.

Представником позивача також залучено до матеріалів справи копії документів на підтвердження використання виконаних ПП "Індбуд" робіт у господарській діяльності позивача, а також документів, на підтвердження придбання матеріалів, які в подальшому були використані ПП "Індбуд" для виконання підрядних робіт /том ІІ, а.с. 196, 200-203/.

01 лютого 2011 року між ПП "Градіка" та ПП "Індбуд" укладено договір №3/02 /том ІІ, а.с. 74-75/, згідно пункту 1.1. умов якого за дорученням Замовника Підрядник зобов'язується на власний ризик виконати відповідно до умов цього Договору роботи по перевірці та прочистці вентиляційних каналів житлових будинків згідно переліку, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити зазначені роботи на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до пункту 2.1. Договору вартість по виконанню робіт згідно з договірною ціною складає 35400,00 грн.

Оплата здійснюється після підписання акту виконаних робіт /пункт 2.4. Договору/.

Підтвердженням виконання робіт є акт прийому-передачі таких робіт, що затверджується підписами сторін /пункт 3.2. Договору/.

За наслідками здійснення господарських операцій із ПП "Індбуд", позивачу виписано податкову накладну від 28 лютого 2011 року №0000010 на загальну суму 35400,00 грн., у тому числі ПДВ 5900,00 грн. /том ІІ, а.с. 190/, рахунок-фактуру від 28 лютого 2011 року №39 на загальну суму 35400,00 грн., у тому числі ПДВ 5900,00 грн. /том ІІ, а.с. 112/.

Зазначена податкова накладна оформлена згідно із вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписана та скріплена печаткою контрагента позивача ПП "Індбуд" (код ЄДРПОУ 34411735), яке на момент її видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ /том І, а.с. 30, 93/, із Акту перевірки вбачається, що порушень при її оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем надані акт здачі-приймання виконаних робіт (послуг) за лютий 2011 року /том ІІ, а.с. 111/, калькуляцію витрат на роботи по перевірці та прочищенню вентиляційних каналів у лютому місяці 2011 року /том ІІ, а.с. 113/, реєстр акт виконаних робіт по перевірці та прочистці вентиляційних каналів за лютий місяць 2011 року /том ІІ, а.с. 114-123/.

Зазначені документи були досліджені у судовому засіданні, зі змісту судом встановлено перелік виконаних робіт, а також у якій кількості та яким чином визначалася калькуляція за виконані роботи.

Представником позивача також залучено до матеріалів справи копії документів на підтвердження використання виконаних ПП "Індбуд" робіт у господарській діяльності позивача, а також документів, на підтвердження придбання матеріалів, які в подальшому були використані ПП "Індбуд" для виконання підрядних робіт /том ІІ, а.с. 183-189, 191/.

В Акті перевірки працівниками податкового органу зазначено про неможливість виконання ПП "Індбуд" підрядних робіт, передбачених договорами, однак зазначені доводи спростовуються наступними фактами.

Контрагент позивача ПП "Індбуд" має ліцензію на здійснення будівельної діяльності серії АВ №119938, виданої Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України строком дії з 11 серпня 2006 року по 11 серпня 2011 року /том І, а.с. 31-32/.

Суд зауважує, що факт отримання ліцензії свідчить про наявність у контрагента позивача ТОВ "Індбуд" необхідного обсягу трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного обладнання для здійснення вказаного виду діяльності, оскільки отриманню ліцензії передує подання ряду документів, зокрема, відомостей про виробничо-технічну базу, склад працівників за професійним та кваліфікаційним рівнем, технологію виробництва, інформаційно-правове, нормативно-технічне забезпечення, про наявну систему контролю якості виконання робіт.

Доводи відповідача про невстановлення місця виконання робіт суд вважає необґрунтованими, оскільки матеріалами справи підтверджено, що ПП "Індбуд" було залучено до виконання підрядних робіт у житлових будинках, згідно переліку, визначеного безпосередньо у договорах, а також зазначених у переліку житлових будинків для ТОВ "Житлорембудсервіс" /том ІІ, а.с. 86-105/, на підтвердження цього позивачем надано копії договору підряду, укладеного ПП "Градіка" з ТОВ "Житлорембудсервіс" /том ІІ, а.с. 82-84/, а також копії актів виконаних робіт форми КБ2в, довідок про вартість виконаних робіт, накладних /том ІІ, а.с. 219-246, том ІІІ, а.с. 1-52/.

Як припущення, суд розцінює висновки відповідача про відсутність у контрагента позивача ПП "Градіка" власних виробничих, складських торгових приміщень, устаткування та транспортних засобів, трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності. Відповідачем не проаналізовано, які ресурси потрібні були б підприємству для виконання субпідрядних робіт. По-друге, такі висновки не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності. Крім того, факт відсутності вказаних ресурсів у підприємства податковим органом не перевірявся, а такий висновок зроблений на підставі податкової звітності, яка не містить достатньої інформації, на підставі якої можливо обґрунтувати такі висновки.

Також, суд наголошує на тому, що за змістом Статуту ПП "Градіка" одним із видів діяльності товариства є будівельна діяльність /том І, а.с. 15-16/.

Позивачем до матеріалів справи долучено копію довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, згідно якої одним із видів діяльності позивача за КВЕД 45.21.1 є будівництво будівель /том І, а.с. 11/.

Отже, укладення платником податків договорів підряду відповідає меті та змісту господарської діяльності товариства.

В тексті Акту перевірки відсутні дані про аналіз працівниками податкового органу первинної документації щодо даних операцій, натомість робиться висновок про те, що угоди між платником податку ПП "Градіка" та його контрагентом ПП "Індбуд" не мали реального характеру, а вчинялися вона без мети реального настання правових наслідків з метою включення платником податку відповідних до сум до складу податкового кредиту та до складу валових витрат.

З огляду на викладене, суд вважає, що податковий орган не перевірив у належний спосіб дійсність відповідних фінансово-господарських операцій.

Виконання договорів характеризується дотриманням кожною стороною його умов, сторони в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, один до одного претензій не мають, а отже договори між ними укладені та виконані у встановленому законом порядку.

Слід зазначити, що Податковий кодекс України та Закон "Про податок на додану вартість" не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів.

Реальність господарських операцій позивача з ПП "Індбуд" підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи.

З огляду на викладене податковий орган безпідставно та протиправно поставив під сумнів розмір податкового кредиту та валових витрат, задекларованих позивачем по взаємовідносинам з ПП "Індбуд".

Суд зазначає, що порушення порядку здійснення господарської діяльності ПП "Індбуд" не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності, оскільки у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 11 січня 2012 року №0000292301/68, №0000312301/69.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 січня 2012 року №0000292301/68, №0000312301/69 обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) /том І, а.с. 2, 69/.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Градіка" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 11 січня 2012 року №0000312301/69, №0000292301/68.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Градіка" витрати зі сплати судового збору у розмірі 516,20 грн. /п'ятсот шістнадцять гривень двадцять копійок/.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 12 червня 2012 року.

Суддя Л.М. Петрова