Ухвала

від 30.05.2012 по справі 2а-1870/6826/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2012 р.Справа № 2а-1870/6826/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Харкові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

Встановила :

У вересні 2011 року позивач, фізична особа підприємець ОСОБА_1 (далі ФО-П ОСОБА_1) звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми (далі ДПІ в м. Суми) №0000191711/0/41768 від 26.05.2011 року, яким підприємцю визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2393 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року позовні вимоги задоволено .

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач, в апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДПІ в м. Суми задоволенню не підлягає, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 11.05.2011 року фахівцями ДПІ в м. Суми проведена документальна невиїзна перевірка ФО-П ОСОБА_1 щодо достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період: грудень 2009 року - травень 2010 року, за результатами якої складено акт від 12.05.2011р. за №3063/17-1108/2156105630/10.

В акті перевірки зазначено, що згідно баз даних податкового органу встановлено розбіжності щодо сум включених до податкового кредиту ФО-П ОСОБА_1 по контрагентам:

- TOB «Метеко»(код 33729459) - ПДВ в розмірі 65,59 грн.

- TOB «Торгово-виробничий комплекс «Рона маркет»(код 34362950) ПДВ в розмірі 21,08 грн.

-TOB «Калина Восток», - ПДВ становить 125,79 грн. та 166,66 грн. (загальна сума 292 грн. 45 коп.).

- ДП «Лебединське лісове господарство»ПДВ в отриманому товарі (пиловник дуба) становить 2013,93 грн.

Наявність у позивача документального підтвердження розміру податкового кредиту, згідно позиції ДПІ в м.Суми, не є достатньою підставою для відшкодування сум з податку на додану вартість. Отже, враховуючи норми Закону України «Про податок на додану вартість»№168\97-ВР від 03.04.97 із змінами та доповненнями, наявність податкових накладних не може вважатись єдиною підставою для відшкодування податку на додану вартість з бюджету. Для виникнення у платника податку права на податковий кредит, обов'язковою умовою є наявність факту сплати відповідних сум податку у звітному періоді. Тоді як, факт включення сум податкового зобов'язання та сплати податку на додану вартість до бюджету по здійснюваних операціях з контрагентом не встановлено. Таким чином контролюючий орган дійшов висновку про укладання та виконання цивільно-правових відносин, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям переважно за допомогою контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту. У зв'язку з відсутністю матеріалів зустрічних перевірок, не відповідність даних АРМ «Контрагент», відсутність документального підтвердження правомірності формування податкового кредиту та використання матеріалів в підприємницькій діяльності, ДПІ в м. Суми вважає, що підприємець не має права на бюджетне відшкодування заявленої суми ПДВ по вказаних контрагентах останнього.

Отже, з урахуванням вищевикладених обставин, ДПІ в м. Суми зроблено висновок про порушення позивачем п.1.7, ст.1, п.п.7.2.3., п.7.2., п.п.7.4.1, п.п.7.4.2, п.п.7.4.3., п.п.7.4.5., п.7.4., п.п.7.5.1., п.7.5., п.п.7.7.1. абз. б) п.п.7.7.7., п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р. (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), внаслідок чого ФО-П ОСОБА_1 завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за відповідні періоди на суму 2393 грн.

На підставі висновків акта перевірки ДПІ в м. Суми прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.05.2011 року №0000191711/0/41768, яким підприємцю зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2009 року в розмірі 379,00 грн., по декларації за січень 2010 року в розмірі 2014,00 грн.

Згідно п. п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної ( контрактної ) вартості товарів (послуг ), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари ( послуги ), та складається із сум податків, нарахованих ( сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

7.5.1. дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

У відповідності до п.п. 7.4.5 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Факт виконання господарських зобов'язань по контрагентах позивача - TOB «Метеко», TOB «Торгово-виробничий комплекс «Рона маркет», TOB «Калина Восток», ДП «Лебединське лісове господарство»відповідачем не оспорюється, зауважень щодо складання первинних документів та їх відповідності податковому законодавству ДПІ в м. Суми також не зазначено. Даних про проведення зустрічних перевірок відповідачем не надано.

Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи носить індивідуальний характер. Індивідуальний характер має також і обов'язок по сплаті податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

При цьому Закон України "Про податок на додану вартість" не встановлює обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

За таких обставин, з урахуванням положень ч. 2 ст. 71 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду щодо обґрунтованості позовних вимог, підстави визначені статтями 201 та 202 КАС України для зміни чи скасування постанови суду відсутні.

Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження відбувся з підстав визначених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми -залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року -без змін .

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

З оригіналом згідно Мельнікова Л.В.